Чи є причини для здорожчання ліків?

За словами Ігоря Гарбарука, відмічається динаміка зростання цін на лікарські засоби. Так, у першій декаді серпня загальна вартість товарів «аптечного кошика» (а це 32 найменування найбільш затребуваних ліків) становить 1114 грн. у Дніпрі і 1206 грн. у Києві. «Тобто ми бачимо певну регіональну відмінність», — зазначив експерт. При цьому у серпні зростання вартості такого кошика у Львові становило 0,10%, у Києві — 1,7%.

В Україні досить розвинена аптечна мережа. В кожному регіоні є аптечна мережа, що займає монопольне становище й веде свою цінову політику, пов’язану з постачальниками ліків. Тому вартість препаратів у різних областях може відрізнятися, а в окремих випадках — суттєво.

І. Гарбарук також нагадав, що 9 серпня під час засідання Уряду прем’єр-міністр України Володимир Гройсман доручив МОЗ України, Міністерству економічного розвитку і торгівлі України та Міністерству внутрішніх справ України проаналізувати дані щодо закупівель лікарських засобів закладами охорони здоров’я за завищеними цінами. «Відповідно, проблематика є, і її треба вирішувати», — підкреслив доповідач.

Що станеться з цінами на ліки восени? Коливання цін може бути пов’язане зі зміною курсу валют, який в цей період може зрости. Крім того, в ухваленій Урядом Бюджетній резолюції на 2018–2020 роки у 2018 р. курс долара становитиме 29,3 грн. за долар. Це стане об’єктивною причиною підвищення цін на ліки як іноземного, так і вітчизняного виробництва.

Продовжуючи тему, Костянтин Косяченко погодився з існуванням об’єктивних причин для зростання цін: коливання курсу валют, зростання вартості енергоресурсів на виробництвах, підвищення мінімальної заробітної плати. Усі ці фактори чинять вплив на вартість ліків.

Крім того, за словами експерта, у вартість лікарських засобів закладаються ризики набагато вищі за реальний курс валют. «Досвід показує, що коли курс зростає, наприклад, до 25 грн. за 1 долар, постачальники закладають 30 грн. за долар», — підкреслив К. Косяченко.

Як зазначив доповідач, останнім часом коливання цін на ліки стало і політичним питанням. «Кожен хоче попіаритися на цьому, знижуючи ціни», — підкреслив спікер, додавши, що у розвинених країнах запроваджено страхові програми, програми реімбурсації. Натомість в Україні запроваджено урядову програму «Доступні ліки», підготовка та реалізація якої є недосконалими. Незрозуміло, яке є обґрунтування для включення тієї чи іншої міжнародної непатентованої назви до переліку ліків, що підлягають відшкодуванню. «Те, що програма з’являється, дуже добре. Проте вона має бути реалізована дуже грамотно, ефективно і досягнути свого кінцевого результату — зниження рівня захворюваності, смертності», — наголосив доповідач.

На переконання К. Косяченка, реалізація програми на місцях здійснюється у вигляді виконання плану з освоєння бюджетних коштів. Щоб освоїти мільйони гривень, в регіонах змушують лікарів виписувати максимальну кількість рецептів, щоб відзвітувати перед вищим керівництвом. Як наслідок, ліки, включені до програми відшкодування, виписують усім підряд. «Тобто механізми для зниження ціни та підвищення економічної доступності існують, але через політичну складову вони викривлюються», — підкреслив доповідач, додавши, що принцип реімбурсації полягає у відшкодуванні громадянам вартості дорогих препаратів.

Ще одне проблемне питання — прийняття або відміна тих чи інших нормативно-правових актів МОЗ України. «Зараз йде мова про необхідність перенесення введення в дію постанови КМУ від 16 березня 2017 р. № 180 з 1 липня 2017 р. на 1 січня 2018 р., тому що багато людей залишилися без необхідних ліків, які раніше закуповувалися за бюджетні кошти», — зазначив К. Косяченко.

Експерт також торкнувся питання контролю якості лікарських засобів в Україні, який, за його словами, фактично відсутній сьогодні. Зокрема, закуплені через міжнародні організації і ввезені на територію України лікарські засоби не підлягають контролю якості з боку українських регуляторних органів. «Коли ми купуємо ліки за бюджетні кошти (а це наші з вами сплачені податки), які не підлягають контролю якості, ми піддаємо загрозі здоров’я людей», — підкреслив доповідач. При цьому економія бюджетних коштів, досягнута завдяки міжнародним закупівлям ліків, на якій наголошують МОЗ України та пацієнтські організації, досягнута не за рахунок закупівель більш дешевих препаратів, а за рахунок їх меншої кількості. Це не економія, а менший обсяг закупівель, за рахунок яких освоєно менше бюджетних коштів.

Коментуючи нещодавнє доручення глави Уряду міністерствам проаналізувати державні закупівлі закладами охорони здоров’я ліків за завищеними цінами, доповідач зазначив, що проб­лема лежить в площині процедури декларування оптово-відпускних цін на лікарські засоби. Тобто заклади охорони здоров’я, що фінансуються з державного бюджету, закуповують лише продукцію, ціни на які задекларовано МОЗ України. Фактично порушень з боку лікарень немає. Необхідно переглядати процедуру декларування цін на ліки, оскільки є випадки, коли задекларовані оптово-відпускні ціни на ліки вищі за роздрібні.

За словами Віктора Сердюка, знизити вартість ліків можна за рахунок скасування оподаткування операцій з постачання та ввезення на митну територію України лікарських засобів із 7% ставкою ПДВ. На його думку, якщо Уряд матиме політичну волю і винесе це питання на розгляд Верховної Ради України, вона проголосує за відповідне рішення про скасування оподаткування.

Повертаючись до головного питання, якому була присвячена прес-конференція, — якими будуть ціни на медикаменти восени, зі свого боку, зазначимо, що, за даними аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer»/«Фармстандарт» компанії «Proxima Research», середньозважена вартість 1 упаковки товарів «аптечного кошика» за підсумками I півріччя 2017 р. становила 41,7 грн. і підвищилася на 14,8% порівняно з аналогічним періодом 2016 р. Середньозважена вартість 1 упаковки лікарського засобу становила 53 грн. і підвищилася на 12,2% порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

Інфляційний індекс, який характеризує підвищення цін на товари «аптечного кошика», за 7 міс 2017 р. становить 5,7%, а на лікарські засоби — 5,3%. Натомість, за даними Державної служби статистики України, значення індексу споживчих цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари та обладнання у січні–липні 2017 р. становить 3,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року, і є одним із найнижчих серед інших категорій товарів. Так, наприклад, значення індексу споживчих цін на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива у січні–липні 2017 р. становить 35,2% порівняно з аналогічним періодом 2016 р., на транспорт — 14,3%, освіту — 10,2%, продукти харчування та безалкогольні напої — 9,3%.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!