Влада Київщини гальмує вирішення проблеми недофінансування медичних закладів

Як повідомив Юрій Опенько, 16 лютого відбулося засідання Постійної комісії з питань бюд­жету та фінансів Київської обласної ради, під час якого зазначалося, що у 2017 р. в частині виплати зарплат охорону здоров’я області недофінансовано майже на 228 млн грн. (87 млн грн. потрібні для лікувальних закладів обласної мережі та 140 млн грн. — для служби екстреної медичної допомоги).

З минулого року на розрахункових рахунках залишилося близько 55 млн грн. медичної субвенції, яку можна було б використати на зар­плати працівникам галузі, але для цього обласна державна адміністрація має зробити пропозиції до бюджету та ініціювати скликання позачергової сесії Київської обласної ради. «22 лютого ми зробили звернення від фракції до обласної ради та обласної державної адміністрації, де описали проблему та пояснили причину необхідно­сті зібрання позачергової сесії. Це все зайняло б не більше півдня. Але реакції на лист немає», — підкреслив Ю. Опенько.

У районах і містах ситуація дещо інша. Так, з 1 січня 2017 р. мінімальна зарплата зросла до 3200 грн. Оскільки Уряд запропонував цю ініціативу наприкінці року, а бюджетні запити регіо­нів щодо потреб у коштах були подані 1 вересня 2016 р., виник значний дефіцит коштів на виплату заробітних плат. Унаслідок цього місцеві громади будуть позбавлені коштів на розвиток та благоустрій міст, вони змушені направляти кошти бюджетів розвитку на ті сфери, які до цього часу фінансувала держава.

Також не слід забувати, що згідно з нововведеннями державного бюджету на 2017 р. видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв закладів охорони здоров’я й освіти передаються з державного бюджету до місцевих. Таким чином, ситуація навколо місцевих бюджетів буде надзвичайно критичною.

«Так, у Кагарлицькому районі на зарплати та енергоносії для закладів освіти та медицини цього року не вистачає 17,5 млн грн. Якщо задія­ти місцеві ресурси (а це 14,5 млн грн. бюджету розвитку), то дефіцит все одно існуватиме, а громада залишиться без розвитку. Вирішити ситуа­цію можна наступним чином: головний розпорядник коштів (обласна державна адміністрація) повинна оцінити ситуацію на місцях, зробити свої розрахунки, де скільки коштів не вистачає, і вимагати від КМУ збільшення обсягу медичної субвенції, бо на місцях громади залишаться без бюджету розвитку. За нашими оцінками, область потребує додаткових 200 млн грн. А загалом по Україні — 3 млрд грн.», — зазначив доповідач.

Олексій Дорошенко зазначив, що в даній ситуації (коли кошти на рахунках є, але не розподіляються) винна політика: «Чим гірше соціальна обстановка, тим краще для деяких політичних сил в світлі майбутніх виборів».

Наталя Бігарі підняла питання «зрівнялівки» у зарплатах кваліфікованого та некваліфікованого персоналу лікувальних закладів, яка виникла через підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 грн. і в той же час залишення на попередньому рівні у 1600 грн. 1-го тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і кое­фіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі — ЄТС): «Міністерство охорони здоров’я обіцяє медикам: потерпіть 3–4 роки і буде краще. Але як це зробити? Наше завдання як влади — не допустити страйку медичної спільноти, не допустити відтоку кадрів до інших країн».

Прим. ред.: 28 лютого на засіданні Міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення підвищення мінімальної зарплати віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко заявив, що керівники бюджетних установ спільно з представниками органів місцевої влади мають усі можливості для того, щоб забезпечити диференціацію в оплаті праці працівників бюджетних установ. «Щодо ситуації зі «зрівнялівкою». Ми дали всі необхідні механізми для того, щоб це питання на місцях вирішувалося. Кожен керівник бюджетної установи спільно з місцевою владою має можливість це питання вирішити, у тому числі використавши кошти місцевих бюд­жетів для встановлення спеціальних надбавок висококваліфікованим працівникам установ», — сказав він та рекомендував органам місцевої влади використовувати кошти місцевих бюджетів для підтримки фахівців і високо­кваліфікованих працівників через встановлення їм спеціальних надбавок.

Спікери наголошували, що поки що мова не йде про те, що лікарі не отримали зарплату. Вони отримали виключно посадовий оклад, але без надбавок, які в середньому становлять 20–40% зарплати медиків.

На завершення прес-конференції було зазначено, що за ініціативою народного депутата від об’єднання «Самопоміч» Ірини Сисоєнко направлено звернення до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України з вимогою встановлення більш високих тарифних розрядів ЄТС. Це дозволить припинити «зрівнялівку» в оплаті праці. Тепер рішення за Урядом, потрібно відповідально дофінансувати незабезпеченість бюджетними коштами фонду оплати праці закладів охорони здоров’я, що унеможливлює підвищення заробітної плати та її диференціації згідно з ЄТС.

Також нагадаємо, що 16 лютого 2017 р. у Комітеті Верховної Ради з питань охорони здоров’я відбувся круглий стіл на тему «Питання оплати праці медичних працівників» за участю народних депутатів України, представників Адміністрації Президента України, МОЗ України, Міністерства фінансів України, Національної академії медичних наук України, обласних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, профспілкових та громадських організацій. Під час цього заходу Уляна Супрун наголосила, що, за попередніми розрахунками, необхідно 7 млрд грн. для підвищення посадових окладів. Це дуже багато, і зараз країна неспроможна піти на це. Тому залишається відкритим питання, як саме буде вирішено цю форс-мажорну ситуацію, яка склалася через непродумані популістські дії Уряду.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!