Вінниччина фармацевтична: від давнини до сучасності

Фармація як самостійна наукова галузь сформувалася у XVIII ст., а до цього часу людство накопичувало знання щодо ліків. Перші аптеки на теренах сучасної України з’явилися наприкінці ХVІІ — на початку XVIII ст., зокрема у Львові, Луцьку, Вінниці, Умані, Житомирі та деяких інших містах. Раніше на сторінках нашого видання ми розповідали читачам про розвиток та сучасний стан аптечної справи у різних регіонах нашої країни. Так, кореспонденти «Щотижневика АПТЕКА» відвідали аптечні підприємства Волині (ТОВ «Волиньфарм» та ДВТП «Волиньфармпостач»), Львова («Аптека «D.S.»), Полтавщини (ПОКП «Полтавафарм»). Цього разу ми подорожуємо до Вінниці.

У липні поточного року на запрошення Він­ницької обласної асоціації фармацевтів «Кум Део» журналісти «Щотижневика АПТЕКА» відвідали Вінниччину та ознайомилися з діяльністю аптечних та виробничих підприємств регіону, завітали до фармацевтичного факультету Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, поспілкувалися з представниками органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

Реформа медицини та співпраця з органами місцевого самоврядування

Наше знайомство з медичною та фармацевтичною громадою Вінниччини почалося з серйозної розмови щодо реалізації реформи медичної галузі в регіоні.

Вінниччина фармацевтична: від давнини до сучасностіДля читачів нашого видання Ярослав Хребтій, голова постійної комісії Вінницької обласної ради з питань охорони здоров’я, соціального захисту та зайнятості населення, висловив власне ставлення до реформи галузі та розповів про створення госпітальних округів у Він­ницькій обл.

— Медична галузь потребує реформи — у цьому я переконаний. Створення госпітальних округів — це одна зі складових реформи медичної галузі в Україні так само, як автономізація закладів охорони здоров’я або запровадження нового принципу фінансування — «гроші йдуть за пацієнтом». Але це не мета реформи, а лише інструменти для її досягнення. Головне, чому має сприяти реформа, — це зміна ставлення суспільства до здоров’я. Пацієнти мають усвідомити власне право на якісну медичну допомогу, а лікарі мають бути впевнені у тому, що за якісну медичну послуги вони отримуватимуть достойну винагороду.

Ми очікуємо, що в медичній галузі нареш­ті з’являться ринкові відносини, як в інших напрямках економіки. Адже система охорони здоров’я в Україні — чи не єдина галузь, яка дотепер працює на радянських засадах. Саме тому я вітаю ініціативи Уряду щодо реформування, у тому числі створення госпітальних округів, зміну принципів фінансування тощо. Це конкретні кроки на шляху до запровадження страхової моделі медицини.

На першому етапі створення госпітальних округів виник спротив з боку місцевих мешканців. Реагуючи на суспільний резонанс, обласна рада створила робочу групу, яку я очолив. Нам вдалося налагодити якісну комунікацію з медичним персоналом центральних районних лікарень та мешканцями цих районів. Завдяки цьому градус напруги вдалося знизити. На сьогодні ми визначаємо можливі маршрути, якими слідуватимуть пацієнти з районів до лікарні інтенсивної терапії. Адже, відверто кажучи, пацієнту байдуже, де він отримає медичну послугу, єдине, що його турбує, — це своєчасність та якість.

Наостанок стосовно медикаментозного забезпечення населення області у амбулаторних умовах. На Вінниччині є комунальне аптечне підприємство. Наразі обласна рада призупинила продаж його акцій. Ми намагаємося зберегти підприємство у власності громади та зробити його прибутковим.

Вінниччина фармацевтична: від давнини до сучасностіНаш наступний співрозмовник — Андрій Гижко, перший заступник Голови Вінницької обласної державної адміністрації:

— Якщо казати про перспективи спів­праці професійної громади з органами місцевої влади, то це питання пов’язане з розвитком професійного самоврядування. Це передбачає, що держава делегує частину своїх функцій самоврядній професійній організації. Так, наприклад, питання етичної поведінки або кваліфікаційної відповідності фахівців має вирішувати не держава, а професійна самоврядна організація.

На сьогодні ми бачимо паростки професійного самоврядування у фармацевтичній галузі. Завдяки цьому комунікація між працівниками сфери фармації та органів місцевого самоврядування Вінниччини суттєво поліпшилася за останні 3 роки.

Фармація — це частина медицини, але дуже важлива. На прикладі урядової програми «Доступні ліки» ми бачимо, що забезпечення економічної доступності лікарських засобів — це одна з головних складових реформи. Відповідно, аптечні заклади, так само як лікувально-профілактичні, — це важлива ланка системи охорони здоров’я, без якої неможливо забезпечити пацієнтів ліками та медичними виробами.

На Вінниччині у реалізації урядової програми «Доступні ліки» беруть участь як великі аптечні підприємства, так і маленькі. Тобто аптечні заклади свідомо вирішили долучитися до цієї соціальної програми, ми нікого не примушували до цього. Звичайно, були проблеми, але ми збиралися й обговорювали їх з представниками аптечних підприємств та разом шукали рішення.

Чим ще може похвалитися Вінниччина? У нашій області розташовані потужності двох фармацевтичних виробників — ПрАТ «Інфузія» та СП «Сперко Україна». Також на екологічно чистих землях Вінниччині вирощують лікарські трави.

Як на Вінниччині вирішують проблеми осіб з обмеженими можливостями

Подорожуючи Вінниччиною та спілкуючись з власниками та керівниками аптечних підприємств, ми побачили, що всі опікуються забезпеченням доступності аптечного закладу для осіб з обмеженими можливостями. Це має бути пандус, облаштований відповідно до вимог Державних будівельних норм (ДБН), або підйомник.

Справа у тому, що в регіоні ефективно функціонує Вінницька обласна громадська організація молоді з обмеженими фізичними можливостями «Гармонія», заснована 18 березня 2002 р., яка вже має успішний досвід реалізації соціальних програм та проектів. Нині організацію очолює Раїса Панасюк, уповноважений представник КМУ з питань осіб з обмеженими можливостями.

У Вінниці функціонує комунальний заклад «Міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Гармонія». Заклад дійсно вражає оснащенням — там є все необхідне для відновлення, підтримки та адаптації молоді з проблемами опор­но-рухового апарату.

Фармацевтичний факультет

У 1921 р. у Вінниці відкрився фармацевтичний інститут, який проіснував до 1934 р. та був перетворений у медичний, сьогодні — Він­ницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова (далі — ВНМУ).

З 2000 р. у ВНМУ відновлено підготовку кад­рів за фармацевтичним напрямком — створено фармацевтичний факультет. На сьогодні він готує фахівців за спеціальностями «Фармація» (денна і заочна форма навчання) та «Клінічна фармація» (денна форма навчання). На факультеті навчається 300 студентів денної форми навчання та 1300 студентів заочної форми навчання. Перший випуск факультету відбувся у 2005 р.

На факультеті працюють понад 100 викладачів. Навчально-методична, наукова і виховна робота сконцентрована на 3 профільних кафедрах:

  • фармації;
  • клінічної фармації;
  • фармацевтичної хімії.

У 2009 р. започаткована післядипломна підготовка фахівців за спеціальністю «Фармація». З 2013 р. на факультеті післядипломної освіти проводяться курси спеціалізації за фахом «Провізор-організатор», передатестаційні та тематичні цикли підвищення кваліфікації провізорів за спеціальностями «Загальна фармація» та «Організація і управління фармацією».

Вінниччина фармацевтична: від давнини до сучасностіЗ моменту відкриття фармацевтичного факультету його очолює доцент Володимир Петрович Бобрук. Науковець особисто поспілкувався з кореспондентом «Щотижневика АПТЕКА».

Володимире Петровичу, скажіть, будь ласка, куди працевлаш­товуються випускники фармацевтичного факультету ВНМУ?

 

— Переважно в аптеки, іноді на виробництво, адже, як відомо, у Вінниці є фармацевтичні виробники. Ми співпрацюємо з ними у плані підготовки кадрів, хоча хотілося б тіснішої спів­праці, наприклад, надання бази для практики.

З якими проблемами Ви стикаєтеся у навчальному процесі?

 

— У нас чудова теоретична база, ми часто отримуємо подяки від роботодавців за високий рівень підготовки фахівців. Але є окремі проблеми з базами практики. Наприклад, у м. Вінниця немає аптек з екстемпоральним виготовленням. До речі, на сьогодні у Вінницькій обл. залишилося лише 2 таких аптеки.

У цілому, на мою думку, підхід до підготовки кадрів та післядипломної освіти має змінитися. На жаль, на сьогодні спостерігається відтік кад­рів з країни. Ми витрачаємо ресурси на підготовку кадрів, а потім втрачаємо їх внаслідок вкрай низької мотивації.

Держлікслужба у Вінницькій області

Вінниччина фармацевтична: від давнини до сучасностіУ рамках подорожі ми завітали до регіонального відділення Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба) та поспілкувалися з її очільником Ігорем Васильовичем Котлінським.

Ігоре Васильовичу, на сьогодні суб’єктів роздрібної ланки турбує низка актуальних проблем, й серед них — ринковий нагляд за медичними виробами. Скажіть, будь ласка, чи існуєють проблеми у цій сфері на Вінниччині?

 

— Ні, у нас такої проблеми не існує. Якщо інспектори виявляють невідповідність, яка не впливає на якість, то штрафні санкції не застосовуються.

Але існує інша суттєва проблема, яка стосується не лише Вінниці. Мова йде про мораторій на перевірки. На сьогодні навіть суб’єкти господарювання усвідомлюють потребу в контро­лі якості лікарських засобів. Але, незважаючи на численні звернення представників громадських організацій щодо відновлення перевірок, принаймні щодо якості лікарських засобів, ситуа­ція поки що не змінюється.

Скажіть, будь ласка, на Вашу думку, чи потрібно внести зміни до Ліцензійних умов, зокрема, у частині кваліфікаційних вимог?

 

— Нагадаю, що Ліцензійні умови розроблені відповідно до законодавства України, у тому числі й Закону України «Про вищу освіту». Відповідно, внесення змін до кваліфікаційних вимог у Ліцензійні умови суперечитиме закону. Якщо мова йде про зміни кваліфікаційних вимог до працівників аптечних закладів, то, на мою думку, їх слід вносити до відповідних наказів МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385, від 29.03.2002 р. № 117.

Також необхідно вирішити питання з формами дипломів. Наразі затверджено дипломи нового зразка, а видаються дотепер старі. Як відомо, закон зворотної сили немає. Тому до фахівців з дипломом молодшого спеціаліста ми ставимося лояльно.

Обличчя Вінниччини фармацевтичної

Під час нашого візиту на Вінниччину ми зустріли справжніх професіоналів, чуйних, відданих улюбленій справі, та поцікавилися, що їх турбує. Знайомимося з ними.

Тетяна Василівна Дяченко, директор комунального підприємства «Іллінціфарм» Іллінецької районної ради Вінницької обл. Тетяна Василівна здобула вищу освіту у 2000 р., закінчивши Національний фармацевтичний університет. У 2013 р. отримала сертифікат провізора — спеціаліста за спеціальністю «Організація й управління фармацією».

Ми поцікавилися у Тетяни Василівни розвитком підприємства та проблемами, які на сьогодні турбують її як керівника.

— Підприємство розпочало роботу 1 лютого 2011 р., має ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими препаратами та ліцензію на реалізацію наркотичних та психотропних препаратів. Наразі відкрито аптеку та 3 аптечних пункти.

Шлях розвитку підприємства за ці роки був непростим , тому що конкурувати на фармацевтичному ринку з кожним роком стає все важче. Проте ми не здаємося, боремося, намагаємося приносити користь жителям нашого району. Саме тому отримали, як на наш погляд, непогані результати.

На підприємстві працює 14 штатних працівників. Отриманий прибуток спрямовується на заробітну плату, а також на покращання матеріальної бази підприємства.

Ми здійснюємо відпуск медикаментів за пільговими рецептами, які отримують від лікарів певні категорії населення. Підприємство співпрацює з Управлінням праці та соціального захисту населення. Аптека відпускає наркотичні та психотропні лікарські засоби мешканцям 3 районів області. Крім того, ми створили мережу реалізації медикаментів у населених пунктах через фельдшерсько-акушерські пункти (ФАП), амбулаторії (усього їх 38), які розташовані у межах району, укладено договори з працівниками Іллінецького КЗ ЦПМСД, тобто у кожному ФАП та амбулаторії є необхідні ліки.

Декількома штрихами хотіла б окреслити проблеми комунальних аптек. Відомо, що такі аптеки були відкриті як об’єкти спільної власності однієї чи багатьох територіальних громад. На такий крок органи місцевого самоврядування пішли, аби забезпечити лікарськими засобами мешканців відповідних регіонів, де приватні підприємства не зацікавлені відкривати аптечні заклади.

Таким чином, комунальні аптеки вирішують низку соціальних питань. Крім того, це робочі місця та наповнення бюджету. Так, КП «Іллінціфарм» є платником податку на прибуток на загальних підставах.

На жаль, нині виживати таким аптекам вкрай важко, оскільки засновники не в змозі попов­нювати статутні фонди, а це не дозволяє комунальним аптекам конкурувати в ціновій політиці з аптеками, які перебувають у власності окремих підприємців, не кажучи вже про великі мережі. З огляду на це хотілося б, щоб органи місцевого самоврядування не лише вимагали від комунальних закладів високих фінансових результатів, а й надавали підтримку.

Надія Євсеївна Кокошко, провізор вищої категорії, завідуюча аптекою в с. Тиманівка Тульчинського району. Зауважимо, що Надія Євсеївна була делегатом ІІІ З’їзду фармацевтів України. Любов до професії передалася онуку — Юрію Кокошко, він також провізор за фахом. 1 липня 2017 р. Надія Євсеївна відзначила 50 років трудового стажу, з них 49 років — у аптеці у с. Тима­нівка. Раніше у цьому закладі працювало 7 фахівців, а тепер Надія Євсеївна працює сама.

Микола Васильович Федик, провізор вищої категорії, завідувач аптеки в м. Калинівка. Ця аптека — учасник програми «Доступні ліки». До речі, це одна з двох аптек на Вінниччині, що займається екстемпоральним виготовленням. Зокрема, в аптеці виготовляються ліки для дітей, для лікування захворювань шкіри тощо. Попри те, що така діяльність збиткова, завідувач аптеки докладає зусиль для збереження аптечного виготовлення. До речі, виготовленням займається його син — Сергій Миколайович Федик. Тобто це ще одна фармацевтична династія на Вінниччині.

Аптечні підприємства

Приватне підприємство «КОНЕКС», створене у 1995 р., на сьогодні входить до топ-20 найбільших аптечних мереж країни. Засновник та директор компанії — Олександр Миколайович Мудрий.

Професійна команда компанії ось уже понад 20 років допомагає людям бути здоровими. Колектив підприємства — це понад 800 співробітників, 600 з яких мають фармацевтичну і медичну освіту високого рівня.

Основні види діяльності: роздрібна та оптова торгівля фармацевтичними товарами, медична практика, власне виробництво фітопродукції.

Сьогодні торговельна мережа «КОНЕКС» налічує понад 100 аптек, з них 7 фарммаркетів — формат аптеки з широким асортиментом і відкритою системою продажу.

Оцінити якість продукції та рівень обслуговування в аптеках «КОНЕКС» також змогли жителі Хмельницького, Хмільника, Ладижина, Бару, Бершаді, Калинівки, Могилів-Подільського, Немирова, Шаргорода, Жмеринки, Тульчина, Козятина, Гайсина, Липовця, Іллінців, Тиврова, Томашполя, Ямполя, Оратова, Піщанки, Турбова, Тростянця, Умані, Крижополя, Літина, Житомира. А це 600 тис. клієнтів щомісяця та більше ніж 200 тис. власників індивідуальних дисконтних карток.

«КОНЕКС» має власний ліцензований склад, що відповідає вимогам належної дистриб’юторської практики. Його площа — 3,5 тис. м2. Одночасно на складі можна розмістити понад 20 тис. найменувань продукції. Автоматична комбінована система обігріву та кондиціо­нування гарантує зберігання ліків згідно з умовами, зазначеними виробником. Доступ до складських приміщень облаштований електронною системою ідентифікації персоналу та системою відеоспостереження. Є спеціалізовані кімнати, у яких підтримується температура для термолабільних препаратів, а також встановлена автоматична аварійна система сповіщення і генератор, який може повністю забезпечити потреби складу на випадок відключення електроенергії.

Відділ логістики забезпечує своєчасну доставку ліків власним транспортом у більше ніж 10 областей України. Автомобілі обладнані системою обігріву та кондиціонування для забезпечення необхідних умов транспортування.

Аптечна мережа підприємства бере участь у державних закупівлях через систему «ProZorro». Також «КОНЕКС» займається благочинною діяльністю та активно підтримує українських бійців у зоні АТО. Окрім допомоги військовослужбовцям в зоні АТО, компанія також опікується постраждалими, які знаходяться на лікуванні у військово-медичному клінічному центрі у м. Він­ниця. Загалом за весь період проведення бойових дій на сході країни компанія надала благочинну допомогу на суму 400 тис. грн.

Мережа аптек «КОНЕКС» є найбільшим у Вінницькій обл. учасником державної програми «Доступні ліки». На сьогодні укладено та виконуються договори з лікувально-профілактичними закладами у Вінниці та області.

Аптечна мережа «КОНЕКС» неодноразово ставала переможцем у щорічному конкурсі професіоналів фармацевтичної галузі України «Панацея».

У 2016 р. для зручності клієнтів аптечна мережа «КОНЕКС» запровадила нову послугу — онлайн-замовлення ліків, косметики, дитячих та медичних виробів. Замовити товари можна за номером довідкової або безпосередньо на сайті, а отримати — в обраній аптеці поза чергою. Фахівці надають консультації, допомагають знайти найближчу аптеку та підбирають оптимальну ціну.

ТОВ «Український дім медицини» — роздрібна мережа аптек, що займає лідируючі позиції у м. Вінниця та Вінницькій обл. Керівник — Олександр Антонович Пастух. Підприємство створене 1 серпня 2007 р. Наразі воно здійснює забезпечення усіх верств населення якісними ліками та медичними виробами. Аптеки мережі беруть участь у програмі «Доступні ліки».

Однією з переваг аптечної мережі ТОВ «Український дім медицини», безперечно, є кваліфіковані спеціалісти та високий рівень обслуговування споживачів. Співробітники аптечної мережі своєчасно проходять відповідну атестацію та курси підвищення кваліфікації, беруть участь у різноманітних навчальних заходах за підтримки Вінницької обласної асоціації фармацевтів «Кум Део». Девіз підприємства — «Освіта через усе життя».

Широкий асортимент — один із ключових принципів обслуговування. Він включає понад 9 тис. найменувань лікарських засобів та медичних виробів. Також в аптечній мережі представлений широкий вибір лікувальної косметики, товарів для дітей та мам, дитячого харчування, засобів особистої гігієни та медичної техніки.

ТОВ «Техмедсервіс-ТМС» — розвинена аптечна мережа на сучасному фармацевтичному ринку Вінниччини. Її керівник — Юлія Анатоліївна Жлобницька, провізор за фахом. Професійна команда постійно забезпечує мешканців регіону доступними сучасними якісними лікарськими засобами та надає кваліфіковану фармацевтичну допомогу. Особливістю фармацевтичної діяльності є реалізація вакцин: дорослих та дитячих; моно- та полікомпонентних; проти дифтерії, кашлюку, правця, сказу. Для підтримки безпеки вакцинації підприємство забезпечує доставку вакцин до лікувально-профілактичних закладів м. Вінниця та Вінницької обл. з дотриманням особливих специфічних вимог транспортування.

ТОВ «Техмедсервіс-ТМС» бере участь у державних програмах реімбурсації, у тому числі препаратів інсуліну, надає послуги з продажу та прокату медичної апаратури та техніки, постачає рентгенівські плівки та дезінфекційні засоби. Підприємство має розвинений відділ логістики, завдяки чому воно здатне забезпечити стабільність та доступність асортименту для всіх категорій населення. Діяльність ТОВ «Техмедсервіс-ТМС» спрямована на зміцнення та збереження здоров’я населення Вінниччини.

Аптека-музей у Тульчині

Окремо знайомимося з аптекою-музеєм у м. Тульчин та її засновником Іваном Васильовичем Зелюком.

У 2008 р. під час реконструкції приміщення аптеки приватного підприємства «Ольга» Івана Зелюка в смт Кирнасівка (12 км від Тульчина) було знайдено аптечне обладнання: 4 порцелянових ступи, 5 порцелянових товкачиків, металеві шпателі, пляшка від ліків тощо. Виявилося, що у Кирнасівці в 20–30-ті роки ХХ ст. була аптека. Під час вивчення знахідок встановлено, що їх виготовлено у другій половині ХІХ ст. Ймовірно, обладнання походить з тульчинських аптек дореволюційного періоду. Віднайдені предмети започаткували колекцію аптечного антикваріату Івана Зелюка.

Професійна діяльність Івана Васильовича спонукала його до дослідження історії розвитку аптечної справи минулого у Тульчині та його околицях. Іван Васильович охоче співпрацює з музеями Вінниччини. Так, у вересні 2014 р. у виставковій залі Тульчинського краєзнавчого музею до Дня фармацевтичного працівника була відкрита виставка «Сторінки аптечної справи». Виставка настільки вразила музейних працівників обласного крає­знавчого музею своєю змістовністю, високим фаховим рівнем, детальним збором інформації про кожний експонований предмет, станом їх збереження тощо, що вони запропонували зробити подібну виставку у Вінниці. І вже у вересні–жовт­ні 2015 р. у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї працювала виставка «На гостини до Подільських міст і містечок», відкрита напередодні Дня міста Вінниця та з нагоди проведення наукової конференції «Міста та містечка Поділля від доби Середньовіччя до початку ХХ ст.». Організатори виставки прагнули показати реалії повсякденного життя та побуту городян початку ХХ ст., зокрема стан медичного обслуговування мешканців цього краю. Із залученням краєзнавців і колекціонерів регіо­ну науковцям вдалося відтворити інтер’єри міської вітальні, фотоательє та аптеки.

Один із розділів цієї виставки — «Подільська аптека» розповідав про розвиток аптечної справи на Вінниччині. У другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. аптеки розвивалися переважно як торговельні заклади, що мали своє невелике виробництво, де виготовляли ліки, ветеринарні засоби, косметичні препарати тощо. Аптеки не мали нумерації, у кожної була своя емблема і відповідна назва, де згадувалося ім’я засновника або власника. Кожен власник аптеки в межах своїх фінансових можливостей намагався оздобити приміщення та якнайкраще обладнати його. Основною діяльністю аптеки був відпуск ліків за рецептами. В аптеці готувалися настоянки, екстракти, еліксири, сиропи, різноманітні мазі, пасти, лікувальні вина тощо. При деяких було налагоджено невелике виробництво, що спеціалізувалося на виготовленні косметики.

Кращі заклади мали велику кількість аптечного обладнання, добре обладнану лабораторію з витяжними й сушильними шафами, преси для віджимання рослинних соків, набори різноманітних млинків, ручні таблеточні і пілюльні машинки, великий набір ступок та аптечних ваг, вимірювальних приладів.

Приватна колекція І. Зелюка налічує понад 550 предметів: унікальні експонати ХVІІ ст., рідкісні сигнатури, статистичні звіти Подільської губернії, документи, довідники, зразки фармацевтичної літератури, цікавий аптекарський посуд для зберігання та продажу лікарських засобів, аптечне приладдя другої половині ХІХ — початку ХХ ст. тощо.

Вінниця — друга батьківщина Миколи Пирогова

Як відомо, Вінниччина — це друга батьківщина Миколи Івановича Пирогова — видатного хірурга, засновника військово-польової хірургії. Саме у Вінниці вчений побудував будинок, аптеку, лікарню та сад екзотичних рослин, які садив власноруч. Ці пам’ятки збереглися дотепер, й усі бажаючі мають змогу відвідати Національний музей-садибу М. Пирогова.

Музей належить до найважливіших об’єктів культурної спадщини України. Він був відкритий 9 вересня 1947 р. Об’єкти музейного комплексу включають півтораповерховий будинок і аптеку, споруджені вченим у 1866 р., та церкву-некрополь, будівництво якої завершено у 1885 р. З 1882 р. тут покоїться набальзамоване тіло М.І. Пирогова.

У 1870 р. для кращого забезпечення своїх пацієнтів ліками М.І. Пирогов отримав дозвіл на відкриття у своїй садибі Вишня аптеки, яка була першою сільською аптекою на Поділлі. Фармацевтична рецептура М.І. Пирогова була різноманітною, у різних лікарських формах: настої, порошки, мазі, збори трав, так звані складні ліки тощо.

У садибі Микола Іванович вирощував лікарські рослини, які слугували сировиною для виготовлення багатьох ліків. У 1872 р. він написав працю «Для керівництва лікарям повітів до вивчення віспощеплення і фармакогнозії», у якій дав поради, як використовувати з лікувальною метою місцеві лікарські рослини.

У аптеці М.І. Пирогова ліки були дешевшими, ніж в інших аптеках. Нерідко на рецептах М.І. Пирогова зустрічається позначка «рrо раuреr» (для бідного). Ліки з такою позначкою видавалися безкоштовно.

Біля аптеки-музею відвідувачі можуть побачити міні-поле основних лікарських рослин, які вчений використовував у практиці лікування.

Вінницька обласна асоціація фармацевтів «Кум Део»

Коли наша подорож вже добігала кінця, ми поспілкувалися з Ларисою Федорівною Просяник, головою Вінницької обласної асоціації фармацевтів «Кум Део».

Ларисо Федорівно, розкажіть, будь-ласка, коротко про свою асоціацію.

 

— Асоціацію створено 3 роки тому. Звертаю увагу, що «Кум Део» — це асоціація фармацевтів. Саме в цьому суть, зміст, мета й завдання асоціа­ції. Не секрет, що останнім часом у силу різних об’єктивних і суб’єктивних обставин престиж професії фармацевтичного працівника знизився. Розуміючи це, ми — фахівці-ентузіасти, віддані своїй професії, вирішили об’єднатись і створити асоціацію.

На сьогодні асоціація «Кум Део» об’єднує близько сотні фармацевтів та провізорів. Але основним критерієм є не кількість, а якість, тобто мова йде про ініціативу та бажання зробити власний внесок у діяльність організації.

Основними напрямками діяльності асоціації є організація освітніх заходів з метою підвищення кваліфікації фармацевтичних працівників, спів­праця з органами державної влади, іншими професійними організаціями, виробниками ліків, фармацевтичним факультетом ВНМУ, фармацевтичним відділенням Вінницького медичного коледжу, аптечними підприємствами.

Ми регулярно зустрічаємося з керівництвом облдержадміністрації, облради, обговорюємо нагальні питання та відчуваємо з їх боку розуміння і підтримку.

Вінниччина є переважно аграрною областю, 2/3 території є сільською, більшість населення проживає там і значна кількість аптек розташована в сільських населених пунктах. Що Ви можете сказати стосовно проблем фармацевтичного забезпечення мешканців сільської місцевості ліками та перспектив?

 

— Сільські аптеки балансують на межі виживання. З об’єктивних причин великі мережеві аптеки не зацікавлені у відкритті аптек у сільській місцевості. З огляду на це, стає зрозумілим, що чекає мешканців українських сіл у недалекій перспективі.

Не секрет, що купівельна спроможність населення України й особливо тих, хто мешкає у сільській місцевості, залишає бажати кращого. А дохід аптечного підприємства напряму залежить від купівельної спроможності населення. Відтак, вирішити проблеми фармацевтичного забезпечення мешканців сільської місцевості без підтримки держави неможливо.

Скажіть, будь ласка, які Ваші плани на майбутнє?

 

— Попереду нас чекає професійне свято — День фармацевтичного працівника. Ми будемо намагатися організувати його так, аби наші колеги відчули свято. У 2017 р. ми знову, як у попередні роки, відзначатимемо кращих працівників.

Якщо казати про більш далекоглядні плани, то у нас на меті створення молодіжного крила, започаткування юридичної консультації та активна робота з впровадження фармацевтичного самоврядування у співпраці з іншими асоціаціями.

Дякуємо, Ларисо Федорівно, за запрошення та цікаву розмову.

 

На цьому ми завершуємо цікаву та змістовну подорож Вінниччиною, але сподіваємося, що вона не остання. Ми бажаємо фармацевтичним працівниками регіону наснаги, професійних успіхів та суспільного визнання. До нових зустрічей, Вінниччина фармацевтична!

Олена Приходько,
фото Сергія Бека

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи