Національний перелік основних лікарських засобів містить досить багато питань для ринку — ЄБА

Новий рік асоціюється з новими планами та починаннями. Не винятком є і заклади охорони здоров’я, які вже з 1 січня 2018 р. під час здійснення бюджетних закупівель ліків мають у першу чергу орієнтуватися на Національний перелік основних лікарських засобів (далі — Націо­нальний перелік). Так, положення постанови КМУ від 25.03.2009 р. № 333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» передбачають, що з 1 січня 2018 р. за умови задоволення в повному обсязі потреби в лікарських засобах, зареєстрованих в Україні та включених до Національного переліку, замовники можуть закуповувати ліки, що зареєстровані в Україні та не включені до зазначеного Національного переліку. При цьому перевага надається препаратам, включеним до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. Чи визначені медичними закладами обсяги потреби в закупівлі ліків та чи готові вони забезпечити наявність лікарських засобів, включених до Національного переліку, та які ризики можуть нести новації у сфері регіональних бюджетних закупівель ліків? Із цими питаннями ми звернулися до Комітету з охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА). Ситуацію нам прокоментувала його виконавчий директор Наталія Сергієнко.

Діючий Національний перелік затверджено постановою КМУ № 333. Проте, як ми вже повідомляли, 13 грудня Уряд ухвалив нову редакцію Національного переліку, який міститиме на 60 міжнародних непатентованих назв (МНН) лікарських засобів більше порівняно з чинною редакцією, тобто 427 позицій. Станом на 29 грудня ухвалену Урядом постанову не оприлюднено.

Національний перелік основних лікарських засобів містить досить багато питань для ринку — ЄБА— На нашу думку, ситуація з Національним переліком не є на сьогодні однозначною і такою, що не несе будь-яких ризиків, а діалог з професійною медичною і фармацевтичною спільнотами за цим та іншими напрямками потребує активізації.

Зокрема:

1. На сьогодні відсутнє повне розуміння подальшого використання Національного переліку як базового для закупівель ліків у 2018 р. Достеменно невідомо, як саме була прорахована 100% потреба у ліках на базі Національного переліку за кожним з регіонів; яка саме 100% потреба була визначена на регіональному рівні. Незрозуміло, який саме відсоток від 100% потреби, визначеної на рівні регіонів, буде забезпечений коштами з державного бюджету, та які саме МНН та найменування ліків зможуть бути профінансовані в межах закупівель у 2018 р. для кожного з регіонів.

2. Оновлений Національний перелік на 2018 р., звичайно, не містить усього переліку лікарських засобів, у яких може бути потреба для пацієнтів під час закупівель у 2018 р. Зокрема, деякі категорії і групи населення потребуватимуть ліків, які не увійшли до Національного переліку (наприклад для лікування орфанних захворювань). Поки що, на нашу думку, не знайдено баланс у питанні доступу до ліків, які мають закуповуватися для лікарень, щоб задовольнити базові потреби, та тих, що мають також закуповувати регіони за кошти державного бюджету для забезпечення окремих категорій пацієнтів.

3. До Національного переліку не входять лікарські засоби, які закуповувалися раніше впродовж декількох років за кошти місцевих бюджетів. Не зовсім зрозуміло, чи зможуть і коли саме зможуть медичні заклади продовжити закупівлі цих ліків, аби не допустити переривання лікування пацієнтів за окремими категоріями або групами. За нашими даними, медичним закладам не повністю зрозуміло, де саме варто шукати відправну точку, який механізм застосовувати, щоб взяти на себе відповідальне рішення щодо закупівель ліків поза межами Національного переліку.

4. Не повністю ще вирішені деякі проблеми, що можуть потенційно загальмувати здійснення закупівель тих чи інших лікарських засобів медичними закладами, а саме: відсутність реєстрації/перереєстрації певних лікарських засобів в Україні, відсутність задекларованої на момент закупівель оптово-відпускної ціни (що є обов’язковою умовою).

5. Хвилює питання наявності у 2018 р. певних ліків, які не включені до Національного переліку, в аптечних мережах. На наш погляд, у разі якщо виробник не може гарантувати певний обсяг ліків у межах закупівель за кошти державного та/або місцевого бюджетів, для нього може постати питання доцільності подальшої реєстрації/перереєстрації та/або ввезення в Україну такого препарату і його постачання в аптеки. Це питання може потенційно становити певний ризик.

За нашою інформацією, МОЗ України планує втілювати в життя певний комунікаційний план, який є дуже бажаним на сьогодні, оскільки медичній і фармацевтичній спільнотам бракує інформації щодо подальшого розвитку цього напрямку. Покращення комунікації, відкрите обговорення з відповідними експертами подальших планів і способу їх втілення, на нашу думку, принесло б користь державі і сприяло б більшому розумінню усіх пов’язаних із закупівлями ліків процесів, включаючи закупівлі за кошти і держбюджету, і місцевих бюджетів.

Підсумовуючи, можна сказати, що Національний перелік — як єдиний на сьогодні орієнтир для виробників щодо ліків, в яких з боку держави озвучена основна потреба для населення країни, — містить ще доволі багато питань для ринку.

Вважаємо, що лише за умови налагодження постійної попереджувальної комунікації з активною експертною фармацевтичною і медичною спільнотами можуть бути вирішені ці значущі для сфери охорони здоров’я питання.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи