Закупівлі ліків та медичних виробів через ProZorro: раціональна економія чи гроші на вітер?

Зрозуміло, що окремі проблемні питання та недоліки виявляються вже в процесі функціонування будь-якого нового механізму. На етапі реалізації певної програми важливо відслідковувати ефективність системи та вчасно усувати недоліки.

Провести аналіз ефективності електронних закупівель можна завдяки модулю аналітики bi.prozorro.org. За його даними, економія на закупівлях фармацевтичної продукції* (код 33600000, що включає лікарські засоби, реактиви, діагностичні засоби, медичні вироби та ін.) за 2016 р. становила 117,62 млн грн.

Загальна економія бюджетних коштів за рахунок проведення всіх закупівель через систему ProZorro за 2016 р. склала 13,46 млрд грн.

Прозорість публічних електронних закупівель та економія бюджетних коштів — чи не єдині переваги системи ProZorro.

Мабуть, вчасно виявити певні недоліки в публічних закупівлях під час використання цієї системи можуть безпосередньо добросовісні замовники та учасники тендерного процесу. Про те, з якими проблемними питаннями стикаються учасники електронних тендерних закупівель та які шляхи їх вирішення можуть запропонувати компетентні органи, мова піде в даній публікації.

Типові порушення та проблемні питання у сфері електронних закупівель

Зупинимося більш детально на окремих проблемних питаннях та типових порушеннях під час проведення тендерів через систему ProZorro.

Некоректне визначення замовниками предметів закупівель або їх розмитий опис

Правильне визначення предмету закупівлі — запорука ефективності електронної системи закупівель.

Однією із складових інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі є технічна специфікація, яка має визначати технічні вимоги та мінімальний очікуваний рівень якості.

У рамках ProZorro створено конструктор примірних специфікацій, який допомагає замовнику в процесі підготовки тендерної документації коректно описати предмет закупівлі. За його допомогою замовники обирають необхідні характеристики товару, які сукупно визначають потрібний рівень якості та забезпечують сумісність відповідно до технічних вимог.

Наприклад, якщо мова йде про кольпоскоп, то характеристиками, які обираються для нього, можуть слугувати тип приладу, розмір, комплектація, наявність запасних частин, відповідність Технічному регламенту щодо медичних виробів, міжнародним стандартам тощо.

Для кожної введеної характеристики замовником обирається потрібне значення, яке конкретизує її, — структура, форма, комплектація предмета закупівлі та ін.

Якщо ж потенційний учасник електронних торгів не знайшов потрібної йому специфікації в базі даних конструктора примірних специфікацій, він може запропонувати її, використовуючи вкладку infobox.prozorro.org/specifications. Тобто потенційні учасники можуть долучатися до створення якісних даних, які можна використовувати для формування примірних специфікацій, зокрема для медичних виробів та лікарських засобів.

Визначення замовниками дискримінаційних умов у тендерній документації

Такий підхід зумовлює звуження кола потенційних учасників і порушує вимоги Закону Украї­ни «Про публічні закупівлі», ст. 5 якого передбачає, що замовник не може встановлювати дискримінаційних вимог до учасників. Визначені умови фактично прописуються під власних учасників, які є вигідними для замовника. У такому випадку потенційні учасники можуть оскаржувати умови, які на їх думку є дискримінаційними. Однак, непоодинокими є випадки, коли замовники ігнорують їх вимоги і повторно оголошують тендер з аналогічними умовами.

Обрання замовниками переможців, які не відповідають встановленим вимогам

Є ситуації, коли замовники самі ж ігнорують встановлені ними вимоги до предметів закупівлі і укладають договори з переможцями торгів, які не мають документального підтвердження відповідності встановленим замовником вимогам.

Як бачимо, окреслені типові порушення здійснюються з боку замовників. Добросовісні виробники продукції/надавачі послуг також звертають увагу на ряд інших проблемних питань у сфері електронних публічних закупівель.

Процедура закупівлі через портал ProZorro передбачає два етапи:

• перший етап — визначається учасник, який пропонує цінову пропозицію з мінімальною ціною;
• другий етап — це валідація цінової пропозиції учасника з найнижчою ціною відповідно до вимог тендерної документації до предмета закупівлі. Якщо медико-технічні характеристики запропонованого предмету закупівлі не відповідають вимогам тендерної документації замовника, то така цінова пропозиція відхиляється і тендерна комісія переходить до розгляду/валідації цінової пропозиції учасника з більш високою ціною. Так процес продовжується до того моменту, поки не буде отримано 100% валідацію запропонованої продукції вимогам тендерної документації замовника. У випадку відсутності 100% валідації тендер оголошується відміненим.

Однак система ProZorro не враховує такого показника, як якість предмету закупівлі. Також існує серйозна проблема стосовно недостатньої відповідальності учасників за подання недостовірної інформації та за її фальсифікування. Посилення відповідальності за такі правопорушення дозволило б різко знизити кількість сумнівних посередників та «фірм-одноденок», які без належного досвіду роботи виграють тендери на сотні тисяч і мільйонів гривень.

Так, наприклад, непоодинокими є випадки, коли один і той самий гравець подає на різні тендери однаковий лот (наприклад медичний виріб) з ідентичним номером серії і документами, що містять різні технічні характеристики. Виникає питання, як один і той самий медичний виріб з однієї виробничої партії може мати різні технічні характеристики.

Недобросовісні учасники електронних закупівель також вдаються до того, що копіюють документацію, інструкції для застосування медичних виробів у інших компаній, адаптують їх і подають для участі в тендерах. У технічній частині такі учасники програють. Але для держави вигідно те, що дешевше, — замовники в першу чергу беруть до уваги запропоновану ціну. А оскільки на даний момент не працює процедура валідації якості закупленої продукції, то замовники практично купують «кота в мішку». І, навпаки, недобросовісні учасники мають змогу безперешкодно реалізовувати низькоякісну продукцію, яка часто-густо не відповідає медико-технічним вимогам тендерної документації. Зрозуміло, що ефективність лікувального процесу з використанням закупленої продукції невідомої якості буде сумнівною.

Як наслідок, недобросовісні учасники тендерів не відповідають за якість своєї продукції, а заклади охорони здоров’я не мають можливості її перевірити.

Таким чином, функції державного контро­лю в системі ProZorro на предмет якості продукції та достовірності наданої учасниками торгів інформації відсутні. У першу чергу від цього страждає кінцевий споживач — пацієнт. За таких умов держава не може гарантувати надання якісних медичних послуг та ефективне лікування пацієнтів. Також викликає сумніви ефективність використання бюджетних коштів. А добросовісні компанії втрачають інтерес і мотивацію ведення прозорої господарської діяльності на вітчизняному ринку.

Шляхи вирішення проблемних питань у сфері електронних публічних закупівель

Як замовники можуть захистити себе від неякісного товару, а добросовісні підприємства мати зацікавленість в участі у публічних закупівлях? Можливими шляхами вирішення окреслених питань можуть виступити наступні.

1. Розробка додаткового функціоналу у системі електронних закупівель, за допомогою якого можна більш детально визначити предмет закупівлі та технічну специфікацію з окремим блоком щодо якості продукції (документальне підтверд­ження — сертифікати якості, дані щодо ступеня доведення еквівалентності генеричного препарату референтному, сертифікат відповідності технічним регламентам**, сертифікати ISO тощо).

2. Встановлення обов’язкових вимог до учасників закупівель щодо наявності готового товару (у випадку якщо його строк придатності становить не менше 24 міс) на складі на момент укладання договору за результатом закупівель та можливості постачати його протягом 1 тиж після оплати тощо.

Такий підхід дозволить створити конкурентні умови для учасників торгів і відсіє «компанії-одноденки». Натомість замовники отримають якісну продукцію й технічну підтримку з боку переможця тендеру.

Як відомо, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України здійснює формування та реалізує державну політику у сфері державних та публічних закупівель. ДП «ПРОЗОРРО» є власником центральної бази даних ProZorro і відповідає за навчально-консультаційну, технічну й маркетингову підтримку системи публічних закупівель. Тому питання щодо удосконалення системи перш за все належить до їх компетенції.

Ініціювати удосконалення функціонування системи ProZorro можуть як профільні громадські організації і професійні асоціації, так і добросовісні учасники ринку. Дієвий спосіб удосконалення роботи системи електронних закупівель — напрацювання конкретних пропозицій з обґрунтуванням необхідності їх врахування.

Альтернативним варіантом електронних публічних закупівель можуть виступати рамкові угоди, які широко застосовуються в Полтавській обл. Механізм рамкових угод відпрацьований спільно з проектом USAID «Системи покращеного доступу до лікарських засобів та фармацевтичних послуг» (Systems for Improved Access to Pharmaceuticals and Services — SIAPS). Їх перевагою є стабільність лікувального процесу, тобто вони дозволяють забезпечувати безперебійне постачання лікарських засобів та медичних виробів.

Ми зі свого боку будемо продовжувати висвітлювати дане питання і надалі.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!