Розрахунок граничних оптово-відпускних цін з використанням механізму референтного ціноутворення

Раніше ми повідомляли, що 24 лютого в МОЗ України відбулася нарада, під час якої учасники обговорювали механізми розрахунку граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби, що включені до переліку МНН, затвердженого постановою КМУ від 09.11.2016 р. № 863 (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 7 (1078) від 27 лютого 2017 р.). У ході обговорення учасники дійшли згоди про необхідність зміни механізму розрахунку граничних оптово-відпускних цін. Наразі пропонується розраховувати граничну оптово-відпускну ціну для добової дози, рекомендованої ВООЗ (defined daily dose — DDD), як медіанне значення серед медіанних цін у референтних країнах. У зв’язку з цим рішенням МОЗ України винесено на громадське обговорення проект постанови КМУ «Про забезпечення доступності лікарських засобів», якою вносяться відповідні зміни до постанов КМУ від 09.11.2016 р. № 862 «Про державне регулювання цін на лікарські засоби» та від 09.11.2016 р. № 863 «Про запровадження відшкодування вартості лікарських засобів», а також проект змін до наказу МОЗ України від 29.12.2016 р. № 1423 «Про затвердження Порядку розрахунку граничних оптово-відпуск­них цін на лікарські засоби на основі референтних цін». 28.02.2017 р. на офіційному сайті МОЗ опубліковано розрахунки граничних оптово-відпуск­них цін на лікарські засоби з використанням медіани цін у референтних країнах. У свою чергу, редакція «Щотижневика АПТЕКА» провела власні розрахунки та проаналізувала опублікований МОЗ України проект реєстру.

ПЕРЕДМОВА

Фахівці МОЗ України пропонують здійснювати розрахунок граничної оптово-відпускної ціни для добової дози, рекомендованої ВООЗ (defined daily dose — DDD), як медіанного значення серед медіанних цін у референтних країнах. Ця пропозиція ґрунтується на наступних аргументах:

  • єдина можливість отримання даних для визначення граничних оптово-відпуск­них цін на лікарські засоби усіх дозувань та форм випуску, визначених проектом оновленого Національного переліку основних лікарських засобів;
  • усунення некоректності граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби для таких форм випуску, як, наприклад, таб­летки, таблетки, вкриті оболонкою, таб­летки пролонгованої дії тощо;
  • оптимізація витрат державного бюджету за рахунок уніфікації визначення граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби у випадках різноманіття кілько­сті одиниць лікарської форми в упаковці та дози;
  • досвід застосування таких підходів у референтних країнах.

Розрахунки
та аналіз реєстру

Для розрахунків граничних оптово-відпуск­них цін на лікарські засоби з переліку МНН, затверджених постановою КМУ № 863, редакція «Щотижневика АПТЕКА» використовувала дані з офіційних джерел в референтних країнах станом на 28 лютого 2017 р.:

(Załącznik do obwieszczenia);

(Ceny_Lieky_cast_B_k_01_01_2017.xls);

(plný soubor s aktuálními úhradami);

(Kompensējamo zāļu A un B saraksts (no 2017. gada 1. februāra));

(Publikus Gyógyszertörzs – 2017. február 1.(Publikus gyógyszertörzs — Lakossági tájékoztató)).

Перерахунок у національну валюту здійснювався за офіційним курсом НБУ на 28.02.2017 р. Пропонуємо до уваги читачів розрахунки редакції «Щотижневика АПТЕКА» (таблиця).

Загалом наші розрахунки близькі до таких фахівців МОЗ України, але є деякі нюанси, на які слід звернути увагу та які потребують додаткового узгодження. Розглянемо їх детальніше.

Препарати дигоксину у формі орального розчину на сьогодні не зареєстровані в Україні, також ця форма випуску не представлена в референтних країнах. Цю форму випуску включено до переліку, затвердженого постановою КМУ № 863, виходячи з того, що саме таку лікарську форму дигоксину містить 19-те видання Базового переліку основних лікарських засобів, рекомендованих ВООЗ. Але український ринок має особливості, які варто врахувати при складанні переліку препаратів, що підлягатимуть реімбурсації. З огляду на це, вбачається доцільним виключити дигоксин у формі орального розчину з переліку МНН, затвердженого постановою КМУ № 863.

Така сама ситуація із препаратами ізосорбіду динітрату у формі сублінгвальних таб­леток. В 19-му виданні Базового переліку основних лікарських засобів, рекомендованих ВООЗ, міститься ця форма випуску. Однак в Україні препарати ізосорбіду динітрату у формі сублінгвальних таблеток випускає лише один виробник, а в референтних країнах така форма випуску взагалі не представлена у позитивних переліках. Більш широко в Україні представлені звичайні таблетки та суб­лінгвальний спрей. Такі форми випуску застосовуються і в референтних країнах. Тому, на нашу думку, в перелік замість сублінгвальних таблеток необхідно включити сублінгвальний спрей. Розрахунок граничних оптово-відпускних цін для звичайних таблеток та спрею ми навели у таблиці.

Препарати нітрогліцерину також відшкодовуватимуться у формі сублінгвальних таблеток. Така форма випуску представлена в референтних країнах. Проте у розрахунках МОЗ наразі наведена вартість 1 DDD для таблеток без розподілу на звичайні та сублінгвальні. При цьому слід зазначити, що DDD для звичайних таблеток становить 5 мг, а для сублінгвальних — 2,5 мг. Тому за цією позицією слід зробити перерахунок для форми випуску, яка зазначена в постанові КМУ № 863, а саме сублінгвальні таблетки.

Також є питання, які потребують обговорення та узгодження в сегменті лікарських засобів для лікування хворих на бронхіальну астму.

Для препаратів беклометазону в постанові КМУ № 863 зазначена форма випуску аерозоль для інгаляцій. В Україні представлені препарати в такій формі випуску. Проте в референтних країнах, окрім цієї, представлена ще одна форма випуску — порошок для інгаляцій. У розрахунках МОЗ України така форма випуску, як порошок для інгаляцій врахована, але, на наш погляд, її не слід включати до розрахунків при визначенні граничної вартості, адже беклометазон у формі порошку для інгаляцій не представлений в Україні.

Постановою КМУ № 863 пропонується відшкодовувати препарати будесоніду у формі порошку для інгаляцій дозованого та суспензії для розпилення. Фахівці МОЗ розрахували граничні ціни для 4 форм випуску, а саме аерозоль для інгаляцій, порошок для інгаляцій, порошок для інгаляцій в капсулах та суспензія для розпилення. Ми, в свою чергу, розрахували граничні ціни лише для форм, затверджених постановою. При цьому ми виключили з розрахунків аерозоль для інгаляцій та порошок для інгаляцій в капсулах.

Аналогічна ситуація і з препаратами сальбутамолу. Постановою КМУ № 863 зазначені форми випуску аерозоль для інгаляцій та розчин для інгаляцій. Однак МОЗ розділило препарати на 3 форми випуску: аерозоль для інгаляцій, суспензія для інгаляцій та розчин для інгаляцій. При цьому слід зазначити, що аерозоль для інгаляцій сам по собі є суспензією, тому розділяти їх недоцільно. Також в референтних країнах представлені препарати у формі випуску порошок для інгаляцій, а в Україні на сьогодні препарати в такій формі випуску не зареєстровані. На нашу думку, їх також слід виключити з розрахунків.

Підбиваючи підсумки, слід зазначити, що на сьогодні залишаються відкритими питання щодо форм випуску, які слід включати у си­стему відшкодування та у розрахунки граничних оптово-відпускних цін.

Денис Кірсанов
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті