Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від інфекційних хвороб»

12 октября 2017 4:56 Версия для печати

ПОДАННЯ
ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ»

Відповідно до статті 93 Конституції України, статті 12 Закону України «Про статус народного депутата України» в порядку законодавчої ініціативи вносимо на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від інфекційних хвороб».

Доповідати зазначений законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Бахтеєва Т.Д.

Додатки:

1) Проект Закону України на 5 арк.

2) Пояснювальна записка на 5 арк.

3) Порівняльна таблиця на 9 арк.

4) Проект постанови Верховної Ради України на 1 арк.

5) Електронна версія зазначених документів.

Народні депутати України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
ДО ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Інфекційні хвороби залишаються небезпечними для людства, займають провідне місце в структурі захворюваності населення, призводять до зниження якості життя, тимчасової втрати працездатності, інвалідності та смертності населення в усіх країнах світу, в тому числі і в Україні.

Поширюючись з різною інтенсивністю в різних частинах світу, інфекційні хвороби, як індикатор, висвітлюють ряд соціальних і економічних проблем багатьох країн. В умовах виникнення воєнної загрози, проведення антитерористичної операції і бойових дій питання захисту населення від інфекційних хвороб набуває особливої актуальності.

Найбільш дієвим заходом боротьби з інфекційними хворобами в світі визнано імунопрофілактику. Вона є ключовим інструментом протидії виникненню спалахів та епідемій інфекційних хвороб.

Сьогодні профілактичні щеплення відіграють ключову роль у справі зниження смертності та захворюваності цілої низки інших інфекційних хвороб, керованих засобами імунопрофілактики (туберкульоз, кір, краснуха, гепатит В, кашлюк, правець, епідемічний паротит тощо).

Водночас, при рекомендованих ВООЗ обсягах охоплення дітей профілактичними щепленнями не менше 95%, рівні охоплення щепленнями в Україні протягом останніх років досягли критичних значень.

Так, якщо проти: туберкульозу у 2012 році було щеплено 95,4% дітей, то в 2015–2016 роках рівень охоплення щепленням становив 40–60%; проти кашлюку, дифтерії, правцю в 2012 році було щеплено 75,6%, в 2015–2016 роках цей рівень знизився до 26–16% відповідно, аналогічна ситуація й з інших інфекцій, проти яких проводиться вакцинація відповідно до Календаря профілактичних щеплень за віком (кору, паротиту, краснухи, поліомієліту, гепатиту В, гемофільної інфекції).

Доказова медицина підтверджує, що зменшення охоплення населення профілактичними щепленнями спричиняє:

  • розповсюдження інфекцій серед населення (таких як туберкульоз, дифтерія, правець, коклюш, кір, епідпаротит, краснуха, гепатит В та інших),
  • виникнення спалахів та епідемій,
  • зростання смертності та інвалідності, особливо серед дітей,
  • значних фінансових витрат на подолання спалахів та епідемій інфекційних хвороб.

Так, охоплення щепленнями дітей першого року життя за перше півріччя 2017 року згідно Календаря профілактичних щеплень (так званий «первинний вакцинальний комплекс») в середньому по Україні становить проти: кашлюка, дифтерії, правця (АКДС) — 26%, поліомієліту — щеплено тільки 26% дітей першого року життя, проти гепатиту В — 25,1%, гемофільної інфекції (Хіб) — 18,6%, туберкульозу (БЦЖ) — 40,2%, кору, паротиту, краснухи (КПК) — 45,7%.

При цьому в Україні тільки за останні 7 місяців поточного 2017 року захворюваність населення на інфекційні хвороби зросла на 10,4% (без носіїв, грипу та ГРЗ).

І це не кажучи про реєстрацію випадків правцю (5), кашлюку (1 337), епідемічного паротиту (185), гемофільної інфекції (17). У 136 разів зросла захворюваність на кір (1 358 вип.), на 7% на краснуху (121 вип.).

Наведені дані щодо напруженої та нестабільної епідемічної ситуації в країні свідчать про те, що існуюча система забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення потребує перегляду діючого законодавства в цій сфері, першочерговим кроком серед чого є врегулювання підходів з питань імунопрофілактики.

Таке суттєве зниження показників імунізації обумовлене не лише тим, що протягом останніх років в Україні накопичилось багато проблем, пов’язаних з організацією імунопрофілактики, здійсненням медичного контролю за проведенням щеплень, дотриманням правил імунізації та моніторингом післявакцинальних реакцій та ускладнень, що негативно впливають на стан імунопрофілактики населення (Звіт Рахункової палати України про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на виконання завдань і заходів Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб, затверджений рішенням Рахункової палати від 24.05.2016 року № 11-1), а й недосконалістю законодавства у цій сфері.

Незважаючи на зміни, що відбулися у світі за останні 10 років в підходах до організації проведення профілактичних щеплень та розширення переліку інфекційних хвороб, проти яких вони проводяться, чинна законодавча база не зазнала змін. На це також акцентується увага в Звіті Рахункової палати, затвердженого відповідним рішенням від 24.05.2016 року №11-1.

Так, на сьогодні в чинних законах України та нормативно-правовому акті центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров’я (відповідному наказі МОЗ України, яким затверджено Календар профілактичних щеплень) визначено різний перелік інфекційних хвороб, проти яких проводяться обов’язкові профілактичні щеплення. Так, законами України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (ст.12) та «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (ст.27) визначено 6 інфекційних хвороб, щеплення проти яких є обов’язковими (туберкульоз, поліомієліт, дифтерія, кашлюк, правець і кір), а Календарем профілактичних щеплень — 10 (туберкульоз, поліомієліт, дифтерія, кашлюк, правець, кір, гепатит В, гемофільна інфекція, краснуха і паротит).

Досвід розвинутих країн світу свідчить про те, що кожна країна встановлює свій перелік профілактичних щеплень відповідно до стану захворюваності населення та епідемічної ситуації в країні та у світі. При цьому календарем щеплень визначається лише перелік профілактичних щеплень, що проводяться певним віковим групам населення та строки проведення вакцинації.

Слід також зазначити, що в останні роки епідемічна ситуація в світі зазнала суттєвих змін. Тільки протягом останніх 25 років з’явилося понад тридцять нових інфекційних хвороб. В той же час, практично кожного року реєструються й нові види вакцин. Це вимагає від країни оперативного та адекватного реагування на існуючі виклики громадському здоров’ю з метою недопущення виникнення та масового поширення інфекційних хвороб.

В Україні як ніколи важливо запровадити потужну та ефективну Загальнодержавну програму імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб, дія якої закінчилася в 2015 році (остання тривала з 2009 по 2015 рр.). — це питання національної безпеки держави.

Окрім цього, багато років поспіль існує законодавча колізія щодо норми про обов’язковість профілактичних щеплень:

по-перше, у статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» закладено дві взаємовиключні норми: про обов’язковість щеплень та можливість відмови від них, що не тягне за цим ніяких правових наслідків;

по-друге, у Основах законодавства України про охорону здоров’я і в Цивільному кодексі України встановлено, що будь-яке медичне втручання/медична допомога проводиться за згодою громадянина, у тому числі це стосується і вакцинації, яка також є медичним втручанням — методом профілактики, пов’язаним із впливом на організм людини.

Потребує також врегулювання питання щодо недопущення звуження прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я та на освіту. При цьому є важливим забезпечення цивілізованого балансу між правами кожної людини і необхідністю захисту громадського здоров’я. Зазначене набуває особливого значення в час, коли за тих чи інших обставин не виконуються гарантовані державою зобов’язання, зокрема це стосується питання щодо забезпечення населення імунобіологічними препаратами для профілактики інфекційних хвороб, включених до календаря щеплень — за відсутності яких дитина не може своєчасно отримати профілактичне щеплення, і як наслідок — отримує певні санкції щодо відвідування навчального закладу.

Треба зробити все можливе, щоб захистити дітей України від інфекційних хвороб, які можна попередити за допомогою вакцинації, і зробити це потрібно у цивілізований спосіб.

Така ситуація вимагає перегляду законодавства у сфері захисту населення від інфекційних хвороб в частині, що регулює правовідносини у сфері імунопрофілактики.

2. Цілі та завдання прийняття акта

Законопроект розроблено з метою вдосконалення правової бази у сфері імунопрофілактики та впровадження системного та комплексного підходу у здійсненні вакцинації населення проти інфекційних хвороб.

Головним завданням проекту закону є комплексний перегляд чинних законів України, що регулюють правовідносини у сфері імунопрофілактики інфекційних хвороб, та внесення відповідних змін і доповнень до них з метою усунення наявних у них протиріч та удосконалення положень, що регулюють питання проведення профілактичних щеплень.

3. Загальна характеристика та основні положення проекту акта

Законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (ст. 27) та «Про захист населення від інфекційних хвороб» (статті 1,12, 13,15), якими передбачено:

  • удосконалення та доповнення термінологічного апарату законодавства у сфері захисту населення від інфекційних хвороб;
  • делегування повноважень щодо затвердження переліку профілактичних щеплень, що мають проводитись населенню України та порядку їх проведення Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;
  • встановлення загальних вимог до проведення профілактичних щеплень.

Також пропонується забезпечити щорічний перегляд календаря профілактичних щеплень з урахуванням епідемічної ситуації в Україні та у світі.

Крім того, законопроектом скасовується вимога чинної норми статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо заборони відвідування дитячих закладів, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, на заміну якої запроваджується норма щодо можливих тимчасових обмежень відвідування на період неблагополучної епідемічної ситуації.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють зазначене питання, є Конституція України, Основи законодавства України про охорону здоров’я, закони України «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація запропонованого проекту Закону не призведе до додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Впровадження законопроекту сприятиме вдосконаленню правової бази у сфері імунопрофілактики, впровадженню системного та комплексного підходу у здійсненні вакцинації населення проти інфекційних хвороб, посиленню захисту прав і законних інтересів дитини на охорону здоров’я та на освіту та, як наслідок, поліпшенню епідеміологічного благополуччя населення.

Народні депутати України

ПРОЕКТ (реєстр. № 7198 від 11.10.2017 р.)

Вноситься народними
депутатами України:
Бахтеєва Т.Д.
Карпунцов В.В.
Безбах Я.Я.
Головко М.Й.
Дирів А.Б.
Дубіль В.О.
Єдаков Я.Ю.
Кириченко О.М.
Кулініч О.І.
Мельничук С.П.
Мусій О.С.
Помазанов А.В.
Река А.О.
Шипко А.Ф.
Шкварилюк В.В.
Шурма І.М.
Яценко А.В.

ЗАКОН УКРАЇНИ
ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. Статтю 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 27, ст. 218; із змінами, внесеними Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5460-VI) викласти в такій редакції:

«Стаття 27. Профілактичні щеплення

Профілактичні щеплення проводяться в установленому законом порядку з метою забезпечення захисту здоров’я населення від інфекційних хвороб, запобігання їх виникненню та поширенню».

2. У Законі України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 29, ст. 228; 2003 р., № 38, ст. 321; 2009 р., № 36-37, ст.511; із змінами, внесеними Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5460-VI):

1) у статті 1:

в абзацах восьмому, десятому та одинадцятому слово «захворювання» замінити словом «захворюваності»;

абзаци п’ятнадцятий та двадцять п’ятий викласти в такій редакції:

«календар профілактичних щеплень (далі — календар щеплень) — перелік профілактичних щеплень за віком, порядок та оптимальні строки їх проведення, що затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я»;

«післявакцинальні ускладнення — важкі та/або тривалі розлади здоров’я, що виникають внаслідок проведення профілактичного щеплення і характеризуються стійкими функціональними та морфологічними змінами в організмі»;

доповнити абзацами такого змісту:

«післявакцинальна реакція — тимчасові розлади здоров’я, що виникають внаслідок проведення профілактичного щеплення і характеризуються нестійкими патологічними (функціональними) змінами в організмі;

профілактичні щеплення за віком — щеплення, що проводяться для створення та підтримки імунітету проти певних інфекційних хвороб;

профілактичні щеплення за епідемічними показаннями — щеплення, що проводяться особам чи окремим групам осіб у разі загрози виникнення або поширення певної інфекційної хвороби на відповідних територіях чи об’єктах»;

2) статтю 12 викласти в такій редакції:

«Стаття 12. Профілактичні щеплення

Профілактичні щеплення проводяться в установленому законом порядку з метою забезпечення захисту здоров’я населення від інфекційних хвороб, запобігання їх виникненню та поширенню.

Профілактичні щеплення за віком проводяться відповідно до календаря профілактичних щеплень.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, щороку переглядає календар щеплень з урахуванням епідемічної ситуації в Україні і світі та за потреби вносить до нього відповідні зміни в установленому порядку.

Інші профілактичні щеплення проводяться за бажанням особи чи її законних представників.

У разі загрози виникнення або масового поширення певної інфекційної хвороби на відповідних територіях чи об’єктах може бути прийнято рішення про проведення профілактичних щеплень проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, повинні мати спеціальну професійну підготовку з питань їх проведення та зобов’язані надати особі, якій проводиться профілактичне щеплення, або її законному представникові достовірну та повну інформацію щодо необхідності та ефективності профілактичних щеплень, наслідків відмови від них, а також про медичний імунобіологічний препарат, що використовуватиметься для щеплення, і можливі післявакцинальні реакції та ускладнення.

Профілактичні щеплення проводяться після обов’язкового проведення попереднього медичного огляду особи лікарем закладу охорони здоров’я, яким здійснюється організація та проведення профілактичних щеплень, за умови відсутності в неї відповідних медичних протипоказань та наявності відповідного запису лікаря у первинній медичній документації про дозвіл на проведення щеплення. Повнолітнім дієздатним особам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою. Особам, які не досягли чотирнадцятирічного віку чи визнані в установленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їхніх об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Особам віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаним судом обмежено дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою та за згодою їхніх об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників. У разі відмови від проведення профілактичних щеплень особа або її законні представники зобов’язані підтвердити своє рішення про відмову у письмовому вигляді за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Відомості про проведені профілактичні щеплення, післявакцинальні реакції і ускладнення та про відмову від профілактичних щеплень підлягають обов’язковій реєстрації і вносяться до відповідної медичної документації.

Перелік медичних протипоказань для проведення профілактичних щеплень, порядок організації та проведення медичного огляду перед профілактичним щепленням, порядок реєстрації післявакцинальних реакцій і ускладнень визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я»;

3) у частині п’ятій статті 13 слово «поствакцинального» замінити словом «післявакцинального»;

4) статтю 15 викласти в такій редакції:

«Стаття 15. Запобігання інфекційним хворобам у навчальних закладах і дитячих закладах оздоровлення та відпочинку

Прийом дітей до навчальних закладів і дитячих закладів оздоровлення та відпочинку всіх типів і форм власності проводиться за наявності медичної довідки встановленого зразка про стан здоров’я дитини та проведені їй профілактичні щеплення за віком, виданої закладом охорони здоров’я, що здійснює медичне спостереження за станом здоров’я дитини.

Форма довідки про стан здоров’я дитини для прийому до навчальних закладів і дитячих закладів оздоровлення та відпочинку визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

У разі неблагополучної епідемічної ситуації у відповідному дитячому закладі дитина, у якої відсутні профілактичні щеплення за віком, тимчасово не допускається до його відвідування до завершення максимального інкубаційного періоду інфекційної хвороби, строк якого встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Працівники навчальних закладів і дитячих закладів оздоровлення та відпочинку зобов’язані:

вести постійне спостереження за станом здоров’я дітей і в разі виявлення дитини з підозрою на інфекційну хворобу вжити заходів до її ізоляції від здорових дітей та негайно повідомити про цей випадок відповідний заклад охорони здоров’я;

систематично проводити гігієнічне навчання та виховання дітей».

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через три місяці з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

2. Кабінету Міністрів України:

протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити прийняття, перегляд і приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити набрання чинності відповідними нормативно-правовими актами одночасно з введенням в дію цього Закону.

Голова Верховної Ради України

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
ДО ПРОЕКТУ ЗАКОНУ ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ УКРАЇНИ (ЩОДО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ)

Зміст положення (норми) чинного законодавства Зміст відповідного положення (норми) проекту акта
Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»
Стаття 27. Профілактичні щеплення
Профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов’язковими.
Обов’язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв’язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необґрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.
Групи населення та категорії працівників, які підлягають профілактичним щепленням, у тому числі обов’язковим, а також порядок і терміни їх проведення визначаються центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я.
Контроль за відповідністю імунобіологічних препаратів, що застосовуються в медичній практиці, вимогам державних і міжнародних стандартів та забезпечення ними закладів охорони здоров’я здійснює центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров’я згідно з положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 27. Профілактичні щеплення
Профілактичні щеплення проводяться в установленому законом порядку з метою забезпечення захисту здоров’я населення від інфекційних хвороб, запобігання їх виникненню та поширенню.
Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»
Стаття 1. Визначення термінів Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
інфекційні хвороби — розлади здоров’я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб
здоровим і схильні до масового поширення;
……………………
епідемічна ситуація — показник епідемічного благополуччя території (об’єкта) у певний час, що характеризується рівнем і динамікою захворювання людей на інфекційні хвороби, наявністю або відсутністю відповідних факторів передачі інфекції та іншими обставинами, що впливають на поширення інфекційних хвороб;
……………………
нестійка епідемічна ситуація — рівень захворювання людей на інфекційні хвороби не перевищує середні багаторічні показники, проте є сприятливі умови для поширення цих хвороб;
……………………
неблагополучна епідемічна ситуація — рівень захворювання людей на інфекційні хвороби перевищує середні багаторічні показники, реєструються спалахи інфекційних хвороб;
………………………..
календар профілактичних щеплень (далі — календар щеплень) — нормативно-правовий акт спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров’я, яким встановлюються перелік обов’язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення;
……………………..
поствакцинальні ускладнення — важкі та (або) стійкі розлади здоров’я, викликані застосуванням медичних імунобіологічних препаратів;
……………………..
фактори передачі збудників інфекційних хвороб (далі — фактори
передачі інфекції) — забруднені збудниками інфекційних хвороб об’єкти середовища життєдіяльності людини (повітря, грунт, вода, харчові продукти, продовольча сировина, кров та інші біологічні препарати, медичні інструменти, предмети побуту тощо), а також заражені збудниками інфекційних хвороб живі організми, за участю яких відбувається перенесення збудників інфекційних хвороб від джерела інфекції до інших осіб.
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
інфекційні хвороби — розлади здоров’я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення;
………………………
епідемічна ситуація — показник епідемічного благополуччя території (об’єкта) у певний час, що характеризується рівнем і динамікою захворюваності людей на інфекційні хвороби, наявністю або відсутністю відповідних факторів передачі інфекції та іншими обставинами, що впливають на поширення інфекційних хвороб;
……………………
нестійка епідемічна ситуація — рівень захворюваності людей на інфекційні хвороби не перевищує середні багаторічні показники, проте є сприятливі умови для поширення цих хвороб;
……………………
неблагополучна епідемічна ситуація — рівень захворюваності людей на інфекційні хвороби перевищує середні багаторічні показники, реєструються спалахи інфекційних хвороб;
……………………….
календар профілактичних щеплень (далі — календар щеплень) — перелік профілактичних щеплень за віком, порядок та оптимальні строки їх проведення, що затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;
……………………..
післявакцинальні ускладнення — важкі та/або тривалі розлади здоров’я, що виникають внаслідок проведення профілактичного щеплення і характеризуються стійкими функціональними та морфологічними змінами в організмі»;
……………………..
фактори передачі збудників інфекційних хвороб (далі — фактори передачі інфекції) — забруднені збудниками інфекційних хвороб об’єкти середовища життєдіяльності людини (повітря, грунт, вода,харчові продукти, продовольча сировина, кров та інші біологічні препарати, медичні інструменти, предмети побуту тощо), а також заражені збудниками інфекційних хвороб живі організми, за участю яких відбувається перенесення збудників інфекційних хвороб від джерела інфекції до інших осіб.
післявакцинальна реакція — тимчасові розлади здоров’я, що виникають внаслідок проведення профілактичного щеплення і характеризуються нестійкими патологічними (функціональними) змінами в організмі;
профілактичні щеплення за віком — щеплення, що проводяться для створення та підтримки імунітету проти певних інфекційних хвороб;
профілактичні щеплення за епідемічними показаннями — щеплення, що проводяться особам чи окремим групам осіб у разі загрози виникнення або поширення певної інфекційної хвороби на відповідних територіях чи об’єктах.
Стаття 12. Профілактичні щеплення Стаття 12. Профілактичні щеплення
Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов’язковими і включаються до календаря щеплень.
Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов’язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов’язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об’єктах можуть проводитися обов’язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.
Рішення про проведення обов’язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об’єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України.
Медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, повинні мати відповідну підготовку з питань їх проведення та зобов’язані надати об’єктивну інформацію особам, яким проводиться щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень та про можливі поствакцинальні ускладнення.
Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні
ускладнення. Особам, які не досягли п’ятнадцятирічного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Особам віком від п’ятнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаним судом обмежено дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації та за згодою об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників цих осіб.
Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов’язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження — засвідчити це актом у присутності свідків.
Відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов’язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Профілактичні щеплення проводяться в установленому законом порядку з метою забезпечення захисту здоров’я населення від інфекційних хвороб, запобігання їх виникненню та поширенню.
Профілактичні щеплення за віком проводяться відповідно до календаря профілактичних щеплень.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, щороку переглядає календар щеплень з урахуванням епідемічної ситуації в Україні і світі та за потреби вносить до нього відповідні зміни в установленому порядку.
Інші профілактичні щеплення проводяться за бажанням особи чи її законних представників.
У разі загрози виникнення або масового поширення певної інфекційної хвороби на відповідних територіях чи об’єктах може бути прийнято рішення про проведення профілактичних щеплень проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, повинні мати спеціальну професійну підготовку з питань їх проведення та зобов’язані надати особі, якій проводиться профілактичне щеплення, або її законному представникові достовірну та повну інформацію щодо необхідності та ефективності профілактичних щеплень, наслідків відмови від них, а також про медичний імунобіологічний препарат, що використовуватиметься для щеплення, і можливі післявакцинальні реакції та ускладнення.
Профілактичні щеплення проводяться після обов’язкового проведення попереднього медичного огляду особи лікарем закладу охорони здоров’я, яким здійснюється організація та проведення профілактичних щеплень, за умови відсутності в неї відповідних медичних протипоказань та наявності відповідного запису лікаря у первинній медичній документації про дозвіл на проведення щеплення. Повнолітнім дієздатним особам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою. Особам, які не досягли чотирнадцятирічного віку чи визнані в установленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їхніх об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Особам віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаним судом обмежено дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою та за згодою їхніх об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників.
У разі відмови від проведення профілактичних щеплень особа або її законні представники зобов’язані підтвердити своє рішення про відмову у письмовому вигляді за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Відомості про проведені профілактичні щеплення, післявакцинальні реакції і ускладнення та про відмову від профілактичних щеплень підлягають обов’язковій реєстрації і вносяться до відповідної медичної документації.
Перелік медичних протипоказань для проведення профілактичних щеплень, порядок організації та проведення медичного огляду перед профілактичним щепленням, порядок реєстрації післявакцинальних реакцій і ускладнень визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Стаття 13. Вимоги до медичних імунобіологічних препаратів, контроль за їх якістю та застосуванням Стаття 13. Вимоги до медичних імунобіологічних препаратів, контроль за їх якістю та застосуванням
Для профілактичних щеплень застосовуються медичні імунобіологічні препарати вітчизняного та зарубіжного виробництва, зареєстровані в Україні в установленому законодавством порядку
.…………
Про кожний випадок поствакцинального ускладнення заклади та установи охорони здоров’я незалежно від форм власності зобов’язані терміново повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів.
Для профілактичних щеплень застосовуються медичні імунобіологічні препарати вітчизняного та зарубіжного виробництва, зареєстровані в Україні в установленому законодавством порядку
.…………
Про кожний випадок післявакцинального ускладнення заклади та установи охорони здоров’я незалежно від форм власності зобов’язані терміново повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів.
Стаття 15. Запобігання інфекційним захворюванням у дитячих закладах Стаття 15. Запобігання інфекційним хворобам у навчальних закладах і дитячих закладах оздоровлення та відпочинку
Прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом.
Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.
Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється. У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв’язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.
Порядок проведення медичних оглядів дітей і форма довідки для прийому їх до дитячих закладів установлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.
Працівники дитячих закладів підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам з метою виявлення хворих на інфекційні хвороби та бактеріоносіїв у порядку, встановленому законодавством.
Працівники дитячих закладів зобов’язані:
вести постійне спостереження за станом здоров’я дітей, а в разі виявлення хворого на інфекційну хворобу — вжити заходів для його ізоляції від здорових дітей та негайно повідомити про цей випадок відповідний заклад охорони здоров’я;
систематично проводити гігієнічне навчання та виховання дітей.
Прийом дітей до навчальних закладів і дитячих закладів оздоровлення та відпочинку всіх типів і форм власності проводиться за наявності медичної довідки встановленого зразка про стан здоров’я дитини та проведені їй профілактичні щеплення за віком, виданої закладом охорони здоров’я, що здійснює медичне спостереження за станом здоров’я дитини.
Форма довідки про стан здоров’я дитини для прийому до навчальних закладів і дитячих закладів оздоровлення та відпочинку визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
У разі неблагополучної епідемічної ситуації у відповідному дитячому закладі дитина, у якої відсутні профілактичні щеплення за віком, тимчасово не допускається до його відвідування до завершення максимального інкубаційного періоду інфекційної хвороби, строк якого встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Працівники навчальних закладів і дитячих закладів оздоровлення та відпочинку зобов’язані:
вести постійне спостереження за станом здоров’я дітей і в разі виявлення дитини з підозрою на інфекційну хворобу вжити заходів до її ізоляції від здорових дітей та негайно повідомити про цей випадок відповідний заклад охорони здоров’я;
систематично проводити гігієнічне навчання та виховання дітей.

Народний депутат України Т.Д. Бахтеєва

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи