FARMA TOUR до Австралії та Нової Зеландії

Австралія та Нова Зеландія — це заможні, розвинені країни, економіка яких посідає гідне місце серед найбільших економік світу. Ці держави займають перші позиції у різноманітних рейтингах, зокрема, щодо якості життя, охорони здоров’я, освіти, тривалості життя, економічних свобод тощо. І хоча обидві країни належать до країн так званої Британської співдружності, вони є різними перш за все географічно. Саме ці держави й стали основним місцем відвідування учасників FARMA TOUR. Учасники заходу в рамках культурної програми також мали можливість відвідати Стамбул (Туреччина) та Сінгапур.

Спочатку декілька слів про країни, що самі по собі стали окрасою програми.

Австралія

Це найбільш рівнинний і найнижчий континент з найстарішими родючими ґрунтами. Оточений Індійським і Тихим океанами, це найсухіший материк на планеті. Густота населення 2,8 особи на квадратний кілометр робить Австралію однією з найменш густозаселених країн. Австралійський клімат вирізняється особливою посушливістю. Тут в основному ростуть евкаліпт, злакові культури, сукулентні дерева, зонтичні акації тощо. Уздовж Тихоокеанського узбережжя можна побачити зарості бамбука. Центр Австралії являє собою напівпустелю, у якій ростуть кущі акації й евкаліпту, а також високі трави. Тут є велика кількість рідкісних тварин, яких немає на жодному іншому материку. Характерною особливістю фауни Австралії є те, що в ній існує тільки один вид хижаків — це собака дінго.

Перших європейців, які ступили на землю Австралії, чимало здивували такі тварини, як качконіс і кенгуру. Австралія також є батьківщиною таких унікальних тварин, як коала, плащоносна ящірка та єхидна.

На півдні можна побачити пінгвінів з Антарктики. Води борознять величезні кити, які з настанням холодів мігрують на північ, у бік Африки. Зустрічаються дельфіни й акули. У річках Австралії водяться неймовірних розмірів крокодили.

Але понад усе туристів, особливо любителів дайвінгу, приваблює морське узбережжя. Адже такого дива, як Великий бар’єрний риф, немає більше ніде. Що стосується серфінгу, то в Австралії без нього мало хто уявляє собі відпочинок на морі. Розкішні тропічні ліси Австралії дуже мальовничі. На південь від Нового Південного Уельсу по узбережжю поширені вічнозелені густі й вологі евкаліптові ліси, які ще називають субтропічною Гілеєю. В Австралії близько 500 видів евкаліптів. Це, мабуть, найхарактерніше дерево материка. Деякі з евкаліптів дуже високі. Мигдальний евкаліпт піднімається до неба на 150 м, а товщина його стовбура може досягати більше 10 м. Савани розташовані в Південно-західному регіоні материка та на півночі.

В Австралії учасники заходу відвідали Сідней — столицю штату Новий Південний Уельс, діловий та фінансовий центр країни й одне з найкрасивіших міст земної кулі. Вони ознайомилися з самим містом, менталітетом мешканців, системою охорони здоров’я та дивовижними місцями, зокрема, Королівським ботанічним садом, національними парками, у тому числі — із золотими пляжами і химерними берегами прекрасного міста, його історичними пам’ятками та соборами, старовинними поселеннями й найкращими зразками зодчества ХІХ ст., закутками спальних районів й перлинами сучасної архітектури, у тому числі всесвітньо відомими Opera House (оперний театр) і Sydney Harbour Bridge (сіднейський міст). Під час екскурсій учасники заходу побачили Гайд-парк, історичний район Рокс, міську ратушу, центр нічного життя «Кінгс Кросс» (аналог вулиці «червоних ліхтарів»), виставковий центр «Дарлінг Харбор» і східніпляжі Сіднея. Також учасники відвідали Сіднейську вежу — найвищу будівлю міста, де чудово розташувалися великий торговий центр, оглядовий майданчик, туристичні атракціони, безліч кафе й ресторанів. Бажаючі мали можливість не тільки скуштувати страви австралійської, європейської й азіатської кухні, у тому числі м’ясо кенгуру, а й помилуватися чудовими краєвидами міста з висоти пташиного польоту. Увечері учасники відвідали один з найвідоміших пабів Сіднея поряд з Sydney Harbour Bridge. І хоча столиця Австралії — Канберра, але Сідней — найбільше місто, чисельність його населення перевищує таку столиці більше ніж у 13 разів. Щоправда, Канберра вважається найбільшим «внутрішнім» містом, тоді як Сідней розташований на узбережжі, й уже довгий час його називають «візитною карткою» країни. Внутрішні райони міста оточені національними парками, а прибережні райони мають багато заток, річок і пляжів, у тому числі знаменитий пляж Bondi Beach.

Наступним містом в Австралії, яке відвідали учасники заходу, стало Голд-Кост.

Голд-Кост (Золотий берег) — місто в південно-східній частині австралійського штату Квінс­ленд. Є другим за чисельністю населення містом штату і шостим — країни. Голд-Кост відомий як один із найбільших туристичних центрів Австралії, перш за все центр водного туризму. Знайомлячись із узбережжям Австралії, учасники подорожі відвідали міста Бінлі, Логан-Сіті, Брісбен.

Голд-Кост розташований між Сіднеєм і Брісбеном. М’який тропічний клімат, чудовий 42-кілометровий пляж із золотим піском і нескінченна кількість розваг роблять Золоте Узбережжя одним з кращих у регіоні місць для серфінгу. Бажаючі відвідали національні парки і зоопарки з екзотичною флорою і фауною, знамениті на весь світ парки розваг — «Сі-Уорлд» (Світ моря) — величезний парк водних атракціонів і шоу з морськими тваринами, «Сінема-Уорлд» (Світ кіно) — справжній австралійський «Голлівуд» з усіма супутніми атрибутами, у тому числі шоу каскадерів, розважальні центри «Серферз-Парадайз» і «Дрім-Уорлд» (Світ мрії — місцевий «Діснейленд» з безліччю атракціонів і тематичних шоу), а також аквапарк «Вет-н-Вайлд», торгові центри «Пасифік Фейр» і «Марина Міраж», парк диких тварин «Куррумбін».

Система охорони здоров’я

Учасники ознайомилися із системою охорони здоров’я Австралії, що є комбінацією систем охорони здоров’я Великобританії та США — державна система лікарень і схема дотацій на фармацевтичні послуги мають багато спільного з британською моделлю, а оплата медичного обслуговування та послуг фахівців — з американською.

Державна система обов’язкового медичного страхування охоплює всіх австралійців. Дорослі громадяни країни мають іменну картку, малюки отримують медичну допомогу за картками батьків. Пенсіонерам і незаможним австралійцям, які мають іменну картку, стоматологічна допомога надається безкоштовно.

Крім того, до послуг австралійців — 50 фондів приватного медичного страхування, але в цьому випадку за медичну допомогу доведеться платити всю суму, що перевищує державну розцінку.

На території країни функціонує близько 5 тис. аптек, 96% з яких знаходяться в приватній власності. Право власності на аптеки надається ліцензованим фармацевтам. Щоб отримати ліцензію, необхідно 4 роки навчатися в університеті, після цього — 1 рік післядипломного навчання.

Штат аптеки складається з фармацевта, асистентів (у середньому 0,6 асистента з повним робочим днем і 0,4 асистента з неповним робочим днем), 5 допоміжних працівників. Асистенти вправі під наглядом фармацевтів відпускати ліки, але перед цим вони повинні пройти відповідне навчання.

Австралійська система державного медичного страхування не покриває витрат на косметичну чи пластичну хірургію, а також консультації клінічних психологів, більшість видів стоматологічних послуг, фізіотерапію, консультації парамедиків та народних знахарів тощо. Водночас усі австралійські діти проходять безкоштовне обстеження у стоматологів (і за необхідності — лікування). У школах кожні 2 роки їм читають лекції про догляд за зубами. Для пенсіонерів та незаможних австралійців (котрі мають Health Care Card) створено систему безкоштовної державної стоматологічної допомоги.

Будь-хто з клієнтів Medіcare може звернутися в приватні заклади. Це надає декілька переваг австралійським пацієнтам. Насамперед у них є право вибору лікаря навіть вузькопрофільного, що особливо важливо, якщо пацієнту необхідно зробити складну операцію або лікувати рідкісну хворобу. Крім того, у приватному медичному закладі пацієнту практично не доведеться чекати на так зване планове лікування чи операцію. З оплатою у приватного лікаря можливі два варіанти: 1) одні лікарі повідомляють, що вони працюють за системою bulk bіllіng, коли пацієнт не платить зовсім, а по закінченні візиту лише підписує рахунок, який лікар згодом перетворює на гроші, виставляючи рахунок за свої послуги державі; 2) в інших лікарів пацієнти платять відразу (чеком, готівкою, кредиткою), натомість отримують квитанцію, яку потім пред’являють у будь-якому відділенні Medіcare для одержання відшкодування — усієї суми або частини залежно від виду та вартості послуг, а також від суб’єктивних прав на відсоток відшкодування (нині цю операцію можна застосувати й у більшості аптек). У разі стандартної консультації хворого, скажімо, сімейним лікарем у приватній лікарні, Medicare оплачуватиме 75% рекомендованої державної розцінки. Кожний приватний вузькопрофільний лікар має право встановлювати персональну ціну за свої послуги (вартість послуги необхідно погодити з ним ще до початку лікування), яка часто є різною. Проте існують рекомендовані державні розцінки на будь-яку медичну консультацію, процедуру, операцію, лабораторне чи рентгенологічне дослідження тощо. Цей перелік цін та правил виплат лікаря представлено у вигляді спеціального видання.

1223

Нова Зеландія

Після Австралії з Голд-Косту учасники заходу попрямували до Нової Зеландії, яка згадується у творі Жуля Верна «Діти капітана Гранта».

Переліт з Австралії до Окленду, столиці Нової Зеландії, зайняв кілька годин, а різниця у часі становила 3 год.

Нова Зеландія — держава, що розташована на двох великих островах — Північному і Південному, розділених протокою Кука та на низці дрібних островків у південно-західній частині Тихого океану. Нова Зеландія займає площу 267,7 тис. км2. Це розвинена країна з високими соціальними стандартами й порівняно малочисельним населенням — близько 4,2 млн осіб.

Більше 75% території Нової Зеландії знаходиться на 200 м вище рівня моря. Вона має міцну конкурентоспроможну економіку. Провідним сектором новозеландської економіки є сільське господарство. Країна є одним з найбільших постачальників вовни у світі, її частка у світовій торгівлі молочними продуктами становить 1/4. Іншими найважливішими статтями експорту є яловичина, риба, деревина та вироби з неї, продукція садівництва. Більшість імпортованих товарів — нафта і нафтопродукти, цукор, одяг та електрон­ні товари. У Новій Зеландії широко розвинені гідроенергетика, а також використання інших природних джерел електроенергії.

Туризм у Новій Зеландії в даний час є найбільшою галуззю, що приносить країні іноземну валюту. Визнаючи прекрасні можливості для успішного розвитку бізнесу, що існують у Новій Зеландії, все більше зарубіжних компаній інвестують свої капітали в комерційний сектор країни.

Географічна ізольованість країни, малочисельне населення і невелика кількість підприємств важкої промисловості забезпечують Новій Зеландії найвищий рівень екологічної чистоти. Нова Зеландія отримала репутацію світового лідера у питаннях охорони та відновлення навколишнього середовища.

Столиця Нової Зеландії Окленд — унікальний мегаполіс, що колись був великим маорійським поселенням Тамакі Макау Рау. Він відрізняється від звичного нам поняття міст і стабільно входить до п’ятірки кращих міст світу за якістю життя. Необхідно також зауважити, що мешканці Нової Зеландії разюче відрізняються за своїм менталітетом від мешканців як Європи, так і США. Можливо, це пов’язано не лише з минулим країни, а й з її расовими особ­ливостями. Справа в тому, що в Новій Зеландії, як, до речі, і в Австралії, не зустрічаються вихідці з Африканського континенту. Тобто ці дві країни не знали рабства в його викривленому вигляді. Як наслідок — у мешканців відсутнє відчуття помилкової провини. Це дивує, але залишається фактом — жодного нащадка мешканців Африканського континенту в цих країнах немає.

Наступним місцем відвідування стало озеро Роторуа — район давнього вулканізму із сотнями гейзерів і насиченим запахом сірководню. Учасники туру побачили гейзер Похуту, який викидає струмінь гарячої води на висоту понад 30 м, долину гейзерів Ваймангу з озерами в кратерах згаслих вулканів, геотермальні форми рельєфу, заповідне поселення аборигенів племені маорі, які зберегли патріархальні традиції. На основі бальнеологічних ресурсів Роторуа споруджено більше 100 грязелікувальних і гідротермальних комплексів. Потім мандрівники відвідали місто Квінстаун, розташоване на березі озера Вакатіпу.

4421

Система охорони здоров’я

Охорона здоров’я Нової Зеландії вважається державною й отримує значну частку фінансування з державного бюджету. Тобто більше 75% медичних послуг оплачується державою, а це означає, що велика частина населення має право безкоштовного лікування в державних лікувальних закладах та отримання значних субсидій на відновлення здоров’я після нещасних випадків. У першу чергу фінансування йде на утримання лікарень і госпіталів, оплату невідкладного лікування всім жителям країни й особам, котрі перебувають на її території. Більше того, кожному, хто на законних підставах перебуває в країні, держава гарантує повну компенсацію моральної та фізичної шкоди, заподіяної нещасним випадком.

Медичним страхуванням охоплено більше половини населення країни, де є ряд приватних страхових компаній. Громадяни Нової Зеландії можуть на власний розсуд обрати зручний для себе вид страхування, припустимо, повне страхування або страхування тільки лікарняного лікування, або сімейне страхування. Можливі також групові страховки, розраховані на співробітників тієї чи іншої компанії. Досконалістю в країні відрізняється і державна система допомоги інвалідам та хронічно хворим. Особи, що належать до цих категорій, з інших держав, які приїжджають до Нової Зеландії на постійне місце проживання, мають право отримувати ті самі оплачувані державою послуги, що й громадяни, які прожили тут усе своє життя.

Крім того, держава залишає за собою право надавати субсидії малозабезпеченим громадянам на оплату послуг сімейного лікаря. А первинна допомога і спостереження населення надаються саме сімейними лікарями, інститут яких отримав широкий розвиток у країні. Однак медицина в Новій Зеландії, як і в більшості розвинених країн світу, ділиться на державну й приватну. І якщо приватна охорона здоров’я особливо не відрізняється від інших країн (ціни високі, якість європейська), то з державною медициною справа трохи інакша.

Державна медицина безкоштовна не для всіх і не у всіх випадках — багато залежить не тільки від самого захворювання (наприклад гінекологи і невропатологи в країні платні), але й від того, як її було отримано.

У Новій Зеландії практикується така модель підходу до лікування громадян та підтримання їх здоров’я, за якої держава в особі медичних інститутів несе обов’язок надання будь-яких медичних послуг. Це стосується не тільки державних лікарень, а й усіх приватних медичних закладів.

Стоматологічне лікування, як і приватна медицина загалом, у країні має досить високу вартість. Правда, для дітей віком до 17 років (включно) стоматологічне лікування надається безкоштовно, як і інші медичні послуги.

Особливу увагу новозеландська охорона здоров’я приділяє малозабезпеченим. Їм надається цілий комплекс безкоштовних медичних послуг, у тому числі дотації на придбання лікарських препаратів.

Основна ланка новозеландської медицини — General Practitioner (GP), тобто сімейний лікар. З нього починається більшість візитів пацієнта до медичних закладів. Кожен пацієнт закріп­люється за обраним самостійно сімейним лікарем, якого за бажання завжди можна змінити.

Держава лише частково субсидує вартість візитів до сімейного лікаря для пацієнтів віком до 25 і старше 45 років, решта категорій громадян оплачують повну вартість. Виклик GP додому вимагає додаткової оплати, а візит до пацієнта у вихідний день або нічний час найчастіше оплачується за подвійним тарифом.

Щоб потрапити в госпіталь (а всі лікарні та поліклініки в Новій Зеландії називаються госпіталями), необхідно попередньо отримати направлення від сімейного лікаря. Медичне обслуговування в госпіталях надається всім громадянам Нової Зеландії і її резидентам абсолютно безкоштовно.

До списку безкоштовних державних медичних послуг належать: 1) невідкладна допомога; 2) невідкладне лікування (у випадках, які загрожують життю та здоров’ю) надається безкош­товно в госпіталях за рахунок державних коштів або коштів страхової компанії. При цьому до списку безкоштовних послуг включено навіть необхідність транспортування вертольотом з місця події; 3) лікарні та клініки (перебування в лікарнях, процедури і медичні послуги, а також консультації фахівців надаються за рахунок державних коштів. У разі невідкладного лікування і невідкладної операції необхідні заходи вживаються негайно, на відміну від планових операцій, яких, як і консультації фахівця, можна очікувати від декількох місяців до декількох років); 4) аналізи (більшість аналізів, так званих рутинних, проводять безкоштовно — наприклад, сечі, крові і рентгенограму). Рідкісні й складні операції можуть бути як безкоштовними, що надаються на основі листа очікування, так і платними; 5) допомога дітям (консультації та лікування дітей віком до 6 років надається безкоштовно, причому не тільки в державних госпіталях, а й у приватних — за рахунок держави; 6) допомога вагітним (ведення вагітності та породіллі в державних госпіталях надається безкоштовно; сюди входить обстеження різними фахівцями, аналізи крові, планові ультразвукові дослідження, послуги пологового будинку і т.д. У разі звернення в приватні медичні заклади необхідна оплата повної вартості наданих послуг); 7) допомога при психічних захворюваннях (допомога пацієнтам з різними захворюваннями психіки надається безкоштовно як за місцем проживання, так і в серйозних випадках, при потраплянні в лікарню); 8) державні програми здоров’я.

У Новій Зеландії регулярно виділяються кош­ти на розвиток різного роду громадських програм стосовно здоров’я і підтримання здорового способу життя.

Після подорожі

На нашу думку, досвід системи охорони здоров’я цих двох країн може бути дуже корисним в умовах реформування цієї системи в Украї­ні. Особливо враховуючи те, що розробники проектів нормативно-правових актів щодо реформи медичної галузі в Україні не володіють знаннями щодо особливостей існуючих у світі систем і, як показує досвід, не зовсім розуміють різницю між ними.

Крім того, досвід цих країн руйнує окремі принципи та систематизацію систем охорони здоров’я. Тобто за наявності державних гарантій створюються умови для розвитку приватних медичних закладів, встановлюється платність на певних рівнях надання медичної допомоги.

Віталій Пашков
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті