Референтне ціноутворення та реімбурсація ліків: як нівелювати гострі кути?

За ініціативою Українського медичного клубу 2 березня 2017 р. у прес-центрі «ЛІГАБізнесІнформ» відбувся круглий стіл «Чому в аптеках зникають ліки?». Модератором заходу, участь у якому взяли представники професійних асоціацій зарубіжних та вітчизняних виробників ліків, аптек та громадські діячі, виступив президент Українського медичного клубу Іван Сорока.

Приводом для проведення круглого столу стало запровадження з 1 квітня 2017 р. нового державного цінового регулювання цін на лікарські засоби та програми їх відшкодування. Мова йде про 21 міжнародну непатентовану назву (МНН) лікарських засобів для терапії серцево-судинних захворювань, цукрового діабету ІІ типу та бронхіальної астми.

«Перш за все, для того, щоб запроваджувати зміни в галузі охорони здоров’я, необхідно проводити консультації з професійною спільнотою: виробниками ліків, лікарями, провізорами — тобто всіма учасниками процесу. І лише після фахових обговорень можна робити політичні заяви», — наголосив Іван Сорока.

ГС «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)» підтримує урядові ініціативи, спрямовані на підвищення доступності лікарських засобів для населення. Про це заявив її виконавчий директор Володимир Руденко. Але, на жаль, наразі є певні ризики щодо запровадження обговорюваної ініціативи Уряду. «До цього часу нам невідома чітка позиція Міністерства охорони здоров’я України щодо підготовки нормативно-правових актів, які воно має підготувати на виконання постанов КМУ від 09.11.2016 р. №№ 862, 863», — зауважив він.

24 лютого в МОЗ України було проведено робочу зустріч керівництва профільного міністерства з представниками фармацевтичного ринку, під час якої представлено ряд проектів документів. Однак нормотворча практика склалася таким чином, що представники аптечної ланки не мають розуміння щодо того, у якій редакції буде затверджено представлені проекти нормативно-правових актів.

ГС «АПАУ» також вбачає ризик у намірі зобов’язати аптеки на рівні Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з обігу лікарських засобів мати у наявності 21 МНН препаратів, включених до програми відшкодування, що становить близько 500 торгових назв. «Невідомо, чи буде цей асортимент затребуваний, чи будуть вони реалізовані до закінчення терміну їх застосування, особливо в аптеках у сільській місцевості. А якщо якийсь чиновник не захоче укладати договір з аптекою для можливості її участі у програмі відшкодування?» — зазначив В. Руденко і нагадав, що під час робочої зустрічі в МОЗ України представники усіх ланок фармацевтичного ринку наголошували на необхідності добровільної участі у програмі відшкодування ліків.

У зв’язку з цим ГС «АПАУ» звертається до Уряду, профільного міністерства та Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками з проханням дослухатися до пропозицій, направлених на їх адресу асоціацією раніше. В. Руденко наголосив, що якщо до 1 квітня з боку влади буде усунуто ризики, про які неодноразово наголошували профільні асоціації, то з цієї дати урядова ініціатива запрацює і буде виконуватися.

Крім того, за його словами, заяви Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана щодо зниження цін на деякі препарати з переліку МНН до 70% є передчасними. «Нова програма ще не почала функціонувати, тому говорити про зміну динаміки цін потрібно не раніше її запровадження», — зауважив доповідач.

5478

Продовжуючи говорити про ризики, пов’язані із запровадженням нового державного регулювання цін на ліки та реімбурсації, директор компанії «МОРІОН» Ігор Крячок нагадав, що перед початком реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою (далі — пілотний проект) стояло питання стосовно створення національного фонду, який би розпоряджався бюджетними коштами, передбаченими для реалізації пілотного проекту, і ніс відповідальність за ефективність їх використання.

У жовтні минулого року на громадське обговорення виносився проект урядової постанови «Про утворення Національної служби здоров’я України», однак він так і не був прий­нятий. «Судячи з усього, його не збираються приймати у цьому році. Тому кошти (а саме 500 млн грн. на відшкодування вартості ліків) будуть виділятися безгосподарно, а нести відповідальність за ефективність їх використання не буде кому», — зауважив І. Крячок, додавши, що не визначено також ключові показники ефективності застосування включених до програми відшкодування ліків.

«Економічна складова зрозуміла. У якості референтних країн для розрахунку цін використані країни (Польща, Словаччина, Чехія, Латвія, Угорщина), де на душу населення на медикаментозне забезпечення у рік витрачається 350–450 дол. США. В Україні цей показник становить 50 дол.», — підкреслив експерт.

Якщо говорити про вартість ліків, то необхідно розуміти, що середньозважена вартість 1 упаковки в Україні у 3–4 рази нижча, ніж у референтних країнах.

Ризики, пов’язані із запровадженням програми відшкодування вартості ліків, також вбачаються у відсутності оцінки ефективності освоєння бюджетних коштів. «Споживачі, які потребують ефективного і безпечного лікування, жодним чином не отримають саме такого лікування», — підкреслив І. Крячок, обґрунтовуючи це тим, що, як і у випадку з пілотним проектом, вирішальним фактором є вартість лікування. При цьому ніхто не контролює ефективність і безпеку лікування та його наслідки.

Загалом, за словами експерта, перш за все необхідно реформувати систему охорони здоров’я, забезпечити доступність медичної допомоги, а вже потім говорити про доступність фармакотерапії.

Відповідаючи на питання, чому деякі ліки з переліку регульованих вже зникли з українських аптечних полиць, І. Крячок зазначив, що у розвинених країнах при запровадженні програми реімбурсації уповноваженим органом проводиться переговорний процес з виробниками ліків, під час яких визначаються ціни на лікарські засоби, вартість яких відшкодовується. Важливим фактором також є гарантії з боку держави щодо обсягів споживання таких ліків.

Депутат Київської міської ради, лідер громадського руху «Соціальна справедливість» Алла Шлапак погодилася з І. Крячком і повідомила, що, запроваджуючи референтне ціноутворення і відшкодування вартості ліків, уповноважені органи не зробили необхідних розрахунків — економічний прогноз щодо запровадження відповідних урядових постанов та наслідків їх реалізації. Уряд має приймати політичні, а не популістські рішення. «Будь-які реформи, тим більше у галузі охорони здоров’я, мають бути економічно обґрунтовані», — підкреслила вона.

За словами А. Шлапак, МОЗ України має проводити не електронні консультації, а фахові діалоги з професійною спільнотою. «Сподіваюся, що Уряд прислухається до рекомендацій фахівців і перегляне свої рішення найближчим часом. Ми повинні негайно змінити такий порядок розгляду урядових ініціатив і долучити до обговорення громадськість та фахівців галузі», — наголосила спікер.

Виконавчий директор Асоціації міжнародних фармацевтичних виробників (AIPM) Володимир Ігнатов акцентував увагу на тому, що реімбурсація — це не механізм контролю за цінами, це механізм контролю за витратами держави на відшкодування вартості ліків.

«Фармацевтичний сектор обслуговує си­стему охорони здоров’я. У розвинених країнах витрати фармації в рамках системи охорони здоров’я становлять 15–25%. В Україні цей показник значно вищий через недофінансування безпосередньо системи охорони здоров’я», — зазначив експерт.

Спочатку про програму відшкодування вартості ліків в Україні склалося позитивне враження, адже держава хоче витратити 500 млн грн. на те, щоб додатково забезпечити соціально незахищені групи пацієнтів лікарськими засобами. А виявилося, що насправді держава хоче купити сегмент ринку, вартість якого на сьогодні становить 1,8 млрд грн., за 500 млн грн. «Тобто за все мають заплатити виробник, дистриб’ютор і аптека, тому що ціни мають знизитися і за 500 млн грн. нам мають продати ті ж таблетки», — зауважив В. Ігнатов.

Що стосується визначеного переліку МНН, включених до програми реімбурсації, то, за словами експерта, їх якість, ефективність і безпека — під великим питанням, оскільки держава не визначила критерії їх вибору. «Ніде не вказано, що ці препарати повинні бути хоча б із доведеною біоеквівалентністю», — зазначив він.

В. Ігнатов також звернув увагу на знижені урядовою постановою граничні постачальницько-збутові і торговельні націнки для дистриб’юторів та аптечних мереж (до 5 і 15% відповідно).

Крім того, у квітні 2014 р. було запроваджено 7% cтавку ПДВ на лікарські засоби. Тому фактично з виділених на програму реімбурсації 500 млн грн. буде освоєно 465 млн грн., оскільки 35 млн грн. становитиме ПДВ, який буде перекладено з одного рахунку Міністерства фінансів України на інший. «Маючи 7% ПДВ та будучи пасивним спостерігачем, яким чином держава уявляє собі, що дистриб’ютори, які реально перевозять препарати, доставляють їх, збирають дебіторську заборгованість, повинні працювати за 5%? Націнки не узгоджуються і з реа­ліями, з одного боку, і з законодавством, можливістю оперувати на ринку взагалі — з іншого. Не може постачальник поставляти препарати з нульовою рентабельністю, оскільки його звинуватять у тому, що він щось приховує», — зауважив експерт.

Загалом досі залишається багато технічних питань, оскільки урядові постанови були не­якісно опрацьовані.

Представник Асоціації «Виробники ліків України», генеральний директор фармацевтичної компанії «Інтерхім» Анатолій Редер погодився з думкою попередніх доповідачів стосовно того, що органи влади мають проводити консультації з представниками фармринку перед прийняттям важливих рішень. «Перш за все виникає питання, чому саме ці референтні країни обрані для України. У попередньо підготовлених документах були країни, більш схожі на Україну за рівнем достатку, товарообігу на душу населення», — зауважив доповідач.

«Документи, які є на сьогодні, складно навіть назвати протоколами про наміри. Це якісь думки: досить неорганізовані, викладені у вигляді остаточних документів», — прокоментував А. Редер і додав, що наразі механізми реалізації даних намірів залишаються незрозумілими.

Начальник відділу стратегічного маркетингу ПАТ «Фармак» Юрій Комаров зазначив, що процес, початий Урядом, на його думку, є незворотнім. «Це можна по-різному оцінювати: або як початок, або як початок кінця», — наголосив він, зауваживши, що за умови прийняття змін до Порядку розрахунку граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби на основі референтних цін може виникнути ситуація, коли рецепт на ліки буде дорожчим, ніж передбачена за них компенсація. У такому разі пацієнт не стане йти до лікаря за рецептом, щоб придбати ліки дешевше на декілька копійок.

За словами Романа Ісаєнка, заступника голови Київської обласної лікарської ради, лікарське товариство Київщини досі не знає, яким чином працюватиме прийнятий Урядом механізм. «Хотілося б, щоб і Міністерство охорони здоров’я більше інформувало спеціалістів охорони здоров’я про запровадження нового регулювання», — зазначив Р. Ісаєнко.

«Ми завжди були соціально орієнтовані, підтримували всі зусилля учасників ринку, спрямовані на доступність лікарських засобів», — продовжив керівник департаменту «Юрія-Фарм» Костянтин Кударенко. За його словами, один із ризиків запровадження програми реімбурсації — ряд дешевих препаратів, які визначені в програмі і якість яких сумнівна. «Тобто виробники ліків, які повністю відповідають вимогам Належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice), мають конкурувати з невідомими продуктами», — наголосив він.

Голова Комітету з медичного і фармацевтичного права Асоціації адвокатів України Радмила Гревцова зауважила, що юридична складова є вторинною по відношенню до соціально-економічної. «Зараз багато говорять про необхідність підвищення інвестиційної привабливості України. Перш за все, для цього необхідні умови для ведення бізнесу, закріплені законодавством, що, у свою чергу, має бути прогнозованим», — зазначила юрист.

За її словами, обговорювані урядові ініціативи не вводяться за 1,5 міс. «На сайті Міністерства охорони здоров’я були опубліковані проекти нормативно-правових актів щодо запровадження програми реімбурсації. Але чи є достатнім цей формат для запровадження таких важливих ініціатив? Необхідне їх фахове і широке обговорення, а самі ініціативи слід запроваджувати в рамках пілоту. Чи були наявні організаційні, правові та інші умови, починаючи з реєстрів пацієнтів з відповідними захворюваннями тощо?» — наголосила Р. Гревцова.

Більшість учасників висловили сумнів щодо того, що урядові ініціативи запрацюють з 1 квітня цього року.

Фахівці погодилися з тим, що механізми, запропоновані Урядом, є недопрацьованими. Тому необхідно нівелювати гострі кути, пов’язані із запровадженням урядових рішень, щоб вони запрацювали і мали практичний шлях реалізації.

Прес-служба
«Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті