Реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів: бачення ООРММП України

26 сентября 2017 12:51 Версия для печати
Реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів: бачення ООРММП УкраїниУ рамках громадського обговорення проекту розпорядження КМУ «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів» Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України (далі — ООРММП України) направило пропозиції в.о. міністра охорони здоров’я Уляні Супрун. Також ООРММП України підготувало пропозиції до самої Концепції реформування механізмів пуб­лічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів, яку було прийнято Урядом 23 серпня без проведення попередньо громадського обговорення. Концепція передбачає створення централізованої закупівельної організації.

Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України

В.о. міністра охорони здоров’я України п. Супрун У.

Шановна пані Уляно!

Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості Украї­ни (далі — ООРММП України) висловлює Вам свою щиру повагу та звертається з наступним.

На сайті Міністерства охорони здоров’я Украї­ни розміщено для громадського обговорення проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів». Ретельно опрацювавши даний проект, ООРММП України надає свої пропозиції (додаються).

Також вважаємо за доцільне внести зміни до самої Концепції реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів і медичних виробів, яку було схвалено розпорядженням КМУ від 23 серпня 2017 р. № 582-р, у зв’язку з нижчевикладеним:

1. Концепцією передбачено утворення централізованої закупівельної організації (далі — закупівельна організація) для забезпечення лікарськими засобами та медичними виробами у сфері охорони здоров’я з використанням механізмів довгострокових рамкових угод та інструментів електронних закупівель; забезпечення переходу публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів від науково-дослідних та інших установ, підпорядкованих Національній академії медичних наук, установ, підпорядкованих МОЗ, та/або закупівель для задоволення консолідованих потреб регіональних замовників (за їх згодою), до закупівельної організації.

Передбачається, що реалізація Концепції забезпечить посилення ролі та функцій МОЗ як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, конт­ролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних виробів, шляхом передачі закупівельних функцій до закупівельної організації.

Згідно з Концепцією закупівельна організація утворюється за рішенням МОЗ та підпорядковується йому, що фактично нівелює цілі реформи стосовно виведення функції здійснення публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів з-під контролю МОЗ України.

На нашу думку, для забезпечення незалежності, самостійності закупівельної організації та повного виведення функції публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів з-під контролю МОЗ Концепція повинна передбачати утворення закупівельної організації за рішенням Кабінету Міністрів України та підпорядкування її останньому як вищому органу в системі органів виконавчої влади.

2. Викликає стурбованість питання щодо фінансування створення та діяльності закупівельної організації, а саме:

  • концепція передбачає, що на етапі утворення та початковому етапі діяльності закупівельної організації джерелами її фінансування можуть бути благодійні внески та інші джерела, не заборонені законодавством;
  • фінансування заходів з реалізації Концепції здійснюється за рахунок благодійних внесків та інших джерел, не заборонених законом, та не потребує виділення додаткових бюджетних коштів.

За таких обставин передбачені в Концепції джерела фінансування утворення та діяльності закупівельної організації є непрозорими і такими, що можуть призводити до значних корупційних ризиків та обмеження конкуренції, зокрема:

  • діяльність закупівельної організації може прямо або опосередковано фінансуватися за рахунок коштів (благодійних внесків) тих чи інших учасників ринку та у зв’язку із залежністю від такого фінансування існуватиме ризик здійснення закупівельною організацією діяльності в інтересах таких учасників ринку;
  • учасники ринку можуть бути змушені прямо або опосередковано фінансувати діяльність закупівельної організації за відсутності інших джерел її фінансування, а ті, що не зможуть або відмовляться забезпечувати таке фінансування, можуть стикнутися з фактичними перешкодами або будуть позбавлені можливості брати участь у закупівельних процедурах, що проводитимуться такою закупівельною організацією.

Для уникнення вищевказаних ризиків закупівельна організація як організація, що створюється державним органом та наділяється функцією публічних закупівель, відповідно, має бути утримувачем (розпорядником) бюджетного фінансування всього обсягу закупівель лікарських засобів та медичних виробів, а з метою забезпечення її незалежності має фінансуватися виключно за рахунок державного бюджету.

3. Пропонуємо передбачити, що закупівельна організація як централізована організація, що здійснює функцію публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів для забезпечення потреб замовників на національному, місцевому та міжнародному рівні, має забезпечувати транспортну та складську логістику при здійсненні закупівель. Вказане сприятиме усуненню ризику обмеження конкуренції та встановлення штучних бар’єрів при здійсненні закупівель для задоволення консолідованих потреб замовників.

4. Щодо використання механізму довгострокових рамкових угод.

Концепцією передбачається, що закупівельна організація забезпечуватиме закупівлі з використанням механізмів довгострокових рамкових угод та електронних закупівель.

Однак на сьогодні законодавство України, що регулює укладення та виконання рамкових угод, потребує нагальних змін, без реалізації яких неможливе фактичне впровадження положень Концепції стосовно використання механізмів рамкових угод.

Так, ще 19.02.2016 р. набув чинності Закон України «Про публічні закупівлі», ст. 13 якого визначає загальні вимоги до закупівлі за рамковими угодами.

Ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пуб­лічні закупівлі» передбачається, що особ­ливості укладення і виконання рамкових угод визначаються уповноваженим органом (згідно з цим законом уповноважений орган — центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, а саме — Міністерство економічного розвитку і торгівлі України).

Разом із цим наразі ще й досі залишаються чинними підзаконні нормативно-правові акти, що встановлюють особливості та фактично процедуру укладення і виконання рамкових угод, які розроблені і введені в дію на підставі положень нечинного на сьогодні Закону України «Про здійс­нення державних закупівель», а їх положення не відповідають діючому Закону України «Про публічні закупівлі».

Серед вказаних підзаконних нормативно-правових актів:

  • наказ Міністерства економічного розвит­ку і торгівлі України від 24 квітня 2012 р. № 503 «Про затвердження Переліку товарів і послуг, які можуть закуповуватися за рамковими угодами», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 червня 2012 р. за № 785/21098 (підлягає скасуванню як такий, що не відповідає вимогам Закону Украї­ни «Про публічні закупівлі»);
  • наказ Міністерства економічного розвит­ку і торгівлі України від 24 квітня 2012 р. № 504 «Про особливості укладення рамкових угод», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 червня 2012 р. за № 1059/21371 (підлягає скасуванню та натомість Міністерством економічного розвитку і торгівлі має бути визначено особливості укладення та виконання рамкових угод, як це вимагається ч. 2 ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням положень вказаного закону);
  • постанова КМУ «Про особливості виконання рамкових угод» від 04.07.2012 р. № 603 (підлягає скасуванню як така, що суперечить Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема ч. 2 ст. 13, згідно з якою повноваження щодо визначення особливостей виконання рамкових угод надані Міністерству економічного розвитку і торгівлі як уповноваженому органу, а не КМУ).

Ще станом на 16.05.2017 р. на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України був оприлюднений для громадського обговорення проект наказу Мінекономрозвитку України «Про затвердження Порядку укладання і виконання рамкових угод», яким додатково передбачається скасування вищевказаних наказів Мінекономрозвитку України від 24 квітня 2012 р. № 503 та від 24 квітня 2012 р. № 504, однак такий проект наказу потребує доопрацювання та наразі не є відомим прогнозований термін його затвердження та введення в дію.

З урахуванням викладеного вище та у зв’язку із застарілою законодавчою базою наразі процедура закупівлі за рамковими угодами є невизначеною належним чином, непрозорою, незрозумілою, як і порядок функціонування централізованої закупівельної організації і реалізації нею повноважень у сфері таких закупівель, що передбачає значні корупційні ризики та негативний вплив на конкуренцію.

Таким чином, для мінімізації вищевказаних ризиків пропонується передбачити, що основним механізмом здійснення закупівель закупівельною організацією є проведення процедури відкритих торгів, при цьому можливість застосування механізму довгострокових рамкових угод передбачити лише у разі відсутності конкуренції, зокрема, при закупівлі певного унікального продукту, що не має аналогів на ринку.

При цьому відповідних змін потребує і саме визначення централізованої закупівельної організації, наведене в п. 36 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», у якому передбачено, що «централізовані закупівельні організації — юридичні особи, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до цього Закону».

Як вбачається з вказаного визначення, централізована закупівельна організація може організовувати та проводити процедури закупівель та закупівлі лише за рамковими угодами. Відповідно, для забезпечення можливості організації та проведення закупівельною організацією закупівель за процедурою відкритих торгів без застосування механізмів довгострокових рамкових угод пропонується внести зміни до п. 36 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: із визначення «централізована закупівельна організація» виключити слова «за рамковими угодами».

Враховуючи вищенаведене, просимо Вас, шановна пані Уляно, підтримати нашу ініціативу та врахувати наші пропозиції щодо внесення відповідних змін до Концепції реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів та проекту Плану заходів щодо її реалізації.

З повагою
В.К. Печаєв, президент,
член Колегії МОЗ України

Интересная информация для Вас:

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи