У першу чергу народні депутати прийняли рішення щодо створення при Комітеті робочої групи з підготовки парламентських слухань на тему «Медична освіта в Україні: погляд у майбутнє», які відбудуться 22 березня. До її складу ввійдуть народні депутати, представники МОЗ, Міністерства освіти і науки, Національної академії медичних наук України та вищих медичних навчальних закладів. Її головою було обрано Ольгу Богомолець.
Члени Комітету також підтримали ініціативу заступника голови Комітету Ірини Сисоєнко щодо звернення до Прем’єр-міністра України та Комітету Верховної Ради з питань бюджету про необхідність термінового виділення додаткових коштів медичної субвенції на фонд оплати праці медичних працівників.
І. Сисоєнко нагадала, що 16 лютого в Комітеті відбувся круглий стіл на тему «Питання оплати праці медичних працівників» за участю представників МОЗ України, обласних державних адміністрацій, профспілкових та громадських організацій. Було наголошено, що в Державному бюджеті на 2017 р. не враховано зростання мінімальної заробітної плати до 3200 грн., через що виник дефіцит коштів фонду заробітної плати для закладів охорони здоров’я.
Сьогодні головні лікарі вимушені звільняти персонал, відправляти в неоплачувані відпустки, переводити на скорочені ставки. Уряд має відповідально дофінансувати фонд оплати праці закладів охорони здоров’я для збереження кадрового потенціалу закладів. Наразі дефіцит коштів становить близько 3 млрд грн.
Заступник голови Комітету Олег Мусій також наголосив на необхідності додати до цієї суми ще 540 млн грн. для медичних працівників інститутів Національної академії медичних наук України, які наразі також знаходяться в критичній ситуації. Цю пропозицію було одностайно підтримано членами Комітету.
Закупівлі ліків за кошти 2016 р.
Роман Ілик, заступник міністра охорони здоровʹя України, представив результати закупівель лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та медичних виробів, проведених через спеціалізовані міжнародні організації за кошти Державного бюджету України 2016 р.
За його словами, із виділених 3,944 млрд грн. на державні підприємства МОЗ поставлено продукцію вартістю 416,793 млн грн.(11%), а в регіони — на 350,411 млн грн. (9%). За міжнародними організаціями ситуація виглядає наступним чином:
- Дитячий фонд Організації Об’єднаних Націй України (ЮНІСЕФ) — поставлено 19%;
- Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) — 13%;
- Crown Agents — 0%.
Народний депутат Ігор Шурма повідомив, що МОЗ надало членам Комітету відповіді міжнародних організацій щодо надання копій договорів. Так, Crown Agents посилається на ст. 9 угоди з МОЗ від 27 жовтня 2016 р., де вказано, що сторони погодилися оприлюднювати інформацію щодо суми бюджетних коштів, виділених на закупівлі, у тому числі й у розрізі окремих напрямів, переліку договорів із постачальниками-переможцями із зазначенням предмету закупівлі (МНН), загальної вартості договору та назви постачальника. Оприлюднення будь-якої іншої інформації потребує згоди МОЗ та спеціалізованої організації на розкриття.
«Виникає питання: чому керівництво Міністерства погодилося на такий формат співпраці? І якщо МОЗ готове розкрити інформацію, чому Crown Agents на це не погоджується, що такого кримінального там є? У свою чергу, ПРООН зазначає, що, відповідно до положень угоди, може бути розкрита сума отриманих коштів та перелік контрактів. У той же час на сайті ПРООН зазначено наступне: основний принцип щодо розкриття інформації передбачає прозорість у випадку кризи, гуманітарного лиха, конфліктів у країні або якщо в суспільстві наявний підвищений рівень політичної, соціальної та культурної напруги. І це якраз все те, що зараз є в Україні. У відповіді ПРООН міститься перелік інформації, яка може надаватися на умовах конфіденційності і недоступності для громадськості. У виняткових випадках ПРООН залишає за собою право розголошувати таку інформацію. Тому я питаю, чи достатньо наполегливо зверталося Міністерство до ПРООН?», — наголосив народний депутат.
Він підкреслив, що ці контракти мають бути у вільному доступі, щоб кожен платник податків мав змогу відслідкувати, куди витрачаються його кошти. А в ситуації, яка сьогодні склалась, потрібно або призупиняти, або відміняти закон про закупівлі через міжнародні організації.
Його підтримав народний депутат Андрій Шипко, який повідомив, що разом з помічниками він уже працює над законопроектом щодо змін до .
За словами Тетяни Донець, заступника голови Комітету, не існує жодних вимог міжнародних документів та правил, які б зобовʹязували дотримуватися конфіденційності під час укладення угод між двома некомерційними організаціями. Таким чином, складається враження, що МОЗ просто погодилося на такі правила в контрактах, а сьогодні прикриває це вимогами міжнародного законодавства. Доповідач запропонувала звернутися до КМУ з проханням оприлюднити договори або розʹяснити, на якій правовій підставі їх не можна розкривати.
Народний депутат Костянтин Яриніч зазначив, що мова йде не про те, що написано в контрактах, а про те, що сьогодні пацієнти не отримують ліки. І МОЗ має бути також зацікавлене в тому, щоб цю інформацію було оприлюднено, щоб знайти помилки в цих договірних відносинах та виправити їх.
У той же час Р. Ілик відповів, що не в його компетенції відповідати на питання щодо міжнародних контрактів, так як він їх навіть не бачив. Тому всі тези, що пролунали від народних депутатів, будуть передані виконуючій обовʹязки міністра охорони здоровʹя, яка курує цей напрямок.
Комітет визнав роботу МОЗ із закупівель за кошти 2016 р. незадовільною, а також одноголосно підтримав пропозицію щодо звернення до КМУ.
Також зазначалося, що в Парламенті 22 лютого зареєстровано проект постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин та причин зриву програми державних закупівель ліків у 2016 р., дій або бездіяльності, службової недбалості, професійної непридатності посадових осіб МОЗ України (№ 6114).
Реформа первинної медичної допомоги
Наступним питанням порядку денного стояв розгляд заходів, що вживаються Міністерством для нормативно-правового забезпечення реформування системи надання первинної медичної допомоги населенню, підготовки сімейних лікарів та інших медичних працівників первинної ланки до роботи в нових умовах. Їх представив Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоровʹя.
Він нагадав, що розпорядженням КМУ від 30.11.2016 р. № 1013-р затверджено Концепцію реформи фінансування системи охорони здоров’я. Це дало старт реформуванню медицини, мета якого — створення сучасної моделі галузі, де кошти витрачаються на конкретні послуги за визначеними тарифами для конкретних людей.
З 2017 р. МОЗ розпочато перший етап медичної реформи, який полягає в зміні фінансування первинної ланки. Також протягом року буде вестися підготовка до змін і вторинної ланки, які розпочнуться в 2018 р.
Пацієнт, незалежно від місця своєї офіційної реєстрації, матиме право вільного вибору лікаря первинної ланки будь-якого закладу. Цей заклад буде щорічно отримувати кошти за ведення кожного пацієнта. Таким чином, сукупний дохід залежатиме від кількості пацієнтів. За словами заступника міністра, лікувальні заклади тепер будуть зацікавлені в якісному наданні послуг, щоб до них зверталося якомога більше пацієнтів.
Для того, щоб запустити реформу, потрібна нормативна база. МОЗ вже напрацьовано:
- форму декларації про вибір лікаря з надання первинної медичної допомоги (дані з якої будуть вноситися в електронний реєстр пацієнтів, який буде запущено вже в середині року);
- примірний договір між постачальником медичної допомоги та розпорядником бюджетних коштів;
- порядок надання первинної медичної допомоги.
Також потребує спрощення процедура ліцензування приватної лікарської практики. На рівні законів потрібно вносити зміни до Бюджетного кодексу України та Основ законодавства України про охорону здоров’я.
П. Ковтонюк підкреслив, що на первинній ланці будуть працювати як лікарі загальної практики — сімейної медицини, так і педіатри та дільничні терапевти.
У той же час О. Богомолець висловила сумніви, що цей проект запрацює найближчим часом: «Підтримую позицію щодо фінансування медичної послуги. Але у МОЗ немає інструментів, щоб це втілювати: відсутні реєстри лікарів, пацієнтів, медичних закладів, електронних рецептів. Немає протоколів лікування, не розраховано вартість медичної послуги, немає розуміння, що за ці 200 грн. на рік може отримати пацієнт. А також треба врахувати соціальний аспект: те, що ви пропонуєте, покращить становище лікаря, але при тому ви забираєте в людей ті гарантії, які існували, наприклад, виклик лікаря додому. Це дуже небезпечно, громада ще не готова до цього. На мій погляд, таку реформу потрібно відпрацювати в пілотному регіоні, який добре розуміє Премʹєр-міністр, — на Вінниччині. Доведіть, що ваші інструменти можна втілити, не створюючи хаосу в країні».
За словами І. Сисоєнко, якщо реформа первинної ланки запрацює, то через деякий час потреби у вторинній допомозі будуть зовсім інші. Тому поки що не потрібно поспішати із впровадженням госпітальних округів.
Також, на думку народних депутатів, актуальним є питання, яким чином задовольнити потребу в лікарях первинної ланки, адже сьогодні в регіонах у середньому не вистачає близько 30% таких фахівців. Також існує вірогідність, що один лікар укладе договори із безпроблемними здоровими пацієнтами, а у іншого, навпаки, будуть особи літнього віку із хронічними захворюваннями. Загалом висловлювалися побоювання, що такі кроки призведуть до того, що медицина стане недоступною, адже МОЗ пропонує непрофесійний продукт без будь-якого економічного обґрунтування.
Створення госпітальних округів
За словами П. Ковтонюка, першим кроком на шляху реформування вторинної медичної допомоги стане формування госпітальних округів. Постановою КМУ від 30.11.2016 р. № 932 затверджено порядок їх створення. Критерієм визначення складу та меж госпітального округу є кількість населення (не менше ніж 120 тис. осіб) та зона обслуговування у часовому вимірі (час прибуття до багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування не має перевищувати 60 хв).
Якою має бути мережа медичних закладів у госпітальному окрузі, вирішують громади.
Наступний крок — затвердження госпітальних округів Урядом за поданням обласних державних адміністрацій (ОДА) та формування госпітальних рад. І завершальним етапом стане затвердження плану розвитку кожного госпітального округу на 5 років, у якому буде чітко визначено мережу закладів, обсяг інвестицій, необхідних для оснащення лікарень сучасним обладнанням і т.д.
Заступник міністра запевнив, що ніхто лікарні не закриватиме, а мова може йти про їх перепрофілювання. Але рішення про це прийматиме місцева громада. П. Ковтонюк також наголосив, що створення госпітальних округів не залежить від адміністративно-територіальної реформи і процесу утворення об’єднаних територіальних громад.
У той же час О. Мусій зазначив, що прийняття рішень щодо створення багатьох госпітальних округів відбулося без урахування думки місцевих рад, що спричинило в деяких областях бунти громад. І деякі обласні державні адміністрації вже попросили призупинити процес створення госпітальних округів. Також, на думку народного депутата, все ж таки потрібно дочекатися завершення формування територіальних громад і лише тоді, із залученням нових представників, формувати госпітальні округи.
Як підкреслив І. Шурма, саме регіони, а не Адміністрація Президента, мають визначити, скільки округів їм потрібно: «Ідея гарна, але дайте її на відкуп регіонам. Не може голова обласної державної адміністрації приймати це рішення. Тому МОЗ слід ініціювати тимчасове призупинення дії постанови № 932 та прописати в ній, що рішення про створення округу приймають не обласні державні адміністрації, а обласні ради».
Також на завершення засідання було затверджено персональний склад робочих груп з підготовки до другого читання законопроектів:
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання законодавства у сфері застосування запобіжних заходів до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування» (реєстраційний № 1242);
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги (реєстраційний № 4449);
- «Про внесення зміни до статті 9 Закону України «Про лікарські засоби» щодо доступу до результатів доклінічного вивчення та клінічних випробувань лікарських засобів» (реєстраційний № 4074);
- та направленого на повторне перше читання проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про донорство крові та її компонентів» (реєстраційний № 4770).
фото Сергія Бека
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим