Студія друку шрифтом Брайля «Braille Studio» працює вже кілька місяців. Це волонтерський проект, спрямований на забезпечення вільного доступу до інформації людей з порушеннями зору через створення книг та інших матеріалів, надрукованих шрифтом Брайля.
Демонструючи інструкції, надруковані рельєфно-крапковим шрифтом Брайля, Юлія Сачук зазначила, що, купуючи лікарські засоби, пацієнти з вадами зору дуже часто не знають, як їх застосовувати, і не мають можливості прочитати інструкцію для медичного застосування. «Елементарні дії — прочитати інструкцію, щоб не наплутати з дозуванням і правильним часом прийому ліків, для незрячих людей дуже часто потребують сторонньої допомоги, адже скористатися інтернетом не у всіх є змога», — зауважила вона.
Завдяки ініціативі мережі аптек «Пані Аптека» у людей з особливими потребами з’явилася можливість безперешкодно отримати необхідну інформацію щодо характеристик препаратів, показань/протипоказань, способу застосування того чи іншого лікарського засобу тощо.
Ю. Сачук висловила вдячність мережі «Пані Аптека» за слідування позитивній тенденції до поширення соціальної відповідальності серед бізнесу і висловила сподівання, що на цьому співпраця не закінчиться.
«Друк інструкцій для застосування лікарських засобів шрифтом Брайля — це не перша ініціатива мережі «Пані Аптека», спрямована на підвищення доступності інформації та послуг для людей з особливими потребами. Ще в минулому році ми провели моніторинг приміщень наших аптек на предмет їх фізичної доступності, а в листопаді провели тренінг для персоналу, на якому навчили коректно поводити себе з людьми з обмеженими можливостями», — зазначила Наталя Биканова.
Завдяки активістам Braille Studio було надруковано інструкції шрифтом Брайля до 87 міжнародних непатентованих назв лікарських засобів. Попередньо було здійснено аналіз сегмента для виявлення найбільш вживаних ліків в упаковках. Топ продажів препаратів в упаковках став критерієм для обрання лікарських засобів, інструкції для застосування яких надруковано шрифтом Брайля. Також враховувалися потреби осіб з вадами зору, тому є ряд інструкцій для застосування спеціалізованих ліків.
«Мережа аптек «Пані аптека» — це зразок соціально відповідального бізнесу, який працює не лише для отримання прибутку, але й дбає про розвиток суспільства, забезпечуючи рівний доступ до своїх послуг усім людям», — зауважила Н. Биканова.
На сьогодні інструкції, надруковані шрифтом Брайля, доступні людям з порушенням зору в аптеках мережі «Пані Аптека» в Києві (просп. Перемоги, 20) та Одесі (вул. Пантелеймонівська, 21). За необхідності відвідувач може ознайомитися з інструкцією, яка залишається в аптеці. Можливість взяти з собою таку інструкцію поки що відсутня. «Побачимо їх затребуваність. Якщо буде необхідність, ми будемо друкувати їх для інших аптек нашої мережі», — зазначила Н. Биканова.
На друк комплекту з 87 інструкцій знадобилося близько 2 тиж. Аптечній мережі це коштувало 1400 грн. «Ця сума є доступною для кожного бізнесу», — підкреслила операційний директор мережі «Пані Аптека», запевнивши, що на вартості лікарських засобів це жодним чином не позначиться.
Марина Потеляхіна, завідувач відділу обслуговування Центральної спеціалізованої бібліотеки для сліпих ім. М. Островського продемонструвала можливість скористатися інструкцією, надрукованою шрифтом Брайля, зачитавши її.
Шрифт Брайля — рельєфно-крапковий шрифт для написання і читання сліпими, розроблений у 1829 р. французом Луї Брайлем (Louis Braille), який осліп у 3-річному віці. В основі шрифту лежить комбінація з 6 крапок.Вимоги до маркування лікарських засобів шрифтом Брайля встановлені Законом України від 11.05.2010 р. № 2165-VI і стали обов’язковими з 5 червня 2010 р.Ст. 12 «Маркування лікарських засобів» Закону України «Про лікарські засоби» визначено, що на зовнішній упаковці препаратів шрифтом Брайля зазначаються назва лікарського засобу, доза діючої речовини та лікарська форма.Порядок маркування лікарських засобів шрифтом Брайля затверджено наказом МОЗ України від 25.08.2010 р. № 722.Маркування необов’язкове:
- на первинній (внутрішній) упаковці лікарського засобу;
- на вторинній (зовнішній) упаковці лікарського засобу, що застосовується виключно спеціалістами, які мають медичну освіту (препарати-сироти, лікарські засоби для парентерального введення, радіофармацевтичні лікарські засоби, окремі категорії медичних імунобіологічних препаратів).
Маркування включає:
- тільки назву лікарського засобу (для ліків в одному дозуванні та лікарській формі, а також для рослинних лікарських засобів);
- дозу діючої речовини (якщо лікарський засіб існує більш ніж в 1 дозі у випадку комбінованих препаратів-генериків);
- лікарську форму (якщо лікарський засіб має декілька подібних форм випуску).
Маркування шрифтом Брайля має бути викладено українською мовою. Будь-які інші мови можуть використовуватися додатково за бажанням заявника. З метою стандартизації типу літер Брайля рекомендується використовувати шрифт Марбург Медіум — особливий шрифт Брайля для упаковок лікарських засобів.
Розміщення написів шрифтом Брайля не регламентується, однак вони мають легко читатися.
«Ми закликаємо й інші аптеки долучатися до нашої ініціативи, адже, роблячи свій внесок в побудову більш толерантного та відкритого суспільства по відношенню до людей з обмеженими можливостями, ми всі разом наближаємось до європейського цивілізованого суспільства», — наголосила наостанок Н. Биканова.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим