Законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг»

02 октября 2017 2:29 Версия для печати

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України, статті 89 Регламенту Верховної Ради України, в порядку законодавчої ініціативи вносимо до Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг».

Доповідати зазначений законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Фролов М.О.

Народні депутати України:
М.О. Фролов
Г.Л. Чекіта
Р.Є. Демчак
В.О. Гуляєв
А.В. Шинькович

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг

  1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

В Україні значна частка господарської діяльності здійснюється в секторі тіньової економіки. Наприклад, Мінекономрозвитку України, оцінюючі масштаби неформальної економіки за чотирма методами, визначило «інтегральний показник рівня тіньової економіки в Україні за січень-вересень 2016 року в межах 35% від офіційного ВВП». При цьому, попередні розрахунки Мінекономрозвитку щодо рівня тіні за методом «Витрати населення – Роздрібний товарооборот» за аналогічний період часу свідчать, що частка тіньової економіки сягає 51 відсоток ВВП[1].

Незважаючи на точність оцінки можна зазначити, що тіньова економіка створює значні економічні проблеми для вітчизняних та іноземних суб’єктів господарської діяльності, які провадять свою діяльність без застосування різноманітних схем оптимізації сплати податків чи ухилення від оподаткування, створює абсолютно нерівні економічні умови та спотворює сутність реальної економічної конкуренції. Іншим негативним наслідком здійснення діяльності в тіньовому секторі економіки є недоотримання державою значної частки надходжень до бюджетів всіх рівнів, що, відповідно, означає нижчий рівень надання суспільних благ та соціального забезпечення для громадян.

Зміни, які були внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 1 липня 2015 року № 569-VIII зберігають можливості підприємцям, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування другої та третьої групи, здійснювати діяльність без застосування реєстраторів розрахункових операцій при обороті до 1000000 грн на рік.

На превеликий жаль ці зміни привели до ще більшого «мігрування» в тінь ряду торгівельних компаній, які активно використовують спрощену систему оподаткування виключно з метою забезпечення тіньового обігу товарів та готівкових коштів. Повна відсутність можливості з боку ДФС здійснювати адміністрування обороту приватних підприємців призвела до того, що навіть суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють діяльність з продажу технічно складних побутових товарів, ювелірних виробів, «брендового» одягу та взуття і багатьох інших речей високого цінового сегменту через інтернет-магазини чи приміщення великої площі (понад 100 квадратних метрів) застосовують з метою оптимізації оподаткування та забезпечення неконтрольованого руху готівкових коштів фізичних осіб-підприємців 2-й та 3-й групи, які зареєстровані на найманих працівників власників такого бізнесу, чітко ідентифікувати яких в правовому полі як найманих працівників на сьогоднішній день неможливо.

Така ситуація наявна виключно внаслідок того, що на сьогоднішній день немає жодного дієвого механізму визначення реального обороту готівкових коштів фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку, позаяк останні на законодавчому рівні звільнені від обов’язку застосування єдиного цивілізованого способу фіксації готівкових надходжень у вигляді реєстраторів розрахункових операцій, тобто такий критерій як обсяг доходу, є неефективним та неконтрольованим для суб’єктів спрощеної системи оподаткування, що використовуються з метою легалізації продажу контрабанди та фальсифікованих товарів.

За оцінками експертів на кінець 2016 року з усіх зареєстрованих в Україні ФОП близько 65% фактично не ведуть власного малого бізнесу, а просто використовуються як внутрішній офшор третіми особами — реальними власниками бізнесу.

Більшість суб’єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність без використання реєстраторів розрахункових операцій (що дозволено діючим законодавством та масово використовується реальними власниками того чи іншого бізнес-сегменту), застосовуючи спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, отримують готівкові кошти за реалізовані товари та не здійснюють їх облік, що дозволяє можливість практично легально занижувати реальні обсяги обороту від продажу товарів, оскільки без обов’язкового застосування РРО та обліку придбаного і реалізованого товару неможливо ані провести підрахунок реальної виручки, ані визначити дотримання граничного обсягу річного доходу як умови перебування на спрощеній системі оподаткування.

Надана діючим законодавством можливість безконтрольного розпорядження готівковими коштами, отриманими від продажу, дозволяє здійснювати придбання за готівкові кошти товарів у посередників, які в свою чергу звертаються до «непрозорих» митних брокерів та здійснюють ввезення товарів в Україну з без належної оплати податків, зборів та митних платежів, застосовуючи дозволені митним законодавством варіанти ввезення (пересилання) товарів нібито для особистих потреб.

Оскільки фізичні особи-підприємці, які є суб’єктами спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності згідно діючого законодавства не ведуть жодного обліку витрат, не зобов’язані підтверджувати факт отримання товарів, то таке регулювання широко використовується для легалізації продажів товарів, придбаних чи ввезених на територію України нібито для особистих потреб, а не для використання в підприємницькій діяльності.

Окремою суспільно важливою проблемою є обіг в України значної частки фальсифікованих лікарських засобів, реалізація яких згідно діючого законодавства є можливою навіть через аптечні пункти без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку. Така можливість, надана законодавством, створює, насамперед, загрозу найвищим соціальним цінностям – життю та здоров’ю громадян, які не мають дієвих важелів впливу на торгівлю фальсифікованими лікарськими засобами та навіть не підозрюють, що здійснюють придбання саме фальсифікованих ліків.

Відсутність контролю факту продажу лікарських засобів кінцевому споживачу із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та видачею фіскального касового чеку, відсутність обов’язку підтвердження первинними документами факту придбання фізичними особами-підприємцями лікарських засобів призводить до неможливості доведення факту придбання фальсифікованих лікарських засобів кінцевим споживачем безпосередньо в пункті їх продажу та надає можливість напівлегального збуту таких «лікарських засобів».

Запроваджені в 2017 році розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій та реформа в адмініструванні податку на додану вартість потребують вжиття додаткових заходів з метою детінізації економічних відносин шляхом надання механізмів ефективного контролю за наявністю первинних документів на товари, придбані суб’єктами спрощеної системи оподаткування, не звільненими від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій, з метою відстеження факту повноти сплати податків постачальниками цих товарів.

Одним із напрацювань, покликаних сприяти виконанню завдань Уряду з детінізації економіки, є підготовлений законопроект, який спрямований на покращення інвестиційного клімату в Україні за рахунок виведення з тіньового обігу значного обсягу готівкових коштів внаслідок діючого на сьогоднішній день звільнення від обов’язку використання суб’єктами спрощеної системи оподаткування реєстраторів розрахункових операцій, ліквідації поширених схем ухилення від оподаткування, усунення неузгодженостей.

  1. Мета і шляхи її досягнення

Метою зазначеного законопроекту є детінізація економіки України. Детінізація економіки є складником процесу формування середовища для партнерства влади та бізнесу. За даними міжнародних експертів, Україна входить до двадцятки країн-лідерів із найбільшим обсягом відпливу тіньового капіталу з країни (майже $9 млрд за рік). Отже, тіньовий капітал є потужним незадіяним інвестиційним ресурсом для розвитку бізнесу в України та ресурсом для стабілізації її фінансової системи.

Завдання влади щодо детінізації економічних відносин полягає, з одного боку, в розвитку стимулів для перебування бізнесу в легальній економіці та залученні тіньових капіталів некримінального походження у легальний сектор, а з іншого – в створенні умов, за яких тіньова економічна діяльність стає надто ризиковою та економічно невигідною.

Запропоновані законопроектом зміни покликані захистити інтереси реальних «малих» підприємців, які в непростих економічних умовах самостійно займаються підприємницькою діяльністю і сумлінно сплачують податки та відокремити їх від реальних власників великого бізнесу, що використовують спрощену систему лише задля оптимізації оподаткування.

При цьому найбільш дієвим та цивілізованим способом фіксації реального обсягу торговельної виручки є обов’язкове використання реєстраторів розрахункових операцій та здійснення обліку придбаних товарів (послуг) на підставі належним чином оформлених первинних документів.

Запропонованими змінами не здійснюється зміна умов перебування на спрощеній системі оподаткування, не посилюється податкове навантаження у вигляді підвищених ставок, а пропонується єдиний цивілізований спосіб контролю за реальним обігом як готівкової виручки, так і товарів (послуг) –забезпечення використання реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні розрахунків, документального підтвердження придбання товарів та запровадження спрощеного та зрозумілого обліку витрат на придбання товарів (послуг) виключно тими платниками єдиного податку, які зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Для вирішення вищевказаних проблем законопроектом пропонується внести ряд змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», якими передбачається:

в частині податкового контролю:

— Запровадження вичерпних критеріїв податкового контролю за витратами суб’єктів спрощеної системи оподаткування, які не звільнені від обов’язку застосування РРО та зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат тільки у вигляді обліку платників податків, зустрічних звірок, камеральних та фактичних перевірок, а також чітке визначення недопустимості застосування інших форм податкового контролю для таких платників податківв частині податкових накладних:

— Запровадження обов’язкової ідентифікації в податковій накладній суб’єкта господарювання – покупця (отримувача) товарів/послуг, який не є платником ПДВ, з метою надання можливості відстеження руху товарів до конкретного суб’єкта господарювання та повноти сплати податку постачальниками-платниками ПДВ.

в частині спрощеної системи оподаткування:

— введення спрощеного обліку витрат за уніфікованою формою тільки тими суб’єктами спрощеної системи оподаткування 2 та 3 групи, які не звільнені від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій;

— запровадження положення про оприбуткування товарів платниками єдиного податку, які не звільнені від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій, на підставі документів, складених платниками податку на додану вартість (крім товарів ручної роботи несерійного виробництва та сільськогосподарської продукції, що підпадає під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД)

в частині застосування реєстраторів розрахункових операцій

— однозначне врегулювання обов’язку застосування РРО при здійсненні торгівлі дистанційним способом

— запровадження обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій, отримання документів на придбані товари (роботи, послуги) та здійснення спрощеного обліку в Книзі обліку доходів та витрат лише тими фізичними особами-підприємцями, які здебільшого використовуються з метою легалізації тіньового обігу технічно складних побутових товарів, ювелірних виробів високого цінового сегменту, лікарських засобів та підакцизних товарів незалежно від місця провадження діяльності;

—  запровадження обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій, отримання документів на придбані товари (роботи, послуги) та здійснення спрощеного обліку в Книзі обліку доходів та витрат для тих фізичних осіб-підприємців, які провадять діяльність з продажу товарів та/або надання послуг торговельному об’єкті (крім ринку) площею понад 150 квадратних метрів чи в окремому приміщенні площею понад 100 квадратних метрів, що дозволить вивести з «тіні» діяльність великих торговельних мереж та підвищити рівень сплати податків ними.            При цьому обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій не запроваджується для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють діяльність через пункти дрібнороздрібної торгівлі та тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності як в межах таких торговельних об’єктів, так і поза їх межами, без змін залишається діяльність реальних невеликих підприємців, які здійснюють торгівлю на ринках, в кіосках, павільйонах, спорудах невеликої площі тощо, тобто не є ризиково групою, що використовується з метою мінімізації податкових зобов’язань;

— запровадження єдиного порядку оприбуткування отриманих товарів, встановлення єдиної форми обліку отриманих товарів (в Книзі обліку доходів та витрат) для суб’єктів спрощеної системи оподаткування, не звільнених від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій;

— запровадження можливості реєстрації реєстраторів розрахункових операцій шляхом персоналізації на веб-сайті контролюючого органу;

— запровадження фіскальної печатки як обов’язкового реквізиту розрахункового документу, що друкується у вигляді двомірного штрихового коду (QR-код розміром не менш 20х20 мм) з метою уникнення підроблень виданих розрахункових документів;

— запровадження обов’язку затвердження Кабінетом Міністрів України єдиного технічного регламенту на реєстратори розрахункових операцій та встановлення вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій в такому Технічному регламенті;- підвищення відповідальності за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій в залежності від повторності вчиненого порушення та запровадження мінімального обсягу відповідальності без прив’язки до вартості товарів.

  1. Правові аспекти

Дана сфера відносин регулюється Податковим кодексом України та Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

  1. Фінансово-економічне обґрунтування

Підвищення прозорості розрахункових операцій, виведення значної кількості товарів з тіньового обігу сприятиме створенню сприятливих умов для залучення прямих іноземних інвестицій в Україну, ліквідації поширених схем ухилення від оподаткування, що дозволить збільшити доходи бюджетів в обсязі до 100 млрд. гривень та підвищити рівень мінімальної заробітної плати для населення до 5000 грн. на місяць. Контрабанда та ввезення окремих видів товарів під виглядом «для особистого використання» стане економічно невигідною, оскільки продати її за чорну готівку стане неможливо. У зв’язку з цим імпортери, виробники та оптові компанії вийдуть з тіні, наповнивши бюджет країни. При цьому реальний малий бізнес не постраждає, оскільки спрощена система оподаткування залишається без системних змін.Прийняття даного законопроекту не потребує додаткових видатків із бюджету.

  1. Позиція заінтересованих органів

Законопроект потребує висновків Міністерства фінансів України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі.

  1. Регіональний аспект

Проект Закону України не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

  1. 61. Запобігання дискримінації

У законопроекті відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

  1. Запобігання корупції

У законопроекті відсутні правила та процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

  1. Громадське обговорення

Проект Закону України потребує проведення консультацій з громадськістю.

  1. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону України потребує проведення консультацій із соціальними партнерами.

  1. Прогноз результатів

Прийняття та реалізація запропонованого законопроекту сприятиме детінізації обігу готівкових коштів, руйнуванню окремих схем ухилення від сплати податків, спрощенню умов для ведення бізнесу, зменшенню корупційних ризиків при адмініструванні податків та зборів, усуненню неузгодженостей, та створенню сприятливого податкового середовища.

Очікуваним результатом прийняття цього законопроекту є те, що тіньова економіка може скоротитися на 10-30 % відносно діючого рівня, що відповідно призведе до збільшення надходжень до бюджету України.

Народні депутати України:
М.О. Фролов
Г.Л. Чекіта
Р.Є. Демчак
В.О. Гуляєв
А.В. Шинькович

Проект

зареєстрований в Парламенті

27.09.2017 р. за № 7142

Закон України

Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) такі зміни:

  1. У статті 62:

1) в підпункті 62.1.3. пункту 62.1. після слів «що регулюють відповідну сферу правовідносин» доповнити словами» «з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 62.2. для суб’єктів спрощеної системи оподаткування — платників єдиного податку.»

2) доповнити пунктом 62.2. такого змісту:

«62.2. Податковий контроль в частині витрат суб’єктів спрощеної системи оподаткування — платників єдиного податку другої-третьої груп, які зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат, здійснюється контролюючими органами виключно у формах, передбачених підпунктами 62.1.1 та 62.1.2. статті 61 цього Кодексу та шляхом проведення зустрічних звірок, камеральних або фактичних перевірок.

Застосування інших форм податкового контролю в частині витрат таких суб’єктів спрощеної системи оподаткування — платників єдиного податку не допускається.»

  1. У другому реченні підпункту 75.1.3. пункту 75.1. статті 75 після слів «розрахункових операцій» доповнити словами «порядку оприбуткування товарів,»
  2. У абзаці першому пункту 1201.3 статті 1201 після слів «податкової накладної» доповнити словами «або незазначення будь-якого з обов’язкових реквізитів податкової накладної», а слова «виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця» — замінити словами «виявлені контролюючим органом за результатами перевірки,»
  3. Доповнити статтею 1221 такого змісту:

«Стаття 1221. Порушення вимог щодо ведення Книги обліку доходів та витрат фізичною особою-підприємцем

Невнесення фізичною особою-підприємцем до Книги обліку доходів та витрат відомостей, передбачених законодавством або внесення неповних чи недостовірних відомостей, незабезпечення ведення чи зберігання такої Книги обліку

  • тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3400 гривень.»
  1. Пункт 201.1 статті 201 доповнити підпунктом 201.1.1 такого змісту:

«201.1.1. У разі постачання товарів/послуг покупцю (отримувачу), який є юридичною особою та не зареєстрований як платник податку на додану вартість, в податковій накладній обов’язково зазначається найменування та ідентифікаційний код юридичної особи покупця (отримувача) товарів/послуг.

У разі постачання товарів/послуг покупцю (отримувачу), який є фізичною особою-підприємцем та не зареєстрований як платник податку на додану вартість, в податковій накладній обов’язково зазначається прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті) покупця (отримувача) товарів/послуг.»

  1. У статті 291:

1) підпункт 1 пункту 291.4. доповнити абзацом другим такого змісту:

«Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб-підприємців, які здійснюють продаж (реалізацію) технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту та/або лікарських засобів та/або ювелірних чи побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до другої або третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;»

2) доповнити пунктом 291.8. такого змісту:

«291.8. Платники єдиного податку другої та третьої групи, які зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій відповідно до закону, не мають права здійснювати оприбуткування товарів для подальшого продажу на підставі первинних документів, складених особами, які не є платниками податку на додану вартість (крім товарів ручної роботи несерійного виробництва та сільськогосподарської продукції, що підпадає під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД).»

  1. 7. У статті 296:

1) в абзаці першому підпункту 296.1.1. пункту 296.1. після слів «платниками податку на додану вартість» доповнити словами «та які, у передбачених законом випадках, не застосовують реєстратори розрахункових операцій,»

2) підпункт 296.1.2. пункту 296.1. викласти в такій редакції:

«296.1.2. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи — підприємці), які є платниками податку на додану вартість, та платники єдиного податку другої та третьої груп (фізичні особи — підприємці, які не є платниками податку на додану вартість), які зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій відповідно до закону:

ведуть Книгу обліку доходів і витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

зобов’язані здійснювати оприбуткування та облік отриманих (придбаних) товарів на підставі первинних документів, що підтверджують отримання (придбання) товарів, шляхом відображення інформації в Книзі обліку доходів і витрат;

зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, що підтверджують отримання (придбання) ними товарів не менш як 1095 днів з дати їх відображення в Книзі обліку доходів і витрат, а у випадку невнесення відомостей про такі документи до Книги обліку доходів і витрат – не менш як 1095 днів з дати їх складання.

Для реєстрації Книги обліку доходів та витрат такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.»

3) у пункті 296.10:

у абзаці четвертому після слова «норми» доповнити словами «абзаців першого-третього»

доповнити абзацами п’ятим-восьмим такого змісту:

«Норми абзаців першого-третього цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які:

здійснюють продаж (реалізацію) лікарських засобів та/або ювелірних чи побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння та/або підакцизних товарів незалежно від місця провадження діяльності;

здійснюють продаж (реалізацію) товарів та/або надання послуг громадського харчування в торговельному об’єкті (окрема будівля чи споруда, яка не є ринком) площею понад 150 квадратних метрів (за винятком продажу товарів та/або надання послуг громадського харчування в пункті дрібнороздрібної торговельної мережі, тимчасовій споруді для здійснення підприємницької діяльності або в приміщенні площею до 100 квадратних метрів з можливістю окремого входу, що знаходяться в такому торговельному об’єкті);

здійснюють продаж (реалізацію) товарів та/або надання послуг громадського харчування в приміщенні площею понад 100 квадратних метрів, яке є частиною торговельного центру, іншого об’єкту незалежно від класифікації або є прибудованим чи вбудовано-прибудованим до такого об’єкту (за винятком діяльності на ринку).

  1. У статті 298:

1) підпункт 298.2.3 пункту 298.2 доповнити підпунктом 10 такого змісту:

«10) у разі порушення вимог пункту 291.8. статті 291 цього Кодексу — з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому вчинено порушення.»

  1. У статті 300:

1) у пункті 300.1. після слів «подання податкових декларацій» доповнити словами «та порушення вимог щодо ведення Книги обліку доходів та витрат.»

  1. Прикінцеві положення
  2. Цей Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності.
  3. Внести до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 38, ст. 315 із наступними змінами) такі зміни:

1) У першому реченні преамбули після слів «розрахункових операцій» доповнити словами «та оприбуткування товарів»

2) У статті 3:

в абзаці першому після слів «громадського харчування та послуг» доповнити словами «,в тому числі дистанційним способом,»

пункт 12 викласти в такій редакції:

«12) здійснювати в порядку, встановленому законодавством, оприбуткування товарів (послуг) та вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації (у випадку реалізації товарів (послуг) дистанційним способом – облік товарних запасів за місцем зберігання товарів), здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що належним чином оприбутковані та відображені в такому обліку.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які у встановлених законом випадках звільняються від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій;»

3) Доповнити статтею 6 такого змісту:

«Стаття 6. Підставою для оприбуткування товарів суб’єктами господарювання є оформлений належним чином первинний документ або товарно-транспортна накладна, а у випадку якщо товар було ввезено (або переміщено) таким суб’єктом господарювання на митну територію України — оформлені згідно вимог законодавства митна декларація чи інший документ, що підтверджує наявність підстав для ввезення (переміщення) товару на митну територію Україну. Оприбуткування товарів здійснюється в день їх отримання суб’єктом господарювання.»

4) У статті 7:

у частині першій після слів «порядок реєстрації» доповнити словами «шляхом персоналізації на веб-сайті контролюючого органу», а слова «органами доходів і зборів» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.»

у частині другій слова «органами доходів і зборів» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

5) У статті 8:

слова «органами доходів і зборів» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику»;

доповнити частиною третьою такого змісту:

«Фіскальна печатка є обов’язковим реквізитом розрахункового документу, що друкується у вигляді двомірного штрихового коду (QR-код розміром не менш 20х20 мм).»

6) У статті 9:

у пункті 1 слова після слів «підлягають гарантійному ремонту» доповнити словами «та/або лікарських засобів та/або ювелірних чи побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння та/або підакцизних товарів)»;

у пункті 6 слово «груп» виключити;

у пункті 8 після слів «підлягають гарантійному ремонту» доповнити словами «та/або лікарських засобів та/або ювелірних чи побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння»;

у пункті 9 після слів «підлягають гарантійному ремонту» доповнити словами «та/або лікарських засобів та/або ювелірних чи побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння та/або підакцизних товарів)«;

у пункті 10 після слів «підлягають гарантійному ремонту» доповнити словами «та/або лікарських засобів, та/або ювелірних чи побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння»;

7) Статтю 13 викласти в такій редакції:

«Стаття 13. Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування та порядок підтвердження відповідності встановлюються в Технічному регламенті.»;

8) У статті 17:

пункт перший статті 17 викласти в такій редакції:

«1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; незастосування реєстратора розрахункових операцій у випадках обов’язковості його застосування; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення розрахункової операції без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті (чи господарській одиниці) такого суб’єкта господарювання:

200 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (послуг), але не менше п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;

доповнити пунктом другим такого змісту:

«2) у разі невідповідності у суб’єктів господарювання на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня – у двократному розмірі суми, на яку встановлено невідповідність, але не менше п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;»

9). Статтю 20 викласти в такій редакції:

«Стаття 20. До суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, облік яких не здійснюється у встановленому порядку, та/або на які відсутні документи, що є підставою для їх оприбуткування, за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів за цінами реалізації, але не менше п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положення частини першої цієї статті не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які у встановлених законом випадках звільняються від обов’язку застосовування реєстраторів розрахункових операцій.»

  1. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та прийняти нормативно-правові акти, що необхідні для реалізації цього Закону;

забезпечити приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом та затвердження нормативно-правових актів, що необхідні для реалізації цього Закону.

Голова Верховної Ради України                            

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг

Податковий кодекс України
 Чинна редакція  Редакція, що пропонується
Стаття 62. Способи здійснення податкового контролю

62.1. Податковий контроль здійснюється шляхом:

62.1.1. ведення обліку платників податків;

62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

 

 Стаття 62. Способи здійснення податкового контролю

62.1. Податковий контроль здійснюється шляхом:

62.1.1. ведення обліку платників податків;

62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 62.2. для суб’єктів спрощеної системи оподаткування — платників єдиного податку.

62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Норма відсутня 62.2. Податковий контроль в частині витрат суб’єктів спрощеної системи оподаткування — платників єдиного податку другої-третьої груп, які зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат, здійснюється контролюючими органами виключно у формах, передбачених підпунктами 62.1.1 та 62.1.2. статті 61 цього Кодексу та шляхом проведення зустрічних звірок, камеральних або фактичних перевірок.

Застосування інших форм податкового контролю в частині витрат таких суб’єктів спрощеної системи оподаткування — платників єдиного податку не допускається.

Стаття 75. Види перевірок

75.1.3. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Стаття 75. Види перевірок

75.1.3. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, порядку оприбуткування товарів, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Стаття 1201. Порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної

…………..

1201.3. Допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, — тягне за собою накладення на платника податку — продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов’язання виправити такі помилки.

 

…………..

Стаття 1201. Порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної

……………

1201.3. Допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної або незазначення будь-якого з обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, виявлені контролюючим органом за результатами перевірки, — тягне за собою накладення на платника податку — продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов’язання виправити такі помилки.

……….

 Норма відсутня

 

 

 

Стаття 1221. Порушення вимог щодо ведення Книги обліку доходів та витрат фізичною особою-підприємцем Невнесення фізичною особою-підприємцем чи фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність до Книги обліку доходів та витрат відомостей, передбачених законодавством або внесення неповних чи недостовірних відомостей, незабезпечення ведення чи зберігання такої Книги обліку

—        тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3400 гривень.

Стаття 201. Податкова накладна

…………….

 

Норма відсутня

 

Стаття 201. Податкова накладна

 ………………

 

201.1.1. У разі постачання товарів/послуг покупцю (отримувачу), який є юридичною особою та не зареєстрований як платник податку на додану вартість, в податковій накладній обов’язково зазначається найменування та ідентифікаційний код юридичної особи покупця (отримувача) товарів/послуг.

У разі постачання товарів/послуг покупцю (отримувачу), який є фізичною особою-підприємцем та не зареєстрований як платник податку на додану вартість, в податковій накладній обов’язково зазначається прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті) покупця (отримувача) товарів/послуг.

Стаття 291. Загальні положення

…………………….

291.4. Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

Стаття 291. Загальні положення

…………………..

291.4. Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

Норма відсутня Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб-підприємців, які здійснюють продаж (реалізацію) технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту та/або лікарських засобів та/або ювелірних чи побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до другої або третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;
Норма відсутня 291.8. Платники єдиного податку другої та третьої групи, які зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій відповідно до закону, не мають права здійснювати оприбуткування товарів для подальшого продажу на підставі первинних документів, складених особами, які не є платниками податку на додану вартість (крім товарів ручної роботи несерійного виробництва та сільськогосподарської продукції, що підпадає під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД).
 Стаття 296. Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку

296.1.1. Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи — підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

 

 

………………….

 

296.1.2. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи — підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів та витрат такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги.

Стаття 296. Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку

296.1.1. Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи — підприємці), які не є платниками податку на додану вартість та які, у передбачених законом випадках, не застосовують реєстратори розрахункових операцій, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

……………

296.1.2. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи — підприємці), які є платниками податку на додану вартість, та платники єдиного податку другої та третьої груп (фізичні особи — підприємці, які не є платниками податку на додану вартість), які зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій відповідно до закону:

  ведуть Книгу обліку доходів і витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

зобов’язані здійснювати оприбуткування та облік отриманих (придбаних) товарів на підставі первинних документів, що підтверджують отримання (придбання) товарів, шляхом відображення інформації в Книзі обліку доходів і витрат;

 зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, що підтверджують отримання (придбання) ними товарів не менш як 1095 днів з дати їх відображення в Книзі обліку доходів і витрат, а у випадку невнесення відомостей про такі документи до Книги обліку доходів і витрат – не менш як 1095 днів з дати їх складання.

Для реєстрації Книги обліку доходів та витрат такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.»

296.10. Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

першої групи;

другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

296.10. Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

першої групи;

другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми абзаців першого-третього цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Норма відсутня Норми абзаців першого-третього цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які:

здійснюють продаж (реалізацію) лікарських засобів та/або ювелірних чи побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння та/або підакцизних товарів незалежно від місця провадження діяльності;

здійснюють продаж (реалізацію) товарів та/або надання послуг громадського харчування в торговельному об’єкті (окрема будівля чи споруда, яка не є ринком) площею понад 150 квадратних метрів (за винятком продажу товарів та/або надання послуг громадського харчування в пункті дрібнороздрібної торговельної мережі, тимчасовій споруді для здійснення підприємницької діяльності або в приміщенні площею до 100 квадратних метрів з можливістю окремого входу, що знаходяться в такому торговельному об’єкті);

здійснюють продаж (реалізацію) товарів та/або надання послуг громадського харчування в приміщенні площею понад 100 квадратних метрів, яке є частиною торговельного центру, іншого об’єкту незалежно від класифікації або є прибудованим чи вбудовано-прибудованим до такого об’єкту (за винятком діяльності на ринку).

Стаття 298. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування

…………..

298.2.3. Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

………….

Норма відсутня

Стаття 298. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування

……………….

298.2.3. Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

…………

10) у разі порушення вимог пункту 291.8. статті 291 цього Кодексу — з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому вчинено порушення.

Стаття 300. Відповідальність платника єдиного податку

300.1. Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Стаття 300. Відповідальність платника єдиного податку

300.1. Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій та порушення вимог щодо ведення Книги обліку доходів та витрат.

Прикінцеві положення
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»
Чинна редакція Редакція, що пропонується
Преамбула

Цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Преамбула

Цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та оприбуткування товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Стаття 3. Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

 

…………………

12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Стаття 3. Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, електронних грошей, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, в тому числі дистанційним способом, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

………………….

12) здійснювати в порядку, встановленому законодавством, оприбуткування товарів (послуг) та вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації (у випадку реалізації товарів (послуг) дистанційним способом – облік товарних запасів за місцем зберігання товарів), здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що належним чином оприбутковані та відображені в такому обліку.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які у встановлених законом випадках звільняються від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій;
 Норма відсутня Стаття 6. Підставою для оприбуткування товарів суб’єктами господарювання є оформлений належним чином первинний документ або товарно-транспортна накладна, а у випадку якщо товар було ввезено (або переміщено) таким суб’єктом господарювання на митну територію України — оформлені згідно вимог законодавства митна декларація чи інший документ, що підтверджує наявність підстав для ввезення (переміщення) товару на митну територію Україну. Оприбуткування товарів здійснюється в день їх отримання суб’єктом господарювання.
Стаття 7. Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги),

встановлюється органами доходів і зборів.

Стаття 7. Порядок реєстрації реєстраторів розрахункових операцій шляхом персоналізації на веб-сайті контролюючого органу, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, встановлюється органами доходів і зборів за погодженням з Національним банком України. Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику за погодженням з Національним банком України.
Стаття 8. Форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються органами доходів і зборів. Стаття 8. Форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Форма, зміст та порядок ведення розрахункових документів, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, встановлюються Національним банком України за погодженням з органами доходів і зборів. Форма, зміст та порядок ведення розрахункових документів, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, встановлюються Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Норма відсутня Фіскальна печатка є обов’язковим реквізитом розрахункового документу, що друкується у вигляді двомірного штрихового коду (QR-код розміром не менш 20х20 мм).
Стаття 9. Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:

1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку;

Стаття 9. Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:

1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту та/або лікарських засобів та/або ювелірних чи побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння та/або підакцизних товарів) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку;

6) при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій

……………..

6) при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій

…………………

8) при продажу товарів (крім підакцизних та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до Податкового кодексу України; 8) при продажу товарів (крім підакцизних та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту та/або лікарських засобів та/або ювелірних чи побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (наданні послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до Податкового кодексу України;
9) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) за готівкові кошти на ринках; 9) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту та/або лікарських засобів та/або ювелірних чи побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння та/або підакцизних товарів) за готівкові кошти на ринках;
10) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;

…………………………

10) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту та/або лікарських засобів, та/або ювелірних чи побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;

……………………

Стаття 13. Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок перевірки реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти,

на відповідність вимогам щодо реалізації фіскальних функцій встановлюється органами доходів і зборів.

Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, а також Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування

Особа, яка відповідно до положень статті 9 цього Закону має право вести облік доходів та витрат у відповідних книгах без застосування реєстраторів розрахункових операцій, має право використовувати реєстратори розрахункових операцій без їх переведення у фіскальний режим роботи. При цьому при виникненні

спору між контролюючим органом та такою особою щодо обсягу продажу, що дозволяє такій особі користуватися пільгами, визначеними статтею 9 цього Закону, враховуються документи, що є продуктом цих реєстраторів розрахункових операцій.

Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних встановлюються органами доходів і зборів, згідно з технологією, розробленою Національним банком України.

Стаття 13. Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування та порядок підтвердження відповідності встановлюються в Технічному регламенті.
Стаття 17. За порушення вимог цього Закону до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

вчинене вперше — 1 гривня;

за кожне наступне вчинене порушення — 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Стаття 17. За порушення вимог цього Закону до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

 1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; незастосування реєстратора розрахункових операцій у випадках обов’язковості його застосування; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті (чи господарській одиниці) такого суб’єкта господарювання:

200 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (послуг), але не менше п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

норма відсутня 2) у разі невідповідності у суб’єктів господарювання на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (за вирахуванням обсягу (загальної суми) продажу товарів дистанційним способом без попередньої оплати їх вартості), а в разі використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня – у двократному розмірі суми, на яку встановлено невідповідність, але не менше п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Стаття 20. До суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість. Стаття 20. До суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, облік яких не здійснюється у встановленому порядку, та/або на які відсутні документи, що є підставою для їх оприбуткування, за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів за цінами реалізації, але не менше п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положення частини першої цієї статті не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які у встановлених законом випадках звільняються від обов’язку застосовування реєстраторів розрахункових операцій.

Народні депутати України:
М.О. Фролов
Г.Л. Чекіта
Р.Є. Демчак
В.О. Гуляєв
А.В. Шинькович

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи