Дюссельдорф, Буенос-Айрес, а тепер Сеул: триває 77-й Всесвітній конгрес з фармації та фармацевтичних наук

Дюссельдорф, Буенос-Айрес, а тепер Сеул: триває 77-й Всесвітній конгрес з фармації та фармацевтичних наукЗ 10 по 14 вересня 2017 р. в м. Сеул, Південна Корея, у виставковому комплексі «СОЕХ» відбувається визначна для фармацевтичної спільноти усього світу подія — 77-й Всесвітній конгрес з фармації та фармацевтичних наук (77th World Congress of pharmacy and pharmaceutical sciences) Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation — FIP). Передують цьому заходу засідання Ради FIP (Council meetings), що відбулися 9 та 10 вересня, у яких беруть участь виключно представники організаційних членів FIP та члени Бюро. Єдиним офіційним організаційним членом від України у спільноті FIP є самоврядна професійна фармацевтична організація ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» (далі — ГО «ВФП»). З перших уст від голови правління ГО «ВФП» Олега Клімова ми дізналися про те, що було вирішено в рамках засідання Ради FIP та якими будуть основні вектори подальшого розвитку світової фармації.

— Олеже Івановичу, розкажіть, будь ласка, детальніше про таке, що собою являє Рада FIP та кого можна було побачити на її засіданні цього року?

— Рада FIP — засідання організаційних членів Федерації, а саме національних професійних організацій чи фармацевтичних шкіл, які формують та підтримують глобальне мислення, стандарти, стратегії та дії у фармацевтичному секторі. Цьогоріч у засіданні Ради брали участь представники 139 професійних організацій з усього світу та 15 членів Бюро FIP, а саме: президент, виконавчий директор, віце-президенти та науковий і професійний секретарі. Ми безмежно вдячні та щиро раді, що Україна долучається до світової фармацевтичної сім’ї FIP та бере участь у розвитку глобальної фармації.

— Що саме обговорюється чи вирішується на засіданні Ради?

— Традиційно засідання розпочинається з привітального слова президента FIP Кармен Пен’ї (Carmen Peña) та затвердження порядку денного. Цього року після такої вступної частини пані президент представила звіт про проведену Федерацією роботу в 2016–2017 рр. Завдяки тому, що до складу Ради FIP входять 139 організаційних членів із загальною кількістю експертів близько 4 млн, вдається досягти найкращих результатів щодо покращення надання фармацевтичних послуг та глобальної системи охорони здоров’я. Також спікер озвучила ряд проектів, що запроваджувалися в усьому світі за підтримки організаційних членів FIP, наприклад, проект щодо боротьби з недостатньою кількістю лікарських засобів та вакцин, звіт про фінансову діяльність організації та ін. Значними проблемами системи глобальної охорони здоров’я сьогодні вона також назвала фальсифікацію ліків та безпеку їх використання. Також у 2016 р. представники FIP взяли участь у засіданні Асамблеї Організації об’єднаних націй (ООН) щодо проблеми антимікробної резистентності та провели ряд зустрічей з представниками Асамблеї щодо проблеми підвищення захворюваності на неінфекційні хвороби. Під час обговорення питання антимікробної резистентності під час засідання Ради було прийнято рішення провести круглий стіл щодо розробки детального плану політики в боротьбі із цією проблемою в рамках Конгресу 12 вересня. Загалом К. Пен’я представила весь величезний пул інформації, якою володіє FIP, та перелік заходів, проведених Федерацією.

— Хто має доступ до таких звітів?

— Деякі з них можна знайти у вільному доступі на сайті FIP, деякі доступні лише для організаційних членів. Варто відмітити, що в рамках засідання було представлено ще 3 важливі щорічні звіти: Комітету з питань фармацевтичних наук (Annual Report of the Board of Pharmaceutical Sciences), представлений Джованні Паулетті (Giovanni Pauletti), Комітету з питань фармацевтичної практики (Annual Report of the Board of Pharmaceutical Practice), представлений Емою Пауліно (Ema Paulino), та Виконавчого комітету FIPEd (Annual Report of FIPEd), представлений Вільямом Чарменом (William Charman). Загалом у всіх 3 звітах наголошується на необхідності співпраці цих 3 напрямків FIP, залученні до роботи молодих спеціалістів та професійних діячів та необхідності переходу довідкових ресурсів (особливо національних) в електронну площину для покращення доступу до інформації та набутого досвіду.

Минулого року на засіданні Ради Ви обирали нових віце-президентів. Чи були вибори цього року?

— Різні представники членів Бюро FIP обиралися в різний час і тому їх строк перебування на посаді також має свої обмеження. Саме тому кожного року відбуваються певні зміни складу та проходять вибори. Цього року ми обрали голову відділу освіти FIPEd Вільяма Чармена, Австралія, професійного секретаря FIP Ему Пауліно, Португалія, та вакантну посаду віце-президента FIP від Бюро зайняла Жаклін Суруж (Jacqueline Suruge), Франція. Також у процесі засідання було затверджено процедуру виборів на 2018 р.

— Як нам відомо, багато уваги FIP приділяє питанню освіти фармацевтичних спеціалістів, минулого року було проведено конференцію з цього приводу. Чи презентувалась якась інформація з результатами заходу на засіданні?

— Така увага до стандартизації освіти та професійного розвитку не є дивною, адже саме з освіти бере початок уся фармацевтична спільнота і не тільки. Від якості і продуманості освіти напряму залежить рівень фахівця, який ми отримуємо після завершення навчання. За результатами минулорічної Всесвітньої конференції FIP з фармацевтичної освіти і фармацевтичних наук (FIP’s Global Conference on Pharmacy and Pharmaceutical Sciences Education) було розроблено ряд звітів, заяв та положень з метою вдосконалення фармацевтичної освіти для фармацевтичних навчальних закладів (коледжів, університетів, інститутів післядипломної безперервної освіти). Як зазначив Філіп Шнайдер (Phillip Schneider), у конференції, що пройшла в Нанкіні, Китай, 7–8 листопада 2016 р., взяли участь близько 600 учасників з 47 країн, які проаналізували глобальне бачення стандартів фармацевтичної освіти і підготовки кадрів. «Nanjing Statements» були опубліковані після численних міжнародних консультацій, а також 3 етапів перевірки і розподілені в 8 груп, що охоплюють такі питання, як поєднання професійних навичок, набір студентів, ресурси і викладацький склад. Також у заявах виділені 13 цілей розвитку фармацевтичних кадрів, у яких викладаються подальші ключові напрямки дій.

FIP закликає фармацевтичних лідерів в усьому світі почати національний діалог з ключовими зацікавленими сторонами, включаючи уряди, для аналізу профілю кадрових ресурсів у фармацевтичній галузі, що існує на сьогодні, керуючись висновками глобальної конференції.

— Що заслуговує особливої уваги в рамках цьогорічного засідання Ради?

— З метою відпрацювання більш актуального плану дій вперше FIP провела в рамках засідання круглі столи. Учасників Конгресу було розподілено на групи до 10 осіб на підставі їх спільних рис, загальних проблем або схожості мов. Роботу кожного круглого столу очолював модератор — один з членів Бюро. ГО «ВФП» опинилася за одним столом з учасниками з Бельгії, Китаю, США, Йорданії, Філіппін. Загалом обговорювалися питання, пов’язані з місцем FIP при визначенні ролі фармацевтів у світовій спільноті, та у забезпеченні населення якісними ліками. Також учасники переглянули визначення місії Федерації (схилилися до скороченої версії) та бачення FIP з метою його конкретизації. Модератори запропонували відповісти на 5 питань: що FIP робить добре, що потребує покращення, чого не вистачає, якими інструментами/інформацією ви реально користуєтеся, та як залучити нових учасників до роботи FIP. ГО «ВФП» надала наступні пропозиції:

  • посилити роль FIP як постійного та рівноправного партнера Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ);
  • FIP має підтримувати клопотаннями звернення національних фармацевтичних асоціацій щодо прийняття змін у країнах з метою покращення якості медикаментозного забезпечення їх населення;
  • спільно з ВООЗ підготувати директиву про зобов’язання підприємств — виробників лікарських засобів, до складу яких входять підконтрольні речовини (наркотичні лікарські засоби), щодо фінансування освітніх заходів, пов’язаних із правилами поводження з вищезазначеними препаратами медичних сестер, лікарів та фармацевтичних працівників із середньою та вищою освітою.

Вищезазначені пропозиції увійшли до стратегій розробки нових цільових програм Федерації. Окрім цього, дискутували щодо методів надання професійної інформації для покращення фармацевтичної допомоги шляхом проведення вебінарів, створення веб-сайтів, особистих контактів, преси, регіональних форумів, соціальних медіа, співпраці з урядами тощо. Учасниками круглих столів було запропоновано FIP збільшити кількість перекладів професійної літератури різними мовами, розробити більш детальний перелік фармацевтичних послуг, надати перелік критеріїв щодо акредитації фармацевтичних працівників та аптечний закладів. Також усі учасники круглого столу висловили занепокоєння ситуацією безконтрольного відпуску рецептурних ліків, що є показником нехтування культурою надання фармацевтичних послуг та ідеєю відповідального використання лікарських засобів.

Окремо у роботі круглих столів було деталізовано визначення відповідального вживання ліків як ситуації, коли препарати використовують лише у разі необхідності і вибір терапії відповідає науковим або клінічним даним та є найбільш ефективним і безпечним. Також цей вибір має враховувати те, чому пацієнт надає перевагу та як найкраще скористатися обмеженою кількістю ресурсів під час застосування підходу багатодисциплінарної співпраці. Крім того, визначенням передбачається надання вчасного доступу до ефективних ліків, які правильно застосовуються, а їх безпека та ефективність контролюються.

Загалом усі ініціативи та питання, що озвучені на засіданнях Ради FIP, спрямовані на покращення світової системи забезпечення доступними та ефективними лікарськими засобами населення, а їх обговорення дає можливість представникам кожної країни, яка є організаційним членом FIP, моделювати систему впливу на розвиток такої важливої для усього суспільства сфери нашого життя.

З більш детальною інформацією про роботу 77-го Всесвітнього конгресу з фармації та фармацевтичних наук наші читачі зможуть ознайомитися в найближчих випусках «Щотижневика АПТЕКА».

Ірина Бондарчук,
фото автора та надані FIP

Комментарии

Провизор 13.09.2017 10:21
Щодо питань стандартизації освіти фармацевтичних спеціалістів є досить дивним, що більше 15 років в Україні існує можливість отримати фармацевтичну освіту заочно. Така практика є неприйнятною в жодній країні світу. Чи не варто Україні приєднатися до кращих світових стандартів фармацевтичної освіти?

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи