Договори дистрибуції на фармринку у світлі нових типових вимог АМКУ: чи безпечна гавань?

Захід відбувся за участю представників фармацевтичних компаній, профільних професійних асоціацій та юристів. Модератором круглого столу виступив Андрій Горбатенко, адвокат, асоційований партнер ЮК «Правовий Альянс», керівник практики антимонопольного та конкурентного права, представник AIPM Ukraine в Громадській раді при АМКУ.

Розпочинаючи засідання круглого столу, А. Горбатенко наголосив, що проект Типових вимог є адаптованим перекладом Регламенту Комісії ЄС № 330/2010 від 20 квітня 2010 р. про застосування ст. 101(3) Договору про функціо­нування Європейського Союзу до категорій вертикальних угод та узгоджених практик.

Концепція «безпечної гавані», яка закладена в проект Типових вимог, може бути не зовсім безпечною для фармацевтичного ринку, оскільки з урахуванням структури ринку дистрибуції і підходів АМКУ до визначення товарних меж ринків лікарських засобів у результаті прийняття проекту Типових вимог практично всі договори дистрибуції не потраплять у «безпечну гавань» і підлягатимуть узгодженню з АМКУ.

Для того щоб узгоджені дії знаходилися в межах «безпечної гавані» і не потребували дозволу АМКУ, вони мають відповідати одному з 4 критеріїв:

1) частка учасників узгоджених дій на відповідному ринку не має перевищувати 30%;

2) вертикальні узгоджені дії відбуваються між об’єднанням суб’єктів господарювання та його учасниками, якщо всі учасники такого об’єднання є роздрібними продавцями товарів, та за умови, що до складу об’єднання не входить хоча б один суб’єкт господарювання, обсяг реалізації якого в Україні, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік перевищує суму, еквівалентну 25 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року. За словами А. Горбатенка, на практиці в Україні відсутній приклад таких узгоджених дій;

3) вертикальні узгоджені дії, які містять положення щодо надання або використання покупцем прав інтелектуальної власності, за умови, що такі положення не є основним предметом таких угод і прямо пов’язані з використанням, продажем чи перепродажем товарів покупцем або його замовниками;

4) вертикальні узгоджені дії між підрядником та субпідрядником, коли субпідрядник забезпечує виробництво певних товарів виключно для підрядника в разі, якщо останній постачає субпід­ряднику технології або обладнання, що необхідні для виробництва субпідрядником таких товарів, за винятком встановлених для субпідрядника зобов’язань не здійснювати та не використовувати власні дослідження та розробки або в цілому не виробляти товари для третіх осіб.

Учасники круглого столу відзначили, що переважна більшість дистриб’юторських договорів на фармацевтичному ринку не буде відповідати критерію, який пов’язаний з частками на ринку, у зв’язку з тим, що ринок дистрибуції лікарських засобів характеризується високою концентра­цією, зокрема, на ньому діють 2 дистриб’ютори, частки кожного з яких перевищують 30%. Чи є це свідченням того, що потенційно має місце порушення конкурентного законодавства і виникатиме необхідність погоджувати такі договори з АМКУ, підтверджуючи, що вони безпечні?

Відповідаючи на це питання, А. Горбатенко зазначив, що такі договори виступатимуть як такі, що несуть суттєві ризики порушення конкурентного законодавства. Відповідно, щоб мінімізувати ці ризики, після прийняття Типових вимог варто звертатися до АМКУ і погодити договори. Питання в іншому — чи готові фахівці АМКУ до цього і чи мають достатньо ресурсу для опрацювання великої кількості договорів?

Під вищезазначені критерії підпадають і маркетингові договори між виробниками лікарських засобів та аптечними мережами. Це також вертикальні узгоджені дії. І якщо у однієї зі сторін маркетингового договору частка на відповідному ринку перевищує 30%, відповідна домовленість може впливати на ринок. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про захист економічної конкуренції» такий договір також має бути погоджений з АМКУ.

Учасники дискусії дійшли висновку, що застосування Типових вимог без врахування специфіки ринків оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами може негативно вплинути на такі ринки. Для уникнення даної ситуації існує необхідність розробки та прийняття АМКУ спеціальних рекомендацій щодо застосування Типових вимог на зазначених ринках.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!