Як залучити аптеки до участі у програмі «Доступні ліки»?

На сьогодні аптеки не мотивовані брати участь у програмі «Доступні ліки». За даними МОЗ України, у програмі задіяно близько 6200 аптек. Однак фактично перелік аптек, який зазначено на сайті МОЗ по регіонах, налічує близько 4900 торгових точок. Раніше ми аналізували хід реалізації програми «Доступні ліки». Також неодноразово наголошували на необхідності підвищення мотивації аптек, оскільки керівники аптечних закладів, які беруть участь у програмі, наголошують на збитковості реалізації препаратів, вартість яких підлягає відшкодуванню. Таким чином, на сьогодні гостро стоїть питання щодо підвищення мотивації аптек, які беруть участь у програмі. Зараз розглядається декілька варіантів підвищення мотивації, зокрема встановлення фіксованої суми націнки замість існуючих максимальних 15%, збільшення націнки до 25% та запровадження фіксованої плати за обслуговування 1 рецепта при існую­чому розмірі націнки в 15%. У даній публікації ми проаналізуємо ці варіанти задля визначення того, який з них буде найбільш прийнятним для аптек, держави та пацієнтів.

Програма «Доступні ліки» стартувала 1 квітня 2017 р. Перелік міжнародних непатентованих найменувань (МНН) препаратів затверджено постановою КМУ від 09.11.2016 р. № 863. Він містить 21 МНН. На старті програми Реєстр лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, налічував 157 торгових назв препаратів, з 26 липня 2017 р. його було розширено до 199.

На реалізацію програми в 2017 р. бюджетом передбачено 700 млн грн. При цьому під час селекторної наради, яка відбулася 20 липня 2017 р., віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко зазначив, що державою профінансовано близько 3,6 млн рецептів на загальну суму 126 млн грн. Отже, за перші 3 міс реалізації використано менше 20% виділених коштів.

Нагадаємо, що гранична роздрібна націнка на ліки, вартість яких підлягає відшкодуванню, становить 15%.

Редакція «Щотижневика АПТЕКА» проаналізувала звіти про реалізацію препаратів за програмою «Доступні ліки», що надіслали до редакції декілька аптечних підприємств. Звіти містять інформацію щодо препаратів, які було реалізовано в рамках програми, кількості реалізованих упаковок, фактичної роздрібної вартості, рівня відшкодування. На підставі цих даних ми розрахували середню маржу аптеки при реалізації 1 упаковки за умови, що націнка на всі препарати становить 15%.

У результаті за період квітень–червень 2017 р. цей показник по зазначених підприємствах становить 5,33 грн. на 1 упаковку лікарського засобу. При цьому за аналогічний період в цілому по ринку лікарських засобів цей показник становить 8,6 грн.

Таким чином, маржинальність препаратів, включених до програми «Доступні ліки», знач­но нижча, ніж в цілому по ринку. У зв’язку з цим аптеки зовсім не мотивовані брати участь у цій програмі.

На сьогодні розглядається три моделі підвищення мотивації аптек для їх залучення у програму. Наш аналіз базується на фактичних даних, отриманих від аптечних підприємств.

Розглянемо кожну з них більш детально:

Запровадження фіксованої націнки в гривні замість існуючої на рівні 15%

Згідно з розрахунками середня маржа аптеки при реалізації 1 упаковки лікарських засобів, вартість яких відшкодовується державою, становить 5,33 грн. Ми прийняли цей показник як фіксовану суму націнки. Така модель вигідна для аптек, які орієнтовані на продаж більш дешевих препаратів, вартість яких нижча, ніж 35 грн. за 1 упаковку. При цьому навіть для таких аптек маржинальність зростає несуттєво. У той же час для деяких аптечних підприємств, в структурі продажу яких переважають більш дороговартісні препарати, така модель призведе до зниження маржинальності.

Крім того, при запровадженні такої моделі існує багато ризиків. Наприклад, при зростанні інфляції або доповненні переліку відшкодовуваних ліків дорогими препаратами такої фіксованої націнки буде недостатньо для покриття витрат аптеки на відпуск препаратів в рамках реімбурсації. До того ж дуже важко визначити обґрунтований рівень такої фіксованої націнки.

Таким чином, запровадження даної моделі, навпаки, демотивуватиме деякі аптеки, що призведе до скорочення кількості аптек, які беруть участь у програмі.

Підвищення націнки до 25%

Запровадження моделі з підвищенням граничної роздрібної націнки з 15 до 25% призведе до суттєвого підвищення маржинальності аптек. Така модель буде вигідною для всіх аптек незалежно від структури їх продажу в розрізі цінових ніш. У той же час при такій моделі витрати держави та доплата пацієнтів збільшаться несуттєво, на рівні 9%.

До того ж ця модель не несе додаткових ризиків, оскільки прив’язана до оптово-відпускної ціни виробника.

Також слід зауважити, що відповідно до постанови КМУ від 17.10.2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби» роздрібна націнка 25% затверджена для препаратів, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів. При цьому у систему реімбурсації включаються лише лікарські засоби, які входять до Національного переліку. Тобто запровадження цієї моделі також сприятиме переходу до єдиного переліку лікарських засобів, на який розповсюджуватиметься державне регулювання цін.

Запровадження цієї моделі мотивуватиме аптеки брати участь у програмі.

Запровадження фіксованої вартості за обслуговування 1 рецепта (фармацевтична послуга) при існуючій націнці на рівні 15%

Наразі таке поняття, як «фармацевтична послуга», не визначено в українському законодавстві. Відповідно, не існує й методики її розрахунку. У зв’язку з цим механізм її запровадження потребує внесення змін у законодавство та розробку методики розрахунку, що може потребувати багато часу.

На сьогодні незрозуміло, як розрахувати вартість такої послуги, а також оцінити зміни маржинальності аптек при її запровадженні. Однак очевидно, що запровадження цієї моделі підвищить дохід аптек. При цьому суттєво збільшаться і витрати держави або пацієнта, залежно від того, на чиї плечі ляже цей тягар.

Отже, для запровадження цієї моделі необхідно багато часу, та незрозуміло, чи погодиться держава на суттєве збільшення своїх витрат. А в разі перекладання цих витрат на плечі пацієнтів такий крок суттєво дискредитує програму в їх очах.

ВИСНОВКИ

Проведений аналіз свідчить, що на сьогодні найбільш прийнятною моделлю є підвищення націнки до 25%. Такий підхід підвищує мотивацію аптечних закладів, а також не призводить до суттєвого зростання витрат держави та пацієнтів. Цей підхід сприятиме залученню аптек у програму, відповідно, збільшить охоплення населення та підвищить ефективність самої програми. Така модель не несе додаткових ризиків. До того ж вона сприятиме встановленню єдиного переліку лікарських засобів, на який розповсюджуватиметься державне регулювання цін, та єдиного рівня граничних націнок для цього переліку.

При цьому окрім мотивації аптек, для забезпечення більшої кількості пацієнтів доступним лікуванням Уряду також необхідно опрацювати питання щодо розширення переліку нозологій та МНН, на які розповсюджуватиметься система реімбурсації.

Прес-служба
«Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

карина 19.08.2017 9:29
Абсолютно згодна з висновком, бо він є найбільш реальним для втілення.Ми плануємо розірвати договір ближче до кінця року тому, що суми в договорі не визначені і оплата здійснюється з затримкою .Є ризик ,як і в минулому, влетіти в неоплату взагалі.
Наталія 20.08.2017 6:54
Ще б в лікарні хотіли підключити договора з аптеками, а так кажуть немає грошей на вашу аптеку
Анастасия 21.08.2017 3:47
Повністю згодна з авторами цієї статті, дуже актуальне питання. А оплата на 7 днів затримується постійно.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті