Поглиблення солідарного партнерства: курс на формування національної доповіді щодо стану здоров’я населення України

20 Березня 2017 1:46 Поділитися
Лише декілька днів тому ми інформували своїх читачів, як 10 березня 2017 р. у Києві, в рамках засідання, присвяченого сприянню формуванню Національної стратегії охорони здоров’я, було підписано Меморандум про співробітництво між Всеукраїнською громадською організацією «Український союз промисловців і підприємців» (УСПП), Об’єднанням організацій роботодавців України, Національною академією медичних наук (НАМН) України, Лігою страхових організацій України та Громадською організацією «Українська асоціація сприяння охороні здоров’я населення». Схоже, даній ініціативі міжсекторального соціально відповідального партнерства в царині охорони здоров’я не судилося лишитися поодинокою, — натомість вона набуває ознак, швидше, тенденції. Свідченням цього припущення слугує той факт, що вже рівно через тиждень, 17 березня 2017 р., у тій же залі засідань УСПП (приміщення головного офісу якої розташоване на Хрещатику стіна в стіну зі столичною мерією) відбулося підписання угоди про співробітництво між УСПП та Державною установою «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України». Стрижнем і лейтмотивом новоствореного суспільно-солідарного альянсу стала теза про те, що Україні конче необхідна щорічна національна доповідь щодо стану здоров’я населення.

Зміст та дух угоди про співробітництво, підписаної президентом УСПП Анатолієм Кінахом та директором Інституту громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН Украї­ни, академіком НАМН України, членом Президії НАМН України Андрієм Сердюком, свідчать, що ділова спільнота підтримує прагнення науковців підготувати національну доповідь щодо стану здоров’я населення. А вчені НАМН України, зі свого боку, готові взяти на себе роль експертно-фахового інтелектуально-практичного локомотива цього процесу.

Чітка діагностика проблем здоров’я громадян України, об’єктивна кваліфікована оцінка стану системи охорони здоров’я та медичної галузі є важливою передумовою для розробки відповідної національної стратегії її розвитку, впровадження реформ у сфері медицини. УСПП намагатиметься всіляко сприяти Інституту громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН, іншим академічним науково-медичним установам у підготовці такого документа. Представники двох організацій запропонували разом звернути увагу урядовців і парламентарів на соціальні аспекти, що руйнують медицину. Сторонами ініційовано підготовку національної доповіді щодо стану системи охорони здоров’я та здоров’я населення в цілому, а також наголошено на необхідності проведення перепису населення. Повідомлялося, що вже незабаром підписана угода буде доповнена конкретним планом дій. У своїх промовах підписанти запевнили: чіткі пропозиції щодо підготовки національної доповіді буде передано Прем’єр-міністру Володимиру Гройсману найближчим часом. Також сторони закріпили свій намір спільно реалізовувати суспільно корисні проекти, серед яких, зокрема, — наукове обґрунтування та впровадження в практику сучасних систем та технологій захисту поверхневих вод; стратегії та тактики поводження з промисловими відходами; екологічно-медичний науковий супровід сучасних виробництв та їх технологій для створення безпечних умов життєдіяльності населення тощо.

Інститут займається вказаними секторами медичної та соціальної проблематики не перший рік. Понад те, він є чи не єдиним закладом в Україні, що здійснює науково-методичні розробки в даному напрямі. Загалом зусиллями фахівців інституту було проведено дослідження рівня екологічності, його впливу на стан здоров’я працівників на 180 підприємствах. У партнерстві із УСПП експерти сподіваються систематизувати та розширити цю роботу, підвищити соціальну відповідальність промисловців і представників бізнесу.

ЧВЕРТЬВІКОВІ ВІХИ

Від себе довідково зауважимо, що місяць тому — 15 лютого 2017 р. — виповнилося 25 років із дня заснування УСПП. У контексті цієї знаменної дати доречно навести хоча б декілька стислих витримок з присвяченого ювілею офіційного звернення її засновника та очільника (у минулому — Прем’єр-міністра України (2001–2002), голови Ради нацбезпеки та оборони України (2005–2006), народного депутата України кількох скликань) Анатолія Кінаха.

«Триває напружена робота щодо відродження економіки, зміни її курсу — в напрямку сталого розвитку, за цивілізований, відповідний міжнародним стандартам діловий клімат. <…> Діалог з владою — його форми, механізми, а головне — ефективність — ми відпрацьовуємо дуже ретельно. <…> Я пишаюся тим, що наш союз є колективним управлінським мозком української економіки, інтелектуальним центром сучасних менеджерських рішень. <…> Як надійний каркас становить опору будівлі, так і регіональні відділення є тим могутнім хребтом, що визначає життєздатність та спрямованість нашої організації в майбутнє. <…> Саме в УСПП, у нашому колі наприкінці 1990-х років визріла ідея про невідкладність руху роботодавців. Нові економічні стосунки, нова практика демократичних перетворень потребували негайного залучення міжнародного досвіду з його практикою вирішувати суперечки та конфлікти «праці та капіталу» не на барикадах, а за столом переговорів, у так званій системі трипартизму, методами соціального діалогу. <…> Не тільки підприємницькі, але й інші громадські структури з часом збагнули, що лише консолідація всього громадянського суспільства здатна призвести до результату, який примусить владу дослухатися до фахівців, активістів та радитися з ними. <…> Нині УСПП значно впевненіше почувається на міжнародній арені. Створено представництво українських ділових кіл у Брюсселі, започатковані постійні стосунки з найвпливовішим підприємницьким об’єднанням Європи Businesseurope, активно працює Центр підтримки експорту, налагоджуючи контакти з бізнесом США, Канади, Європейського Союзу. <…> Організація не була б такою одержимою, мобільною, націленою на конкретні результати роботи, якби до неї весь час не приєднувалась креативна молодь. <…> Визнаючи сьогодні, що УСПП є найстарішою діловою організа­цією країни, я з радістю стверджую: молодшої за духом, настроєм та баченням майбутнього організації немає!».

* * *

На відміну від УСПП, НАМН України зустрічатиме свій 25-річний ювілей через рік (адже Указ Президента Украї­ни № 59/93 про її створення було підписано 24 лютого 1993 р.). І звісно ж, кожна з академічних наукових установ прагне підійти до круглої дати у всеозброєнні максимальної кількості «зірок на фюзеляжі». Тож використовуємо нагоду докладніше поспілкуватися на цю тему з директором Інституту громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України, попереднім очільником НАМН України (2011–2015), академіком Андрієм Сердюком.

— Шановний Андрію Михайловичу, з якими пріоритетними напрямами наукової діяльності Інституту Ви б вважали за доцільне ознайомити наших читачів?

— Для заснованого у 1931 р. Інституту громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України загальним напрямком наукової діяльності на 2017 р. визначено вивчення та прогноз стану громадського здоров’я населення України у зв’язку із дією факторів довкілля. Серед інших пріоритетних напрямків слід виділити:

  • вивчення процесів формування громадського здоров’я з урахуванням впливу екологічних та соціальних чинників;
  • розробку та вдосконалення законодавчих, нормативно-методичних та організаційно-розпорядних документів щодо збереження і зміцнення здоров’я населення та поліпшення умов життєдіяльності;
  • удосконалення системи спостереження за станом здоров’я населення та факторами, що впливають на його формування;
  • вивчення та аналіз причинно-наслідкових зв’язків захворюваності та смертності населення за умов впливу шкідливих чинників;
  • вивчення ролі способу життя, навчальних, виховних процесів та умов життєдіяльності у формуванні здоров’я дітей;
  • розробку теоретичних та методичних основ визначення шкідливих чинників довкілля (фізичних, хімічних, біологічних) та ризиків для здоров’я від їх дії для вирішення питань управління якістю навколишнього середовища;
  • удосконалення методології гігієнічної оцінки якості продуктів харчування, питної води, лікарських засобів; визначення ефективних методів їх контролю з урахуванням вимог європейського законодавства;
  • наукове обґрунтування методології з визначення небезпеки для здоров’я населення та наступних поколінь соціально-економічних змін у суспільстві, що пов’язані з кризовими екстреними ситуаціями, в тому числі АТО, на окремих територіях;
  • удосконалення засад профілактичної медицини у питаннях сприяння здоров’ю і запобігання розвитку захворювань.

— А які кардинальні здобутки (можливо, науково-практичні прориви) останніх років?

— Наш інститут — профільний спеціалізований науковий центр зі світовим іменем. Так, за запитом ВООЗ фахівці установи брали участь у виконанні проекту «Глобальна оцінка та аналіз стану санітарії та питної води в Україні» на 2013–2014 роки (ГЛААС — ініціатива ООН, що виконується ВООЗ). Питання безпеки та якості питної води протягом багатьох років вивчалося в Інституті, і за результатами такої роботи було отримано пропозицію до реалізації проекту в Україні. Результати ГЛААС на 2013–2014 рр. вперше було представлено серед 86 країн світу. Зважаючи на досвід роботи в напрямку вивчення питань хімічної безпеки, фахівцями установи розроблено проект «Зміцнення потенціалу в галузі раціонального управління біоцидів (пестицидів і дезінфікуючих засобів), щоб зменшити вплив на населення в Україні», який подано до Програми швидкого старту стратегічного підходу до міжнародного регулювання хімічних речовин (отримано позитивне рішення).

Нашими фахівцями вперше в Європі розроблено гігієнічний норматив вмісту нафтопродуктів у ґрунтах сільськогосподарського призначення та територій населених пунктів різного функціонального використання; вперше на території пострадянських країн та країн Європи на підставі аналізу даних 50-річних наукових досліджень встановлені особливості фізичного розвитку школярів при зміні трьох поколінь, які полягають у збільшенні щорічного приросту росту і маси тіла сучасних школярів порівняно з аналогічними процесами у дітей в минулому, що, у свою чергу, є теоретичною основою для гігієнічного нормування чинників середовища перебування і умов життєдіяльності дітей, навчального, трудового і фізичного навантаження.

Вперше в Україні:

  • затверджено наказом МОЗ України розроблені в Інституті Державні санітарно-протиепідемічні правила і норми щодо поводження з медичними відходами;
  • 24 березня 2016 р. підписано Угоди про творче співробітництво з Медичним університетом Доккіо (Dokkyo Medical University), Японія, з метою реалізації наукових досягнень, ведення спільних досліджень, створення сприятливих умов для обміну ідеями, інформа­цією, практичними рекомендаціями, а також розробками в рамках пріоритетних напрямів і програм у сфері охорони здоров’я населення;
  • запроваджено моніторинг хлорованої питної води на вміст летких і нелетких канцерогенних хлорорганічних сполук;
  • отримано результати на популяційному рівні про вплив хлорованої питної води, забрудненої хлорорганічними речовинами (хлороформ), на формування онкопатології населення (рак сечового міхура та ободової кишки);
  • вивчено вплив довготривалого споживання некондиційної за мінеральним складом питної води на формування неінфекційної захворюваності дорослого населення: встановлено прямий кореляційний зв’язок між надлишком у воді солей загальної жорсткості, сухого залишку, сульфатів, хлоридів та серцево-судинними захворюваннями, хворобами органів травлення та сечостатевої системи;
  • розроблено та затверджено наказом МОЗ України (від 17.03.2011 р. № 145) Державні санітарні правила утримання територій населених місць;
  • розроблено та передано у МОЗ України на затвердження гігієнічний норматив «Класи промислових відходів за показниками радіаційної та епідемічної небезпеки»;
  • проведено ряд досліджень просторового розподілу радіовуглецю (CO2), зумовленого викидами транспорту та теплоелектростанцій, що походить з викопного палива, на основі досліджень радіовуглецю в рослинах;
  • проведено дослідження щодо обґрунтування необхідності введення регуляторного контролю радіаційного фактора від природних радіонуклідів на промислових підприємствах, обґрунтовано протирадонові заходи; результати досліджень надані до Державної інспекції ядерного регулювання України.

Також вченими Інституту встановлено ряд важливих тео­ретичних положень: складено перелік пріоритетних канцерогенів, які відіграють етіопатогенетичну роль у розвитку онкопатології, серед яких провідне місце належить важким металам (хром VI, нікель, кадмій), бенз/а/пірену та формальдегіду; дослідженнями показано, що на формування захворюваності на рак щитоподібної залози поряд із загальновизнаними етіологічними факторами (йододефіцит, радіаційне опромінення) впливають інші канцерогенні чинники, особливо ті, що розглядаються як ендокринні руйнівники (пестициди, важкі метали тощо); з урахуванням досягнень світового досвіду підготовлено нову редакцію гігієнічного нормативу «Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини». Нарешті, варто ще раз нагадати про змістовну Науково-практичну конференцію з міжнародною участю «Базові характеристики провідних систем охорони здоров’я в контексті визначення стратегії для України», що відбулася в Інституті 4 листопада 2016 р. й активно висвітлювалася вашими виданнями («Щотижневик АПТЕКА» № 48 (1069) від 12.12.2016 р. та № 3 (1074) від 30.01.2016 р.; «Український медичний часопис» № 6 (116) — XI/XII 2016).

— Наведені дані переконливо аргументують, що сподівання бізнес-спільноти на плідне партнерство з очолюваною Вами науковою установою, як і з НАМН України загалом, мають солідні підстави, — а спільні ініціативи суспільного партнерства отримають ефективний науковий супровід та надійну перспективу. Дякую за цікаву бесіду.

— Дуже вдячний навзаєм. Втім, хотілося б закінчити цю розмову не однією крапкою, а трьома, — а саме: запрошенням на черговий важливий захід, що відбудеться незабаром під проводом нашого Інституту. Про «увертюру» до нього читацькій аудиторії вже відомо із Вашої статті з промовистою назвою «Premium non nocere» — це був круглий стіл на тему «Безпека пацієнтів — актуальна проблема вітчизняної си­стеми охорони здоров’я» («Український медичний часопис» № 1 (117) — 2017), який пройшов у стінах нашого інституту 9 лютого 2017 р. під головуванням президента НАМН України, академіка Віталія Цимбалюка. Там же і тоді ж було вперше анонсовано й майбутній основний захід, який за своїм змістовим навантаженням обіцяє стати, скажу без перебільшення, знаковою подією для вітчизняної охорони здоров’я. Йдеться про наукову конференцію з міжнародною участю «Проблема безпеки пацієнтів в Україні: стан і шляхи її мінімізації», яка відбудеться 6–7 червня 2017 р. Ми гостинно запрошуємо усіх охочих взяти участь у цьому заході, а високоповажну спеціалізовану видавничу компанію «МОРІОН» — вже традиційно — долучитися до висвітлення конференції у яко­сті інформаційного партнера.

— Щиро дякуємо за запрошення.

А. Кінах наголосив, що для комплексного вирішення численних проблем медичної сфери необхідно об’єднати зусилля самих медиків, науковців, бізнес-сектора, громадянського суспільства і влади. За результатами нещодавно проведеного експертного обговорення необхідності підготовки Національної стратегії в сфері охорони здоров’я, ініційованого промисловцями і підприємцями (докладніше див. «Щотижневик АПТЕКА» № 10 (1079) від 20 березня 2017 р.), є перші домовленості з урядовцями провести найближчим часом фахові консультації. «Якість життя населення, його здоров’я — це важлива та невід’ємна складова національних інтересів і безпеки будь-якої країни. Неприпустимо, щоб наявний високий інтелектуальний, кадровий потенціал України простоював або зникав. Зараз спостерігаються негативні тенденції: щодня через високу смертність втрачаємо до 700 людей, через нарощення обсягів трудової міграції мільйони вже виїхали за кордон на заробітки. Відродження країни, її економічне зростання здатні реалізувати лише люди, і вони мають бути здоровими та жити в добробуті», — підкреслив президент УСПП.

* * *

Що ж. Прозорішають грані міждисциплінарних солідарних ініціатив. Ширшають рамки міжсекторальних суспільних взаємин. Більшає меморандумів і угод, хороших та різних. Сподіватимемося, що прописані в них наміри не залишаться на папері, а втіляться у рішучі цілеспрямовані дії та конкретні результати цих дій. А головне — щоб ці результати в позитиві відчув на собі пацієнт.

Пилип Снєгірьов,
фото Сергія Бека та люб’язно надані
прес-службою УСПП
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*