Вектори розвитку приватної медицини в Україні: на шляху до пацієнта

Ми продовжуємо огляд тем і доповідей, що прозвучали в рамках 7-го Спеціалізованого бізнес-форуму «Приватна медицина в Україні», який відбувся 6–7 квітня в Києві. Організаторами заходу виступили компанії «МОРІОН», «УкрКомЕкспо» та клініка «ISIDA» за партнерської підтримки Асоціації стоматологів України.

Другу сесію форуму відкрила доповідь «ISIDA 25: що означає бути першим?», яку представив Олег Петренко, заступник генерального директора з питань стратегічного розвит­ку клініки «ISIDA». За словами доповідача, секрети успіху та лідерства клініки протягом цих 25 років наступні:

1. Мріятита втілювати мрії в життя (не зважати на побоювання).

2. Бути брендом.

3. Слідувати за потребами пацієнта (зовнішнього клієнта). Думати глобально, а діяти локально і, як наслідок, бути лідером ринку.

4. Бути соціально прийнятним та соціально спрямованим бізнесом.

5. Сприяти розвитку персоналу: від команди «зірок» до «команди-зірки».

6. Дбати про якість та безпеку, бути сервісною організацією.

7. З обережністю ставитися до «моди», але сприяти інноваціям та не боятися експериментувати.

8. Впоратися з хворобами зростаннята вийти з випробувань ще сильнішими.

9. Оновлюватися.

10. Дотримуватися обраної стратегії та розвиватися.

Дмитро Луфер, операційний директор медичної групи «INTO-SANA», розглянув проблемні питання діяльності медичного закладу як економічного об’єкта. Економічний об’єкт — це підприємства, організації, засоби і фактори виробницт­ва, елементи соціальної сфери, що характеризуються як об’єкт, у якому зосереджена або на який спрямована економічна діяльність, і представляють певний бік економічних інтересів і відносин.

Економічна діяльність — діяльність людей, спрямована на перетворення, зміни, пристосування природи відповідно до їх потреб. Зміст економічної діяльності полягає в тому, аби щось виробити й спожити.

Ефективність використання виробничих ресурсів проявляється в трьох вимірах:

  • обсяги й якість виробленої та реалізованої продукції;
  • величина витрат ресурсів на виробництво, тобто собівартість продукції;
  • величина застосованих ресурсів, тобто авансовані для господарської діяльності основні й оборотні фонди.

Чи можна розглядати медичний центр як економічний об’єкт? «Ми рухаємося наразі в бік стандартизації. І хоча я за технології та механізацію праці, проте не можна знеособити медицину або клініку. Як би чудово не був побудований процес, у кабінеті нас зустрічає хтось персоналізований, а не просто людина в масці. Мабуть, у цьому полягає фокус, чому лікувальний заклад не може бути просто економічним об’єктом. У ньому є місце для магії», — підсумував Д. Луфер.

«Діяльність приватних медичних закладів: юридичні рифи і лоцманські карти» — тема виступу Радміли Гревцової, голови Комітету з медичного і фармацевтичного права Асоціації адвокатів України. Серед чинників організаційно-правового характеру, які впливають на формування репутації закладу, вона визначила наступні:

  • належне інформування пацієнта (наприклад про умови надання медичних послуг у закладі);
  • відсутність у договорі несправедливих умов, внаслідок яких виникає істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживачу. Якщо в результаті застосування умов договору, що обмежують права споживача, йому завдано збитків, то вони повин­ні бути відшкодовані винною особою у пов­ному обсязі;
  • правильні дії у разі пред’явлення претензій пацієнтами (наприклад правильне оформлення повернення коштів, сплачених пацієнтами, у деяких випадках повернення кош­тів може стати підтвердженням факту надання послуг неналежної якості);
  • прийняття певних дій/рішень з боку конт­ролюючих, правоохоронних органів (кримінальні провадження). У минулому за ст. 140 «Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником» Кримінального кодексу в країні відкривалося 300–500 проваджень щороку. Зараз їх кількість значно збільшилася, не кажучи вже про провадження, відкриті не за суто «медичними» статтями;
  • позови пацієнтів: про відшкодування зав­даної здоров’ю шкоди внаслідок надання медичних послуг неналежної якості (40–80 позовів щороку в кожній області, серед лідерів — стоматологи), та про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення особистих немайнових прав особи, не пов’язаних з погіршенням здоров’я (право на вибір лікаря, право на отримання інформації);
  • недостовірна інформація, яка принижує ділову репутацію медичного закладу, честь і гідність медичних працівників. Цю ситуацію можна вирішити шляхом спростування поширеної неправдивої (недостовірної) інформації, надання відповіді, відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/або місце проживання (місце­знаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до веб-сайту – вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал.

Про перспективи інституту лікаря сімейної практики розповіла Наталія Кундіна, головний лікар компанії «Добробут-Дитинство». Ефективність реформування первинної ланки охорони здоров’я багато в чому зумовлює ефективність реформування охорони здоров’я в цілому. Проте в первинній ланці сьогодні залишається невирішеним ряд проблем, серед яких — недостатній рівень матеріально-технічного забезпечення центрів первинної медико-санітарної допомоги, недостатня укомплектованість кадрами та відсутність мотивації фахівців (із доповіді професора Ніни Гойди, 2016 р.). Сьогодні МОЗ вирішено повернути на дільниці педіатрів, а також відновити їх підготовку у вищих медичних навчальних закладах. Проте через те, що 7 років навчальні заклади не випускали педіатрів, у найближчому майбутньому можуть виникнути кадрові проблеми, адже на даний момент загальна укомплектованість педіатрами становить 90,5% (дані МОЗ).

Говорячи про організацію надання медичної допомоги дітям в країнах Європи, експерт підкреслила, що у 18% країн це компетенція сімейного лікаря, а у 46% — лікаря-педіатра.

Принципи надання первинної медичної допомоги залишаються незмінними вже багато десятиліть. Це профілактична спрямованість; цілісність підходу до пацієнта (лікування не хвороби, а хворого); облік усієї сукупності біологічних, екологічних, сімейних, виробничих та інших соціальних факторів, які впливають на пацієнта; виконання для хворого функції «координатора» медичних технологій; загальна координація всього процесу надання пацієнтові медичної допомоги.

Проте в Україні передбачено жорстке обмеження державного фінансування й адміністративно закріплено обсяг надання медичної допомоги. За таких умов стійкість медичного закладу можлива тільки за рахунок оптимізації витрат (підвищення структурної ефективності, залучення альтернативних джерел фінансування, стратегія диференціації за якістю медичних послуг). Відсутність нисхідної мотивації для поліпшення якісних показників у системі оплати медичних послуг з обов’язкового страхування є істотним гальмом для розвитку системи управління якістю.

Н. Кундіна навела дані відомого американського вченого К.Л. Уайта. Так, щомісячно із 1000 пацієнтів 750 потребують консультації лікаря первинної ланки, 5 — консультації вузьких спеціалістів, 9 — госпіталізації та 1 — високоспеціалізованої допомоги (While K.L., 1990). Форми організації таких лікарських практик можуть бути різними. На думку доповідача, найкращим варіантом для нашої країни є кооперація терапевта або сімейного лікаря з педіатром, тобто групова практика.

Сьогодні команда МОЗ на чолі з Уляною Супрун наголошує на необхідності запровадження в Україні британської моделі охорони здоров’я. Н. Кундіна зауважила, що лікарі сімейної практики у цій країні багато часу приділяють консультуванню пацієнтів з питань дієтології, психології родинних стосунків, профілактики, формування здорового способу життя, спортивних та оздоровчих занять і процедур, координації обслуговування своїх пацієнтів іншими фахівцями (косметологами, психологами, масажистами, валеологами, представниками вузьких медичних спеціальностей і т.д.). Це коло питань населення нашої країни традиційно не вважає приводом для відвідування дільничного лікаря.

Що стосується обсягу медичної допомоги, то у Великобританії за необхідності лікар загальної практики обробить рану, зробить необхідні ін’єкції, видалить папіломи, зніме шви, зробить тест на вагітність або найпростіші аналізи сечі і крові, дасть рекомендації щодо лікування легких захворювань і функціональних відхилень, випише рецепт і навіть перевірить очне дно. Проте обсяг власне лікувальної діяльності лікарів першого контакту значно менший, ніж в Україні.

При цьому британські лікарі не дуже бояться відповідальності, оскільки вони захищені страховками професійної відповідальності та юридичною системою стримування позовів. Натомість українські лікарі більш схильні до впливу з боку пацієнтів та менш юридично захищені.

«Яким чином лікують пацієнтів на первинній ланці у Великобританії? Записуватися на прийом треба заздалегідь, і навіть якщо прийти на визначений час, мінімум 30–45 хв доведеться чекати під кабінетом. На один прийом передбачено до 10 хв, найчастіші призначення — парацетамол або ібупрофен. Також надаються рекомендації більше відпочивати та менше нервуватися. Основ­на функція лікаря первинної ланки — не лікування, а фільтрування пацієнтів з метою економії коштів системи та виявлення захворювань, які загрожують життю. Він по суті є вахтером, який вирішує долю: направити пацієнта до вузького фахівця чи на аналіз крові або ультразвукове дослідження», — зазначила Н. Кундіна.

В Україні прихована комерційна складова попиту на додаткову лікувальну допомогу набагато перевищує мотивацію лікарів до роботи «за зар­плату». Це є причиною того, що лікарі поліклініки змінюють традиційну шкалу професійних пріо­ритетів і починають будувати свою діяльність на ділянці за «гонорарним» принципом, який характерний для лікарів приватної практики. У результаті деградує вся система профілактичної медицини, а амбулаторна мережа поступово дрейфує в бік комерційного патронатного обслуговування.

Тому все більше занепокоєння викликає проб­лема наступного етапу реформ, коли, напевно, виникне необхідність у поверненні лікарям первинної ланки оздоровчо-профілактичних функцій і зниженні лікувального навантаження. Ось тільки чи вдасться потім знайти фахівців, які змогли б відродити цю роботу? Відповіді на це питання поки немає.

Стосовно приватної медицини, то вона повин­на взяти участь у реформуванні разом з державними лікувальними закладами, адже їм є що запропонувати. Це сервіс, інтер’єр, технологічність та швидкість роботи. У той же час є побоювання, що обслуговування страхових клієнтів може стати для приватних клінік схемою «вибивання» грошей. Так, пацієнтам можуть запропонувати доступний за страховим полісом мінімум, але при цьому натякати, що слід пройти інші обстеження, за які вже доведеться платити окремо.

На думку експерта, бар’єри на шляху розвит­ку інституту лікаря загальної практики наступні:

  • витрати на оснащення робочих місць;
  • фінансові та часові витрати для підготовки лікарів потрібної кваліфікації;
  • витрати на адаптацію фахівців до нових умов їх роботи, у тому числі в разі необхідності зміни спеціальності або професії;
  • значні адміністративні та трансакційні витрати, пов’язані з функціонуванням нової моделі організації амбулаторної допомоги;
  • недостатній потенціал системи медичної освіти;
  • культурні перешкоди проведенню перетворень;
  • інформаційні бар’єри;
  • недостатній рівень розвитку інституційного потенціалу.

На завершення доповіді було зазначено, що реформа дійсно необхідна, проте важливо знати не лише точку початку та результат реформування, а й проміжні ланки. Відповідальність за реформу лежить як на медичній спільноті в цілому, так і на персоналіях сьогодення. Також слід зрозуміти, що в результаті медицина не стане доступнішою, але буде економнішою.

660

 

Віталій Березницький, партнер медичного центру «Сімейний лікар», поділився досвідом відкриття приватного центру первинної медичної допомоги у Дніпрі. За його словами, цей бізнес передбачає невеликі інвестиції та високу дохідність, проте про конкретні результати говорити поки що рано, оскільки перша амбулаторія тільки-но відкрилася. Вагоме місце буде займати саме профілактичне спрямування роботи лікарів.

Певні труднощі виникли з підбором персоналу через проблеми ментальності. Так, лікарі не хочуть йти в приватний центр за зарплату набагато більшу, ніж у державних та комунальних закладах (де вони обслуговують 1,7–2 тис. населення). Вони віддають перевагу державним закладам, незважаючи на те, що працюють на 1,5 ставки та отримують не більше 5 тис. грн., адже там можна отримувати гроші з пацієнтів.

Крім того, населення не зовсім готове до такої моделі. Багато хто не бажає сплачувати наперед за послуги приватного лікаря та більш орієнтовані на те, щоб звернутися за допомогою лікаря, коли захворіють. Це свідчить про дефіцит культури здоров’я та відсутність розуміння: щоб не хворіти, потрібна профілактика.

Наталія Цимбалюк, генеральний директор компанії «Smart ISP», представила доповідь «Магія страхування». Яким чином можна контролювати страхові виплати? На сьогодні це можливо шляхом використання таких елементів, як дотримання відповідності гарантованих послуг послугам у виставлених рахунках; дослідження вартості страхової події в клініках різних цінових груп; запровадження франшизи. «Після впровадження в 2005 р. 20% франшизи (на лікарські засоби та стоматологію) за страховою програмою для компанії-клієнта, отримане скорочення витрат за полісом становило близько 30%. За словами лікарів, пацієнти стали акуратніше ставитися до медикаментозних призначень», — зазначила вона.

Для ефективної взаємодії страхової компанії та клінік, на думку Н. Цимбалюк, необхідно домовитися щодо вартості лікування за нозологіями, адже не може коштувати лікування, наприклад, грипу в одному лікувальному закладі 1000 грн., а в іншому — 500 грн. Тобто ситуація «скільки лікарів — стільки і думок» не повинна існувати. Потребує вирішення і проблема комунікацій та «недозвону» між клінікою і медичним асистансом. Також доцільно запроваджувати електронний кабінет застрахованого для оформлення заявки в асистанс, отримання інформації про умови страхування та ін.

Наталія Мозгова, юрист юридичної компанії «ОМП», розглянула питання телемедицини. Відповідно до наказу МОЗ від 19.10.2015 р. № 681 телемедицина — це комплекс дій, технологій та заходів, що застосовуються при наданні медичної допомоги, з використанням засобів дистанційного зв’язку у вигляді обміну електронними повідомленнями. До телемедичних послуг можна віднести консультації (відстрочені та в режимі реального часу); дистанційний контроль за фізіологічними параметрами організму пацієнта; дистанційне проведення діагностичних і лікувальних маніпуляцій; медичні відеоконференції, телеконсиліуми, телесемінари, телелекції та інші медичні послуги, що надаються з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Медична допомога із застосуванням телемедицини надається в кабінетах телемедицини (функціонують у складі закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності) та фізичними особами — підприємцями, які здійснюють господарську діяльність з медичної практики (без створення кабінету телемедицини).

Серед основних складнощів у розвитку телемедицини юрист відзначила проблеми нормативного регулювання. На сьогодні відсутній єдиний галузевий нормативний акт, який би детально регулював ці питання.

Крім того, недостатньо високою є мотивація професійної спільноти до використання нових технологій, обумовлена у тому числі й недостатнім фінансуванням галузі.

Клініка «ISIDA»: 25 років успіху

7 квітня 2017 р. учасників 7-го Спеціалізованого бізнес-форуму «Приватна медицина в Украї­ні–2017» гостинно приймала провідна комплексна клініка «ISIDA».

Про основні етапи становлення цього лікувального закладу розповів Віктор Козін, засновник, співвласник та генеральний директор клініки «ISIDA». Її було створено у 1992 р. в Донецьку як центр з лікування безпліддя. У 1995 р. філія «ISIDA» з’явилася в Києві, в одному з корпусів дитячої лікарні «Охматдит», а у 2004 р. було відкрито перший в Україні приватний акушерсько-гінекологічний комплекс.

«Разом з командою ми будуємо особливу модель лікувального закладу, яка була б гідна наслідування. «ISIDA» залишається вузькоспеціалізованим центром, який надає допомогу за всіма напрямками жіночого здоров’я, починаючи від першого часу життя дівчинки до її осінньої пори. Це також включає планування родини, репродуктивні технології, спостереження вагітності, акушерство. Ми також приділяємо увагу такому перспективному напрямку, як мамологія», — зазначив В. Козін.

Він підкреслив, що саме пацієнт є основним ідеологом розвитку клініки. Так, перші пацієнтки, які отримали допомогу у вигляді екстракорпорального запліднення, просили рекомендувати, де можна далі спостерігати вагітність. Але давати рекомендації – значить, брати на себе відповідальність за здоров’я цих осіб. Тому було впроваджено напрямок «спостереження вагітності». Потім з’явилася необхідність у створенні пологового будинку. Оскільки виникали питання, де поставити на облік малюка, то далі було прийнято рішення про утворення патронажної педіатричної служби, завдання якої — піклування про здоров’я малюків віком до 1 року. Сьогодні «ISIDA» планує розширяти педіатричний напрямок та обслуговувати дітей віком до 18 років. Серед інших планів — створення регіональних та міжнародних проектів.

За словами доповідача, через комерціалізацію медицини сьогодні гостро постала кадрова проблема. У закладах охорони здоров’я старше покоління не поспішає навчати молодь, оскільки боїться конкуренції та зменшення «подяки» від пацієнтів. Але в «ISIDA» цієї проблеми не існує — молоді фахівці знаходяться під патронажем старших лікарів, і це означає, що у клініки є майбутнє.

«Найбільший наш капітал — це команда. Лікувальний заклад можна побудувати на медичному протоколі та клінічній практиці. Ці дві речі є фундаментом якісної послуги, але важливо, щоб пацієнт, який є вразливим, відчував спів­участь та близькість з боку медичних фахівців», — підкреслив спікер.

Марія Грищева, заступник генерального директора з економічних питань клініки «ISIDA», розповіла про важливість надання прозорої фінансової інформації про діяльність компанії інвестору, власнику та пацієнту: «Моє завдання — мовою цифр проілюструвати, чим жила клініка, який її поточний стан і що її може очікувати у майбутньому. Ці дані мають бути не лише достовірними, а й зрозумілими». Основні принципи надання фінансової інформації наступні:

1. Відкритість. Власники хочуть отримувати мінімально деталізовану інформацію у вигляді цифр та підсумків. Максимально деталізована інформація надається топ-менеджменту, потенційним інвесторам та кредиторам, а також ауди­торам та оцінювачам.

2. Конфіденційність (медичний бізнес безпосередньо пов’язаний із цим фактором).

3. Зрозумілість. Цей критерій передбачає дотримання загальних стандартів подання фінансової звітності.

4. Точність. Цифри повинні бути достовірними, і тут вагому роль відіграє первинний облік даних.

5. Своєчасність.

Наталія Тулінова, заступник генерального директора з питань розвитку маркетингу і продажів клініки, представила доповідь «ISIDA. Керуючи чарівним». «ISIDA» — не просто бренд чи економічна модель, це історії десятків тисяч пацієнтів, які змінили їх життя. За 25 років функціонування клініки проведено понад 42 тис. циклів лікування безпліддя, 20 тис. програм спостереження вагітності, народилося більше 11 тис. дітей, звернулося більше 16 тис. іноземних пацієнтів. Загалом база пацієнтів клініки налічує 130 тис. персональних адрес та імен.

Сьогодні «ISIDA» — це щось більше, ніж медична послуга:

  • починаючи з 2004 р. в госпіталі проведено 770 днів відкритих дверей і це щира турбота в кожній конкретній ситуації;
  • за останні 13 років кількість вдячних відгуків про клініку досягла 8 тис. і це підтверджує, що ми — клініка поколінь;
  • понад 5 тис. дітей, народ­жених тут, вже пішли до школи. У клініці обслуговуються і дочки, і мами, і бабусі, що підкреслює нашу історію виключної довіри і бездоганної репутації;
  • 42% первинних пацієнтів здійснюють повторне звернення протягом року;
  • «ISIDA» — це 100% процесна компанія із зрозумілою логістикою та прогнозованим комфортом;
  • 100% сервісна медична організація, оскільки сучасний споживач критично вимогливий та чутливий до якості та комфорту;
  • «ISIDA» — це вірність якості та тотальне удосконалення. Отримано міжнародні сертифікати відповідності стандартам ISO та QHA TRENT, акредитацію міністерства охорони здоров’я Ізраїлю, впроваджено більше 2 тис. внутрішніх локальних протоколів, проводиться системне навчання спеціалістів на зарубіжних і українських майданчиках, існує підтримка в консультуванні авторитетних фахівців і світил;
  • істинні сімейні цінності, адже щасливі люди роблять щасливою компанію — 90% наших працівників повертаються з декрету на роботу;
  • делікатність та етика в розумінні жіночої природи. 80% співробітників компанії — це жінки та мами;
  • бренд з людським обличчям. У нас працюють 760 співробітників.

На думку Н. Тулінової, споживачі і співробітники бажають обслуговуватися і працювати в кращих компаніях — відкритих і чесних, з особливим поважним ставленням, з оптимальною вартістю і ціною, за цивілізованими правилами життя. Суспільство здатне робити вибір на користь кращого для себе і своєї сім’ї. «ISIDA» — саме такий вибір.

Тему управління медичними ресурсами висвітлила Світлана Дікусарова, головний лікар клініки «ISIDA». Людські ресурси — це не тільки провідний фактор розвитку, а й головне багатство будь-якої організації. Основні завдання під час роботиз персоналом у клініці наступні:

  • правильний підбір персоналу;
  • ефективне використання професійних навичок;
  • виявлення прихованих можливостей співробітника;
  • визначення мотиваційних потреб персоналу на даний момент і на перспективу;
  • моніторинг задоволеності співробітників виробничою діяльністю і сформованим мікрокліматом у колективі;
  • розвиток, навчання і подальша атестація персоналу;
  • спільні цілі, командна робота, взаємозамінність.

За 13 років роботи клініки постійний склад медичного персоналу досяг 80%. У клініці «ISIDA» чітко розроблені система та критерії відбору персоналу, діє положення про адаптацію нових співробітників, складається індивідуальний план розвитку для кожного з них, надається період адаптації з подальшою атеста­цією, існує мотивація як фінансова, так і моральна.

Андрій Віленський, головний лікар з педіатрії клініки «ISIDA», розповів про реалізацію стратегії стандартизації медичної допомоги в клініці. Система стандартів приватного медичного центру включає Корпоративний кодекс; стандарти підбору кадрів, адаптації, навчання; медичні стандарти; стандарти роботи медичного персоналу; стандарти роботи сервісних служб (рецепція, контакт-центр тощо); стандарти роботи з рекламаціями.

Учасники конференції ознайомилися з процесом адаптації нових співробітників, який запроваджено в «ISIDA». Він передбачає порядок послідовних дій, який дозволить співробітнику досягти належного виробничого рівня з мінімальними втратами для нього та медичного центру в максимально стислий термін. Етапи адаптації передбачають оцінку стартового рівня співробітника, орієнтування його в просторі та часі, розробка індивідуального плану навчання та проведення підсумкової оцінки. Атестаційна комісія на підставі співбесіди та результатів тестових завдань позитивно/негативно оцінює результати адаптації співробітника та рекомендує або не рекомендує його для роботи на займаній посаді. Процес навчання кад­рів є безперервним. Для кожного розробляється індивідуальний план навчання, після його виконання проводиться оцінювання, і потім процес розпочинається заново.

Після обговорення доповідей всі бажаючі отримали змогу під час екскурсії на власні очі побачити вражаючі масштаби клініки «ISIDA», яка, безумовно, є прикладом для наслідування для більшості українських компаній.

З доповідями, представленими під час форуму, можна ознайомитися на сайтах:  http://www.apteka.ua  та  http://www.morion.ua .

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*