Рух у «ProZorro»: досвід замовників та перспективи розвитку

Як ми вже повідомляли читачам, 4 листопада 2016 р. відбувся III Всеукраїнський форум-практикум «Рух у «ProZorro» в медичній галузі», організований компанією «LAV CONSULT» і ДП «ПроЗорро». Ми продовжуємо огляд тем і доповідей, що прозвучали в рамках форуму-практикуму. Захід організовано в рамках освітньо-практичного проекту «Рух у напрямку «ProZorro». Форум-практикум став майданчиком для обговорення нагальних питань у сфері державних закупівель, пов’язаних із впровадженням системи електронних закупівель та обов’язковим його застосуванням (відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»), обміном досвідом участі у електронних закупівлях, особливостей оскарження торгів, напрямків розвитку системи «ProZorro».

ДОСВІД КИЇВЩИНИ ТА ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ

Київ — один з перших учасників пілотного проекту впровадження системи електронних закупівель. Сьогодні столиця є одним із лідерів серед регіонів України за кількістю акцептованих тендерів на електронних майданчиках.

Досвід участі у електронних торгах Київської міської державної адміністрації (КМДА) висвітлила у своїй доповіді Оксана Колтик, директор департаменту внутрішнього фінансового конт­ролю та аудиту КМДА.

У 2015 р. КМДА взяла участь у пілотному проекті із застосування системи «ProZorro» для проведення допорогових закупівель товарів та послуг. У липні 2015 р. Київською міською радою було прийняте рішення «Про затвердження Положення про впровадження та експлуатацію в місті Києві пілотного проекту «Системи електронних закупівель». Застосування пілотного проекту було продовжено і в 2016 р.

Доповідач представила статистичні дані за результатами проведених електронних закупівель у поточному році. Так, за 10 міс 2016 р. загалом КМДА укладено більше 24 тис. контрактів на суму 3,6 млрд грн. Різниця між очікуваною і фактичною вартістю закупівлі становила майже 5%. За цей період укладено майже 1,5 тис. контрактів на закупівлю фармацевтичної продукції на суму 43,2 млн грн. Різниця між очікуваною і фактичною вартістю закупівлі становила майже 9%.

В обов’язки департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА входить моніторинг тендерної документації та очікуваної вартості (згідно із розпорядженням КМДА № 1036 замовники зобов’язані до подання оголошення про проведення процедури закупівлі надавати головному управлінню внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА обґрунтування доцільності закупівлі та документацію конкурсних торгів). Одним із напрямків діяльності департаменту є забезпечення доступу до інформації через інтернет-портал kyivaudit.gov.ua та інформування щодо досвіду співпраці замовників КМДА з контрагентами через цей онлайн-ресурс. Також департамент здійснює моніторинг перебігу проведення конкурсних торгів, цін закупівель за укладеними договорами, а також подальший контроль — аудит закупівель та надання рекомендацій за його результатами, контроль за усуненням виявлених у ході аудиту порушень та моніторинг впровадження наданих рекомендацій. Таким чином, департамент здійснює моніторинг на трьох рівнях — попередній, поточний та подальший контроль закупівель.

На етапі попереднього контролю (моніторинг тендерної документації) департамент проводить аналіз доцільності закупівлі, нецінових критеріїв оцінки, відповідності очікуваної вартості середньоринковим цінам, наявності дискримінаційних вимог та відповідності іншим вимогам законодавства.

На етапі поточного контролю (моніторинг перебігу закупівель) департамент звертає увагу на ситуації, які можуть містити ризики порушень законодавства чи неефективного використання бюджетних коштів. У тому числі департамент здійснює моніторинг відповідності договору умовам тендеру (строки оплати та виконання, аванс, штрафні санкції тощо), внесення змін до договору через підвищення цін, кількості, строків виконання.

Подальший контроль передбачає здійснення аудиту відповідності фактично закуплених товарів, робіт та послуг умовам договору, виявлення фінансових порушень.

О. Колтик зазначила, що система «ProZorro» допомагає проводити моніторинг закупівель. У рамках співпраці здійснено інтеграцію веб-порталу kyivaudit.gov.ua з електронною системою закупівель «ProZorro». Також налагоджена співпраця у розвитку моніторингового порталу «DoZorro» (це новий проект, про який далі більш детально розповів інший доповідач).

Дніпропетровщина також однією з перших в Україні почала працювати в системі «ProZorro»: впроваджувати систему електронних закупівель почали в серпні 2015 р. Олександр Овод, представник департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, презентував досвід відомства щодо забезпечення взаємодії учасників процесу закупівель у си­стемі «ProZorro». Відомство здійснює закупівлю лікарських засобів, медичних виробів та обладнання в рамках виконання заходів обласної програми «Здоров’я населення Дніпропетровщини на 2015–2019 рр.».

За дорученням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації «Про впровадження електронної системи закупівель товарів» департамент охорони здоров’я здійснює розгляд закупівель підпорядкованих закладів щодо наявності помилок та порушень, перевіряє правомірність дискваліфікації пропозицій, здійснює розгляд скарг та звернень учасників закупівель, узагальнює інформацію щодо помилок та порушень при здійсненні закупівель, проводить наради з керівниками підпорядкованих закладів щодо типових помилок та порушень у процесі закупівель, ініціює застосування до систематичних порушників дисциплінарних заходів.

У поточному році департаментом охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації проведено майже 5 тис. про­цедур із закупівлі товарів та послуг. Успішно завершено 72% оголошених закупівель. Різниця між очікуваною і фактичною вартістю закупівлі становила 20%.

6790

На думку доповідача, ефективному застосуванню електронних закупівель сприяють такі заходи, як моніторинг закупівель, аудит та кон­т­роль. При проведенні моніторингу закупівель перш за все перевіряється коректність оголошеної закупівлі. Якщо процедура некоректна, замовнику надсилаються інформація про невідповідності та рекомендації щодо їх усунення, здійснюється контроль за внесенням необхідних змін.

Проводяться аудит та контроль за виявленими та проігнорованими замовником помилками в оголошеннях про проведення закупівлі. Інформація щодо дискваліфікації учасників або скасування закупівель щотижнево надається до департаменту. Встановлення правомірності дій замовника щодо дискваліфікації пропозицій учасників чи відміни закупівлі здійснюється спеціалістами відділу внутрішнього контролю департаменту. У разі підтвердження факту неправомірних дій замовника інформація надається директору департаменту для застосування заходів впливу. Інформація про порушення розглядається на щомісячних нарадах, на які викликаються керівники закладів-порушників.

У разі систематичного невиконання закладом вимог щодо недопущення порушень застосовують заходи дисциплінарного впливу. Інформація про помилки та порушення узагальнюється, на основі чого розробляються методичні матеріа­ли, які узгоджуються з представниками громадськості та іншими установами (наприклад типові специфікації для закупівель дезінфікуючих засобів, рентгенівських плівок тощо). Узагальнена інформація включається до програми навчань замовників (поточні курси проводяться щотижнево, один раз на два місяці — розширені з залученням представників громадськості та запрошенням експертів).

МЕХАНІЗМИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ

В Україні активно розвивається система відкритих даних. Так, реалізовано проекти, що допомагають здійснювати моніторинг та контроль у сфері державних закупівель. Зокрема, це проект «Є-data», в рамках якого створено веб-портал spending.gov.ua, на якому оприлюднюється інформація про те, як використовуються розпорядниками кошти бюджету (ініціатива Міністерства фінансів). Також запущено сервіс пошуку даних з відкритих джерел щодо використання державою бюджетних коштів — «Пошуково-аналітична система 007» (http://www.007.org.ua). На даному сервісі об’єднані відкриті дані з декількох ресурсів, у тому числі spending.gov.ua (проект «Є-data»), data.gov.ua (Єдиний державний портал відкритих даних), http://www.spfu.gov.ua (Фонд державного майна України), ukrstat.gov.ua (Державна служба статистики України), prozorro.gov.ua (сайт проекту «ProZorro»). Варто зазначити, що завдяки реалізації цього проекту спільно з «ProZorro» з’явилася можливість слідкувати за трансакціями, як здійснюється оплата по кожній закупці. Детально про ці проекти розповіла Наталя Кравченко, керівник проекту «Пошуково-аналітична система 007», керівник громадської організації «Має бути» (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 44 (1065) від 14.11.2016 р.).

Ще один цікавий сервіс, який може бути корисним для замовників та постачальників — «DoZorro». Детально про цей проект розповів Вік­тор Нестуля, директор програми інноваційних проектів організації «Transparency International Україна».

Моніторинговий портал «DoZorro» (http://www.dozorro.org) — це платформа, де кожен учасник системи може дати зворотній зв’язок державному замовнику чи постачальнику, обговорити та оцінити умови конкретної закупівлі, проаналізувати закупівлі окремого державного органу чи установи, підготувати та подати офіційне звернення до контролюючих органів та багато іншого. Ідея цього проекту полягає в тому, щоб замовники та постачальники могли залишати відгуки про своїх партнерів (чи вчасно здійснено поставку, оплату і т.п.). Перехід до функцій порталу доступний з електронних майданчиків, що працюють з «ProZorro»: поки що така можливість є на двох майданчиках — zakupki.prom.ua та http://www.dzo.com.ua («Держзакупівлі.Онлайн»). Також залишити відгук можна безпосередньо на порталі або через соціальні мережі.

Запуск цього проекту — перший крок до створення рейтингів замовників та постачальників. У перспективі планується, що цей портал стане платформою для комунікації всіх стейкхолдерів державних закупівель (замовників, бізнесу, контролюючих органів та громадськості) та си­стематизації інформації про співпрацю замовників та постачальників.

При виявленні порушень учасники/замовники можуть звернутися до Антимонопольного комітету України (АМКУ), «Transparency International Україна» або подати позов до суду тощо. У будь-якому разі є можливість залишити відгук на моніторинговому порталі «DoZorro», заповнивши відповідні форми за конкретними закупівлями/замовниками/учасниками.

Доповідач наголосив, що представники організації «Transparency International Україна» разом з партнерами проводять навчання, у тому числі щодо найкращих світових практик з моніторингу, роботи з аналітичними інструментами.

У рамках реалізації проекту «ProZorro» розроб­лено модуль аналітики bi.prozorro.org. Михайло Невдаха, аналітик, тренер з моніторингових інструментів з «Transparency International Україна», провів майстер-клас, як використовувати аналітичні інструменти системи «ProZorro». У режимі онлайн він продемонстрував основні можливості модулю бізнес-аналітики bi.prozorro.org.

ОСКАРЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ

Іван Лахтіонов, член комісії з розгляду звернень про можливі порушення при здійсненні допорогових закупівель «Transparency International Україна», розповів про особливості оскарження електронних закупівель.

Доповідач виділив дві групи закупівель: допорогові та надпорогові (детально про відмінності процедури їх проведення розповіла Наталя Шимко, заступник директора департаменту регулювання державних закупівель, начальник відділу політики державних закупівель Міні­стерства економічного розвитку і торгівлі України (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 44 (1065) від 14.11.2016 р.).

Порядок оскарження процедур надпорогових закупівель (предмет закупівлі дорівнює або перевищує 200 тис. грн.) визначає ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі». Скарги розглядаються постійно діючою адміністративною колегією з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель, яка виступає від імені АМКУ, рішення якої є обов’язковими для учасників торгів. За подання скарги до АМКУ справляється плата, розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Скарги по допорогових закупівлях розглядає комісія з розгляду звернень, рішення якої мають рекомендаційний характер. Оскарження допорогових закупівель є безкоштовним. Процес оскарження визначається відповідно до Порядку здійс­нення допорогових закупівель, затвердженого наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 р. № 35.

Механізм оскарження для допорогових закупівель передбачає такі етапи. У будь-якого зареєстрованого в системі електронних закупівель користувача (крім замовників) є можливість звернутися до замовника із вимогою про усунення порушення. Користувач створює «Вимогу», яка направляється замовнику на розгляд. Замовник має її розглянути протягом 3 днів та оприлюднити своє рішення в системі. Якщо протягом зазначеного строку замовник не оприлюднює рішення або ініціатор скарги не задоволений результатом її розгляду, система автоматично формує «Звернення» до комісії з розгляду звернень. Звернення розглядаються протягом 14 днів.

Комісія з розгляду звернень складається з 5 осіб та є колегіальним органом при «Transparency International Україна».

На початку впровадження системи «ProZorro», у 2015 р., кількість звернень була невеликою. З розгортанням проекту у зв’язку з пов­ним переходом до системи електронних закупівель кількість звернень збільшується. Протягом червня–серпня 2016 р. комісія з розгляду звернень отримувала до 500 звернень на місяць. Сумарно за липень 2015 — жовтень 2016 р. розглянуто більше 3 тис. звернень. Найчастіше скарги стосуються рішень замовника (майже 80% скарг), а також умов постачання, оплати, визначення предмету закупівлі (близько 20% скарг).

Також доповідач озвучив декілька рекомендацій для замовників та учасників допорогових закупівель.

Так, для замовників можуть бути корисними такі рекомендації (щодо формування умов закупівлі та прийняття рішень):

  • не вимагати надання інформації з відкритих реєстрів, паперових документів, нотаріальних копій документів (це зайва додаткова витрата часу, яка лягає на плечі учасників торгів; існує ризик того, що ці дії можуть розглядатися як такі, що мають дискримінаційний характер);
  • не встановлювати дискримінаційних вимог;
  • зазначати можливості щодо довантаження документів;
  • якщо зазначається можливість подання еквіваленту, необхідно визначити важливі критерії або характеристики;
  • зазначати аргументовані підстави для дискваліфікації учасників;
  • ретельно перевіряти учасників на відповідність вимогам закупівлі;
  • завантажувати у систему договір з додатками;
  • виконувати рекомендації комісії з розгляду звернень.

Для учасників закупівель доповідач порекомендував:

  • уважно вивчати умови закупівлі;
  • у разі необхідності ставити уточнювальні запитання;
  • завантажувати всі документи до системи вчасно (якщо робити це в останню мить, існує ризик того, що документи не будуть прий­няті вчасно);
  • користуватися функцією оскарження.

Про систему оскарження надпорогових закупівель розповіла Світлана Панаіотіді, державний уповноважений АМКУ.

В ідеалі торги мають відбуватися за такою схемою: замовник публікує умови, виконавець, який відповідає вимогам та пропонує найкращу ціну за товар, виграє тендер. У реальному житті можуть виникнути проблеми, коли замовник або учасники намагаються порушити «правила гри». Наприклад якщо замовник прописує дискримінаційні вимоги та умови закупівлі або неправомірно допускає учасника до торгів, відхиляє пропозицію потенційного виконавця.

АМКУ є квазісудом, органом, який розглядає скарги учасників закупівель та приймає відповідні рішення. Розгляд скарг веде Адміністративна колегія, що складається з трьох державних уповноважених.

С. Панаіотіді порадила замовникам дуже ретельно, чітко і зрозуміло формувати тендерну документацію. Під час розгляду скарги АМКУ приймає рішення, ґрунтуючись саме на тендерній документації. Доповідач зазначила, що існує дві можливості оскарження: учасник, який вважає, що його права були порушені, може звернутися до суду або подати скаргу до АМКУ.

АМКУ розглядає скарги щодо публічних закупівель протягом 15 робочих днів та виносить рішення, яке набуває чинності у момент оголошення. Слід зазначити, що рішення АМКУ може бути оскаржене в суді після його винесення.

С. Панаіотіді окреслила роль АМКУ в системі закупівель. До компетенції колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель входить:

  • розгляд скарг учасників торгів;
  • вказівка на те, які вимоги порушують закон та є дискримінаційними щодо конкретного учасника — скаржника;
  • зобов’язання замовника внести зміни у документацію конкурсних торгів;
  • зобов’язання замовника скасувати рішення після розкриття;
  • зобов’язання замовника відмінити торги.

При цьому до компетенції АМКУ не входить формулювання вимог до торгів включно з вартістю товарів, обрання переможця тендеру, перевірка процедури проведення тендеру на пов­ну відповідність вимогам закону (АМКУ розглядає це питання лише в межах скарги). АМКУ не може зобов’язувати укладати договір. Також АМКУ не здійснює контроль виконання своїх рішень (цим займаються контролюючі органи).

Серед типових помилок, що роблять замовники при поданні скарг, слід відмітити подання неповного пакету документів, порушення строків подання скарг, а також несплата за подання скарги (без платіжного доручення скарга залишається без розгляду).

На завершення блоку щодо можливостей оскарження закупівель відбулася дискусія, в рамках якої учасники отримали можливість обговорити конкретні приклади.

PROZORRO 2.0

Микола Жандоров, член наглядової ради «ProZorro», керівник торгового майданчика Zakupki.prom.ua., проаналізував роботу проекту у розрізі двох періодів:

ProZorro 1.0 — функціонування системи у пілотному режимі (з лютого 2015 по березень 2016 р.);

ProZorro 2.0 — з початку переходу на систему електронних закупівель державними замовниками на національному рівні до сьогодення (з квітня по жовтень 2016 р.).

Порівнюючи ці два періоди, доповідач зазначив, що кількість оголошених тендерів із закупівлі лікарських засобів збільшилася більше ніж у 2 рази. При цьому відсоток успішно завершених торгів несуттєво знизився. Кількість замовників у системі також збільшилася у 2 рази. Збільшилась кількість постачальників та пропозицій в си­стемі. У всьому світі прослідковується тенденція до підвищення прозорості, стрімко розвивається система відкритих даних. Широкий доступ до інформації сприяє більш швидкій появі нових ідей. На думку доповідача, чим більш прозорою та відкритою є організація, тим простіше їй працювати. Принципи відкритості та прозорості покладені в основу системи «ProZorro», що, на думку доповідача, підвищує конкуренцію під час закупівель.

Про подальші плани розвитку системи електронних закупівель розповіла Крістіна Гуцалова, координатор системи «ProZorro», проектний менеджер реформи державних закупівель при Національній раді реформ.

На сьогодні вже здійснено повний перехід на систему електронних закупівель на національному рівні (з 1 серпня поточного року). Здійснено перехід на новий етап розвитку, тепер перед «ProZorro» стоять нові завдання. Зокрема, це стабілізація системи, що у тому числі передбачає поліпшення технічної підтримки системи. Також іде процес формування пакету змін до Закону України «Про державні закупівлі». Доповідач зазначила, що отримання зворотного зв’язку від замовників та учасників сприяє вирішенню багатьох проблем.

Дуже важливо забезпечити подальший розвиток системи. В ДП «ПроЗорро» здійснюється розширення штату співробітників, проводиться навчання з метою підвищення кваліфікації. ДП «ПроЗорро» є власником центральної бази даних «ProZorro» та відповідає за навчально-консультаційну, технічну та маркетингову підтримку системи публічніх закупівель.

Система електронних закупівель «ProZorro» отримала міжнародну премію World Procurement Awards 2016. Також українську систему «ProZorro» включено в рекомендовані моделі електронних закупівель Європейського банку реконструкції та розвитку, а реформу закупівель визнано най­успішнішою реформою минулого року за вер­сією Національної ради реформ. За словами доповідача, це сприяло підвищенню інтересу до впровадження подібних систем в інших країнах.

Робота в системі «ProZorro» передбачає об’єднання інтересів держави, бізнесу і громадських організацій. При цьому інтереси у всіх різні, а також різне бачення того, як повинна працювати ідеальна система «ProZorro». Координатори проекту намагаються знаходити баланс між інтересами всіх стейкхолдерів.

Одне з головних завдань — забезпечення роботи в системі електронних закупівель на професійному рівні. Для цього проводяться навчальні заходи, як працювати в системі «ProZorro». Також для замовників і постачальників доступні корисні механізми, щоб полегшити їх роботу, — це бібліотека специфікацій, можливість електронного оскарження (на сайті prozorro.gov.ua), відстежування оплати по тендерах («Пошуково-аналітична система 007»). Постійно йде робота щодо поліпшення і створення додаткових механізмів, що дозволяють замовникам, учасникам, а також громадським організаціям та ЗМІ проводити онлайн-моніторинг закупівель. Наприклад, недавно в Україні стартував проект моніторингу публічних закупівель «DoZorro».

На думку доповідача, головна порада, яку можна дати замовникам та учасникам, — проявляти наполегливість в освоєнні системи, відстоюванні своїх прав. К. Гуцалова зазначила, що деякі питання система «ProZorro» вирішити не може. Тому важливо, щоб у системі охорони здоров’я проводилися реформи, які у тому числі сприятимуть підвищенню ефективності проведення державних закупівель у електрон­ній системі.

Дискусії під час форуму-практикуму були дуже емоційними. Під час однієї з них від учасників форуму-практикуму прозвучало зауваження, що навіть якщо замовник детально прописує технічні характеристики в оголошенні про закупівлю, існує ризик того, що фактично буде закуп­лено товар, який не відповідає вимогам замовника (за якістю, технічними параметрами). Тоді починається довгий процес з’ясування, повертання товару назад і т.п. Це забирає багато часу та зусиль. Необхідно розуміти, що лікарські засоби та медичне обладнання — це категорія товарів, від наявно­сті та належної якості яких залежить життя людей. Окрім того, слід зазначити, що участь в тендерному комітеті працівників не оплачується.

Форум-практикум відбувався під гаслом «Ознайомлений — озброєний!» На гострі практичні запитання відповідали розробники системи «ProZorro», представники системи оскарження, АМКУ, комерційних майданчиків, системи органів управління охороною здоров’я. Як зазначила Олена Лукашевич, голова організаційного комітету форуму-практикуму, саме такий формат майстер-класів та дискусій між замовниками і постачальниками дозволяє всебічно застосовувати переваги та усувати недоліки всіх можливостей електронних закупівель як у державному, так і приватному секторах. Подібні освітньо-практичні проекти, ініціатором одного з яких виступила компанія «LAV CONSULT», дають змогу обмінюватися досвідом усім причетним і швидше впроваджувати реформи у сфері охорони здоров’я. Компанія запрошує до участі у наступному форумі «Медична галузь у розрізі закупівель. Можливості ІТ», який відбудеться 27.04.2017 р. у Києві.

Катерина Дмитрик,
фото надані організаторами форуму-практикуму
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті