ІV Всеукраїнська науково-практична конференція з медичного права

Ці та багато інших питань були предметом обговорення фахівців на IV Всеукраїнській (ІІІ Міжнародній) науково-практичній конференції з медичного права «Медичне право України: проблеми паліативної допомоги та медико-соціального обслуговування населення», яка традиційно відбулася наприкінці квітня у Львові.

Основними темами цьогорічної конференції стали:

• законодавче забезпечення паліативної допомоги: національний і зарубіжний досвід;
• паліативна допомога: поняття, види й ознаки;
• права пацієнтів в умовах надання паліативної допомоги;
• правовий статус медичних працівників при наданні паліативної допомоги (проблеми удосконалення);
• організаційно-правове забезпечення функціонування хоспісів, спеціалізовані хоспіси;
• медико-соціальна допомога населенню: юридична природа, законодавче забезпечення, матеріально-технічна база. Роль органів влади у забезпеченні механізмів надання медико-соціальної допомоги;
• державна політика та інституціоналізація у галузі паліативної допомоги;
• шляхи і напрями удосконалення норма­тивно-правової бази в галузі паліативної допомоги.

У заході взяли участь представники медико-правової доктрини і практики України, Російської Федерації, США, республік Молдова, Білорусь, Польща.

У вітальному слові Ірина Сенюта, кандидат юридичних наук, доцент, президент Всеукраїнської громадської організації «Фундація медичного права та біо­етики України», головний редактор журналу «Медичне право», член Дорадчої ради при Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, голова Постійно діючого третейського суду, подякувала всім гостям та учасникам заходу, запросила до плідної співпраці та висловила надію на те, що результати роботи цьогорічної конференції будуть враховані при розробці нормативно-правових актів.

Владислава Бронова, начальник Юридичного управління Міністерства охорони здоров’я України, у вступному слові подякувала організаторам конференції, а також зауважила, що профільне міністерство як головний розробник нормативно-правових актів у галузі охорони здоров’я зацікавлене в тому, щоб співпраця з громадськістю та професіоналами давала результат. Зокрема, одне з головних завдань Міністерства охорони здоров’я України — надавати державну підтримку ідеям щодо розвитку медичного права як комплексної галузі права, у тому числі тим, котрі стосуються паліативної допомоги як досить нового напрямку, адже він потребує системного врегулювання на державному рівні.

Звітуючи перед присутніми, І. Сенюта, голова організаційного комітету конференції, зазначила, що ключові положення резолюції ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з медичного права виконані (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 19 (690) від 11.05.2009 р.).

Крім того, вона презентувала 3 нові видання у галузі медичного права — «Страхування у галузі охорони здоров’я», «Медико-правовий тлумачний словник», «Охорона здоров’я та права людини».

Доповідач також нагадала, що минула конференція була присвячена питанням управління та фінансування охорони здоров’я і проблемам страхування. У 2010 р. вийшла книга «Страхування в галузі охорони здоров’я», у якій висвітлено основні аспекти стосовно цього питання: від загальних проблем до особливостей основ­них видів страхування; розглянуто проблематику видів страхування. Важливе місце відведено питанням медичного страхування, адже Україна перебуває на етапі запровадження обов’язкового соціального медичного страхування. Важливо, що у додатку подано аналіз проекту Закону України «Про фінансування охорони здоров’я та обов’язкове соціальне медичне страхування в Україні», котрий було зареєстровано у Верховній Раді 30.06.2009 р. за № 4744.

Крім того, у минулорічній резолюції було задекларовано закінчення роботи над програмою курсу «Медичне право України» для всіх вищих навчальних закладів нашої країни, які здійснюють підготовку фахівців за юридичним та медичним напрямом, із подальшим методичним забезпеченням курсу. Цього року видано «Медико-правовий тлумачний словник» — книгу, в якій зібрано максимальну кількість термінів із законодавства України про охорону здоров’я, а також найбільш поширений медичний понятійно-категоріальний апарат. Словник стане корисним для юристів, які працюють у галузі медичного права, а також для медичних працівників.

За підтримки Міжнародного фонду «Відродження» перекладено книгу із порівняльного медичного права «Охорона здоров’я і права людини». Вона підготовлена фахівцями Інституту відкритого суспільства. У посібнику висвітлено міжнародні механізми захисту прав людини в галузі охорони здоров’я, проаналізовано міжнародні правові стандарти, які стосуються цього питання, спектр прав пацієнтів на підставі Європейської хартії прав пацієнтів, каталог національного законодавства про охорону здоров’я, досліджуються окремі проблеми щодо забезпечення прав соціально незахищених верств населення при наданні медичної допомоги.

Також на виконання резолюції IІІ Всеукраїнської конференції з медичного права заплановано проведення тренінгів з охорони здоров’я, перший з них відбудеться уже в травні. Окремо заплановано проведення школи медичного права для різних спеціалістів (представників правозахисних, правозастосовних, правоохоронних органів й організацій) з метою надання їм необхідних знань у цій галузі.

І. Сенюта зазначила, що продовжується робота над сайтом Всеукраїнської громадської організації «Фундація медичного права та біоетики України» (www.medicallaw.org.ua).

Після закінчення конференції усі учасники, які безпосередньо взяли участь у роботі, отримали відповідні сертифікати від згаданої вище фундації.

За результатами роботи планується підготувати спеціальний випуск журналу «Медичне право», присвячений паліативній допомозі, який планується безоплатно передати у заклади охорони здоров’я України, котрі надають паліативну допомогу.

Крім того, за результатами науково-практичної конференції буде прийнято резолюцію.

Під час прес-конференції, яка відбулася у рамках конференції з медичного права, І. Сенюта, а також Володимир Зуб, начальник Управління охорони здоров’я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, та Євген Москвяк, головний лікар Комунальної львівської міської лікарні «Хоспіс», розповіли про можливості надання хоспісної та паліативної допомоги в Україні.

І. Сенюта зазначила, що під час цьогорічної конференції висвітлено 2 теми: паліативна допомога та медико-соціальне обслуговування населення. Законодавство з цього питання є більш концептуальним, існує протокол надання паліативної допомоги, який стосується ВІЛ/СНІДу, проте ведеться робота над розробкою проектів, які мають затвердити стандарти надання паліативної і хоспісної допомоги. Незважаючи на те що проводяться науково-освітні заходи, зроб­лено рішучі інституційні кроки (зокрема створено Інститут паліативної та хоспісної медицини МОЗ України), все ж залишаються законодавчі прогалини, тому існує необхідність створення належних умов для забезпечення прав людини у цій сфері.

І. Сенюта звернула увагу присутніх на важливість чіткого визначення статусу хоспісів (наразі в законодавстві існує неузгодження, коли хоспіс одним нормативним актом визначено як лікувально-профілактичний, а другим — як медико-соціальний заклад).

Паліативна допомога покликана знайти спосіб підвищити якість життя хворого в дні, що залишилися. Крім ослаблення болю, необхідні психологічна, соціальна і духовна підтримка пацієнта, а також надання допомоги близьким при догляді за ним. Саме держава повинна забезпечити повну доступність паліативної допомоги, не залишаючи хворого сам на сам із цією проблемою.

Зліва направо: В. Зуб, А. Голунов, І. Сенюта, В. Бронова, Є. Москвяк

«За результатами конференції планується прийняти резолюцію, в якій будуть викладені рекомендації щодо можливого покращення цієї ситуації», — зауважила І. Сенюта.

Як повідомив Володимир Зуб, у 1997 р. у Львові було відкрито перший в Україні хоспіс — комунальний заклад, основне завдання якого — надання медичної та психологічної допомоги людям з невиліковними хворобами. «З моєї точки зору, він функціонує успішно. Працівники хоспісу мають можливість проходити стажування у зарубіжних клініках», — зазначив доповідач.

Згідно з державними нормами, на 10 тис. населення необхідно, щоб у хоспісі було виділено 10 ліжок. Наразі у львівському хоспісі є мінімально необхідна кількість ліжок — 75. Частина з них знаходиться у комунальному хоспісі, частина — при 2 поліклінічних відділеннях Львова.

В. Зуб також повідомив, що при полі­клінічному відділенні № 5 у Залізничному районі міста та відділенні № 2 у Франківському районі працюють спеціальні бригади, котрі надають медичну допомогу хворим, які відмовилися від хоспісів чи мають можливість залишатися вдома — так званий хоспіс вдома.

Євген Москвяк наголосив, що львівський хоспіс — єдиний в Україні з диференційованим прийомом хворих. Тобто він приймає не тільки пацієнтів з онкологічною патологією­, як це було при його створенні, але й з іншими невиліковними хворобами. «Ми розпочали розробку нормативно-правової документації стосовно нашої діяльності, також ми надаємо виїзні консультації», — сказав він.

За 10 років 1585 невиліковно хворих у Львові отримали хоспісну допомогу. Це приблизно 100–120 осіб на рік, які проходили стаціонарне лікування.

В. Бронова розповіла, що перші хоспіси в Україні почали створювати наприкінці 90-х років ХХ ст. перед­усім для обслуговування хворих на ВІЛ/СНІД за ініціативи громадських організацій, які займалися цією проблемою.

Нині у Міністерстві охорони здоров’я триває розробка Державної цільової програми розвитку паліатив­ної і хоспісної допомоги в Украї­ні до 2014 р.

У 2009 р. розроблено та затверджено наказ Міністерства охорони здоров’я від 26.06.2009 р. № 463 про затвердження плану заходів щодо розвитку паліативної і хоспісної допомоги в Україні на 2009–2010 рр. Це фактично перший нормативно-правовий акт, у якому на найближчі роки спрямовано діяльність усієї галузі охорони здоров’я у зазначеному напрямку.

Зокрема, планом передбачена підготовка кадрів для роботи у цій сфері, створення відповідної нормативної бази.

Оскільки паліативна допомога потребує певної психологічної та духов­ної підтримки, Міністерство охорони здоров’я у 2009 р. уклало угоду із Все­українською Радою Церков і релігійних організацій. Цей документ передбачає саме співпрацю церков різних конфесій із закладами охорони здоров’я у цьому питанні.

«Загалом цей напрям було включено до пріоритетних у сфері охорони здоров’я ще у 2009 р.», — додала В. Бронова.

Анатолій Голунов, доктор кібернетичних наук, професор Відкритого міжнародного університету «Україна», підкреслив важливість проведення цієї конференції для пошуку конкретних дієвих шляхів вирішення проблематичних питань. Він також наголосив на необхідності комплексного підходу до реорганізації галузі, співробітництва різних міністерств, спрямованого на розвиток галузі охорони здоров’я (міністерств праці та соціальної політики, освіти і науки, охорони здоров’я). «Найголовніше в медицині — не нашкодити. Цей принцип слід застосовувати й під час реформування галузі, яке не може бути здійснено в короткий термін. Передусім, необхідно запровадити економічні форми управління галуззю», — підсумував А. Голунов.

Після завершення прес-конференції її учасники повернулися до основного наукового заходу і продовжили обговорення важливих питань.

На сторінках «Щотижневика АПТЕКА», а також на сайті www.apteka.ua можна буде ознайомитися із найбільш цікавими доповідями учасників ІV Всеукраїнської (ІІІ Міжнародної) науково-практичної конференції з медичного права, а також дізнатися про інші питання, які обговорювалися під час цього заходу.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!