Профільний Комітет наполягає на встановленні прозорих правил діяльності Товариства Червоного Хреста

Члени Комітету підтримали проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення процедури закупівлі лікарських засобів та медичних виробів на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану» (реєстраційний № 3451).

Як зазначив його автор, народний депутат Сергій Березенко, тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану, відповідно до законодавства звільняються від обкладення податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

• ліків та медичних виробів, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, в обсягах, визначених КМУ;
• ліків та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які в період проведення антитерористичної операції зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених КМУ.

Встановлення переліку та обсягу цієї продукції відбувається шляхом прийняття відповідного урядового розпорядження. На жаль, процедура оформлення проекту такого документа відбувається тривалий час, що неприпустимо у зв’язку з проведенням антитерористичної операції. Саме тому пропонується спростити про­цедуру, надавши право самостійно встановлювати перелік та обсяг лікарських засобів та медичних виробів, що закуповуються без сплати податку на додану вартість, Міністерству оборони України, Міні­стерству внутрішніх справ України, Міністерству охорони здоров’я України, Службі безпеки України та Державній прикордонній службі України замість КМУ.

Народні депутати прийняли рішення рекомендувати Парламенту прийняти його за основу та в цілому.

Аудит Товариства Червоного Хреста

Ігор Заремба, головний контролер, директор департаменту з питань промисловості, виробничої інфраструктури та державної власності Рахункової Палати України, повідомив, що предметом аудиту стали кошти загального фонду державного бюджету, виділені у 2014–2015 рр. і І півріччі 2016 р. МОЗ України за бюджетною програмою 2301350 «Організація і регулювання діяльності установ та окремі заходи у системі охорони здоров’я» на забезпечення діяльності патронажної служби і служби розшуку Товариства Червоного Хреста України та на сплату членського внеску до Міжнародної Федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

За словами доповідача, Міністерство не виконало своїх функціональних обов’язків щодо забезпечення цільового та ефективного викори­стання коштів державного бюджету, виділених у досліджуваному періоді. У МОЗ навіть не було визначено структурного підрозділу або посадової особи, відповідальних за цей напрям роботи.

Спрямування коштів на забезпечення діяльності патронажної служби та відділу розшуку Товариства Червоного Хреста України та їх використання у досліджуваному періоді здійснювалося без належних розрахунків і обґрунтувань потреби, нормативного визначення відповідних критеріїв. Але щороку на діяльність товариства виділялося близько 80 млн грн. бюджетних коштів.

І. Заремба також зазначив, що чинні нормативні акти не передбачають можливості надання медичної допомоги товариством, оскільки воно не є закладом охорони здоров’я і відповідно до законодавства не має ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики. Медичні працівники товариства не перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров’я, однак майже 5 років ні Товариство Червоного Хреста, ні МОЗ не ініціювали внесення змін до законодавчих актів з метою визначення правових підстав для організації її надання.

Товариство самостійно визначало штатну чисельність патронажної служби (на сьогодні це 3100 патронажних сестер), але документи, які б обґрунтовували встановлену чисельність, відсутні.

МОЗ не здійснювало жодних організаційних заходів щодо реалізації основної мети діяльності товариства, якою, зокрема, є надання допомоги медичній службі Збройних Сил і органам охорони здоров’я у забезпеченні медичним обслуговуванням поранених і хворих військовослужбовців та цивільного населення. Діяльність патронажної служби була зосереджена на наданні медико-соціальної допомоги лише самотнім громадянам похилого віку, інвалідам та іншим соціально незахищеним категоріям населення України.

Що стосується співпраці з місцевою владою, було виявлено, що переважна більшість структурних підрозділів з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення обласних державних адміністрацій не володіє інформацією про кількість і категорію осіб, яким медико-соціальні послуги надавалися патронажною службою. Відбір осіб для обслуговування здійснювався суб’єктивно, за відсутності визначених критеріїв та нормативів.

Ці особи ніяк не обліковувалися, через що мали місце приписки кількості осіб, яким надавалася медико-соціальна допомога, та знач­не завищення обсягу цих послуг. Аудитом встановлено випадки обслуговування померлих громадян, також мали місце факти подвійного обліку цих осіб.

Міністерство самоусунулося і від моніторингу ефективного використання гуманітарної допомоги, що надійшла від Міжнародної Федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в розмірі 376,3 млн грн. Питаннями визначення потреби у цій гуманітарній допомозі, її цільового призначення та розподілу повністю опікувалося Товариство Червоного Хреста України без будь-якого контролю з боку держави.

Доповідач підкреслив, що Рахункова Палата України поінформувала правоохоронні органи про виявлені під час аудиту ознаки порушень законодавства, а також направила звіт до КМУ, МОЗ та Верховної Ради України.

Члени Комітету також вислухали позицію Івана Усіченка, президента Товариства Червоного Хреста України, який підкреслив, що фінансування патронажної служби має бути збережено. Припинення її роботи означає не тільки звільнення більше 3 тис. медсестер, а й ліквідацію медико-соціальної мережі товариства, яка налічує 83 центри медико-соціальної допомоги та реабілітації, 256 кімнат медико-соціальної допомоги та реабілітації, 535 банків одягу, 394 пункти прокату речей, необхідних для догляду за важкохворими. Робота служби розшуку також не може бути припинена в умовах збройного конфлікту.

«Ми усвідомлюємо, що існують недоліки та помилки, є над чим працювати та що покращувати. І в першу чергу треба змінити діючу нормативну базу. Що стосується аудиту Рахункової Палати, то фактів зловживань та корупції не було виявлено. Хочу наголосити, що в комісії Рахункової палати не було жодного медичного, соціального працівника. Ми написали свої зауваження до звіту на 60 сторінках, у яких висловлювали незгоду, але на них ніхто не відреагував», — зазначив І. Усіченко.

За словами голови Комітету Ольги Богомолець, мова не йде про знищення Червоного Хреста України або тиск на керівництво. Влада і надалі його підтримуватиме, але потрібно встановити чесні та прозорі правила функціонування цієї організації, яка повинна звітувати щодо витрачених бюджетних коштів.

О. Богомолець запропонувала направити матеріали аудиту до Генеральної прокуратури, проте ця пропозиція не отримала більшості голосів.

Ситуація з реорганізацією медико-санітарної частини № 18

Про ситуацію, що склалася навколо ДП «Спеціалізована медико-санітарна частина № 18 МОЗ України», розповів головний лікар закладу Анатолій Костюченко. Підприємство було створено в 2003 р., воно обслуговує працівників промислових підприємств і є прибутковим, не лише не потребує кошів державного бюджету, а й навпаки, отримує прибуток та сплачує до бюджету податки (біля 2 млн грн. на рік). Проте нещодавно МОЗ повідомило, що має намір реорганізувати цей лікувальний заклад, забравши будівлю та приміщення для потреб Центру громадського здоров’я.

Народні депутати висловили обурення такою позицією МОЗ, оскільки Спеціалізована медико-санітарна частина № 18 є прикладом успішного медичного підприємства, послугами якого користуються, яке змогло вижити самостійно та навіть сплачувати податки. Це приклад для наслідування, а не для руйнації. Вони звернулися до представників МОЗ з проханням переглянути своє рішення, адже існує багато інших закладів, які є збитковими. Також було прий­нято рішення донести цю позицію до Прем’єр-міністра України.

Поставки ліків

Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я, розповів про стан поставок у регіони лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та медичних виробів, закуплених через спеціалізовані міжнародні організації за кошти Державного бюджету України 2015 р., та стан організації Міністерством державних закупівель для потреб охорони здоров’я у 2016 р. На сьогодні міжнародні організації поставили 93% від загальної кількості замовленої продукції.

Ситуація за міжнародними організаціями наступна:

• ПРООН — 100%;
• UNICEF — 72,07%;
• Crown Agents — 97%.

Що стосується засобів для імунопрофілактики, їх сьогодні поставлено на 91%, а в регіо­ни розвезено 82%. ПРООН знайшов можливість поставити для України дефіцитну на ринку п’ятивалентну вакцину (ПЕНТАКСИМ) для профілактики дифтерії, правця, кашлюку (ацелюлярний компонент), поліомієліту та захворювань, спричинених Haemophilus типу b у кількості 74 000 доз. МОЗ також планує додаткову закупівлю вакцин через ЮНІСЕФ з використанням наявного балансу коштів у розмірі майже 3,2 млн дол. США. Терміни поставок узгоджуються з UNICEF.

Стосовно закупівель 2016 р. — вже укладено угоди з ПРООН, UNICEF, Crown Agents. Номенклатура для закупівель за бюджетною програмою 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» визначена постановою КМУ від 23.08.2016 р. № 557. Наразі МОЗ розроблено та подано на затвердження до КМУ останню частину змін до вищезазначеної постанови (препарати для лікування туберкульозу, дітей, хворих на онкологічні та онкогематологічні захворювання, для замісної підтримувальної терапії).

Народний депутат Тетяна Бахтеєва нагадала, що члени Комітету неодноразово висловлювали прохання отримати копії договорів, які уклало МОЗ із спеціалізованими агенціями, проте вони залишилися невиконаними. Вона запропонували надіслати звернення до Рахункової Палати України з пропозицією провести аудит діяльності Міністерства щодо проведення закупівель 2015 р.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!