Подолання епідемії туберкульозу в Україні: співпраця державних і неурядових організацій

25–27 жовтня 2006 р. на базі санаторію «Пуща Озерна» відбулася Всеукраїнська конференція неурядових організацій (НУО), які займаються наданням послуг різним групам населення з підвищеним ризиком захворювання на туберкульоз та ВІЛ-асоційований туберкульоз. В її рамках було проведено засідання круглого столу на тему: «Подолання епідемічного стану туберкульозу в Україні: співпраця державних і неурядових організацій». Основні організатори конференції — «Коаліція ВІЛ-сервісних організацій» за підтримки проекту «Визначення політики з питань здоров’я» регіональної місії Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні.

У конференції взяли участь представники Міністерства охорони здоров’я, Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Товариства Червоного Хреста України, Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського, Українського центру профілактики та боротьби зі СНІДом, Коаліції ВІЛ-сервісних організацій та Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, а також представники інших громадських організацій з різних регіонів України.

Метою конференції було покращання взаємодії між державними та громадськими організаціями, що опікуються проблемами ВІЛ і туберкульозу, для підвищення ефективності боротьби з епідемією цих захворювань в Україні.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я 2006 р., Україна посідає 8-ме місце за захворюваністю на туберкульоз серед 52 країн Європи та Азії. З 1990 р. захворюваність на туберкульоз підвищилася на 250%, смертність внаслідок цього захворювання підвищилася у 2,7 рази. Щорічні збитки від туберкульозу в Україні у 2002 р. становили 1,4 млрд грн., у 2004 — 2,1 млрд грн. Як і в багатьох інших країнах, ситуація з туберкульозом в Україні ускладнюється паралельно з найбільш швидким у світі за темпами поширенням епідемії ВІЛ/СНІДу.

На сьогодні питання боротьби з туберкульозом є одним із пріоритетів державної політики у сфері охорони здоров’я і соціального розвитку. Привернення уваги до цієї проблеми Президента України, Верховної Ради та уряду країни свідчить про те, що туберкульоз як глобальна проблема стосується всього суспільства та кожного громадянина зокрема.

У 2005 р. ВООЗ була задекларована система підходу до боротьби з туберкульозом «Stop TB Partnership». Вона складається з декількох компонентів, основним з яких є так звана ДОТС-стратегія, яка включає зобов’язання уряду щодо мобілізації додаткових людських та фінансових ресурсів, забезпечення якісного виявлення хворих на туберкульоз, що базується, в першу чергу, на проведенні мікроскопії мазка та скринінгу серед соціально дезадаптованих груп населення, безперебійне забезпечення ефективними лікарськими засобами та використання стандартизованих курсів хіміотерапії для хворих на туберкульоз, створення раціональної системи обліку і звітності про результати лікування конкретного пацієнта та виконання програми в цілому.

Ця стратегія стала основою нової загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007–2011 рр. У п’яти пілотних областях України за міжнародної підтримки реалізуються проекти з впровадження ДОТС-стратегії боротьби з туберкульозом, адаптованої до умов України. Концепцію Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз в Україні у 2007–2011 рр. вже схвалено урядом (розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 червня 2006 р. № 354-р).

Над проектом програми, що базується на схваленій концепції, працюють експерти відповідних міністерств, ВООЗ, Світового банку, міжнародних і громадських організацій. Проект цієї програми найближчим часом буде винесено на розгляд та затвердження Верховної Ради України. Також ведеться робота з внесення змін і доповнень до діючої Національної програми з подолання ВІЛ/СНІДу з метою більш ефективної координації зусиль для подолання епідемій ВІЛ та туберкульозу.

Міністерство охорони здоров’я України за участю національних та міжнародних громадських організацій активно проводить роботу з формування національної політики протидії епідемії туберкульозу в Україні. Широко обговорюється доцільність і можливість створення єдиного дієвого координаційного механізму країни для впровадження державної програми боротьби з епідемією туберкульозу та ВІЛ/СНІДу.

Під час роботи засідання круглого столу

Участь представників громадянського суспільства в розробці національної програми та координаційної структури, у наданні соціальних послуг особам, яких торкнулася проблема туберкульозу, є необхідним фактором ефективності національної відповіді на епідемію.

Українські неурядові організації (об’єднання громадян та благодійні фонди) надають велику кількість послуг різним групам населення, які хворіють на туберкульоз або є найбільш уразливими до захворювання: споживачі наркотиків, ув’язнені та особи, які звільнилися з місць позбавлення волі, безпритульні, біженці, малозабезпечені, ВІЛ-інфіковані. Але це коло може бути значно розширене за рахунок, наприклад, таких груп, як особи з професійними захворюваннями органів дихання, діти, люди літнього віку тощо.

На конференції заслухали інформацію представників Міністерства охорони здоров’я України, Інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Яновського АМН України, Українського центру профілактики та боротьби зі СНІДом, експертів ВООЗ, міжнародних проектів та програм, неурядових організацій, Товариства Червоного Хреста України.

Враховуючи значний обсяг соціальних послуг, що надають неурядові організації особам з груп підвищеного ризику, та потенціал щодо розширення обсягу таких послуг з профілактики туберкульозу, мотивації до раннього виявлення, формування прихильності до лікування, соціальної підтримки, а також керуючись напрямами державної політики щодо подолання епідемії туберкульозу та ВІЛ-асоційованого туберкульозу, визначеної Указом Президента України від 14 лютого 2006 р. № 132 «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 18 січня 2006 р. «Про заходи щодо підвищення ефективності боротьби з небезпечними інфекційними хворобами», іншими нормативно-правовими актами, учасники конференції вирішили, що необхідно вжити цілий комплекс взаємопов’язаних заходів як на національному, так і на обласних рівнях.

Крім того, впровадження ефективних підходів до боротьби з туберкульозом потребує посилення координації роботи міністерств, інших органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадських організацій у сфері протидії поширенню туберкульозу та мобілізації громадськості для поліпшення виявлення, лікування, догляду та соціальної підтримки хворих на туберкульоз. n

Світлана Тарханова