Сподівання аптек та очікування пацієнтів: що готує 2017 р.

5757

1 грудня 2016 р. в столичному конгрес-холі «Космополіт» відбувся Аптечний саміт України–2016, який об’єднав більше 200 представників фармацевтичної спільноти, регуляторних органів, юридичних компаній, професійних асоціацій. Організатор заходу — Громадська спілка (ГС) «Аптечна професійна асоціація України», співорганізатор — компанія «УкрКомЕкспо», генеральний спонсор — компанія «Софарма», спеціальний партнер — компанія «Нобель», аналітичні партнери — компанії «МОРІОН» та «Proxima Research», генеральний інформаційний партнер — «Щотижневик АПТЕКА».

Модераторами саміту виступили Ігор Червоненко, голова правління ГС «Аптечна професійна асоціація України» (АПАУ), Ігор Крячок, директор компанії «МОРІОН», і Сергій Орлик, експерт фармацевтичного та медичного ринків.

«Найгарячішою» темою Аптечного саміту стали ухвалені Урядом 9 листопада постанови № 862 «Про державне регулювання цін на лікарські засоби» та № 863 «Про запровадження відшкодування вартості лікарських засобів», які було опубліковано 29 листопада.

Ігор Червоненко підкреслив, що у центрі уваги фармацевтичної галузі завжди повинен бути пацієнт: «Так, ми хочемо заробляти гроші, проте необхідно пам’ятати, для кого ми працюємо». На забезпечення хворого препаратами впливають держава, бізнес та фармацевт. Держава регулює галузь, створює умови для отримання пацієнтом кваліфікованої медичної та фармацевтичної допомоги. Бізнес (виробник, дистриб’ютор, аптека) забезпечує асортимент, доступність і якість лікарських засобів. Фармацевт надає професійні послуги споживачеві.

Держава турбується про доступ громадян до якісних та недорогих ліків, проте для бізнесу важлива рентабельність. Тому виникає питання, яким чином забезпечити цей баланс? Особливо актуальним воно стало у світлі нещодавно прий­нятих постанов КМУ з державного регулювання цін та реімбурсації.

22 листопада під головуванням Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана відбулася зустріч з представниками зарубіжних та віт­чизняних фармацевтичних компаній, професійних асоціацій та експертами для обговорення теми референтного ціноутворення. Під час цього заходу АПАУ намагалася донести представникам влади, що аптечний сегмент витримає 20% рівень роздрібної націнки, яка розраховуватиметься не від оптово-відпускної ціни, а від закупівельної ціни, тобто ціни постачальника. На сьогодні середньозважена роздрібна націнка і так не перевищує 20%. Ефективним механізмом вирішення питання забезпечення пацієнта достатнім асортиментом ліків (доступних і фізично, і економічно) може бути запровадження медичного страхування та реімбурсації соціально значущих препаратів.

Як законослухняні учасники ринку аптечні заклади будуть виконувати законодавчі ініціативи, але чи буде працювати запропонований механізм? У зв’язку з прийняттям постанов № 862 та 863 виникає питання: яким чином держава повертатиме кошти, чи будуть всі суб’єкти ринку в рівних умовах. Також важливим є те, який порядок розрахунку цін за програмою реімбурсації запропонує держава.

І. Червоненко нагадав досвід реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати для лікування осіб з гіпертонічною хворобою (який завершився у 2014 р.), коли деяким аптекам держава так і не повернула кошти. У той же час члени АПАУ бажають долучитися до робочої групи, яка створюється в МОЗ для напрацювання механізмів реа­лізації вищезгаданих постанов.

Що може зробити держава для підтримки бізнесу? Для виробників — створити умови для виробництва високоефективних лікарських засобів (у першу чергу — інноваційних, а не генеричних), впровадити розумні преференції для вітчизняних компаній. Дистриб’ютори потребують створення чітких, прозорих умов імпорту препаратів та наявності альтернатив логістики, аптеки — рівних, конкурентних умов діяльності.

Також голова правління громадської спілки торкнувся теми фармацевтичного самоврядування. Він продемонстрував результати опитування, які у вересні 2016 р. АПАУ провела серед профільних громадських організацій. За результатами анкетування 100% респондентів підтримали запропонований відкритий формат розробки моделі фармацевтичного самоврядування. Близько 90% опитаних вважають, що керівництво цієї самоврядної організації повинно обиратися, 80% — що її має бути створено на базі вже існуючої організації, 80% — що вона повин­на незалежно прий­мати рішення в рамках чинного законодавства.

На завершення доповіді І. Червоненко представив подальші вектори діяльності громадської спілки:

  • консолідація аптечної спільноти для захисту професійних інтересів членів асоціа­ції та їх представлення в органах державної влади;
  • ініціювання рівних умов ведення бізнесу для всіх учасників аптечного ритейлу;
  • поліпшення діяльності аптечної галузі шляхом участі в розробці профільних нормативних актів;
  • участь у впровадженні нових державних програм у фармацевтичній галузі.

Віталій Коблош, директор Департаменту гуманітарної та соціальної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України, зазначив, що держава не є ворогом фармацевтичного бізнесу, а лише намагається врегулювати проблемні питання взаємовідносин «пацієнт — аптека» та знизити ціни на ліки. Реформування системи охорони здоров’я є ключовим завданням Уряду, і про це Прем’єр-міністр наголошував вже з перших своїх днів на цій посаді. Дискусії щодо референтного ціноутворення та реімбурсації йшли більше 4 міс, проведено більше 10 нарад і зустрічей у Прем’єр-міністра. Були різні думки — від радикальних (регулювати весь ринок) до ліберальних (залишити як є). Проте Уряд прийняв зважену позицію, врахувавши побажання асоціацій і пацієнтських організацій, а також реальні можливості держави.

Коментуючи постанови, ухвалені КМУ 9 листопада, посадовець зазначив, що націнка 5–15% не є константою: «Почніть реалізовувати ці вимоги, і якщо ми побачимо, що щось не виходить, що є проблеми, Уряд готовий піти назустріч та переглянути постанови».

Щодо 21 міжнародної непатентованої назви (МНН) за 3 нозологіями, які ввійшли до постанови, то їх буде уточнено торговими назвами й опубліковано на сайті МОЗ. Доповідач також закликав присутніх допомогти Міністерству визначитися із формулами розрахунку граничних цін на лікарські засоби.

«Людиноцентричність — ключова мета фармгалузі» — тема доповіді Олега Никулишина, генерального директора, співвласника мережі аптек «D.S.». Для багатьох представників аптечного бізнесу прибуток є основною метою. Але, на думку спікера, він — лише наслідок, нагорода за діяльність, його потрібно заслужити, а не досягти будь-якою ціною. Стосунки аптек з клієнтами мають будуватися на довірі, відповідальності та контролі.

Які цінності важливі для людини, пацієнта сьогодні? Це відчуття гідності, безпека та раціоналізм. І будь-які рішення слід приймати через призму цих складових. Проте чи дотримуються їх?

У мережі аптек «D.S.» визначено та описано 4 типи клієнтів за менталітетом та споживацькою поведінкою: заможні, середній плюс, середній мінус, малозабезпечені. Частка останніх 2 категорій становить близько 85%. «Ми стоїмо на фронті, ми щодня бачимо очі цих людей, які по суті покинуті напризволяще та просто виживають, у той час як держава декларує їм свою підтримку. Для них першочергове значення має ціна, вартість покупки. Приймаючи будь-які рішення, ми повинні розуміти, хто цей народ, у якому він стані. Якщо розглядати державні ініціативи, у першу чергу треба визначити, чи відповідають вони таким цінностям, як відчуття гідності, безпека та раціоналізм. Також важливо, хто з посадовців буде нести відповідальність за свої рішення та їх наслідки?», — підкреслив доповідач.

О. Никулишин додав, що існує багато шляхів, які дозволяють представникам галузі дотримуватися цінностей. Для виробників це активна участь у боротьбі з фальсифікатом, гарантія якості продукції, етична реклама та відповідальна співпраця з лікарями, прозора цінова політика та впровадження соціальних програм для пацієнтів.

Для аптек — фармопіка, популяризація раціонального прийому ліків, започаткування шкіл пацієнтів, програм лояльності для клієнтів, впровадження в дію Етичного кодексу, культури спілкування та обслуговування, коректна реклама, дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (далі — Ліцензійні умови), участь у боротьбі з фальсифікатом.

Для лікарів — призначення лікування в інтересах пацієнта, відповідальна співпраця з фармвиробниками, дотримання культури послуг та Етичного кодексу, створення гідних умов перебування пацієнтів, відмова від засобів сумнівної якості та ефективності, забезпечення належних умов зберігання ліків в лікувальних закладах, участь у боротьбі з фальсифікатом (фармаконагляд).

Дотримання цінностей є важливим і для громадських об’єднань та спілок. Це участь у розробці законодавчих ініціатив; проведення просвітницької діяльності для населення і фахівців; відстоювання, а не лобіювання інтересів бізнесу; впровадження Етичного кодексу, участь у боротьбі з фальсифікатом (фармаконагляд), впровадження стандартів якості та громадський контроль.

Ірина Ступакова, виконавчий директор ТОВ «Лінда-Фарм», виступила з доповіддю «Які і скільки аптек треба Україні? Погляд з Дніпра». Згідно з Основами законодавства України про охорону здоров’я аптека є закладом охорони здоров’я. Вона зобов’язана надавати фармацевтичну допомогу в рамках фармацевтичної опіки. Для цього за першим столом мають працювати дипломовані фахівці, а не медичні працівники з досвідом роботи в аптеці (у кращому випадку). Проект «Глядач як свідок» на ТРК «Україна» присвятив окремий випуск аптекам. У передачі, яка вийшла влітку, журналіст влаштувалася в 3 аптеки Києва, і під час оформлення у неї не запитали не тільки про диплом, але й про досвід роботи.

«Дискаунтери перетворилися в макдональд­си, де штрафують співробітників за консультацію, де совісний продавець, не знаючи відповіді на питання, говорить: ви зайдіть в сусідню аптеку, запитаєте, а потім прийдете до нас і купите. Про тих, у кого совісті немає, я мовчу. І все це кричить яскравими фарбами і різними світловими ефектами», — зазначила доповідач. Вона поставила перед аудиторією декілька питань:

  • чому у Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба) не виникає питання, що за ліки продаються в аптеках за цінами, нижчими, ніж інші купують у 3–5 українських дистриб’юторів?
  • якщо для вибраних у дистриб’юторів існують інші ціни, чому Антимонопольний комітет України (АМКУ) не звертає на це уваги?
  • часто з’являється інформація силових структур про виявлення виробництва фальсифікату, проте чому жодного разу не було названо аптечні мережі, які його реалізують?
  • хто може гарантувати якість ліків, що продаються в українських аптеках?

За словами І. Ступакової, у Держлікслужби немає фізичних можливостей встежити більш ніж за 20 тис. аптечних закладів у країні. Навести порядок на ринку можна тільки спільно з кваліфікованим фармацевтичним самоврядуванням.

Скільки ж аптек потрібно Україні? Якщо б Держлікслужба проводила передліцензійну й планові перевірки спільно з аптечним самоврядуванням, питання відпало б само. На ринку залишилося б рівно стільки аптек, скільки їх може бути за повного укомплектування штату тільки дипломованими фахівцями і повним дотриманням Ліцензійних умов щодо матеріальної бази.

0924

Анжеліка Ізотова, начальник відділу ринків фармацевтики АМКУ, розповіла про результати дослідження фармацевтичного ринку (за період 2014 — І півріччя 2016 р.). Дослідження відображає особливості функціонування фармацевтичного ринку в Україні, дії/бездіяльність МОЗ України, Держлікслужби, створених при них державних підприємств та поведінку учасників цих ринків (виробників/імпортерів лікарських засобів, дистриб’юторів, аптечних мереж). У звіті окреслено основні фактори та проблемні питання, що створюють передумови для можливого вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції як з боку регуляторів, так і суб’єктів господарювання. АМКУ надав свої пропозиції щодо вирішення проблемних питань. На діяльність фармринку впливає багато економічних, політичних факторів, а також відсутність реальних дієвих реформ системи охорони здоров’я та поведінка учасників ринку. Вони можуть призводити як до погіршення стану конкуренції, так і до зростання цін на ліки. Конкуренція дуже залежить від дій органів влади, зокрема шляхом створення адміністративних бар’єрів вступу на ринок, здійснення адміністративного тиску на учасників у процесі реєстрації ліків, внесення їх до Державного формуляру лікарських засобів, здійснення декларування оптово-відпускної ціни, формування та затвердження номенклатур препаратів до закупівлі, здійснення контролю якості лікарських засобів, що ввозяться на територію України, визначення умов ліцензування.

За результатами дослідження можна зробити наступні висновки:

  • чинна в Україні система стабілізації цін на лікарські засоби на практиці не забезпечує досягнення поставлених цілей;
  • система функціонування ринку потребує удосконалення, оскільки не забезпечує дієвої конкуренції і умов для її розвитку на відповідних товарних ринках та дозволяє всім гілкам просування товару перекладати на пацієнта всі свої фінансові ризики;
  • відсутня ефективна саморегуляція фармацевтичних ринків.

Учасників заходу цікавили погляди АМКУ щодо впровадження механізмів референтного ціноутворення та відшкодування вартості лікарських засобів. А. Ізотова повідомила, що Комітет погоджується з ініціативою МОЗ України щодо необхідності запровадження референтного ціноутворення та програми відшкодування вартості лікарських засобів, проте не в запропонованому варіанті реалізації. «Комітетом неодноразово надавалися пропозиції та зауваження до проектів нормативних актів, що надходили на погодження. Реальний вплив запровадження програм референтного ціноутворення та реімбурсації можливо буде визначити лише за результатами їх реа­лізації», — наголосила вона.

Свою доповідь А. Ізотова закінчила зверненням до всіх учасників Аптечного саміту України: «Комітет впевнений, що, маючи бажання до об’єднання зусиль усіх гілок влади та фармацевтичного бізнесу, можливо досягнути позитивних результатів у розвитку реальної конкуренції, що надасть можливості пересічному громадянину купувати необхідні йому якісні ліки за доступними цінами, зберегти життя та здоров’я українського народу».

Ігор Крячок, директор компанії «МОРІОН», зупинився на запроваджених Урядом постановах з референтного ціноутворення та реімбурсації та можливих наслідках їх реалізації. На сьогодні ринок споживання лікарських засобів в Україні майже на 90% фінансується з кишені пацієнта. Таким чином, громадяни несуть на собі весь тягар необхідності сплати вартості ліків у разі виникнення хвороби.

Цінове реферування та обмеження торговельних надбавок несе ризики невизначено­сті наслідків. Відповідно до постанови КМУ від 09.11.2016 р. № 862 встановлено нове регулювання торговельних надбавок на рівні 5 та 15%. Уряд пояснює, що ця ініціатива призведе до зниження цін на лікарські засоби, які, на думку посадовців, є чи не найвищими у світі. Але на сьогодні в Україні немає потреби у зниженні вартості препаратів, оскільки серед країн СНД вона й так є найнижчою. За даними аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer»/«Фармстандарт» компанії «Proxima Research», за підсумками 2015 р. середньозважена вартість 1 упаковки лікарського засобу в Україні становить 2,05 дол. США, у той час як у Російській Федерації — 3,39 дол., у Казахстані — 3,13 дол., в Узбекистані — 3,3 дол., у Білорусі — 2,48 дол., у Грузії — 3,77 дол., в Азербайджані — 3,1 дол., у Молдові — 3,12 дол.

Крім того, витрати на лікарські засоби на душу населення в Україні є чи не найнижчими серед сусідніх країн. За даними аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer»/«Фармстандарт», у країнах СНД цей показник у 2015 р. становив: у Російській Федерації — 120 дол., у Казахстані — 106 дол., у Білорусі — 99 дол., у Грузії — 93 дол. і всього 53 дол. в Україні.

Витрати на лікарські засоби в нашій державі є вкрай незначними і в порівнянні з референтними країнами — Польщею (339 дол.), Латвією (348 дол.), Чехією (408 дол.), Словаччиною (533 дол.) та Угорщиною (543 дол.).

Середньозважена вартість однієї упаковки лікарського засобу в цих країнах також є значно вищою, ніж в Україні: Польща — 4,91 дол., Латвія — 6,96 дол., Чехія — 7,52 дол., Словаччина — 7,8 дол., Угорщина — 6,11 дол.

Середньозважена роздрібна надбавка й так знижується під тиском ринкових механізмів — станом на жовтень 2016 р. вона становить близько 20,4% в цілому по ринку та 19,4% на препарати, що входять до Національного переліку основ­них лікарських засобів (далі — Національний перелік). Отже, запропонована МОЗ модель регулювання націнок суттєво не вплине на кінцеву ціну ліків.

І. Крячок підкреслив, що вартість лікарських засобів залежить не від аптечної надбавки, а від курсу валюти: «Ціни міняються зі зміною курсу. Не змінюйте курс, і ціни будуть стабільними».

На сьогодні розроблено проект нового Націо­нального переліку, в основі якого — 19-е видання Базового переліку основних лікарських засобів, рекомендованих ВООЗ. Але в проект чомусь не ввійшли близько 90 МНН із цього переліку.

За підсумками 10 міс 2016 р. загальні обсяги аптечного продажу та госпітальних закупівель лікарських засобів становлять 45,3 млрд грн. за 903 млн упаковок. У досліджуваний період сумарна частка лікарських засобів, включених до проекту нового Національного переліку, охоп­лює близько 17% ринку в грошовому і 20% — в натуральному вираженні, у той час як Націо­нальний перелік, затверджений постановою КМУ від 25.03.2009 р. № 333, охоплює 20,8% ринку в грошовому та 29,4% в натуральному вираженні. Тому постає питання: а що змінить така регуляція, у чому її новизна?

За даними, які навів доповідач, реферування сприятиме різноспрямованим змінам оптово-відпускних цін: для частини препаратів оптово-відпускна ціна підвищиться, а для інших — знизиться. Щодо обмеження націнок, то це допоможе подальшій консолідації ритейлу та монополізації ринку.

І найголовніше — введення обмеження націнок без перехідного періоду з 1 січня 2017 р. може призвести до перебоїв у поставках регульованих препаратів в аптечні заклади та лікарні, поки регулятори будуть готувати методики розрахунку і визначати переліки. Таким чином, не буде забезпечено безперервність лікування.

Референтне ціноутворення в цивілізованих країнах застосовується в межах МНН з урахуванням торговельних назв та форм випуску, але як це буде в Україні, досі невідомо. Також виникають питання, як реферуватимуться лікарські засоби, які не представлені на ринках референтних країн, на які переліки розповсюджуватиметься референтне ціноутворення, як буде розповсюджуватися референтне ціноутворення на ліки, які закуповуватимуться за державні кошти. І відповіді на ці питання потрібно знайти в найближчі дні.

Запланований на 2017 р. державою обсяг реімбурсації у розмірі 500 млн грн. становить менше 1% від загального споживання ліків (прогнозований обсяг ринку лікарських засобів у 2016 р. сягне 55 млрд грн.), тобто їх катастрофічно мало.

МОЗ пропонує відшкодовувати вартість лікарських засобів обмеженого переліку, визначеного за МНН. Принципи та правила відшкодування ще не затверджено. Обсяги аптечного продажу зазначених лікарських засобів (без урахування ін’єкційних та інфузійних форм випуску) становлять 1,87 млрд грн. за рік. І навіть якщо взяти найдешевші генерики, то на реімбурсацію наступного року держава повинна виділити не менше 950 млн грн.

Дослідження призначень лікарів свідчать, що прийнята регуляція охоплює лише 63,9% препаратів для хворих на цукровий діабет 2-го типу, 30,9% антигіпертензивних препаратів та 24,3% ліків, що застосовуються при бронхіальній астмі. Виникає питання: а що робити іншим хворим?

Підводячи підсумки, І. Крячок зазначив, що державне регулювання цін має розповсюджуватися лише на лікарські засоби, споживання яких фінансується за рахунок держави під час закупівель або відшкодування. Державні кошти мають витрачатися ефективно, відповідно, держава повинна закуповувати та відшкодовувати лише ті ліки, які є взаємозамінними (доведена взаємозамінність/еквівалентність з референтним препаратом). Для лікарських засобів, які підлягають відшкодуванню, необхідно встановити єдині роздрібні ціни, тобто у кожній аптеці на один й той самий препарат ціна має бути однаковою. Важливим є запровадження системи електронного рецепта для препаратів, які відшкодовуються.

Експертна дискусія

На завершення першої сесії відбулася дискусія щодо новел цінового регулювання та інших реформ у сфері охорони здоров’я.

Ірина Суворова, яка на той час виконувала обов’язки голови Держлікслужби, висвітлила питання контролю якості лікарських засобів. Так, у порівнянні з 2013 р. кількість планових заходів контролю зменшилась у 4 рази в 2014 р. та у 52 рази в 2015 р. Також зменшилась і кількість позапланових заходів контролю: у 2014 р. — у 4 рази, в 2015 р. — у 13 разів. Крім того, спостерігається динаміка щодо зменшення кількості виданих розпоряджень про заборону обігу ліків протягом 2013–2016 рр.

На сайті Держлікслужби 1 грудня оприлюднено план заходів державного нагляду (контролю) на 2017 р. Про плановий захід суб’єктів попереджено заздалегідь, тож який фальсифікат можна знайти в закладі, який підготувався до перевірки? Відповідно до законодавства на сьогодні реальною підставою для позапланового заходу є обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав.

Очікується, що мораторій на перевірки суб’єктів господарювання, скоріше за все, буде продовжено і в 2017 р. (поки що закон не підписано Президентом). І. Суворова звернулася до представників ринку з проханням надати своє бачення того, яким чином можна покращити ситуацію з виявленням фальсифікату. Можливо, необхідним є внесення змін до закону «Про основ­ні засади державного нагляду (контро­лю) у сфері господарської діяльності».

І. Червоненко зазначив, що АПАУ готова долучитися до напрацювання спільних рішень. Сьогодні Держлікслужба, працюючи в межах пов­новажень, обмежена у можливостях здійснення перевірок. Але такі перевірки (у розумних межах), у тому числі й позапланові, є вкрай необхідними.

Правова оцінка урядових ініціатив

Правову оцінку постанов № 862 та 863 під час окремої дискусії надали Дмитро Алешко, партнер ЮК «Правовий Альянс», Ігор Огороднійчук, партнер ЮК «ОМП», Ірина Кириченко, юрист, патентний повірений, начальник департаменту інтелектуальної власності ЮФ «Ільяшев та Партнери», та Ольга Святенька, юрист ЮК «Бейкер і МакКензі». Юристи так і не дійшли остаточної думки, на які переліки розповсюджуватиметься регулювання.

На думку Дмитра Алешка, швидше за все, регуляція стосується лікарських засобів, включених до Національного переліку основ­них лікарських засобів (крім виготовлених в умовах аптеки), які віднесено до програми державного відшкодування вартості лікарських засобів (тобто зазначені 21 МНН). Д. Алешко порадив профільним асоціаціям звернутися за роз’ясненнями до Держпродспоживслужби стосовно переліку ліків, щодо яких будуть застосовуватись заходи державного контролю, а також надіслати запит до МОЗ з проханням пояснити, який перелік буде регулюватися.

Ігор Огороднійчук погодився, що прийняті нормативні акти є розмитими та потребують уточнення. Що стосується обмеження націнок — ринок буде шукати нові шляхи компенсації втрачених прибутків, і скоріш за все, це відбудеться за участі виробників.

Ольга Святенька додала, що залишається незрозумілим, до якої бази повинні нараховуватися граничні надбавки. Оскільки часу до 1 січня залишилося мало, потрібним є оперативне прийняття МОЗ порядку розрахунку граничних надбавок, інакше оператори ринку не матимуть можливості виконати вимоги постанов.

За словами Ірини Кириченко, прийняті постанови — чергова спроба Уряду провести революцію у всесвітній економічній історії, коли в ціну закладається не прибуток, а збитки. Викликає занепокоєння те, що досі не винесено на обговорення порядок розрахунку ціни, адже він має пройти громадське обговорення, яке триватиме місяць. За таких умов юрист висловила припущення, що з 1 січня наступного року ринок почує римейк опери «Фармацевти-мародери».

Олена Речкіна, начальник Управління державного регулювання оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Держлікслужби, розглянула Ліцензійні умови, прийняті Урядом 30 листопада 2016 р. (наразі текст не оприлюднено). Вона подякувала всім представникам галузі, хто долучився до їх розробки. Прийнятий документ враховує всі пропозиції в тій чи іншій мірі. Стосовно аптечних закладів підходи та вимоги до матеріальної бази суттєво не змінилися. Кваліфікаційні вимоги приведено у відповідність з новим Законом України «Про вищу освіту». Також залишилася вимога «1 завідувач — 1 аптека» щодо неможливості завідувача аптечним закладом суміщати посаду. Для дистриб’юторів розширено вимоги стосовно впровадження Належної дистриб’юторської практики. Також відтерміновано певні вимоги щодо імпорту ліків.

Олександр Барбелюк, директор департаменту правової роботи і державного нагляду та контролю Державної регуляторної служби України, нагадав, що при відомстві функціонує Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування, яка розглядає апеляції та інші скарги здобувачів ліцензії, ліцензіатів на дії органу ліцензування або інших заявників щодо порушення законодавства у сфері ліцензування.

Лілія Стиренко, тимчасово виконуюча обов’язки заступника голови Державної служби України з питань безпечно­сті харчових продуктів та захисту споживачів (далі — Держпродспоживслужба), поінформувала про результати перевірок щодо дотримання цінової дисципліни аптечними мережами. Загалом було проведено 17 інспекцій, і під час кожної було зафіксовано порушення: як незначні відхилення від норм, так і серйозні факти порушення законодавства. Як приклад, було наведено встановлене фахівцями служби порушення в одній із аптек Миколаївської обл., яка реалізує ліки бюджетним закладам. Зазначена аптека застосовувала торговельні (роздрібні) надбавки від 10,1 до 204,1% замість гранично встановленого рівня — 10%. «Ритейлери повинні дотримуватися запроваджених механізмів державного регулювання цін, зокрема на фармацевтичну продукцію, вимог законодавства про рекламу та захист прав споживачів. Це запорука захисту українців», — наголосила Л. Стиренко.

Володимир Ігнатов, голова представниц­тва компанії «Іпсен» в Україні та Молдові, виконавчий директор Асоціації міжнародних фармацевтичних виробників AIPM Ukraine, зазначив, що ефективним механізмом боротьби із фальсифікованими та контрабандними ліками може стати запровадження автоматизованої системи відслідковування ліків в обігу за допомогою QR-кодування упаковки. На 1 січня 2017 р. згідно з вимогами Директиви ЄС ця система має бути імплементованою в країнах ЄС, і виробники вже до цього готуються. Натомість подібний проект, який обговорювався в Україні у 2012–2013 рр., так і не запрацював через неготовність виробників.

«Сучасний рівень розвитку технологій спрощує боротьбу з контрафактною продукцією. Залишається проб­лема попиту на дешеві контрабандні товари, з вартості яких не сплачуються державні податки. Маємо ситуацію, коли пацієнт готовий купувати невідомо в кого препарати, але на 10% дешевше. Спільними зусиллями ми повинні розвивати нашого споживача, пояснюючи важливість усього ланцюжка дистрибуції в гарантуванні якості, ефективності та безпекиліків», — зазначив експерт. Також, на його думку, запропоноване державою рішення щодо реімбурсації спрямоване лише на амбулаторних пацієнтів. Госпітальне лікування коштує на порядок дорожче і є значно важливішим для пацієнта в ургентних ситуаціях, а в лікарнях, як і раніше, немає достатньої кількості ліків. Стосовно проекту Національного переліку викликає подив вибір МНН, які включено до нього, адже частина цих МНН вже застаріла й в клінічній практиці призначається нечасто.

Уаніта Фолмсбі (Juanita Folmsbee), директор проекту «Системи покращеного доступу до лікарських засобів та фармацевтичних послуг» (Systems for Improved Access to Pharmaceuticals and Services Program — SIAPS) в Україні, зазначила, що протягом останніх 1,5 років SIAPS плідно співпрацює з МОЗ та ДП «Державний експертний центр МОЗ України» над створенням нового переліку основних ліків заради раціоналізації державних закупівель. Також відбулися тренінги для членів експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів, де було продемонстровано найкращі європейські практики з оцінки технологій охорони здоров’я. Нещодавно МОЗ попросило допомоги у впровадженні системи реімбурсації, і цей напрямок є новим для SIAPS. Доповідач зазначила, що на момент, коли вони долучилися до процесу, проект постанови вже було напрацьовано. Це лише перший крок на тривалому шляху, який було зроб­лено в умовах жорсткого політичного тиску. На думку експерта, українці не довіряють лікарям первинної ланки та віддають перевагу самолікуванню. Основна ідея реімбурсації — мотивувати пацієнта звернутись до лікаря для того, щоб отримати рецепт, за яким можна отримати медикаменти в аптеці.

Як наголосив Костянтин Косяченко, президент ГС «Українське агентство з оцінки технологій охорони здоров’я», перед реімбурсацією має бути впроваджено систему оцінки технологій охорони здоров’я (Health Technology Assessment — HTA), яка дозволяє визначити ті лікарські засоби, застосування яких буде найбільш виправданим з точки зору ефективно­сті та економічної доцільності. НТА також дозволяє провести аналіз впливу на бюджет системи охорони здоров’я запропонованої технології. Але в Україні рішення приймаються не на емпіричному, а на інтуїтивному рівні.

З доповідями саміту можна ознайомитися на сайтах http://www.morion.ua і http://www.apteka.ua.

Далі буде…

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті