Що «болить» медикам? Працівники охорони здоров’я наполягають на врегулюванні галузевих проблем

Взявши слово, Вік­торія Коваль зазначила, що в окремих ЗМІ розповсюджується думка МОЗ України стосовно того, що акція протесту є проплаченою, замовленою і має на меті дискредитувати реформу охорони здоров’я. У зв’язку із цим голова Профспілки підкреслила, що акція протесту є попереджувальною, мирною і проплаченою Профспілкою в частині транспортних витрат за рахунок коштів зі страйкових фондів.

«Нас також звинувачують у зборі підписів. В інтернеті ходить дуже багато картинок з опитувальником, у якому начебто Профспілка збирає підписи», — зазначила В. Коваль. Насправді ж у профспілкових колективах проходили збори, фахівці висували делегатів на акцію протесту і ставили підписи під вимогами Профспілки. Загалом під вимогами Профспілки зібрано більше 100 тис. підписів. Ніяких інших підписів Профспілка не збирала.

Доповідач також презентувала 2 підготовлені листівки, які будуть розповсюджуватися під час акції протесту. На листівках містяться загальні вимоги Профспілки до керівництва держави, а також вимоги працівників швидкої допомоги. В. Коваль попередила, що до розповсюдження інших листівок Профспілка не має жодного відношення і сприйматиме це як провокацію.

Організатори акції протесту сподіваються, що їх нарешті почує Уряд, МОЗ України і розпоч­неться соціальний діалог, у рамках якого вдасться врегулювати галузеві проблеми.

Що стосується реформи охорони здоров’я, то Профспілка підтримує необхідність її здійснення. Однак, за словами В. Коваль, жодна реформа не може бути здійснена без науково обґрунтованого фінансування. «Без грошей провести капітальний ремонт неможливо», — підкреслила вона, додавши, що одна з вимог Профспілки — підвищення фінансування галузі, оскільки на сьогодні витрати на охорону здоров’я в Україні становлять всього 3% ВВП.

Що ж стало передумовою для проведення мирної акції протесту? Ігнорування владою звернень Профспілки спричинили виникнення колективного трудового спору (конфлікту) між нею та Урядом, який зареєстровано розпорядженням Національної служби посередництва і примирення від 29.09.2016 р. № 282-р. За словами В. Коваль, за цей час жодної процедури щодо примирення не відбулося. При цьому практично 80% питань трудового спору є аналогічними до вимог Профспілки, які буде озвучено 19 вересня під час акції протесту. Тобто вимоги медичної спільноти не нові.

На вимогу Профспілки та за сприяння голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ольги Богомолець за останні 10 днів було проведено декілька нарад з представниками органів влади. 15 вересня в МОЗ України під головуванням віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка відбулася робоча нарада з керівниц­твом Профспілки за участю керівництва МОЗ України, заступника міністра фінансів Сергія Марченка, заступника голови Комітету Верхов­ної Ради з питань охорони здоров’я, представників Національної служби посередництва і примирення щодо питання погашення заборгованості із заробітної плати медичним працівникам. Почався процес погашення цієї заборгованості.

За даними МОЗ України, станом на 15 вересня 2017 р. заборгованість із заробітної плати медичним працівникам становила 79,1 млн грн. (станом на 22 серпня цей показник становив 107 млн грн.). У зв’язку із цим профільне міністерство підготувало проект розпорядження КМУ «Про розподіл резерву медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2017 році» і пообіцяло, що його буде оперативно прийнято на одному з чергових засідань Уряду.

18 вересня також заплановано перше засідання примирної комісії для розгляду колективного трудового спору між Профспілкою та Урядом.

Продовжуючи тему, Сергій Кубанський зазначив, що безпосередньо у м. Київ у закладах охорони здоров’я, підпорядкованих міській владі, завдяки вдалій політиці безпосередньо міського голови та соціальному діалогу департаменту охорони здоров’я з Київською профспілкою заборгованості з виплати заробітних плат у столиці немає.

Однак, на території м. Київ є багато закладів охорони здоров’я, підпорядкованих безпосередньо МОЗ України та Національній академії медичних наук України. У таких закладах ситуація з виплатами заробітних плат є абсолютно протилежною.

На сьогодні також відсутня система реформування, оскільки немає чіткої системи фінансування. «Відповідно ми не знаємо, яку систему охорони здоров’я фактично пропонують будувати в державі», — зазначив доповідач, додавши, що профспілки ніколи не були проти реформи системи охорони здоров’я. Проте такі зміни мають бути, по-перше, науково обґрунтовані. Для цього є потенціал: лише в Києві існує декілька кафедр управління охороною здоров’я. По-друге, має бути матеріально-технічна база, по-третє, — кадровий потенціал.

Наостанок доповідач підкреслив, що професія медичних працівників — гідна поваги. Фактично під цим гаслом буде проведено акцію протесту.

Володимир Турок зазначив, що проблеми в галузі охорони здоров’я України, що існують на сьогодні, можна умовно поділити на 3 великі групи:

• порушення державою законодавства про охорону здоров’я, починаючи зі ст. 49 Конституції України, що передбачає надання без­оплатної медичної допомоги, і закінчуючи невиконанням ряду судових рішень, ухвалених за результатами розгляду поданих Профспілкою позовів. Так, наприклад, досі не виконано рішення судів щодо скасування постанови КМУ від 10.09.2014 р. № 442 (у частині реорганізації Державної санітарно-епідеміологічної служби України) та постанови КМУ від 25.11.2015 р. № 1024 «Про затвердження нормативу забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення»;
• хронічне недофінансування галузі охорони здоров’я;
• відсутність зрозумілих правил політики в галузі охорони здоров’я за умови частої зміни міністрів. Так, за роки незалежності України на чолі МОЗ України було 12 нових міністрів і в.о. міністрів, кожний з яких мав власне бачення реформування галузі.

Крім того, за словами доповідача, відбувається і відтік молодих медичних кадрів у сусідні країни, у яких умови праці та її оплата є кращими. У західних регіонах України вже спостерігається дефіцит фтизіатрів, психіатрів, патолого­анатомів тощо.

Медики швидкої Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Київ не виступають проти медичної реформи. «Ми — за реформу, але не за ту, яку пропонує зараз нам Міністерство охорони здоров’я», — наголосила Наталія Стахова, додавши, що спочатку необхідно зробити дороги, щоб карети швидкої медичної допомоги могли безперешкодно доїхати до пацієнта. Також має бути достатньо розвинена первинна ланка медичної допомоги.

Виходячи на попереджувальну мирну акцію протесту, медики хочуть донести до влади, що вони достойні гідних умов оплати праці. На жаль, наразі медицина продовжує посідати передостаннє місце серед галузей економіки за рівнем заробітної плати працівників.

Попереджувальна акція протесту відбудеться 19 вересня. Початок збору — о 08:30 на Майдані Незалежності. Заплановано ходу та пікетування Уряду, Верховної Ради України та Адміністрації Президента України.

Детальніше про перебіг акції протесту читайте найближчим часом на нашому сайті, а також у наступному номері «Щотижневика АПТЕКА».

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!