Презентація монографії

Ринкова трансформація української економіки пов’язана зі зростанням загрози національній безпеці, особливо загрози такому різновиду загальної безпеки, як вітальна (vita — життя). Реалізація державних гарантій надання медичної допомоги переважно через систему бюджетного фінансування фактично лише підкреслює декларативність конституційних гарантій на охорону здоров’я.

Також викликає занепокоєння масове порушення прав пацієнтів, пов’язане із відсутністю нормативно закріплених медичних стандартів, що негативно відбивається на можливості надання медичної допомоги як такої, і фактично безоплатна медична допомога перетворюється у платні медичні послуги, але без застосування відповідних договірних гарантій.

Крім того, слід підкреслити, що законодавець досить повільно застосовує таке поняття, як «заклад охорони здоров’я», що негативно впливає на практику правозастосування, встановлення господарської компетенції учасників договірних відносин. Визначення господарської компетенції закладів охорони здоров’я та співвідношення господарської компетенції органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо управління зазначеними закладами потребує більш чіткої, ніж сьогодні, регламентації повноважень цих органів.

У цьому контексті монографія «Напрямки оптимізації господарсько-правового забезпечення суспільних відносин у галузі охорони здоров’я» доцента Полтавського факультету Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого, кандидата юридичних наук В.М. Пашкова («МОРІОН», 2006) не повинна залишитися без уваги фахівців відповідного напрямку. У роботі розглядаються важливі правові явища, що відбуваються в галузі охорони здоров’я в нових соціально-економічних умовах, та пропонується нова концепція реформування галузі. Сьогодні не є секретом той факт, що трансформаційні процеси в Україні буксують по всіх можливих напрямах. Можна констатувати надмірність функцій держави щодо надання безоплатної медичної допомоги, яка має бути стрижнем ефективного розвитку системи охорони здоров’я. У зв’язку з цим постає закономірне питання: у чому полягає причина драматичної ситуації, коли реформування галузі, що задумане за світовими стандартами та має на меті соціальні перетворення, які відповідають інтересам населення, не відбувається, а гальмується начебто невідомими силами, і ситуація в галузі охорони здоров’я істотно не поліпшується.

Для того щоб розібратися в причинах і сутності такої ситуації, перш за все, необхідно з’ясувати, які ознаки характерні для галузі охорони здоров’я в суспільстві та які чинники і засади є для неї визначними. Саме тому монографія розпочинається з висвітлення змісту та класифікації суспільних відносин у сфері охорони здоров’я як об’єктів господарсько-правового регулювання. Тут викладено, зокрема, коло учасників суспільних відносин у галузі охорони здоров’я, їх зміст, який ґрунтується на юридичній рівності суб’єктів суспільних відносин, їх волевиявленні, спрямованому на забезпечення як немайнового, так і майнового приватного інтересу їх учасників, статусі реальних форм господарської діяльності в галузі.

У другому розділі доводиться необхідність застосування методів планування та прогнозування з метою обґрунтування та реалізації єдиної довгострокової програми реформування галузі охорони здоров’я із висвітленням розвитку всіх напрямів галузі в комплексі. У цьому контексті важливу роль повинна відігравати держава в особі Міністерства охорони здоров’я, реалізуючи свої функції впливу на соціально-економічні процеси, але вплив держави на заклади охорони здоров’я та інших господарюючих або негосподарюючих суб’єктів, що здійснюють діяльність у галузі, повинен опосередковуватися ринковим механізмом, насамперед правовими методами та інструментами.

Третій розділ пропонує авторську систему розподілу суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у галузі охорони здоров’я, та визначення поняття «заклад охорони здоров’я».

Слід також позитивно оцінити обґрунтування визначення учасників господарсько-договірних відносин у галузі: це юридичні особи публічного права, що функціонують як заклади охорони здоров’я та здійснюють некомерційну діяльність як негосподарюючі суб’єкти; юридичні особи публічного права, що функціонують як заклади охорони здоров’я та здійснюють некомерційну діяльність як господарюючі суб’єкти; юридичні особи публічного права, що функціонують як заклади охорони здоров’я та здійснюють комерційну діяльність як господарюючі суб’єкти; юридичні особи приватного права, що функціонують як заклади охорони здоров’я та здійснюють комерційну діяльність як господарюючі суб’єкти.

Заслуговує на увагу позиція щодо розвитку інноваційної діяльності в галузі, зокрема, обґрунтовується розподіл інноваційної діяльності на соціальну та науково-технічну інноваційну діяльність.

Робота свідомо не обмежується нормативістсько-правовою тематикою дослідження складної та багатогранної системи охорони здоров’я, а розглядає також соціально-економічні, політичні та філософсько-соціологічні питання. Цей аналіз дозволяє висвітлити причини складного становлення ринкового середовища в галузі, формування її інститутів та правової парадигми регулювання суспільних відносин у бажаному напрямі. Із монографії читач дізнається також про реальний стан і фактори розвитку багатьох складових галузі охорони здоров’я, отримує відповіді на актуальні запитання. n

«Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»