Фармацевтична спільнота Івано-Франківщини підтримує ідеї ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата»

Наше видання продовжує висвітлювати на своїх сторінках активну діяльність ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» (далі — ГО «ВФП»). Чергова зустріч з фармацевтичною спільнотою відбулася 22 жовтня 2016 р. в приміщенні готелю «Надія» в Івано-Франківську. За підтримки Івано-Франківського національного медичного університету та Івано-Франківської обласної фармацевтичної асоціації ГО «ВФП» було проведено науково-практичну конференцію на тему «Фармацевтичне самоврядування — запорука добровільного запровадження світових стандартів надання фармацевтичних послуг». У заході взяли участь понад 100 представників практичної фармації, а саме: фахівці фармацевтичної науки, працівники аптечних закладів різних форм власності, а також студенти-провізори та інші фармацевтичні фахівці з різних областей України.

Відкриваючи конференцію, Мирон Матейко, директор департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації, зазначив, що фармація є складовою системи охорони здоров’я і реформування, якого потребує медицина, має стосуватися і фармацевтичної галузі та відбуватися в унісон з нею. «Слід визнати, що численний штат фармацевтів, як і лікарі, бере безпосередню участь у лікувальному процесі і виконує важливу місію, а саме: зберігає здоров’я населення. І наше з вами головне завдання — задовольнити вимоги населення, серед яких: доступність, якість та відповідне ціноутворення на лікарські засоби», — зауважив М. Матейко.

Він відзначив, що ГО «ВФП» піднімає важливі та актуальні питання, які турбують сьогодні фармацевтичну спільноту, зокрема запровадження фармацевтичного самоврядування, залучення фармацевтичних фахівців до розробки та прий­няття рішень, які стосуються реорганізації галузі, рецептурний відпуск ліків, впровадження державних проектів на відпуск лікарських засобів особам з гіпертонічною хворобою, цукровим діа­бетом, реімбурсація вартості ліків та ін.

Завершуючи виступ, М. Матейко побажав учасникам конференції, присутнім представникам фармацевтичних асоціацій з різних областей, науковцям та гостям плідної та цікавої роботи.

З вітальним словом звернулася до учасників конференції і Надія Шпур, начальник Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Івано-Франківській обл. Вона повідомила, що проведення таких науково-практичних конференцій є дуже важливим, адже вони збирають чималу кількість фармацевтів та провізорів, які віддані своїй справі.

Доповідач подякувала організаторам науково-практичної конференції за надану можливість поспілкуватися з фахівцями з різних областей України. «Такий захід є чудовою нагодою обмінятися досвідом, знаннями та напрацюваннями, адже істина народжується в дискусії. Маю надію, що ваш професіоналізм та особисті якості допоможуть вивести нашу фармацію на європейський рівень», — підкреслила Н. Шпур і побажала учасникам конференції таких напрацювань, які буде підтримано представниками влади та впроваджено найближчим часом задля покращення стану української фармації.

У свою чергу, Манолій Піцуряк, голова комісії з охорони здоров’я Івано-Франківської обласної ради, зазначив, що, незважаючи на те що фармація розвивається паралельно з медициною, вона набагато пішла вперед, і об’єднання фахівців, які зацікавлені в позитивному розвитку галузі, значно покращить результати. «Команда фахівців не дасть наробити дурниць! Отримавши статус самоврядності, ви матимете право турбувати і владу, і інших учасників фармацевтичного ринку, надавати професійні рекомендації задля досягнення головної мети — забезпечення здоров’я пацієнта», — наголосив М. Піцуряк.

Він побажав, щоб результатом науково-практичної конференції стало створення в Івано-Франківську обласного осередку самоврядної фармацевтичної організації.

Феодосій Менделюк, голова правління Івано-Франківської обласної фармацевтичної асоціації, подякував всім присутнім високоповажним представникам виконавчої влади та гостям, які прибули з різних областей України, та побажав плідної праці та бути почутими не тільки в міських та обласних радах, а й в столиці, а саме у Верховній Раді.

Розпочинаючи доповідь на тему «Фармацевтичне самоврядування — запорука запровадження сучасних світових стандартів надання фармацевтичної допомоги», Олег Клімов, голова правління ГО «ВФП», поділився враженнями від участі представників ГО «ВФП» у 76-му Все­світньому конгресі з фармації та фармацевтичних наук Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation — FIP), що відбувся з 28 серпня до 1 вересня 2016 р. в Буенос-Айресі, Аргентина. Докладно про події конгресу можна прочитати в публікаціях «Щотижневика АПТЕКА» № 34 (1055) від 05.09.2016 р., № 35 (1056) від 12.09.2016 р., № 36 (1057) від 19.09.2016 р. та № 38 (1059) від 03.10.2016 р.

Він зазначив, що головним досягненням можна вважати те, що Міжнародна фармацевтична федерація в особі Люка Безансона (Luc Besançon), генерального секретаря цієї організації, підтримала наміри українських фармацевтів запровадити на волонтерських засадах в Україні Настанову з належної аптечної практики (Good Pharmaceutical Practice — GPP) та акредитацію аптечних закладів. За словами О. Клімова, запровадження стандартів GPP спрямоване на головний професійний обов’язок фармацевта — турботу про благополуччя пацієнта, цей принцип є першочерговим, причому економічна складова в роботі — важливий мотиваційний чинник.

Реалізація цього стратегічного завдання передбачає в першу чергу визначення на законодавчому рівні того, хто має право займатися фармацевтичною практикою, та сфери фармацевтичної діяльності, а також забезпечення цілісності ланцюжка поставок лікарських засобів та їх якості на рівні Настанови з належної аптечної практики 2011 р. (розділ 4 п. 4 — фармацевти повинні сприяти державним та професійним організаціям у реалізації, оцінці та покращенні суспільного здоров’я).

Доповідач повідомив, що в ході зустрічі з українською делегацією Л. Безансон запропонував організувати виставку під гаслом «Україна фармацевтична» в рамках 77-го Всесвітнього конгресу з фармації та фармацевтичних наук FIP, який відбудеться з 14 до 18 вересня 2017 р. в Сеулі (Південна Корея). На цій виставці заплановано представити світовій фармацевтичній спільноті нашу потужну систему підготовки кадрів та віт­чизняну фармацевтичну промисловість, адже 86 країн світу користуються лікарськими засобами, які виготовлені в Україні.

Крім того, FIP запевнило ГО «ВФП» у наданні з боку організації повної методологічної допомоги для запровадження добровільної акредитації аптечного закладу та ідеології фармацевтичного самоврядування. На думку О. Клімова, це свідчить про те, що таким чином отримано вияв довіри від Міжнародної фармацевтичної федерації.

Також доповідач зауважив, що 8 січня поточного року отримано рекомендації від Федерального союзу німецьких фармацевтичних асоціацій (Federal Union of German Associations of Pharmacists — ABDA), де вказано, що всіх фармацевтів має бути включено до національного реєстру фармацевтичних фахівців, який ведуть самоврядна професійна організація та, відповідно, члени такої організації.

Законопроект «Про фармацевтичне самоврядування», розроблений фахівцями Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, визначає статус, повноваження та місце професійних фармацевтичних організацій у суспільному та економічному житті. Також, за словами О. Клімова, він сприятиме створенню механізму поєднання інтересів держави та професійних учасників фармацевтичної діяльності, підвищенню ролі спеціалістів аптечних закладів у формуванні фармацевтичної політики.

Метою професійного самоврядування є:

• об’єднання за принципом добровільності провізорів та фармацевтів, що працюють в аптечних, медичних закладах, на виробництві, а також у наукових установах та закладах фармацевтичної освіти;
• сприяння підвищенню їх професійного рівня, наданню методологічної допомоги, представництво професійних інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування;
• забезпечення представництва і захисту законних інтересів членів самоврядної фармацевтичної організації у відносинах з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими юридичними та фізичними особами;
• захист інтересів фізичних та юридичних осіб у разі заподіяння їм шкоди внаслідок незаконних дій або недбалості фармацевтичного працівника під час виконання своїх службових обов’язків;
• участь з правом дорадчого голосу в роботі колегіальних органів міністерств, інших центральних органів влади, що реалізують державну політику у сфері охорони здоров’я, та їх структурних підрозділів, органів місцевого самоврядування.

О. Клімов наголосив на тому, що професійне самоврядування — це визнана законом система взаємовідносин між усіма представниками певної професії, яка має консолідувати їх зусилля щодо співпраці з органами державної влади, суспільством та між собою. Такій самоврядній організації законом надаються певні управлінські повноваження для успішного функціонування певної професійної групи на користь усього суспільства. «Порядок визнання статусу самоврядної фармацевтичної організації встановлюється Кабінетом Міністрів України на конкурсній основі», — підкреслив доповідач.

Також він зазначив, що поняття «фармацевтичне обслуговування» має включати всі види послуг, що надаються з боку фармацевтичного фахівця в рамках фармацевтичної допомоги. Отже, разом з відпуском лікарських засобів фармацевт або провізор має виконати такі функції: інформування, просвіта та пропаганда стосовно сприяння суспільній охороні здоров’я, надання інформації щодо лікарського засобу та консультування.

Завершуючи виступ, О. Клімов зазначив, що за умови розвитку потужних професійних філій у регіонах, налагодження тісних професійних стосунків з освітніми закладами, які займаються фаховою підготовкою фармацевтичних кадрів, з’явиться можливість побудови системи довіри між владою, лікарем та фармацевтом.

Доповідь Богдана Громовика, завідувача кафедри організації та економіки фармації Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, доктора фармацевтичних наук, професора, було присвячено фармацевтичній освіті.

Він зазначив, що ще у 1997 р. у Ванкувері консультативною групою ВООЗ було визначено 7 основних функціональних обов’язків фармацевта, а саме: надавати допомогу, приймати рішення, а також бути контактним, менеджером, довічним учнем, учителем та лідером.

Б. Громовик зазначив, що на 5-му Міжнародному фармацевтичному форумі «АПТЕКИ СВІТУ–2016», який проходив у Львові, 80% аудиторії відзначили, що необхідною є серйозна модернізація фармацевтичної освіти за європейськими й американськими зразками, а понад 70% респондентів вказали, що рівень кваліфікації та викладацькі можливості в українських профільних університетах вимагають негайних змін (управлінських, методологічних, кадрових).

Доповідач виділив 11 основних причин, які не сприяють високому рівню підготовки фармацевтичних фахівців:

1) існування занадто великої кількості вищих навчальних закладів, які готують фармацевтичних фахівців;

2) наявність 4 освітніх рівнів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр;

3) невідповідність вимог працедавців до рівня фармацевтичного фахівця і освітніх програм;

4) неможливість для студентів набувати необхідних знань і навичок внаслідок неналежного матеріально-технічного забезпечення та повільного впровадження нових освітніх технологій через неадекватне фінансування навчальних закладів;

5) неналежний професійний рівень деяких викладачів навчальних закладів, адже значна частина викладачів, насамперед профільних фармацевтичних кафедр, усе життя працювали виключно в університетах, і вони відірвані від реальної фармацевтичної практики;

6) відсутність механізмів підвищення зацікавленості потенційних працедавців у підготовці фармацевтичних фахівців — значне зменшення кількості баз практик і стажування, які відповідають вимогам програми підготовки фармацевтів або провізорів.

При цьому, на думку доповідача, варто змінити парадигму відносин між працедавцями й навчальними закладами, а саме через запровадження моніторингу вимог працедавців до яко­сті підготовки фахівців та систематичне удосконалення фармацевтичних освітніх стандартів з метою адаптації навчального процесу в навчальному закладі фармацевтичного спрямування до реалій фармацевтичної практики, а також за допомогою пільгового оподаткування суб’єктів господарювання, які надають бази для проходження практики студентами;

7) комерціалізація освіти внаслідок неналежного фінансування навчального закладу на фоні зростання обсягу видатків на комунальні послуги;

8) поширеність корупції;

9) наявність заочної форми навчання. Доповідач наголосив, що у розвинених країнах відсутня заочна форма навчання для підготовки фармацевтичних фахівців;

10) відсутність відповідальності навчального закладу фармацевтичного спрямування за кінцеві результати освітньої діяльності;

11) студентські лінь і небажання вчитися.

Завершуючи доповідь, Б. Громовик підкреслив, що якісна фармацевтична освіта є результатом належної співпраці держави, університетів, працедавців і професійних самоврядних організацій. «Вона, безперечно, коштує дорого, але ще дорожче обходиться погана освіта, позаяк некомпетентність особи з фармацевтичним дипломом є суспільно небезпечним явищем», — підсумував спікер.

Дмитро Семенів, завідувач кафедри організації та економіки фармації та технології ліків Івано-Франківського національного медичного університету, доктор фармацевтичних наук, професор, виступив з доповіддю на тему «Регіональне фармацевтичне самоврядування — запорука якісного надання фармацевтичних послуг».

Івано-Франківський національний медичний університет (тоді — Станіславський медичний інститут) засновано 6 жовтня 1945 р. На той час в інституті нараховувалося 395 студентів і 47 викладачів, серед яких було тільки кілька докторів і кандидатів наук, функціонувало 14 теоретичних і 2 клінічних кафедри. На сьогодні в університеті працюють 89 докторів наук, 83 професори, 477 кандидатів наук, 311 доцентів та навчаються 5700 студентів.

Доповідач відзначив, що у 1976 р. навчальним закладом, а саме професорами Ф.І. Мамчуром та Є.М. Нейко, отримано патент на розробку лікарського засобу «Уролесан», а 1992 р. його розробників було нагороджено Державною премією України за його створення і впровадження у фармацевтичне виробництво і медичну практику.

Також доповідач ознайомив учасників конференції зі станом фармацевтичного забезпечення населення в Івано-Франківській обл. Так, в регіоні провадять свою діяльність 642 аптеки, 162 аптечних пункти та 7 аптечних складів, переважна більшість з яких знаходиться в містах. При цьому 21,8% аптек розташовані в селі, а 13,7% — в селищах міського типу.

За словами Д. Семеніва, стан фармацевтичного ринку Івано-Франківської обл. здатний забезпечити якісну фармацевтичну допомогу населенню в частині фізичної доступності лікарських засобів, оскільки він постійно розвивається, спостерігається тенденція щодо збільшення кілько­сті аптечних закладів.

Головною дилемою фармації сьогодення, на думку Д. Семеніва, є неузгодження функції аптеки як господарюючого суб’єкта, згідно з якою аптека — це торговельна організація, з соціальною складовою, адже аптека — це заклад охорони здоров’я. «Фармацевтичний ринок, зважаючи на його соціальну спрямованість, приречений на державне регулювання, тобто держава повин­на створити умови, за яких лікарські засоби для населення будуть доступними, безпечними та ефективними, а для виробництва і реалізації — вигідними», — наголосив доповідач.

Крім того, Д. Семенів зауважив, що на сьогодні Прикарпаття дає можливість заготовляти тисячі тонн дикорослих ягід, грибів, плодів і лікарських трав, які користуються значним попитом на внутрішньому і європейських ринках. Виробництво екологічно чистої продукції — пріоритетний напрям розвитку як прикарпатського села, так і фармації регіону.

Віктор Чумак, віце-президент Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіо­логічної промисловості України, заслужений працівник фармації, розповів про регресивну шкалу націнки на лікарські засоби як компроміс між доступністю ліків та економічними інтересами аптеки.

Доповідач зазначив, що у вересні відбулося спільне засідання Кабінету Міністрів України та керівництва МОЗ щодо реформ у сфері охорони здоров’я, на якому розглядалося одне з пріо­ритетних завдань — введення регресивної шкали роздрібної націнки.

На думку В. Чумака, викликає стурбованість ситуація на фармацевтичного ринку, а саме той факт, що його обсяг зростає щорічно лише в грошах, тоді як у спожитих упаковках він за останні 10 років мало змінився, це свідчить про те, що обсяг ринку визначає купівельна спроможність населення, яка суттєво падає, і це спрямувало галузь у глухий кут: падають продажі — підвищуються ціни, зростають ціни — знижується рівень продажів у натуральному вираженні і т.д.

Метою регресивної націнки, за словами доповідача, є максимальне наближення витрат з логістики та реалізації лікарського засобу до обсягу доходу аптеки від його продажу.

Для визначення, якою має бути регресивна шкала торговельної націнки, зроблено аналіз аптечних продажів у І півріччі 2016 р. у розрізі роздрібних цінових ніш з припущенням, що торговельна націнка в середньому становить 22%.

В. Чумак зазначив, що дані свідчать про те, що 90% аптечних продаж у натуральному вираженні (в упаковках) становлять препарати за ціною до 100 грн. за упаковку, але в грошах це лише 44,6%. Тобто основний обсяг реалізації у грошах сконцентрований у цінових нішах до 150 грн. за упаковку, тоді як в упаковках — до 70 грн. Таким чином, доступність ліків широким верствам населення сконцентрована в цінових нішах до 100 грн.

На думку В. Чумака, для виводу фармацевтичного ринку з-під дії правила Паретто треба підтримати ініціативу МОЗ України стосовно введення регресивної шкали щодо формування торговельної націнки, за допомогою якої слід гармонізувати показники питомої ваги продажів препаратів у грошовому та натуральному вираженні в залежності від цінових ніш. З іншого боку, мінімізувати ризики через автоматичне підвищення цін на дешеві препарати.

У разі застосування регресивної шкали торговельної націнки у відсотках з урахуванням середньозваженої оптово-відпускної вартості упаковок, які склалися в І півріччі 2016 р., ціна на ліки в ціновій ніші до 5 грн. підвищиться майже на 15%, на 11% — у ніші 5–10 грн. і до 6,5% — у ціновій ніші від 10 до 40 грн., а це 75,37% від реа­лізації в упаковках безрецептурної групи, яка склалася у 2016 р. за існуючих торговельних націнок. У той же час у зоні купівельної спроможності населення, яка обмежується 100 грн. за упаковку, дохід аптек від реалізації препаратів до 100 грн. підвищиться на 31,12%, що робить привабливими такі продажі. З іншого боку, це препарати не першої необхідності, більш того, це основна група ліків, на яку населення витрачає немалі кошти під впливом неконтрольованої реклами.

Також В. Чумак зазначив, що за мінімальних ризиків і при невеликому зниженні доступу до цінової ніші препаратів до 40 грн. за упаковку безрецептурної групи в цілому створюється підґрунтя для підвищення привабливості продажів препаратів вартістю до 100 грн. за упаковку, що має сприяти загальному збільшенню споживання ліків цієї групи, яка є межею доступності лікування.

Андрій Грицик, завідувач кафедрою фармації Івано-Франківського національного медичного університету, професор, розповів про реформування фармацевтичної освіти та сучасні вимоги до випускників вищих навчальних закладів.

Відповідно до Директиви 2005/36/ЕС сучасними вимогами до фармацевтичної освіти є тривалість освіти — не менше 5 років, з них мінімум 4 роки — денної університетської освіти, практика — не менше 6 міс, і лише тривалість інтернатури може бути для конкретної країни різною.

Серед напрямків, які потребують реалізації для успішного реформування фармацевтичної освіти в Україні, на думку А. Грицика, варто виділити необхідність гармонізації вищої освіти України з європейською, покращення механізму адаптації вищої освіти до ринку праці, підвищення гнучкості вищих навчальних закладів та студентів, а також відхід від виключно професійної орієнтації вищої освіти.

А. Грицик поділився основними інструментами реалізації поставлених цілей. Зокрема, варто відмовитися від освітнього рівня «спеціаліст», привести перелік спеціальностей у відповідність до Міжнародної статистичної класифікації освіти–2010, впровадити національні рамки кваліфікацій, визначити спільні вимоги для різних спеціалізацій та надати можливість гнучкого визначення спеціалізацій як для навчального закладу, так і для студента.

Стосовно сучасних вимог до випускника вищого фармацевтичного навчального закладу доповідач виділив такі критерії: конкурентоздатність, високий професійний рівень, мобільність, здатність до безперервного професійного розвит­ку, широка ерудиція та активна громадянська позиція. Також важливими є й особисті якості, такі як стриманість, компетентність, професіоналізм, толерантність, лояльність, тактовність та впевненість у собі.

До того ж сферами діяльності фармацевтичного працівника може стати освітній, науковий, практичний або громадський напрямок. Особливу увагу доповідач звернув на систему взаємовідносин у практичній діяльності фармацевтичного працівника, оскільки він має тісно співпрацювати з іншими провізорами або фармацевтами, лікарями, пацієнтами та суспільством у цілому.

Остап Панькевич, керівник студентського департаменту ГО «ВФП», виступив з доповіддю на тему «Молоді фармацевти — фундамент фармацевтичного самоврядування».

Він визначив концептуальні особливо­сті ГО «ВФП», серед яких: орієнтація на інтереси фармацевтичних працівників та пацієнтів, те, що членами можуть бути лише фармацевтичні фахівці, та членство в Міжнародній фармацевтичній федерації.

Доповідач відзначив, що FIP має статус не­урядової організації, що співпрацює з ВООЗ. Міжнародну фармацевтичну федерацію засновано у 1912 р. в Гаазі (Нідерланди), там же знаходиться її штаб-квартира.Основним завданням федерації є представлення інтересів фармації та фармацевтичної науки в усьому світі. На сьогодні федерація об’єднує 3 млн фармацевтів з понад 80 країн.

Серйозні наміри ГО «ВФП» підтверджує факт прийняття 28 вересня 2015 р. на 75-му Все­світньому конгресі з фармації та фармацевтичних наук (Дюссельдорф, Німеччина) ГО «ВПФ» до лав FIP у статусі постійного організаційного члена. Також було зазначено, що 27–28 серпня 2016 р. представники ГО «ВФП» взяли участь у 76-му Всесвітньому конгресі з фармації та фармацевтичних наук.

О. Панькевич звернув увагу присутніх на те, що у 2001 р. як структурний підрозділ FIP було утворено відокремлений підрозділ — Групу молодих фармацевтів, яка є найбільшою міжнародною спільнотою такого типу і об’єднує фармацевтичних фахівців віком до 35 років. Представники підрозділу щорічно зустрічаються на освітньому симпозіумі.

Мотиваційними чинниками інтеграції до групи молодих фармацевтів доповідач назвав професійну комунікацію, грантову підтримку та можливість самоактуалізації.

Окрім долучення до лав FIP, ГО «ВФП» у 2015 р. підписала Меморандум про співпрацю з польською Ізбою аптекарською (Naczelna Izba Aptrkarska — NIA). Перспективними напрямками такої співпраці, на думку доповідача, є обмін досвідом, грантова підтримка та лібералізація процедури нострифікації українських дипломів у Республіці Польща.

За словами О. Панькевича, ГО «ВФП», на відміну від інших громадських організацій, підтримує науковий потенціал фармацевтичної галузі. Так, почесними грамотами ГО «ВФП» відзначено призерів ХХ Всеукраїнської студентської олімпіади за фахом «Фармація» та провідних молодих науковців.

Слід зазначити, що в цілому учасники заходу схвалили основні напрямки діяльності ГО «ВФП», підтримали необхідність існування професійної самоврядної фармацевтичної організації з регіональними осередками, а також запровадження професійного фармацевтичного самоврядування в Україні.

Підводячи підсумок науково-практичної конференції, можна з упевненістю говорити про те, що представники фармацевтичної спільноти Івано-Франківщини підтримали необхідність запровадження сучасних європейських стандартів надання фармацевтичної допомоги в Україні за допомогою встановлення фармацевтичного самоврядування. Учасники заходу цілком підтримали активну діяльність ГО «ВФП» та побажали їй успіхів у вирішенні поставлених завдань.

Після завершення конференції було проведено засідання членів правління ГО «ВФП», на якому розглядали поточні питання, зокрема діяльність регіональних структурних підрозділів — філій ГО «ВФП», фінансовий стан організації, участь ГО «ВФП» в наступному засіданні організаційних членів FIP, опрацювання нормативно-правових документів, які потребують змін або удосконалень та ін.

Редакція «Щотижневика АПТЕКА» й надалі інформуватиме читачів про діяльність ГО «ВФП».

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!