Всесвітньому дню боротьби з діабетом присвячується. Жінки та діабет: право на здорове майбутнє

Всесвітній день боротьби з діабетом відзначається в день народження канадського фізіолога Фредеріка Бантинга — 14 листопада — щорічно, починаючи з 1991 р. З 2007 р. цей міжнародний день відзначається як офіційна подія ООН. Визнаючи, що цукровий діабет є хронічною, розповсюдженою та високовартісною хворобою, що становить серйозні виклики для розвитку країн світу, Генеральна асамблея ООН закликала держави-члени розробляти національну політику щодо профілактики та лікування цукрового діабету. Всесвітній день боротьби з діабетом в Україні — це інструмент впливу на державну політику щодо цього захворювання та можливість переконати можновладців у необхідності віднесення цукрового діабету до пріоритетів охорони здоров’я України. Тому мета проведення заходів, приурочених до цього міжнародного дня, — не просто поширена інформаційна кампанія, що, безперечно, має велике значення, але й фокусування уваги державних інституцій на загрозі епідемії цукрового діабету для того, щоб добитися прийняття Національного плану дій щодо цукрового діабету в Україні.

Всесвітньому дню боротьби з діабетом присвячується. Жінки та діабет: право на здорове майбутнє

Щороку Міжнародна діабетична федерація обирає тему всесвітньої кампанії. Цьогорічна тема Всесвітнього дня діабету: «Жінка та діабет — право на здорове майбутнє». Наразі у світі понад 199 млн жінок живуть з цукровим діабетом. За прогнозами, до 2040 р. ця цифра збільшиться до 313 млн. 2 з 5 жінок із цукровим діабетом знаходяться у репродуктивному віці, це понад 60 млн жінок у всьому світі. Цукровий діабет є 9-ю провідною причиною смерті жінок у всьому світі, що спричиняє 2,1 млн випадків смерті на рік. Жінки з цукровим діабетом ІІ типу майже в 10 разів частіше хворіють на серцево-судинні захворювання, ніж жінки без цієї патології. До того ж у жінок із цукровим діабетом І типу підвищений ризик раннього викидня або народження дитини з вадами розвитку.

Якщо у жінки немає цукрового діабету, а хвороба виявлена в когось з родини — дитини чи чоловіка — саме на її плечі, як правило, лягає основний тягар щодо піклування про хворого — вирішення питання щодо зміни способу життя, системи харчування тощо. Саме тому цьогоріч Всесвітній день боротьби з діабетом присвячений тому, як допомогти жінці вистояти в ситуації, коли цукровий діабет руйнує життєві плани та змушує пристосовуватися до нового способу життя.

Програмні події до цього міжнародного дня розпочалися в Києві 9 листопада, і протягом декількох наступних днів увага до проб­леми цукрового діабету приверталася під час прес-конференцій, спортивних подій, зокрема турніру з футзалу «Ukrainian Diabetes Cup 2017» та проекту «Діафорум» з програмою, багатою на інформаційні заходи, майстер-класи та навіть фешн-шоу, зірками якого стали маленькі леді з цукровим діабетом.

ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ В УКРАЇНІ — ПОТОЧНА СИТУАЦІЯ

9 листопада в інформаційному агентстві «Уніан» відбулася прес-конференція з нагоди Всесвітнього дня боротьби з діабетом, під час якої анонсувалися події, приурочені до цього міжнародного дня, та було надано інформацію щодо поточного стану справ у напрямку піклування про хворих на цукровий діабет в Україні.

У рамках заходу Ірина Власенко, заступник голови ради Української діабетичної федерації, наголосила, що захворюваність на цукровий діа­бет у світі набуває ознак пандемії. «Цукровий діабет несе значне фінансове навантаження на економіки держав. У 2006 р. була прийнята резолюція ООН «Про Всесвітній день діабету», головним досягненням якої стало те, що вона закликала уряди держав прийняти національні програми щодо профілактики та лікування цієї патології. Станом на 2016 р. 157 (88%) країн світу мають національні програми з лікування цукрового діабету. Україна ж, реалізувавши 2 національні програми (1999–2007 рр. та 2009–2013 рр.), досі немає плану дій щодо подолання цієї хвороби. Відсутність стратегії та планування дій стосовно контролю цієї хвороби негативно вплинула на стан медичної допомоги хворим та рівень життя тих сімей, що стикнулися з цукровим діабетом», — зазначила спікер.

Алла Шлапак, депутат Київської міської ради, голова ГО «Соціальна справедливість», додала, що держава має опікуватися раннім виявленням цукрового діабету та вчасним наданням кваліфікованої медичної допомоги таким пацієнтам. Це, у свою чергу, допоможе знизити тягар хвороби на економіку краї­ни, в першу чергу завдяки зменшенню кількості ускладнень. До того ж вона наголосила, що вкрай важливим є економічний аналіз ефективності реалізованих та майбутніх програм для хворих на цукровий діабет: «Слід вводити економічні індикатори щодо оцінки ефективності тієї чи іншої програми, що реалізується для хворих. Так, після закінчення у 2013 р. загальнодержавної програми щодо цукрового діабету слід було зробити розрахунки її ефективності, наприклад, чи допомогла вона зменшити кількість ускладнень у пацієнтів. Проте складається враження, що в нашій державі важливим є лише освоєння кош­тів, виділених з бюджету на ту чи іншу програму», — підкреслила спікер.

А. Шлапак також повідомила, що силами громадських організацій наразі йде підготовка Національного плану дій щодо цукрового діабету. «Сподіваємося, що нам вдасться до весни поточного року опрацювати цей документ та подати його на розгляд у МОЗ», — додала вона.

Іван Сорока, президент Українського медичного клубу, член Громадської ради при МОЗ, повідомив, що в Україні на цукровий діа­бет хворіє кожна 10–12-та людина. «Цукровий діабет — це світова проблема. У світі таких хворих — близько 400–450 млн. Понад половина із загальної кількості хворих на цукровий діабет — жінки. У нашій країні у близько 1,3 млн осіб відмічають цукровий діабет. ВОЗ та ООН рекомендують урядам країн приділяти належну увагу профілактиці та лікуванню цукрового діабету, проте, на жаль, наша держава не піклується належним чином про таких хворих.

Важливо опікуватися не лише медикаментозним забезпеченням пацієнтів з цукровим діабетом, а й наданням їм соціальних гарантій та їх соціалізацією в цілому», — зазначив спікер. За його словами, Громадська рада при МОЗ проголосувала за створення робочої групи з відновлення в Україні реалізації державної програми з цукрового діабету, якою передбачено комплексне вирішення проблем таких пацієнтів. І. Сорока також акцентував увагу на важливості раннього виявлення хвороби: «Менеджмент пацієнта з цукровим діабетом — це надзвичайно важкий тягар для державного бюджету. При цьому лікування ускладнень цієї патології є вкрай дороговартісним. Саме тому важливо вчасно виявляти та ефективно контролювати стан хворого».

Валентина Очеретенко, голова ради Української діабетичної федерації, підкреслила, що життя з цукровим діабетом — це справжня школа мужності та щоденна копітка робота. При цьому в більшості випадків хвороба тягарем лягає саме на жінок: «По-перше, серед хворих на цукровий діабет — половину становлять жінки. По-друге, багато жінок стикаються з гестаційним цукровим діабетом у період вагітності. Неналежний контроль­ рівня глюкози в крові під час вагітності може призвести до негативних наслідків для здоров’я майбутньої дитини, появи в неї врод­жених вад розвитку. Однак проблемі гестаційного діабету не приділяється належної уваги, у тому числі з боку лікарів. По-третє, саме жінки опікуються здоров’ям родини, тому якщо хворобу виявляють в дитини чи чоловіка, переважно жінки слідкують за раціоном харчування та способом життя рідної людини, що захворіла, надають їй необхідну психологічну підтримку».

Таким чином, жінки відіграють важливу роль в догляді за хворими, і цьогорічний Всесвітній день боротьби з діабетом вшановує їх внесок у боротьбу з цим захворюванням.

ЧИ Є ПРОБЛЕМИ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ХВОРИХ НА ДІАБЕТ НЕОБХІДНИМ ЛІКУВАННЯМ?

10 листопада продовжився цикл заходів, присвячених Всесвітньому дню боротьби з цук­ровим діабетом. Міжнародна діабетична асоціа­ція України організувала прес-конференцію в інформаційному агентстві «Укрінформ» на тему «Жінки та діабет».

Президент Міжнародної діабетичної асоціації України Людмила Петренко озвучила невтішні цифри. В Україні на сьогодні близько 1,2 млн хворих на цукровий діабет. Минулого року зафіксовано 94 тис. нових випадків захворювання, з них — 1298 дітей.

«Нарешті держава запустила реєстр інсулінозалежних пацієнтів європейського рівня, який дозволяє в режимі реального часу знати, скільки на сьогодні пацієнтів з таким діагнозом, які інсуліни вони отримують, які витрати має держава, і найголовніше — який рівень контролю хворих на цукровий діабет», — зазначила вона.

За словами Л. Петренко, реалізація пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну (далі — Пілотний проект) сприяє зменшенню витрат пацієнтів на лікування за рахунок відшкодування вартості препаратів інсуліну з боку держави. Проте наразі не всі регіони беруть участь у Пілотному проекті, тому Л. Петренко сподівається, що найближчим часом вони також приєднаються до нього. «Сподіваємося, що з 1 січня 2018 р. ми будемо мати публічну інформацію про перелік аптек у системі реімбурсації інсулінів та узагальнені дані щодо реєстру хворих», — зазначила спікер.

Крім того, у деяких областях здійснюється недостатнє фінансування в рамках Пілотного проекту. Мова йде про Харківську, Сумську, Полтавську і Кіровоградську області. «Ми також звертаємося до Міністерства охорони здоров’я України з проханням передбачити субвенцію на повне забезпечення пацієнтів препаратами інсуліну, і це дозволить нашим хворим не залежити від рішень місцевої влади, коли закінчаться гроші», — зауважила Л. Петренко, додавши, що Міжнародна діабетична асоціація України вже зверталася з відкритим зверненням до глави Уряду Володимира Гройсмана.

Голова Київського благодійного фонду «Діа­бетик» Наталія Власенко повідомила про те, що основним заходом в Україні, присвяченим Всесвітньому дню боротьби з цукровим діабетом, є прес-конференція «10-та річниця відзначення Всесвітнього дня цукрового діабету як офіційної події ООН» в Українському кризовому медіа-центрі, який відбудеться 14 листопада. Участь у заході візьмуть лікарі, фармацевти, представники виробників лікарських засобів, депутатського корпусу та влади. З програмою Всесвітнього дня діабету–2017 в Україні, яка триватиме 9–14 листопада 2017 р., можна ознайомитися за посиланням: wdd.org.ua/програма-вдд2017-в-києві.

В Українському домі також будуть проведені лекції та майстер-класи для пацієнтів, а також науково-практичний семінар для лікарів-ендокринологів. «Усі бажаючі матимуть змогу безкоштовно пройти експрес-аналіз рівня глюкози в крові й отримати консультації фахівців та просвітницьку літературу з питань профілактики та лікування цукрового діабету», — зазначила вона, закликаючи усіх бажаючих взяти участь у заходах і здійснити ранній скринінг з профілактичною метою.

«Влада Києва турбується не тільки про хворих на цукровий діабет, а й про пересічних громадян для того, щоб на ранній стадії діагностувати і запобігти розвитку тяжких форм цукрового діабету», — наголосила Валентина Гінзбург, директор Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації, додавши, що в столиці налічується близько 85 тис. пацієнтів з цукровим діабетом. З міського бюджету у цьому році було виділено близько 60 млн грн. на їх лікування. Діти на 100% забезпечені інсулінами у формі картриджів.

Крім того, за словами В. Гінзбург, в рамках міської цільової програми «Здоров’я киян» у наступному році заплановано виділити кош­ти на закупівлю тест-смужок для скринінгової програми.

Всесвітньому дню боротьби з діабетом присвячується. Жінки та діабет: право на здорове майбутнє

Протягом поточного року у столиці періодично проводяться просвітницькі заходи, присвячені боротьбі з цукровим діабетом. Останній проект, який запроваджено у Києві з початку листопада, — пілотний проект «Лікар у Вашому домі», завдяки якому кожен бажаючий зможе отримати консультацію лікаря, не відвідуючи медичний заклад. У рамках проекту у Подільському районі Києва визначено вже 10 точок, де будуть облаштовані стаціонарні пункти «Лікар у Вашому домі». Зокрема, у центрах надання адміністративних послуг, аптеках мережі КП «Фармація» і кількох супермаркетах.

В. Гінзбург повідомила, що завдяки таким заходам протягом 2017 р. дослідження на рівень глюкози у крові проведено близько 45 тис. осіб. «Але є й дуже невтішна цифра: у 15–30% випадків під час різних заходів ми діагностуємо завищені показники рівня глюкози у крові», — зауважила вона.

Олена Семиренко, начальник відділу ціноутворення та реімбурсації департаменту раціо­нальної фармакотерапії ДП «Державний експертний центр МОЗ України», повідомила про те, що центр виступає адміністратором електронного реєстру пацієнтів, які потребують інсулінотерапії (далі — Реєстр), що передбачено наказом МОЗ України від 23.12.2015 р. № 890.

У рамках доступу до Реєстру визначено 3 рівні користувачів, які мають обмежений доступ до даних, і чітко визначений функціонал:

  • користувач І рівня — лікар, який призначає препарати інсуліну;
  • користувач ІІ рівня — департаменти охорони здоров’я і МОЗ України;
  • користувач ІІІ рівня — аптечний заклад, який здійснює відпуск препаратів інсуліну в рамках Пілотного проекту.

«На сьогодні до Реєстру підключені майже всі області за 3 рівнями користувачів. Користувачі ІІІ рівня не підключені у декількох областях», — зауважила О. Семиренко, додавши, що серед таких Дніпропетровська, Запорізька, Івано-Франківська, Одеська і Тернопільська області. Наразі в регіонах триває процес акумуляції даних щодо аптечних закладів, які відпускатимуть препарати інсуліну в рамках Пілотного проекту, та передача їм електрон­них ключів доступу до Реєстру.

Значна робота була проведена і в контексті захисту персональних даних. ДЕЦ отримав сертифікат комплексного захисту інформації державного зразка, і вся інформація про пацієнтів перенесена на відповідні сервери, які охороняються державою.

Реєстр також містить функцію виявлення дубляжів. «Тобто є такі випадки, коли одного й того самого хворого було внесено до поперед­нього реєстру або різними мовами. На сьогодні ці дубляжі вже виявлені і їх немає в Реєстрі», — наголосила О. Семиренко.

Загалом на сьогодні в Реєстрі містяться дані щодо 192 тис. пацієнтів, які отримують препарати інсуліну в рамках Пілотного проекту. Кількість відпущених рецептів з початку року — 403 749.

«Коли Реєстр запрацює в повному обсязі, ми вже матимемо більш конкретні дані і зможемо їх аналізувати. Але ми супроводжуємо тільки технічний бік Реєстру. Всю аналітику веде Міністерство охорони здоров’я. Щопонеділка ми звітуємо профільному заступнику міністра щодо роботи Реєстру й отриманих даних», — зазначила О. Семиренко.

«Серед пацієнтів, які отримують інсулін у рамках Пілотного проекту, у більшості хворих виявлено цукровий діабет ІІ типу, але інсулінозалежний. На різних етапах свого життя кожен з них прийшов до лікування інсуліном», — заува­жила лікар-ендокринолог Галина Казмірович, додавши, що в Києві проблем із забезпеченням інсулінозалежних пацієнтів немає.

Що стосується хворих на цукровий діабет ІІ типу, які лікуються таблетованою формою лікарських засобів, то вони мають змогу отримати ліки в рамках урядової програми «Доступні ліки», яка діє з квітня цього року. Вартість таких препаратів повністю або частково відшкодовується з боку держави.

«Єдине, що я і мої колеги хотіли б бачити у цій програмі і, відповідно, у Національному переліку основних лікарських засобів, який буде розширюватися, — це не тільки 2 групи препаратів (метформін і гліклазид), які там є, а й третє покоління препаратів сульфонілсечовини — глімепірид», — наголосила Г. Казмірович, висловивши надію, що у майбутньому їх буде включено до Національного переліку і програми «Доступні ліки».

Крім того, в рамках програми «Доступні ліки» лікарі не мають змоги виписувати комбіновані лікарські засоби.

Наостанок лікар підкреслила, що запровад­ження державних програм щодо забезпечення хворих на цукровий діабет, беззаперечно, підвищує доступність лікарських засобів для пацієнтів.

На завершення прес-конференції Л. Петренко ще раз звернулася до профільного міністерства з проханням сприяти завершенню переходу всіх областей на систему реімбурсації препаратів інсуліну в рамках Пілотного проекту. «Пропонуємо також включити картриджні, змішані та аналогові форми інсуліну до Національного переліку, а також доповнити його комбінованими препаратами у формі таблеток для лікування цукрового діабету ІІ типу», — підкреслила вона.

Л. Петренко також звернулася до групи експертів МОЗ України за напрямами «Ендокринологія», «Дитяча ендокринологія» з проханням провести в кожному регіоні перевірку стану хворих на цукровий діабет, розробити чіткий критерій ефективності лікування і конт­роль за ним.

Світлана Шелепко, Катерина Горбунова,
фото авторів

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*


Последние новости и статьи