Спеціалісти занепокоєні впливом на здоров’я населення шкідливих звичок, які виникають на фоні стресу

Микола Поліщук, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України, наголосив, що проблеми виникнення та впливу шкідливих звичок на здоров’я людей, особливо в умовах стресових ситуацій, потрібно вирішувати не тільки з боку медицини, а комплексно, із залученням держави та суспільства в цілому.

Наталя Рингач, доктор наук з державного управління, головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, у ході доповіді на тему «Гострий і хронічний стрес та його вплив на громадське здоров’я» повідомила, що тривале перебування у стані стресу обумовлює загострення існуючих і появу нових захворювань, негативно впливає на стан фізичного, психічного та соціального здоров’я всього населення в цілому та більшою мірою — уразливих груп. Вона відзначила, що найвищий ризик негативних наслідків стресу в майбутньому можна очікувати в осіб, задіяних у військовому конфлікті (як військові, так і мирне населення в зоні АТО), їх близьких, тимчасово переміщених осіб та осіб, які надають медико-соціальну і психологічну допомогу.

Анатолій Чуприков, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, професор кафедри дитячої, соціальної та судової психіатрії Національної медичної академії пі­слядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, підкреслив, що складна ситуація, яка склалася на сході держави, дуже впливає на людей, які перебували там деякий час або ще знаходяться там. Він наголосив на необхідності запобігання виникнення випадків неврозів, особливо у дітей, щоб уникнути в майбутньому підвищення показника схильності до шкідливих звичок (куріння, алкоголь) та насильства.

Лариса Конопляник, науковий спеціаліст кафедри кардіології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, зазначила, що потенційними проявами посттравматичного стресового розладу є соціальні й особисті проблеми, зокрема труднощі в міжособистісному спілкуванні, зловживання алкоголем, наркоманія, труднощі з працевлаштуванням, проблеми із законом, ізоляція та деструктивна/небезпечна поведінка, наприклад суїцидальні наміри, безвідповідальність, ворожість, направлена на себе чи оточуючих.

Олександра Дубогай, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри фізичного виховання та здоров’я Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, зазначила, що кожне нове покоління українських школярів є слабкішим за попереднє. «Підростаюче покоління з кожним роком демонструє погіршення стану здоров’я. У перші класи приходить близько 60% дітей, які мають ті чи інші порушення. І медики констатують, що близько 12–15% з них з першого року навчання віднесено до спеціальної медичної групи», — повідомила О. Дубогай.

За її словами, така ж тенденція спостерігається серед студентів вищих навчальних закладів. Так, наприклад, у 30% студентів І курсу Національного педагогічного університету діагностовано хронічні захворювання. «Ось це і є наслідки стресів, які ми отримали за десятки років, і це наше майбутнє», — наголосила О. Дубогай, додавши, що фізично слабкі діти особливо схильні до шкідливих звичок, особливо в тих випадках, коли не можуть ствердитися перед своїми більш фізично сильними або привабливими однолітками. Тому, на думку експерта, в Україні підлітки починають палити і вживати алкоголь вже з 12 років.

За її словами, виправити ситуацію можна і недорогими методами, всього лише популяризуючи рухову активність серед усіх груп учнів. «Вводити таку фізичну активність можна і треба на уроках в усіх класах. Це сприятиме кращому засвоєнню матеріалу і поліпшить стан здоров’я серед дітей. Відповідні розробки вже є в українських педагогів, а Міністерство освіти і науки починає проекти з впровадження методик, які зберігають здоров’я школярів у процесі навчання», — зазначила О. Дубограй, додавши, що подібні тенденції мають підтримуватися на рівні держави, і наголосила на важливості впровадження Указу Президента про національну стратегію «Рухова активність — здоровий спосіб життя — здорова нація».

В’ячеслав Євмінов, президент Київського вертебрально-оздоровчого центру, заслужений тренер України, розповів про варіант підвищення показника фізичної активності серед дітей і дорослих, а саме про спортивні ігрові майданчики «ЮКА», серійне виробництво яких уже налагоджено. Було відзначено, що їх адаптовано до популярних командних ігор (футбол, хокей, баскетбол, гандбол та ін.). За словами В. Євмінова, серед інших переваг такого майданчика — доступність практично всім: людям різних вікових груп і навіть з фізичними вадами. «Вони можуть стати справжнім порятунком для підлітків, переважна більшість яких тиняється дворами й вулицями. У цих іграх є місце і для азарту, і для суперництва, і для розвитку рухливості й координації рухів і немає місця для сигарет, наркотиків і алкоголю, які руйнують здоров’я тисяч ­людей», — зазначив В. Євмінов.

Слід зазначити, що, зі слів спеціальних гостей заходу, проблеми поширення тютюнопаління та алкоголізму серед військовослужбовців, з одного боку, перебільшена, а з іншого — відсутня адекватна психологічна підтримка таких осіб після повернення додому. Так, за словами Ігоря Безкаравайного, учасника АТО, люди, які у цивільному житті не були схильні до шкідливих звичок, дуже рідко набували їх під час війни. При цьому у хлопців, які зловживали спиртним у мирному житті, відзначалося посилення таких звичок, особливо, коли вони не брали безпосередню участь у бойових діях, а перебували у так званій «другій лінії». І. Безкаравайний наголосив, що важливим чинником розвитку схильності до шкідливих звичок серед військовослужбовців, які перебували чи наразі знаходяться в зоні проведення АТО, стає навіть не стресовий стан, а відсутність мотивації. «Якщо хлопці розуміють, навіщо вони там перебувають і які завдання вони мають виконувати, у них немає проблеми з алкоголем», — поділився власним досвідом учасник АТО.

У свою чергу, Богдан Банчук, аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень, який працював у зоні АТО офіцером-психологом, зауважив, що боротьба зі стресовими явищами серед військовослужбовців ускладнюється низкою чинників, зокрема відсутністю в Україні системи підготовки військових психологів. Окрім того, проблемою, за словами Б. Банчука, є ігнорування в суспільстві, і в тому числі в армії, самого інституту психологічної підтримки та потреби в наданні психологічної допомоги. «Проблема ігнорується як на рівні рядового солдата, так і вищого командирського складу. Військовослужбовці елементарно відмовляються визнавати наявність психологічних проблем і звертатися до психолога. З іншого боку, командири також ставляться до психологів як до чогось зайвого і на фронті непотрібного. Хоча, якщо дивитися об’єктивно, проблем, пов’язаних із психічним станом, викликаних у тому числі стресом, відзначається і буде з’являтися чимало», — зауважив Б. Банчук.

Підводячи підсумки дискусії, усі експерти та учасники заходу погодилися, що стрес і його вплив слід включити до протоколів і рекомендацій з діагностики та лікування різних захворювань. Широке обговорення цієї проблеми має стати частиною наукових і практичних дискусій та дослід­жень, результатом яких будуть тренінги для спеціалістів охорони здоров’я, військовослужбовців та окремих груп населення.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!