Ефективність закупівель ліків для онкохворих за державні кошти 2016 р.: ГО «Центр протидії корупції» презентував аналітичний звіт

12 грудня 2017 р. в Українському кризовому медіа-центрі відбулася презентація аналітичного звіту «Прозорі/неПрозоррі закупівлі», підготовленого ГО «Центр протидії корупції» за результатами закупівель ліків для онкохворих міжнародними організаціями та місцевими лікарнями у 2016 р. У презентації взяли участь Віталій Шабунін, голова правління ГО «Центр протидії корупції», та Олександра Устінова, член правління ГО «Центр протидії корупції». Під час заходу був представлений детальний аналіз закупівель ліків через міжнародні організації, а також проб­леми, з якими стикнулися міжнародні партнери України. Також було проведено порівняльний аналіз ефективності закупівель через міжнародні організації та систему «Прозорро», якою наразі користуються заклади охорони здоров’я. До того ж представники ГО «Центр протидії корупції» розказали про схеми, які працюють на ринку державних закупівель ліків, та що потрібно для того, щоб їх зруйнувати.

Олександра Устінова нагадала, що 3 міжнародні організації були обрані МОЗ для закупівель ліків та медичних виробів за кошти Державного бюджету 2016 р. При обранні організацій для закупівель ліків враховувалися такі фактори, як відсоток комісії, яку брали агенції за виконання роботи, та досвід виконання таких замовлень. Програми закупівель ліків для онкохворих українців, що в 2015 р. курувала британська агенція «Crown Agents», в 2016 р. були передані Програмі розвитку ООН (ПРООН). Головною причиною цього стало незадоволення виконанням цієї програми британською агенцією та затримки з поставками ліків.

У 2016 р. процес передачі закупівель ліків міжнародним організаціям змістився на кінець року. До кінця 2016 р. тривав процес узгодження номенклатур у профільному міністерстві з фахівцями. Контракти з міжнародними організаціями були підписані лише в жовтні, а де-факто процес закупівель розпочався лише в листопаді–грудні 2016 р. Додаткова угода за програмою закупівель ліків для дітей, хворих на онкопатологію, була підписана між МОЗ та ПРООН останньою — 20 грудня 2016 р.

О. Устінова розповіла про законодавчі зміни, які були внесені з метою пришвидшення закупівельного процесу через міжнародні агенції. Зважаючи на величезні затримки, які іноді сягали 9 міс, через погодження деталей закупівель, було внесено низку змін до підзаконних нормативно-правових актів, щоб прискорити процес їх узгодження між міжнародними організаціями та МОЗ. У постанові КМУ від 23 серпня 2016 р. № 557, якою затверджувалися перелік та кількість ліків та медичних виробів, необхідних для закупівель, було запроваджено додаткове поняття — 100% потреби. Тобто у разі, коли міжнародна організація мала змогу за зекономлені гроші дозакупити препарати в рамках однієї програми, вона могла це робити без отримання погодження від Уряду, як це відбувалося раніше. Відтепер потрібна була згода виключно МОЗ, але не перевищую­чи показник 100% потреби в ліках, зазначений у згаданій постанові.

У 2015 р. процеси закупівель та поставок препаратів часто затягувалися через тривале погодження кошторисів та запитів від міжнародних організацій з МОЗ. Були випадки, коли МОЗ погоджувало запити від міжнародної організації 9 міс. Щоб прискорити час погодження деталей з МОЗ, до договорів між міжнародними організаціями та профільним міністерством було внесено поняття «мовчазної згоди». У разі, коли МОЗ не надавалася відповідь на запит міжнародної організації протягом 5 робочих днів, міжнародна організація мала право розцінювати це як згоду Міністерства на її запит.

Водночас в аналітичному звіті «Прозорі/неПрозоррі закупівлі» вказується, що попри те, що в договори було внесено обмеження часу на погодження документів з боку МОЗ протягом 5 робочих днів, на практиці це правило дуже часто не спрацьовувало, бо Міністерство затягувало процес. Так, наприклад, на деякі листи ПРООН відповідь надавалася в останній день з проханням внести технічні правки, наприклад, розділити один запит на два різні чи надати додаткові роз’яснення, які не змінювали суті.

У 2016 р. закупівлі ліків для онкохворих українців через ПРООН відбувалися за 2 державними програмами: «Централізована закупівля хіміотерапевтичних препаратів, радіофармпрепаратів та препаратів супроводу для лікування онкологічних хворих» (далі — програма дорослої онкології) та «Централізована закупівля лікарських засобів та виробів медичного призначення для лікування дітей, хворих на онкологічні та онкогематологічні захворювання» (далі — програма дитячої онкології). Для закупівель ліків та виробів медичного призначення для онкохворих ПРООН було перераховано 750 млн грн.: за програмою дитячої онкології — 353 млн грн., дорослої онкології — 397 млн грн.

За результатами звіту ГО «Центр протидії корупції», за програмою дитячої онкології за державні кошти покривалося лише 50% потреби в необхідних ліках для онкохворих дітей. ПРООН було замовлено 94 препарати (38 з яких є не основ­ним, а супровідним лікуванням) та 180 медичних виробів і реагентів. 60% бюджету, виділеного на програму дитячої онкології, було витрачено на супровідні препарати, а не на основне лікування. 3 з 94 препаратів коштували 28% загальної суми бюджету. 97% препаратів, закуплених ПРООН за цією програмою, були іноземного виробництва (93% з них вироблені в країнах ЄС) та 3% — українського.

У свою чергу, за програмою дорослої онкології держава покривала лише 20,6% необхідних для лікування хворих препаратів. З них 18,1% — для лікування пацієнтів з онкогематологією, 33,6% — мієлоїдним лейкозом, 17,2% — іншими видами онкопатології. Було замовлено 96 препаратів за цією програмою, з них 54 — для лікування різних типів онкології, 39 — онкогематології, 3 — хронічного мієлоїдного лейкозу. 9 із 96 препаратів є супровідними для лікування онкохворих, а не основним лікуванням. 89% препаратів, закуплених ПРООН за цією програмою, були іноземного виробництва (84% з них вироблені в країнах ЄС) та 11% — українського.

Порівняно із закупівлями за програмами дорослої та дитячої онкології, проведеними «Crown Agents» в 2015 р., під час закупівель за цими програмами ПРООН в 2016 р. вдалося досягти економії коштів на 11%. 82% препаратів було закуп­лено ПРООН за цінами, нижчими, ніж такі для «Crown Agents» у 2015 р., 18% препаратів було закуплено ПРООН за цінами вищими, ніж такі для «Crown Agents» у 2015 р. Під час закупівель ліків через ПРООН серед переможців тендерів суттєво зросла частка виробників ліків.

У презентованому аналітичному звіті вказується, що в окремих випадках номенклатура лікарських засобів для закупівлі була прописана під одного виробника. Так, за програмою дитячої онкології був закуплений препарат Октагам 10% за ціною 370 дол. (близько 9 тис. грн.). 10% розчин імуноглобуліну людини в такому дозуванні є лише у одного виробника. У той же час волонтери закуповують для Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» та інших дитячих відділень лікарень 5% розчин імуноглобуліну людини виробництва «Біофарма» у 8–9 разів дешевше.

Так, за іншою програмою ПРООН закуплено 5% імуноглобулін виробництва компанії «Біофарма» за ціною 40 дол. (1158 грн.). Якби був закуплений препарат українського виробника в подвійній кількості (10% розчин замінити 5%), то економія на закупівлі лише одного цього препарату становила б близько 1,5 млн дол., або 37 млн грн. У свою чергу, за програмою дорослої онкології був замовлений препарат з діючою речовиною тегафур в дозі 400 мг, який є лише в одного виробника у світі.

У 2015 р. було декілька публічних скандалів, що стосувалися закупівлі генеричних ліків українського та індійського виробників для онкохворих дітей. Тому МОЗ було ухвалено рішення відмовитися від закупівлі цих препаратів для дітей та закупити замість них оригінатори.

Попри те, що лише 50% потреби у необхідних ліках для онкохворих дітей покриваються за рахунок держави, а решта батьків змушені купувати ліки самі чи шукати їх через волонтерів, навіть ці препарати іноді витрачалися не­ефективно, йдеться у звіті «Прозорі/неПрозоррі закупівлі». Загальна вартість 7 повернутих найменувань препаратів за програмою дитячої онкології становила 470 616 дол., або близько 12 млн грн. Цих ліків було закуплено менше, ніж їх замовляли лікарі. На думку ГО «Центр протидії корупції», поясненням цьому може бути, з одного боку, лобізм певних фармацевтичних виробників, продукцію яких просувають через лікарів та державне замовлення, з іншого — свідомий саботаж лікарів у застосуванні та перерозподілі препаратів, закуплених за державний кошт. Рішенням цієї проблеми, на думку експертів Центру протидії корупції, може бути запуск електронного реєстру обліку лікарських засобів, у якому можна буде відстежувати реальну потребу в препаратах та їх залишки на складах.

Що ж до ефективності закупівель ліків для онкохворих на регіональному рівні, в аналітичному звіті «Прозорі/неПрозоррі закупівлі» йдеться про те, що регіональні онкодиспансери та профільні державні установи закуповували препарати за вищими цінами порівняно з міжнародними організаціями. Іноді вартість одних і тих самих препаратів одного й того ж самого виробника відрізнялася в рази. «394% становила різниця в цінах за один і той самий препарат для лікування раку передміхурової залози, закуплений Закарпатським онкодиспансером та ПРООН. Це ті «відкати», які й далі осідають в кишенях дистриб’юторів, лікарів та голів тендерних комітетів. На жаль, ми мусимо констатувати, що більшість схем, які раніше працювали у сфері державних закупівель ліків, перемістилися в площину регіональних закупівель», — стверджує О. Устінова.

Серед найрозповсюдженіших схем завищення цін на препарати під час закупівель експерти ГО «Центр протидії корупції» називають кулуарні домовленості між учасниками ринку, об’єднання різних препаратів в один лот, прописування технічних завдань під певного виробника чи постачальника, а також реєстрацію завідомо завищених цін на препарати в державному реєстрі оптово-відпускних цін.

«Так, наприклад, деякі учасники в технічному завданні прописують необхідність поставок річної партії препаратів негайно, або протягом 6 год з моменту підписання контракту, — розповів Віталій Шабунін. — Не дивно, що переможцем тендеру стає аптека, розташована на території лікарні, співзасновником якої є головний лікар закладу. На жаль, саме через відсутність можливості контролювати написання технічних завдань система «ProZorro» не може боротися з такими схемами». О. Устінова підкреслила: «Ми спостерігаємо, що більшість схем, які працювали раніше на закупівлях національного рівня, перемістились на закупівлі лікарень».

Загалом за результатами аналітичного звіту «Прозорі/неПрозоррі закупівлі», ГО «Центр протидії корупції» вважає закупівлі лікарських засобів через міжнародні організації інструментом, що доводить свою економічну доцільність та антикорупційну складову.

Світлана Шелепко,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті