Фармацевтична асоціація виступає проти застосування РРО фізичними особами — підприємцями

25 Жовтня 2017 4:49 Поділитися
Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціація «ФармРада» (далі — ГО «ВОМФАФР») виступає проти прийняття законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів із детінізації обігу товарів і послуг» (реєстраційний № 7142). Так, даним проектом документа пропонується зобов’язати фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку 2‑ї та 3‑ї групи та провадять діяльність з реалізації лікарських засобів, застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО). Наразі відповідно до Податкового кодексу України такі платники податків не зобов’язані їх застосовувати. У зв’язку із цим ГО «ВОМФАФР» підготувала відкрите звернення, яким просить громадські організації об’єднатися та відстояти малий бізнес у фармацевтичній сфері.

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ЩОДО НЕПРИПУСТИМОСТІ ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНОПРОЕКТУ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ТА ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАХОДІВ З ДЕТІНІЗАЦІЇ ОБІГУ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ» ЯК ТАКОГО, ЩО РУЙНУЄ МАЛЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО У ФАРМАЦЕВТИЧНІЙ СФЕРІ

ГО «ВОМФАФР» виступає категорично проти прийняття означеного законопроекту, оскільки він не має обґрунтованих підстав. Так, згідно з пояснювальною запискою до законопроекту «інтегральний показник рівня тіньової економіки в Україні за січень–вересень 2016 р. знаходиться в межах 35% від офіційного ВВП». Автори проекту пропонують нав’язати використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) фізичним особам — підприємцям (ФОП), які є платниками єдиного податку 2-ї та 3-ї групи, що, за їх твердженням, знизить рівень тіньової економіки на 10–30% відносно нинішнього рівня (прогноз результатів з пояснювальної записки). В українських та зарубіжних ЗМІ неодноразово висвітлювалися офшорні скандали за участю українських олігархів та компаній, які знаходяться під їх контролем чи впливом. Суми доходів вказаних підприємств величезні в порівнянні з малим підприємництвом. Разом з тим, згідно зі звітом аналітичного центру «Нова соціальна та економічна політика», обсяг фармацевтичного ринку України відносно ВВП становив: 2010 р. — 1,8%, 2011 р. — 1,8%, 2012 р. — 1,9%, 2013 р. — 2,1%, 2014 р. — 2,8% ВВП. Доля ФОП на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами становить 27%. Але ВВП формують також виробники ліків, оптові компанії, аптечні мережі, імпортери. Отже, реальна доля діяльності ФОП (приблизно 4 тис. осіб на всю Україну) у ВВП країни є дуже незначною. Отже, впливати на показники тіньової економіки в тих масштабах, які описують автори законопроекту, ФОП не мають фізичної можливості. Таким чином, ГО «ВОМФАФР» не погоджується з прогнозами та твердженнями авторів законопроекту, які «демонізують» діяльність ФОП та їх вплив на формування тіньової економіки країни. Такі твердження авторів законопроекту, на наш погляд, спрямовані на реалізацію інтересів окремих гравців ринку, зокрема фармацевтичних монополій.

ФОП у роздрібній торгівлі лікарськими засобами є другою групою платників єдиного податку з річним обсягом доходу до 1 млн грн. і обмеженою кількістю найманих працівників (не більше 10). Роздрібна торгівля ліками — це вид ліцензійної діяльності. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (далі — Ліцензійні умови) та інші нормативні акти висувають до такої діяльності вимоги щодо мінімальної кількості кваліфікованих працівників в аптеці та режиму їх праці (2 зміни). Отже ФОП не може відкрити більше 2 аптек і не здатний створити аптечну мережу. Проте саме аптечні мережі відіграють вирішальну роль на фармацевтичному ринку. При цьому більшість аптечних мереж отримують прибуток не за рахунок поліпшення цінових показників, а за рахунок поширення мережі в якомога більшій кількості регіонів. За статистичними даними, у 2013–2016 рр. доля великих аптечних мереж (які входять до списку топ-100) зросла на ринку з 60,1% до 66,8%, а операторів, які не входять до переліку 300 найкрупніших компаній, зменшили свою долю з 23,9 до 18,1%. Тобто, на фармацевтичному ринку України спостерігається потужна тенденція до консолідації ринку. Звісно, аптеки ФОП не вписуються в цю тенденцію та заважають її реалізації.

Згідно зі Звітом Антимонопольного комітету України за 2014 — І півріччя 2016 р. (далі — Звіт АМКУ) інфраструктура аптечного ринку здебільшого представлена середніми локальними мережами з тенденцією до їх укрупнення шляхом збільшення кількості аптечних закладів у структурі мережі. Крім середніх (6–10 торгових точок), АМКУ встановлено великі (16–50) та мега мережі (понад 50 торгових точок). За Звітом АМКУ, у 2015–2016 рр. у фармацевтичному секторі спостерігається концентрація ринкової влади в руках найбільших операторів ринку, які повністю встановлюють правила гри на ринку та перешкод­жають розвитку конкуренції. Маючи здатність впливати на ринкову пропозицію лікарських засобів, аптечні мережі можуть обмежувати вибір споживача тими ліками, доходність від реалізації яких є найбільшою.

Одночасно, згідно зі Звітом АМКУ цінова політика аптечних мереж була спрямована на мінімізацію своїх ризиків та оптимізацію дохідності шляхом перекладання всіх фінансових ризиків на кінцевого споживача. Встановлено наявність ознак монопольного (домінуючого) становища (або колективної монополії) на більшості регіо­нальних ринків послуг з організації роздрібної торгівлі лікарськими засобами в межах адміністративно-територіальних одиниць України. АМКУ виявлено непоодинокі факти порушення аптечними мережами державної дисципліни цін на ліки, включені до Національного переліку основних лікарських засобів з порушенням регульованої державою роздрібної надбавки (25%). Такі дії аптечних мереж істотно знижують рівень доступності найнеобхідніших лікарських засобів для населення. Звіт АКМУ констатував збільшення ціни на ліки як виробників, так і імпортерів, за рахунок необхідності сплати аптечним мережам вартості маркетингових послуг (до 30% від обсягу закупівлі товару), яка перекладається на кінцевого споживача. Встановлено непо­одинокі факти зловживань аптечних мереж процесами ціноутворення та введення в оману споживачів щодо соціально доступних цін на ліки. АКМУ встановлено структурні ознаки монопольного (домінуючого) становища на досліджуваних регіональних ринках 183 суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами у форматі аптечної мережі. За результатами проведеного дослідження, територіальними відділеннями АМКУ надано понад 100 обов’язкових для розгляду й виконання рекомендацій та розпочато 27 справ за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Отже, ФОП не мають вирішального впливу на ринку лікарських засобів, а їх усунення з цього ринку призведе до зростання порушень в економічній конкуренції та ціновій політиці з боку аптечних мереж. Динаміка щодо укрупнення аптечних мереж та монополізації фармацевтичному ринку (зафіксована Звітом АМКУ) спростовує твердження авторів законопроекту, що з усіх зареєстрованих в Україні ФОП близько 65% фактично не ведуть власного малого бізнесу, а просто використовуються як внутрішній офшор третіми особами — реальними власниками бізнесу. Вказана теза явно не стосується фармацевтичного ринку.

Відрізнити справжніх ФОП на ринку лікарських засобів дуже просто. Такі ФОП є власниками приміщень (у мереж, як правило, оренда), обладнання й устаткування своїх аптек, вони не є працівниками аптечних мереж чи інших юридичних осіб. Вони особисто провадять власний бізнес, й велика частка таких ФОП започаткувала бізнес через банківське кредитування. Місця розташування аптек таких ФОП — переважно сільська місцевість або райони міст з незначною концентрацією населення. В таких місцях аптечні мережі не відкривають своїх аптек. Таким ФОП не надається дистриб’юторами оптова знижка, розстрочка платежів за ліки, яка сягає від 30 до 60 днів! Не надаються й інші преференції, притаманні аптечним мережам. Такі ФОП не надають маркетингових послуг представникам компаній-виробників та імпортерів, а відтак, не збільшують собівартість ліків та не підвищують ціни на них. Усе це з легкістю можуть встановити працівники фіскальних органів, АМКУ та Державної служби України з лікарських засобів (далі — Держлікслужба).

Такий аналіз авторами законопроекту не зроб­лено.

Пояснювальна записка в якості підстав для нав’язування РРО ФОП визначає:

1) «обіг в України значної частки фальсифікованих лікарських засобів, реалізація яких згідно діючого законодавства є можливою навіть через аптечні пункти без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку»;

2) «відсутність контролю факту продажу лікарських засобів кінцевому споживачу із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та видачею фіскального касового чеку, відсутність обов’язку підтвердження первинними документами факту придбання ФОП лікарських засобів призводить до неможливості доведення факту придбання фальсифікованих лікарських засобів кінцевим споживачем безпосередньо в пункті їх продажу та надає можливість напівлегального збуту таких «лікарських засобів».

Більше аргументів у якості підстав для уведення РРО для ФОП у фармацевтичній галузі авторами законопроекту не надано.

Доведемо той факт, що вказані твердження не мають під собою підґрунтя:

Згідно з Ліцензійними умовами, аптечний пункт — структурний підрозділ аптеки, який створюється в лікувально-профілактичних закладах. Тобто у лікарнях, санаторіях, профілакторіях тощо. У вказаних медичних закладах медичний контроль за станом здоров’я пацієнта має найвищу ступінь, саме пацієнти (переважно стаціонару) є споживачами ліків, придбаних в аптечному пункті. Приймаються ці ліки під контролем лікарів, а відтак, виявлення фальсифікату є в сотні разів простішим й оперативнішим. Жодний адекватний злочинець не шукає найнебезпечніших для себе шляхів здійснення злочинної діяльності. Торгівля фальсифікатом — це кримінальний злочин, крім того, ліцензіат однозначно буде позбавлений ліцензії й не зможе в подальшому функціонувати. Законодавство не може надавати можливості торгівлі фальсифікатом, фальсифікат поза законом, отже, твердження авторів є необґрунтованим.

Відсутність чи наявність РРО взагалі не стосується теми фальсифікату, ось статистика, якою володіє ГО «ВОМФАФР»:

  • Лист Держлікслужби (вих. № 2358-1.3/2.1/17-12 від 07.02.2012 р.): за 2010–2011 рр. 91% фальсифікованих серій та 67,8% найменувань виявлено у юридичних осіб;
  • Лист Держлікслужби (вих. № 8773-1.2/2.1/17-13 від 16.04.2013 р.): на безліцензійних складах у Львівській області було виявлено 31 факт фальсифікації лікарських засобів, у товариств з обмеженою відповідальністю — 17, у ФОП — 7, в інших — 15. Із загальної кількості виявленого фальсифікату на долю ФОП припадало лише 10%;
  • Лист Держлікслужби (вих. № 20361-1.3/2.0/17-14 від 29.10.2014 р.): у 2013 — 9 міс 2014 р. територіальними органами надано 104 розпорядження про заборону обігу фальсифікованих лікарських засобів, виявлених у юридичних осіб (95,4%)! При цьому, у ФОП виявлено лише 5 таких фактів (4,6%). За 2013 — 9 міс 2014 р. у юридичних осіб виявлено 311 незареєстрованих лікарських засобів (68,5%). За той же час у ФОП виявлено 143 (31,5%). За 2013 — 9 міс 2014 р. юридичним особам надано 113 розпоряджень про заборону обігу неякісних лікарських засобів (76,9%), а ФОП — 34 (23,1%).

В останні 3 роки Держлікслужба безпідставно відмовляється надати таку статистику ГО на її запити, але за наявною інформацією, динаміка не змінюється. Наведемо повідомлення зі ЗМІ за квітень 2017 р.: за посиланням на прес-службу Управління СБУ в Одеській області, співробітники Служби безпеки України спільно з прокуратурою та поліцією припинили в Одесі масштабне виробництво та реалізацію фальсифікованих ліків. Ділки збували фальсифікат на території регіону через власну та інші аптекарські мережі, частину підроблених ліків реалізовували в інших областях України. За попередніми оцінками, зловмисники встигли продати фальсифікованих препаратів на понад 30 млн грн.

Оскільки юридичні особи використовують РРО у своїй діяльності, відсоток правопорушень даної категорії з боку ФОП є мізерним і не свідчить на користь тверджень авторів законопроекту про зв’язок між фальсифікатом і відсутністю РРО. Отже, авторами не здійснено детального аналізу ситуації на ринку лікарських засобів, зокрема, стосовно розповсюдження фальсифікату. Замість цього реалізується явно лобістський сценарій, який просувають об’єднання великих аптечних мереж, зокрема ВГО «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)» багато років поспіль (зацікавлені можуть знайти пропозиції та її аргументи у мережі Інтернет).

Щодо відсутності контролю факту продажу лікарських засобів кінцевому споживачу, то це також безпідставне твердження, оскільки ФОП зобов’язана видати покупцю товарний чек, згідно з п. 159 Ліцензійних умов (постанова КМУ № 929 від 30.11.2016 р.).

Щодо відсутності обов’язку підтвердження первинними документами факту придбання ФОП лікарських засобів, то вказане твердження авторів також не відповідає дійсності. Згідно з п. 28 Ліцензійних умов, лікарські засоби та супутні товари, що надійшли до аптечного закладу, оприбутковуються після перевірки їх фактичної кількості та проведення вхідного контро­лю якості, але не пізніше наступного робочого дня з моменту їх отримання. А п. 165 Ліцензійних умов висуває наступну вимогу: ліцензіат, який провадить діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, зберігає протягом не менше 3 років документи, що засвідчують купівлю, із зазначенням дати, назви, форми випуску, кількості, серії та терміну придатності одержаного лікарського засобу, виробника, інформації про постачальника та реквізитів його ліцензії. Також, за п. 26 Ліцензійних умов суб’єкт господарювання зобов’язаний зберігати сертифікати якості виробника та/або імпортера… на серії лікарських засобів, реалізованих суб’єктом господарювання, протягом 3 років з дати придбання.

Більш того, Ліцензійними умовами передбачено зустрічний (подвійний) контроль­ шляхом встановлення аналогічних вимог до суб’єктів оптової торгівлі лікарськими засобами (обов’язково використовують РРО), а саме:

  • ліцензіатом протягом не менше 3 років зберігаються документи, що підтверджують факт купівлі або продажу, із зазначенням дати, назви, кількості, серії та терміну придатності отриманих та поставлених лікарських засобів, інформації про покупця (постачальника). Ліцензіатом забезпечується можливість відстеження руху кожної серії лікарського засобу (п. 124 Ліцензійних умов);
  • підприємству з оптової торгівлі необхідно використовувати всі доступні засоби для мінімізації ризику потрапляння фальсифікованих лікарських засобів до легального ланцюга постачання. Перед будь-якою закупівлею лікарських засобів необхідно здійснити відповідну кваліфікацію постачальників… (п. 130 Ліцензійних умов);
  • проведення операцій із закупівлі лікарських засобів підтверджується відповідними документами, у яких відображено всі операції з купівлі та продажу із зазначенням дати купівлі або постачання, назви, серії, кількості отриманого або поставленого лікарського засобу, терміну його придатності, найменування і місцезнаходження постачальника або одержувача. Документи, що підтверджують здійснення операцій між виробниками і дистриб’юторами, а також між самими дистриб’юторами, повинні містити інформацію про отримані лікарські засоби (зокрема за допомогою використання номерів серій), усіх постачальників або одержувачів лікарських засобів (п. 131 Ліцензійних умов).

Таким чином, первинні документи щодо кожної серії лікарського засобу протягом 3 років зберігаються як у дистриб’ютора, так і у ФОП, і перевірити їх досить легко. Відсутність таких документів загрожує обом суб’єктам позбавленням ліцензії та припиненням діяльності. Про «напівлегальний збут» (за словами авторів проекту) взагалі не може йти мова.

Авторами законопроекту просто ігнорується специфіка ліцензійної діяльності, яка суттєво відрізняється від діяльності ФОП в інших сегментах ринку.

Отже, в діяльності ФОП присутні всі обов’язки і вимоги, «відсутність» яких використовують автори проекту у якості підстав для нав’язування РРО.

Авторами проекту ФОП — суб’єкти роздрібної торгівлі лікарськими засобами, так би мовити, «притягнуті за вуха» до задекларованої мети та цілей проекту. Єдиним мотивом вказаних дій є виконання замовлення аптечних мереж, які намагаються остаточно монополізувати ринок лікарських засобів та здійснювати диктат своєї цінової політики споживачам без жодних альтернатив. Ця боротьба триває багато років, і всі зацікавлені сторони можуть з легкістю знайти попередні законопроекти і їх аргументацію в архівах засобів масової інформації.

ФОП за обмеженого доходу та кількості працівників виконує такі самі вимоги Ліцензійних умов, як і аптечні мережі (квадратура аптеки, кваліфікація персоналу, обладнання, мінімальний асортимент і таке інше). Автори проекту, позбавляючи ФОП 2-ї категорії права не використовувати РРО, залишають їм всі наявні обмеження та вимоги. Тобто, малих підприємців за обсягом обов’язків та витрат наближають на 99% до аптечних мереж, при тому, що ФОП ані фінансовим капіталом, ані кількістю аптек, ані умовами закупівлі товару не може конкурувати з мережами. ФОП не пропонується надання РРО безкоштовно, навпаки, нав’язується крім РРО, новий продукт — фіскальна печатка, яка буде обов’язковим реквізитом розрахункового документа, що друкується у вигляді двомірного штрихового коду (QR-код розміром не менш 20х20 мм). І це теж додаткові фінансові навантаження на мале підприємництво разом із збільшенням розмірів штрафних санкцій, технічними фолами за необізнаністю у користуванні РРО та в дотриманні всіх супутніх вимог. Технічне обслуговування РРО, інтернет та інші фінансові навантаження теж покладаються на ФОП. При всьому тому, що тільки мінімальна заробітна платня 10 фахівців віднімає 384 тис. грн. на рік від загального прибутку ФОП. Якщо ж автори намагатимуться ще зменшити його розмір, то функціонування ФОП у визначених законом межах взагалі є неможливим.

Така «державна» стратегія призведе виключно до ліквідації малого підприємництва на фармацевтичному ринку.

Новації авторів проекту матимуть наступні наслідки:

1) ліквідація доступності лікарських засобів та медичних виробів для мешканців сільської місцевості, у якій, крім комунальних аптек, на 90% функціонують тільки аптеки ФОП;

2) істотне подорожчання для цієї категорії населення ліків та медичних виробів на вартість проїзду до міст та смт, де існують аптечні мережі;

3) обмеження доступу населення до лікарських засобів та медичних виробів, зростання цін на них, може призвести до негативних наслідків для здоров’я хворих, які потребують їх застосування під час лікування та моніторингу стану свого здоров’я;

4) таке становище викликатиме зростання попиту на дійсно тіньові схеми розповсюдження ліків через мережу Інтернет з доставкою товару поштою. Не секрет, що пропозицій таких послуг дуже багато. Ліцензіати не бавляться таким способом заробляння коштів, оскільки це підстава для позбавлення ліцензії. Отже, хто саме здійснює такі операції, звідки бере ліки, фальсифіковані чи ні, залишається великою загадкою. Розмір грошового обороту від такого продажу — це питання фіскальних органів, проте після закриття аптек ФОП він тільки зростатиме;

5) аптечні мережі отримують остаточне монопольне/домінуюче становище на ринку лікарських засобів та медичних виробів, що не­одмінно призведе до цінових змін не на користь населення.

Висновки АМКУ за результатами дослідження регіональних ринків є тому яскравим підтвердженням.

ГО «ВОМФАФР» наполягає на виключенні ФОП 2-ї групи платників єдиного податку, що здійснюють торгівлю лікарськими засобами, з тексту законопроекту з відповідними змінами.

Ч. 2 ст. 48 Господарського кодексу України декларує, що держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього. Обговорюваний законопроект супере­чить вказаній нормі та, навпаки, спрямований на ліквідацію малого підприємництва на ринку лікарських засобів.

Велику надію ми покладаємо на захист законних прав та інтересів малого підприємництва з боку Державної регуляторної служби України та народних депутатів України, які дійсно відстоюють інтереси народу, а не великого бізнесу.

Закликаю всі небайдужі громадські об’єднання приєднатися до позиції ГО «ВОМФАФР», підтримати відкрите звернення та відстояти малий бізнес у фармацевтичному секторі економіки.

З повагою
Олена Пруднікова,
голова ГО «ВОМФАФР»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті