Фахівці МОЗ України пропонують здійснювати розрахунок граничної оптово-відпускної ціни для добової дози, рекомендованої ВООЗ (defined daily dose — DDD), як медіанного значення серед медіанних цін у референтних країнах. Ця пропозиція ґрунтується на наступних аргументах:
єдина можливість отримання даних для визначення граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби усіх дозувань та форм випуску, визначених проектом оновленого Національного переліку основних лікарських засобів;
усунення некоректності граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби для таких форм випуску, як, наприклад, таблетки, таблетки, вкриті оболонкою, таблетки пролонгованої дії тощо;
оптимізація витрат державного бюджету за рахунок уніфікації визначення граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби у випадках різноманіття кількості одиниць лікарської форми в упаковці та дози;
досвід застосування таких підходів у референтних країнах.
Розрахунки
та аналіз реєстру
Для розрахунків граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби з переліку МНН, затверджених постановою КМУ № 863, редакція «Щотижневика АПТЕКА» використовувала дані з офіційних джерел в референтних країнах станом на 28 лютого 2017 р.:
(Publikus Gyógyszertörzs – 2017. február 1.(Publikus gyógyszertörzs — Lakossági tájékoztató)).
Перерахунок у національну валюту здійснювався за офіційним курсом НБУ на 28.02.2017 р. Пропонуємо до уваги читачів розрахунки редакції «Щотижневика АПТЕКА» (таблиця).
Загалом наші розрахунки близькі до таких фахівців МОЗ України, але є деякі нюанси, на які слід звернути увагу та які потребують додаткового узгодження. Розглянемо їх детальніше.
Препарати дигоксину у формі орального розчину на сьогодні не зареєстровані в Україні, також ця форма випуску не представлена в референтних країнах. Цю форму випуску включено до переліку, затвердженого постановою КМУ № 863, виходячи з того, що саме таку лікарську форму дигоксину містить 19-те видання Базового переліку основних лікарських засобів, рекомендованих ВООЗ. Але український ринок має особливості, які варто врахувати при складанні переліку препаратів, що підлягатимуть реімбурсації. З огляду на це, вбачається доцільним виключити дигоксин у формі орального розчину з переліку МНН, затвердженого постановою КМУ № 863.
Така сама ситуація із препаратами ізосорбіду динітрату у формі сублінгвальних таблеток. В 19-му виданні Базового переліку основних лікарських засобів, рекомендованих ВООЗ, міститься ця форма випуску. Однак в Україні препарати ізосорбіду динітрату у формі сублінгвальних таблеток випускає лише один виробник, а в референтних країнах така форма випуску взагалі не представлена у позитивних переліках. Більш широко в Україні представлені звичайні таблетки та сублінгвальний спрей. Такі форми випуску застосовуються і в референтних країнах. Тому, на нашу думку, в перелік замість сублінгвальних таблеток необхідно включити сублінгвальний спрей. Розрахунок граничних оптово-відпускних цін для звичайних таблеток та спрею ми навели у таблиці.
Препарати нітрогліцерину також відшкодовуватимуться у формі сублінгвальних таблеток. Така форма випуску представлена в референтних країнах. Проте у розрахунках МОЗ наразі наведена вартість 1 DDD для таблеток без розподілу на звичайні та сублінгвальні. При цьому слід зазначити, що DDD для звичайних таблеток становить 5 мг, а для сублінгвальних — 2,5 мг. Тому за цією позицією слід зробити перерахунок для форми випуску, яка зазначена в постанові КМУ № 863, а саме сублінгвальні таблетки.
Також є питання, які потребують обговорення та узгодження в сегменті лікарських засобів для лікування хворих на бронхіальну астму.
Для препаратів беклометазону в постанові КМУ № 863 зазначена форма випуску аерозоль для інгаляцій. В Україні представлені препарати в такій формі випуску. Проте в референтних країнах, окрім цієї, представлена ще одна форма випуску — порошок для інгаляцій. У розрахунках МОЗ України така форма випуску, як порошок для інгаляцій врахована, але, на наш погляд, її не слід включати до розрахунків при визначенні граничної вартості, адже беклометазон у формі порошку для інгаляцій не представлений в Україні.
Постановою КМУ № 863 пропонується відшкодовувати препарати будесоніду у формі порошку для інгаляцій дозованого та суспензії для розпилення. Фахівці МОЗ розрахували граничні ціни для 4 форм випуску, а саме аерозоль для інгаляцій, порошок для інгаляцій, порошок для інгаляцій в капсулах та суспензія для розпилення. Ми, в свою чергу, розрахували граничні ціни лише для форм, затверджених постановою. При цьому ми виключили з розрахунків аерозоль для інгаляцій та порошок для інгаляцій в капсулах.
Аналогічна ситуація і з препаратами сальбутамолу. Постановою КМУ № 863 зазначені форми випуску аерозоль для інгаляцій та розчин для інгаляцій. Однак МОЗ розділило препарати на 3 форми випуску: аерозоль для інгаляцій, суспензія для інгаляцій та розчин для інгаляцій. При цьому слід зазначити, що аерозоль для інгаляцій сам по собі є суспензією, тому розділяти їх недоцільно. Також в референтних країнах представлені препарати у формі випуску порошок для інгаляцій, а в Україні на сьогодні препарати в такій формі випуску не зареєстровані. На нашу думку, їх також слід виключити з розрахунків.
Підбиваючи підсумки, слід зазначити, що на сьогодні залишаються відкритими питання щодо форм випуску, які слід включати у систему відшкодування та у розрахунки граничних оптово-відпускних цін.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим