Захворювання опорно-рухової системи. Остеопороз: профілактика, діагностика, лікування

Кожна людина молода настільки,
настільки молодий її хребет

З 1999 р. за ініціативою ВООЗ та Національного товариства остеопорозу Великобританії світова громадськість почала відзначати Всесвітній день остеопорозу. З 2010 р. цей день відзначається і в Україні (за ініціативою Асоціації пацієнтів «Україна без остеопорозу та переломів», а також за підтримки Української асоціації остеопорозу та інших громадських організацій) [5].

На сьогодні остеопороз за масштабами поширення і наслідками для здоров’я людини віднесено до розряду смертельно небезпечних хвороб. Щодо проблематики остеопорозу в Україні президент Української асоціації остеопорозу професор В.В. Поворознюк наголошує на необхідності своєчасної профілактики обстеження стану кісткової тканини та ранньої діагностики захворювання, більш тісного співробітництва пацієнтів та лікарів; різкого зниження кальцію у раціоні харчування підлітків, які замість молока віддають перевагу кока-колі та іншим содовим напоям; на плутанині при діагностиці симптоматики остеохондрозу з остеопорозом. Випадки неправильно встановленого діагнозу захворювання призводять до помилкового лікування, що може спричинити летальні наслідки [9].

Одним із методів діагностики є рентгенографія, що дозволяє виявити локалізацію, поширеність і характер ураження (інформативною може бути при зниженні складу кісткової маси на 3–50%). До більш ефективних методів діагностики належать комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія, сцинтиграфія, кісткова денситометрія [2, 4, 7, 8].

Головною ознакою остеопорозу, що відрізняє його від інших захворювань опорно-рухового апарату, є практична відсутність клінічних проявів і незначна симптоматика (загальна слабкість, підвищена втома, незначний біль у хребті та суглобах). Більш характерними проявами остео­порозу є зміна постави (стареча сутулість), біль у кістках, крихкість нігтів та зубів, біль у певному відділі хребта, нічні судоми у м’язах ніг.

Будь-яка ознака захворювання вимагає вчасного ретельного дослідження кісткової тканини з метою запобігання розвитку остеопорозу на ранній стадії. Остеопороз розвивається в осіб літнього віку, нерідко — внаслідок переважання процесів руйнування кістки над її утворенням. Проте «усі старіють, але не всі хворіють. Голов­не — вчасне дослідження стану кісткової тканини» [9].

Хвороба виникає у випадку, коли втрата кісткової тканини стає нижчою за певний рівень. Втрата маси кістки відбувається із швидкістю 0,3–0,5% на рік, а після настання менопаузи у жінок втрата прискорюється до 2,5%. Зниження мінеральної щільності кістки на 10% може прискорити ризик перелому кістки майже в 2 рази. Кісткова тканина людини не є сталою і змінюється з віком: до 25 років відбувається накопичення маси, а після 50 років — починається активна втрата (до 80-річного віку може зменшуватися на 20–30% порівняно з молодим віком) у результаті зменшення вироблення організмом гормону кальцитоніну, що бере активну участь у регуляції кальцієвого обміну [11]. Під впливом гормону на кісткову тканину активується функція остеобластів, підсилюються процеси мінералізації, а функція остеокластів, що руйнують кісткову тканину, навпаки, пригнічується. У нирках і кишечнику кальцитонін пригнічує реабсорбцію кальцію і підсилює зворотне всмоктування фосфатів. Проблема ускладнюється й тим, що кальцій не виробляється організмом, а потрапляє з продуктами харчування.

Тому необхідною ланкою у профілактиці остеопорозу обов’язково повинна бути орієнтація пацієнтів на збалансоване харчування продуктами, що містять не тільки білки, жири й вуглеводи, але й продуктами, багатими на кальцій, фосфор і магній, — основними незамінними мінеральними речовинами, що входять до складу кісткової тканини, а також на калій та натрій.

Проблема зміцнення кісткової тканини є актуальною не тільки для осіб похилого віку, але й усіх, хто турбується про своє здоров’я. Продуктами, що рекомендують для базового раціону, є комбінація нежирних молочних продуктів (кефір, йогурт, молоко, сир, особливо твердих сортів), нежирне м’ясо, печінка, риба, нирки, свіжі яйця.

Вміст кальцію в деяких харчових продуктах наступний (мг/100 г): молоко (250), сир (68–76), твердий сир (680–1220), риба (20–30), горіхи — фундук (290), грецькі (83), м’ясо (10–20), хліб — білий (30), чорний (60), овочі — цибуля (120), пет­рушка (190), картопля (14), капуста (43), капуста кольрабі (40), капуста броколі (125).

Кисле середовище шлункового соку збільшує, а лужне зменшує всмоктування кальцію. Засвоєння кальцію зменшує також жирна та гаряча їжа, рослинна клітковина, підвищена кількість білка у їжі, надмірне вживання кави, зловживання алкогольними напоями та паління. Фосфор міститься у висівках, капусті, сирах, салатах, рибі. Магній — у горіхах, насінні соняшника, авокадо, сирах. Бажані продукти, що містять марганець, вітаміни групи А, В, С.

Головним регулятором обміну кальцію в організмі, що активно впливає на структурно-функціональний стан тканини кістки, є вітамін D (кальциферол), якого обмаль в організмі осіб похилого віку, що призводить до крихко­сті кісток і часто є причиною їх переломів [9]. Вітамін D потрапляє в організм з продуктами тваринного походження (печінка риб, риб’ячий жир, яйця). Основна кількість його утворюється в клітинах шкіри під дією ультрафіолетових променів.

Останнім часом з’явилися дані, які свідчать, що стан опорно-рухової системи, а значить, і вік життя людини, залежать від якості та кілько­сті споживаної нею води. Тканина хрящів та суглобів на 80% побудована із води, і при її нестачі вони не можуть нормально працювати. Фахівці підкреслюють, що вода функціонує мастильним матеріалом для суглобів, запобігає також поя­ві артриту та болю у спині [1, 6–8]. Тому рекомендують вживати до 2–3 л води на добу невисокими дозами. Можлива часткова заміна води фруктами та овочами [7].

Важливе значення у лікуванні та профілактиці остеопорозу мають правильно підібрані фізичні вправи, які сприяють збереженню або покращанню постави, зменшують вираженість больового синдрому. На стан кісткової маси позитивно впливають фізичні вправи, спрямовані на навантаження, протидію, гнучкість та витривалість [4–6]. Якщо відсутнє навантаження на хребет (при крихкості кісток), не будуть підвищуватися мінералізація і щільність кісткової тканини. У цьому випадку бажані рух і вправи з гантелями (до 4 кг), а також плавання — навантаження рівномірно розподіляється на всі групи м’язів, легко дозується і не має побічних ефектів. При остеопорозі небажані різкі рухи, стрибки та біг [5, 7, 9].

Профілактичними засобами при цьому захворюванні є будь-яке попередження або спроба призупинення подальшого руйнування кісткової тканини, зменшення вираженості больового синдрому, поліпшення функціональних можливостей хребта та звільнення його від фізичного навантаження (забороняється довго рухатися, довго стояти або переміщуватися східцями, переносити вантажі в одній руці (їх слід рівномірно розподіляти), не сидіти у м’яких низьких кріслах, не спати на м’якому ліжку (під час сну хребет повинен витягуватися у пряму лінію), не працювати під нахилом, під час праці через кожні 10–15 хв варто відпочивати, жінкам бажано не носити взуття на високих підборах; не забувати про масаж (у фахівців) та розтирання «затиснутих» м’язів спини. Людина повинна прямо стояти, прямо сидіти й прямо ходити. Прямий, гнучкий, здоровий хребет здатний захистити спинний мозок і нерви від травмування і нормального їх функціонування (від їх стискування та появи болю).

Лікування остеопорозу є дуже тяжкою справою, і розраховувати на швидкий позитивний результат не доводиться. Важливими інструментами, здатними зменшити вираженість симптомів і знизити ризик розвитку хвороби, є рання діагностика і вчасне лікування. Постійна орієнтація пацієнта на обов’язкове дотримання дієти, збагаченої кальцієм, утримання від вживання небажаних продуктів харчування, регулярне заняття гімнастикою, фізичними вправами та регулярними прогулянками можуть запобігти багатьом проблемам опорно-рухової системи.

Базова терапія остеопорозу вимагає дотримання оптимальної маси тіла в кілограмах (визначається за індексами Брейтмана: дорівнює росту (см), помноженому на 0,7 мінус 50, або Брока — маса тіла в ідеалі дорівнює росту мінус 100); лікування препаратами: кальцію з полімінералами калію, натрію, заліза та ін.; препаратами, що покращують мікроциркуляцію крові (антиагреганти) та стимулюють утворення кісткової тканини (вітамін D та його активні метаболіти, остеогінон та ін.); для усунення больового синдрому використовують мелоксикам, препарати анальгіну (включаючи аплікації гелів, компреси) та фізіотерапевтичні процедури, що відіграють істотну роль для усунення болю, поліпшення кровообігу, стимулювання обмінних процесів у локальній ділянці кістяка: використовують декомпресивно-стабілізувальні операції із застосуванням металевих конструкцій та сучасних цементувальних препаратів (вертіобластика) з метою фіксації сусідніх хребців; в альтернативній медицині використовують також прополіс, мумійо тощо для зменшення вираженості больового синдрому, судом, активації фосфорного обміну, оптимізації кісткового ремоделювання тощо.

Таким чином, лікування остеопорозу є надзвичайно складним завданням, і тільки за допомогою поєднання знань лікаря і використання усього арсеналу сучасних методів лікування та зацікавленості пацієнта можна досягти певних позитивних результатів.

Література

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!