Очікування суб’єктів фармацевтичного ринку від 2018 р.

13–14 грудня відбулася конференція «Охорона здоров’я та фармацевтика–2018. Прогнози та очікування», організатором якої виступила юридична компанія (ЮК) «Правовий Альянс». У заході взяли участь представники бізнесу, державних органів влади, профільних асоціацій. У рамках даної публікації висвітимо питання конкуренції на фармацевтичному ринку, реформи фінансування системи охорони здоров’я, програми реімбурсації «Доступні ліки», змін до Національного переліку основних лікарських засобів (далі — Національний перелік) та ін.

МЕДИЧНА РЕФОРМА

Олександр Жигінас, проектний менеджер реформи охорони здоров’я офісу реформ КМУ, зазначив, що передбачені відповідно до реформи 2000 пацієнтів, яких має обслуговувати один сімейний лікар, розглядається як оптимальний обсяг практики на первинній ланці медицини. Однак наразі немає підстав нормативно жорстко прив’язувати заявлену кількість в 2000 до одного лікаря. Наприклад, якщо в населеному пункті буде лише один сімейний лікар, а в ньому проживає трохи більше 2000 осіб. Для таких випадків розроблятиметься гнучкий спосіб регуляції, але в першу чергу треба подивитися, наскільки швидко у сімейних лікарів кількість пацієнтів перевищить 2000. При цьому оплата за пацієнтів, які не встигли підписати декларацію з сімейним лікарем, також здійснюватиметься у вигляді медичної субвенції.

Крім того, доповідач повідомив, що як тільки Президент підпише законопроект «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» (реєстраційний № 6327) (прим. ред.: відповідний документ підписано 28 грудня і він набуде чинності 30.01.2018 р.), офіс реформ КМУ подасть проект нормативного акта про створення Національної служби здоров’я і про затвердження її положення.

До того ж на фінальній стадії розробки знаходиться проект спільного наказу МОЗ та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі — Мінрегіон України), яким затверджуватиметься порядок формування спроможних мереж надання первинної медичної допомоги, у якому буде роз’яснено, де має розміщуватися заклад, скільки в ньому повинно бути лікарів та регулюватиметься питання кількості пацієнтів.

У 2018 р. планується розробити тарифи для вторинної ланки медицини і проект гарантованих медичних послуг, який буде подано восени разом із законопроектом «Про Державний бюджет України на 2019 р.».

Ярослава Августинович, головний лікар Васильківського районного центру первинної медико-санітарної допомоги, підкреслила, що фіксувати за одним лікарем певну кількість пацієнтів неправильно, оскільки потрібно враховувати особливість регіонів України та дефіцит кадрів. Наприклад, у сільській місцевості часто працюють лікарі передпенсійного віку, а також є амбулаторії, де посади сімейних лікарів вакантні. Існують населені пункти, де на одного лікаря можуть припадати 2000–3000 пацієнтів, і є від­окремлені населені пункти, у яких максимум буде 1000 пацієнтів. У зв’язку із цим потрібно чітко і зважено підійти до розподілу пацієнтів, бо навіть якщо розділити кількість пацієнтів на тих лікарів, що наявні, то це виходить значно більше, аніж 2000.

Ірина Сисоєнко, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, повідомила, що з метою систематизації роботи первинної ланки медицини в Парламенті зареєстровано законопроект «Про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини». Він має законодавчо врегулювати механізми роботи первинної ланки, і саме в ньому визначено, які лікарі є лікарями первинної ланки, які заклади відносять до первинного рівня медичної допомоги, яким є механізм взаємодії між ланками медицини і т.д. Також вона нагадала, що законопроект № 6327 передбачає 3 роки на реалізацію його положень. У 2019 р. має початися реформа фінансування вторинної ланки медицини. І наразі підготовлено всі документи для запровадження пілотних проектів в інститутах Національної академії медичних наук України. Зокрема, в Інституті нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова вже прораховано вартість усіх послуг.

Також І. Сисоєнко підкреслила, що Закон України від 06.04.2017 р. № 2002-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» (далі — Закон № 2002) став першим кроком з впровад­ження реформи фінансування первинної ланки медицини, оскільки перехід від існування бюджетних установ до утворення медичних закладів іншої організаційно-правової форми має сформувати для них фінансову, господарську і управлінську самостійність. Закон № 2002 введено в дію 6 листопада, через 6 міс з дати його прийняття, і цей час виділявся Уряду для розробки необхідної нормативної бази для реалізації закону. Однак КМУ не прийнято жодного акта, хоча для реалізації Закону № 2002 важливим є затвердження Порядку укладання договірних відносин між закладами охорони здоров’я та розпорядниками бюджетних коштів. Те ж саме стосується Порядку формування і проведення конкурсів на посаду головних лікарів. Тож, спікер висловила сподівання, що найближчим часом ці документи все ж буде прийнято.

Крім того, доповідач підкреслила, що прийняті закони не вирішують усіх проблем системи охорони здоров’я, зокрема відсутність належного рівня фінансування. Тому Комітети Верховної Ради України з питань охорони здоров’я та з питань соціальної політики починають роботу над розробкою законопроекту «Про загальнообов’язкове медичне страхування».

Під час виступу І. Сисоєнко було поставлено питання щодо перспектив прийняття Парламентом у другому читанні законопроекту № 3246 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони реклами лікарських засобів)», що в тому числі стосується і ТВ-реклами. На це вона відповіла, що у зв’язку з непопулярністю теми заборони реклами лікарських засобів наразі немає політичної волі для його винесення на розгляд у другому читанні.

Олексій Бабич, генеральний директор, головний лікар Медичної лабораторії «Діла», зазначив, що приватний сектор медицини з радістю долучиться до реалізації реформи первинної ланки, оскільки на відміну від комунальних закладів, у приватних лікарнях уже оптимізовано витрати. Вони не утримують великої кількості адміністративного персоналу та неефективні будівлі, як це роблять деякі комунальні заклади.

При цьому спікер зауважив, що лікарі не поспішають ставати фізичними особами — підприємцями (ФОП), бо вони отримають кошти лише за надання медичних послуг, а сплачуватимуть комунальні платежі й закуповуватимуть обладнання за власний кошт, хоча утримання комунальних закладів покладено на місцеві органи влади. Через це виходить так, що лікарі-ФОП нестимуть тягаря своєї діяльності самостійно, а держава все одно витрачатиме кошти на утримання неефективної мережі закладів охорони здоров’я.

Тетяна Думенко, директор ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (далі — ДЕЦ), повідомила, що наразі у відомстві активно впроваджуються електронні інструменти комунікацій. Так, уже розроблено електронні заяви на державну реєстрацію лікарських засобів, запущено систему збору даних про побічні реакції і аналізу карт-повідомлень про відсутність ефективності. У тестовому режимі в 2017 р. запрацював Реєстр клінічних випробувань.

Марина Бучма, директор зі зв’язків з органами державної влади: «Дискусія про реформу системи охорони здоров’я в рамках конференції була дуже насиченою. Так і повинно бути, адже реформа стосується кожного і в корпоративному, і в державному секторах. Абсолютна більшість учасників підтримують курс реформи, розуміють необхідність змін у фінансуванні системи охорони здоров’я. Це взаємне розуміння і прагнення підвищити якість медичних послуг в Україні є фундаментом для успішної реалізації різних напрямків реформи».

Також під час заходу за допомогою skype-зв’язку виступив Ектор Кастро, старший технічний директор проекту USAID/SAFEMED, який зазначив, що у процесі реформування системи охорони здоров’я необхідно посилювати управління цією сферою та покращувати правила та підходи до управління фінансовими ресурсами. Потрібно визначитися, які послуги надаватимуться, яку кількість населення вони охоп­люватимуть ними, яким є обсяг цих послуг і т.д. Для визначення охоплення населення послугами охорони здоров’я можна скористатися такими підходами, як оцінка медичних технологій; аналіз рішень; контролювання ціни; проведення централізованих переговорів і закупівель. Усі ці підходи можуть розглядатися Урядом України як шляхи вдосконалення роботи системи охорони здоров’я в Україні. Зокрема, оцінка медичних технологій — це систематична оцінка якості, ефектів або впливу різних технологій, які застосовуються у сфері охорони здоров’я. Це можуть бути самі лікарські засоби, медичні вироби, певні процедури. В основному порівнюють безпеку та ефективність, у тому числі економічну, препарату А з препаратом В, чи процедур між собою. Е. Кастро зауважив, що потрібно використовувати різні підходи і проводити аналіз прийнятих рішень, що дозволить Україні визначитися з пріоритетними напрямками роботи.

МІЖНАРОДНІ ЗАКУПІВЛІ

Зафар Юлдашев, координатор програми ПРООН із проведення закупівель, зауважив, що закупівлі ліків за кошти 2015 р. передано міжнародним закупівельним організаціям досить пізно, тому їх проводили фактично в 2016 р., а за кошти 2016 р. — в 2017 р. Це, зокрема, пов’язано з тим, що в інших державах, для яких ПРООН також закуповує ліки, більш гнучке законодавство дозволяє швидше реагувати на запити. В Украї­ні ж доводиться збирати велику кількість документів, що пов’язано з бюрократичними процесами.

Коментуючи нещодавнє підписання ПРООН довгострокових угод з виробниками ліків, доповідач зазначив, що завдяки цьому в 2018 р. організація відразу ж після отримання номенклатури від МОЗ України зможе відправляти цим компаніям замовлення на виробництво і постачання ліків. У зв’язку із цим доповідач висловив сподівання, що закупівлі за кошти 2018 р. розпочнуться і завершаться саме в 2018 р.

Крім того, він підкреслив, що будь-яка закупівля має здійснюватися на підставі раціональних підходів, а саме правильного планування. У разі якщо закупівлі необхідно проводити раптово і в стислий термін, то ціна препаратів може бути вищою, оскільки доведеться купувати залишки на складах. Проте якщо для закупівлі виділяти більше часу, то виробники можуть планово виготовити і поставити необхідну кількість препаратів, таким чином ціна буде нижчою. Саме тому ПРООН­ завжди закликає до своєчасної передачі закупівель міжнародним організаціям.

Пан Юлдашев підкреслив, що проведення закупівель лікарських засобів міжнародними організаціями — тимчасова міра на період проведення реформи державних закупівель та створення національного закупівельного агентства. У 2019 р. функція централізованих закупівель ліків повинна повернутися до юрисдикції відповідного агентства МОЗ України. ПРООН готова всіляко допомагати Міністерству в створенні такого національного закупівельного агентства. У той же час необхідна колективна участь представників фармацевтичного ринку в цьому процесі. Важливо вчасно розпочати пілотування, що дозволить ПРООН передати свої напрацювання та досвід проведення закупівель в Україні до моменту закінчення повноважень міжнародних організацій у сфері закупівель ліків.

Крім того, ПРООН виступає за усунення законодавчого обмеження, яке наразі дозволяє лише обмеженому колу державних підприємств здійснювати поставки на території України. Це сприятиме конкуренції серед компаній, які надають логістичні послуги, а також покращанню рівня послуг і зниженню цін на такі послуги.

Під час виступу З. Юлдашеву було поставлено питання щодо того, чому ПРООН не оприлюднює інформацію щодо цінових пропозицій учасників торгів. На це він відповів, що правила роботи організації у всіх країнах однакові. Оприлюднення результатів тендерів з інформацією про учасників та деталі контрактів суперечитиме правилам щодо конфіденційності. Також існує таке поняття, як референтність цін — ціни виробника на одному ринку можуть відрізнятися від цін того самого виробника на іншому. Незважаючи на те що бюджет центральних закупівель загалом великий, обсяги закупівель за певними позиціями можуть бути незначними. Оприлюднення інформації про цінові пропозиції може призвести до того, що виробники виходитимуть на торги з цінами, аналогічними цінам на ринках інших країн Центральної і Східної Європи, які є вищими за нинішні цінові пропозиції. Це в кінцевому підсумку знизить доступність ліків для пацієнтів.

Крім того, для унеможливлення зловживань з боку регіональних офісів ПРООН під час закупівель, штаб-квартира регулярно проводить аудити регіональних проектів, у тому числі проекту із закупівель ліків для України. Також передбачена процедура оскарження результатів торгів, проведених ПРООН, — в рамках кожного тендера пуб­лікуються інструкції з оскарження результатів.

У свою чергу, Тетяна Коротченко, представник Crown Agents в Україні, порекомендувала Уряду під час створення національної закупівельної агенції проаналізувати світову практику роботи подібних організацій і обрати саме той варіант, який працюватиме в Україні. Також вона підкреслила, що під час створення такої агенції та протягом її роботи виробники повинні надавати їй роз’яснення щодо особливостей своєї діяльності, щоб в агенції розуміли, чому виробники можуть зробити саме так, а не інакше. Тому відповідальність за удосконалення роботи агенції лежить на виробниках.

Володимир Редько, виконавчий директор Асоціації виробників інноваційних ліків «АПРАД», зазначив, що для виробників перевагою міжнародних закупівель є те, що з’явилася можливість здійснювати прямі поставки і, як наслідок, скоротилися операційні витрати.

Також він повідомив, що завдяки спрощенню державної реєстрації лікарських засобів, які закуповуються міжнародними організаціями, деякі з генеричних виробників скористалися ситуацією і намагалися реєструвати препарати з порушенням патентних прав виробників оригінальних лікарських засобів, що також є складністю, яка заважає бізнес-процесам в Україні і впливає на її інвестиційну привабливість.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК

Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я, зауважив, що 13 грудня Уряд розширив Національний перелік з 367 МНН до 427. І з 1 січня ці МНН використовуватимуться всіма лікувальними закладами для забезпечення 100% потреби в лікарських засобах. Після цього кожен лікувальний заклад може додатково закуповувати будь-які зареєстровані в Україні ліки, що використовуються в клінічних протоколах. Однак це не остаточна версія Національного переліку, він постійно доповнюватиметься. Проте для того, щоб той чи інший препарат потрапив до нього, заявник повинен довести доцільність включення до переліку конкретного лікарського засобу, при цьому не тільки з точки зору безпеки, якості, але й економічної ефективності.

Також 13 грудня Урядом ухвалено й зміни до постанови КМУ від 17 серпня 1998 p. № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань». З 1 січня у закладів охорони здоров’я також є можливість закуповувати ліки для пільгових категорій населення відповідно до постанови № 1303 лише з урахуванням однієї деталі: усі ліки обов’язково, окрім того, що мають бути зареєстровані в Україні, повинні бути включені до клінічних протоколів.

Щодо урядової програми «Доступні ліки» доповідач зазначив, що МОЗ має намір розширити її за рахунок коштів, які залишаться невикористаними в ході відшкодування вартості препаратів для лікування 3 нозологій, включених до програми. Він підкреслив, що МОЗ нікого не змушує їх використовувати, бо якщо кошти у вигляді медичної субвенції надійшли в область, і в залежності від кількості населення їх розподіляють між районами і містами області, то муніципалітети мають брати активну участь у цьому процесі. Тому в разі необхідності на рівні обласної ради потрібно швидко приймати рішення стосовно перерозподілу коштів з районів, де є надлишок коштів, до тих районів, які вже їх освоїли. Якщо б місцева влада цим займалася, то кошти, які не використано за 2017 р., вже були б освоєні, тому в рамках децентралізації важливо, щоб не тільки центральна влада була залучена до цього процесу.

МОЗ у подальшому планує поширити програму «Доступні ліки» й на інші нозології (Прим. ред.: наразі Уряд доповнив програму лише 2 МНН: лозартан та глібенкламід — для лікування відповідно серцево-судинних захворювань та цукрового діабету II типу. Однак на сайті МОЗ для громадського обговорення оприлюднено проект документа, яким пропонується доповнити програму «Доступні ліки» 4 новими МНН препаратів, які використовуються при трансплантації органів та тканин: азатіоприн (Azathioprine), циклоспорин (Ciclosporin), такролімус (Tacrolimus), мікофенолова кислота та її солі (Mycophenolic acid)). На думку Р. Ілика, програму потрібно поширити і на ліки для терапії онкозахворювань. Однак, на жаль, через фінансову складову наразі це зробити неможливо.

Крім того, Р. Ілик звернув увагу на проблему з розпорядниками бюджетних коштів за програмою «Доступні ліки». Постановою передбачено, що доступ до програми мають лікарі як приватних, так і державних медичних закладів. Однак відповідно до законодавства приватний заклад не є кінцевим розпорядником бюджетних коштів. Тобто такий заклад має звернутися до бюджетної установи з проханням виділити для нього кошти на цю програму. Наразі, наприклад, у Дніпро­петровській обл. не можуть дійти консенсусу комунальні й приватні заклади, і ці питання може бути вирішено шляхом створення Національної служби здоров’я Украї­ни, яка контрактуватиме всі заклади охорони здоров’я, незважаючи на їх форму власності.

Також він повідомив, що МОЗ наразі працює з міжнародними партнерами в частині передачі певних функцій Міністерства. Наприклад, якщо ДЕЦ проводить в повному обсязі експертизу реєстраційних матеріалів лікарського засобу під час його державної реєстрації, то тоді чи є потреба в тому, щоб Міністерство брало участь у процедурі реєстрації? На думку посадовця, логічно було б, щоб процедурою реєстрації займалася лише одна установа, яка має статус спеціального центрального органу виконавчої влади і яка після проведення належної експертизи здійснювала б реєстрацію лікарських засобів і несла б за це повну відповідальність. Крім того, у МОЗ вважають, що процедура державної реєстрація — це не властива для Міністерства функція, воно має займатися лише реалізацією політики у сфері охорони здоров’я, однак для такого розподілу потрібно напрацювати ряд змін до нормативно-правових актів.

Олена Матвєєва, директор департаменту фармаконагляду ДЕЦ, наголосила, що Націо­нальний перелік створено для 100% забезпечення громадян у контексті реімбурсації лікарських засобів або під час їх амбулаторного лікування. При цьому розширення Національного переліку — це процес, до якого прагне МОЗ, однак це не означає, що його може бути розширено до розмірів вже скасованого переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва,які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, затвердженого постановою КМУ від 05.09.1996 р. № 1071. Тому треба розуміти, що в рамках наявного фінансування держава поки може гарантувати забезпечення ліками своїх громадян тільки відповідно до Національного переліку. При цьому МОЗ не виключає, що з розвитком економіки він розширюватиметься.

Уаніта Фолмсбі, керівник проекту USAID/SAFEMED, повідомила, що організацією наразі розробляється план комунікації і стратегій з підтримки МОЗ у багатьох напрямках, у тому числі щодо реімбурсації лікарських засобів, Національного переліку і т.д. Щодо самої стратегії з комунікації, то наразі в Україні існує проблема з налагодженням діалогу між різними учасниками галузі охорони здоров’я, зокрема, партнерами, пацієнтами. Одним з напрямків роботи проекту SAFEMED є покращення комунікації і наразі йдуть консультації саме з питань розробки комунікативної стратегії, у тому числі щодо того, яким чином налагоджуватиметься діалог між учасниками процесу. 12 грудня План комунікації надано в USAID для його затвердження.

Тарас Лясковський, начальник управління фармацевтичною діяльністю та якості фармацевтичної продукції МОЗ, зауважив, що на сьогодні існують 3 етапи формування Національного переліку. Перший етап полягав у прийнятті абсолютно нової редакції Національного переліку, яку було затверджено постановою КМУ від 16.03.2017 р. № 180. Другий етап полягає в розширенні цієї редакції Національного переліку МНН за процедурою «fast-track», що здійснено на засіданні Уряду 13 грудня. Перед тим, як подати ці зміни до Уряду, всі звернення суб’єктів господарювання, лікарів, пацієнтських організацій, які отримувало МОЗ, було надіслано до Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів, який надав їм відповідну оцінку. Більшу частину запропонованих у зверненнях лікарських засобів було враховано і вони увійшли в прийняту 13 грудня редакцію Національного переліку.

Оскільки не всі запропоновані лікарські засоби внесено, то існує третій етап формування Національного переліку, який полягає в комунікації, а саме: виробники можуть подати заявку на включення з обґрунтуванням якості, безпеки, ефективності, економічної доцільності своїх препаратів та звіти оцінки технологій охорони здоров’я. Таким чином, на думку доповідача, у 2018 р. МОЗ працюватиме над третім етапом, завдяки чому лікарські засоби включатимуться до Національного переліку економічно виважено.

Дмитро Алешко, партнер ЮК «Правовий Альянс, зазначив, що третій етап формування Національного переліку, тобто процедура подачі заяв виробниками, повноцінно запрацює тільки в комбінації з введенням переговорної процедури і затвердженням її на рівні законодавства. Рішення про підготовку такого нормативно-правового акта Міністерством вже прийнято, і зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» буде підготовлено з усіма подальшими підзаконними нормативно-правовими актами.

КОНКУРЕНЦІЯ НА ФАРМРИНКУ

Коментуючи проведені Антимонопольним комітетом України (АМКУ) розслідування щодо договорів дистрибуції, Світлана Панаіотіді, державний уповноважений АМКУ, зазначила, що комітет за цими договорами оцінював вплив компаній на фармацевтичний ринок за діючою речовиною.

Однак з цим твердженням не погодився Андрій Горбатенко, адвокат, асоційований партнер ЮК «Правовий Альянс». Він підкреслив, що визначення товарних меж ринку — питання досить дискусійне, оскільки в рамках державних закупівель є певний сенс оцінювати ринок за МНН, але в ритейлі ринок конкурує за іншими критеріями, а саме за показаннями терапевтичного застосування. Коли юристи визначають межі ринку, то оцінюють вплив препаратів виробників за показаннями до застосування. І це більш наближено до того, як фармацевтичні компанії бачать конкуренцію на ринку.

На це С. Панаіотіді зауважила, що на даний момент вказаний підхід використати неможливо. АМКУ міг би ним скористатися, якби на фармацевтичному ринку всі компанії використовували однакові типові договори дистрибуції. Тоді можна було б проводити оцінку ринку саме за показаннями до застосування препаратів компаній і їх вплив на ринок. Доповідач підкреслила, що АМКУ розроблено рекомендаційні роз’яснення, дотримання яких дозволить уникнути штрафу від АМКУ, і у разі виникнення в компаній сумнівів щодо застосування певних положень своїх договорів, вони можуть ними скористатися.

Стосовно накладених АМКУ штрафів, то відповідно до законодавства він має право накладати штрафи в розмірі 10% від обороту компанії на ринку. Однак існують методичні рекомендації щодо розрахунку штрафу, якими затверджено відповідну методику, яка й використовувалася для вже винесених АМКУ рішень.

Олена Шевчук, заступник директора департаменту розслідувань порушень законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ, зазначила, що законодавством встановлено визначення поняття «конкуренція», відповідно до якого — це змагання з метою здобуття переваг завдяки власним досягненням. І компанії пам’ятають з цього визначення тільки слова про «змагання» та «здобуття переваг». Однак у процесі конкуренції «власні досягнення» — не менш важливі. Позиція АМКУ з цього приводу полягає в тому, що «власними досягненнями» не вважається початкове завищення в 3–4 рази ціни порівняно з аналогічними препаратами, а потім їх зниження за відповідною домовленістю про розподіл значного обсягу заробітку. АМКУ вважає, що в таких випадках відбувається неправомірне обмеження конкуренції. Тому комітет наголошує, що «власними досягненнями» може вважатися проведення якісної рекламної кампанії, прозоре зниження цін тощо.

Також доповідач підкреслила, що для розслідування було обрано ті угоди, які за попередніми оцінками АМКУ вважалися проблемними з точки зору конкуренції, хоча в договорах дистрибуції багатьох компаній, у яких АМКУ їх брав для аналізу, проблем не виникало.

ПРОГНОЗИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Сергій Іщенко, директор компанії «Proxima Research», зазначив, що за підсумками 10 міс 2017 р. роздрібний та госпітальний сегменти разом демонструють темпи приросту в гривневому (+20%) та доларовому вираженні (+15%). У 2018 р. також очікується приріст близько 20%. У 2017 р. споживання ліків у роздрібному сегменті збільшилося на 22% в гривневому вираженні, у доларовому еквіваленті — на 18% та в упаковках — на 9%. (Прим. ред.: детальний аналіз ринку див. у «Щотижневику АПТЕКА» № 49 (1120) від 18.12.2017 р.).

Щодо можливих викликів на фармацевтичному ринку, то на думку С. Іщенко, якщо не враховувати можливість будь-якого форс-мажору, то в економічному плані серйозних потрясінь очікувати не варто. Виділений на програму реімбурсації 1 млрд грн. також особливо не впливатиме на ринок порівняно з іншими факторами. Щодо медичної реформи, то на думку доповідача, незрозуміло, яким чином тією ж кількістю коштів за тих самих проблем можна домогтися кращого ефекту, ніж зараз, просто перенаправивши грошовий потік по-іншому. Тепер пацієнтам потрібно укладати контракти, щоб мати доступ до безкоштовних медичних послуг, а лікарі все одно отримуватимуть кошти через ці заклади, які, у свою чергу, звітуватимуть Національній службі здоров’я про надання медичних послуг. Тобто система по суті не зміниться. На думку спікера, зміни потрібно починати із запровадження на законодавчому рівні поняття «професій публічного права», до яких належатимуть лікарі, провізори та представники інших професій, які в силу своєї специфіки роботи задовольняють особисті потреби людини. Це надасть поштовх до розвитку професійного самоврядування і дозволить вирішити етичні проблеми між лікарями і пацієнтам, а також питання справедливої оплати праці.

У свою чергу, Георгій Вікторов, голова Представництва Abbott Laboratories GmbH в Україні, зазначив, що чіткий план дій щодо імплементації реформи охорони здоров’я відсутній, через це пацієнти і лікарі ще й досі не розуміють, що зміниться з її впровадженням. Також відкритим залишається питання, звідки братимуть гроші на її реалізацію, якщо навіть на програму реімбурсації обіцяють протягом 3 років виділяти тільки по 1 млрд грн., і незрозуміло, чи буде відбуватися подальше фінансування цієї програми взагалі.

Тетяна Печаєва, генеральний директор групи компаній «Лекхім», повідомила, що компанія «Лекхім» взяла участь у програмі «Доступні ліки» і в неї не виникло нарікань на роботу даної програми, оскільки гроші на відшкодування вартості ліків держава виплачувала вчасно і, як результат, збільшувався обсяг реалізації препаратів компанії. Щодо ризиків спікер підкреслила, що головним є те, щоб фінансування програми не переривалося, оскільки вже в грудні розпорядники бюджетних коштів повідомили, що кошти скінчилися, і попросили призупинити продаж ліків за даною програмою. Однак складно пояснити пацієнтам, чому на сьогодні не проводиться реалізація програми, і весь негатив від цього в першу чергу спрямовується на провізора. Тому спікер побажала, щоб в 2018 р. держава реалізовувала в повному обсязі всі заплановані проекти і нічого нового поки не розпочинала впроваджувати.

Артем Матвєєв, директор з продажу та маркетингу компанії «Алкалоід», зауважив, що компанія «Алкалоід» у 2018 р. планує збільшити свою частку на фармацевтичному ринку України. Причому таке зростання заплановане не у зв’язку з реформою, а завдяки збільшенню покриття і виведенню нових продуктів на ринок, але при цьому компанія 100% братиме участь у програмі реімбурсації.

Щодо викликів у 2018 р. для фармацевтичного ринку, то найбільша загроза для виробників — це заборона реклами. Не тільки тому, що це обмежить компанії, які мають рекламні бюджети, а й тому, що вивільнені грошові ресурси підуть в інші канали комунікації, і не завжди прозорі, а АМКУ може не впоратися з цією проблемою. Однак заборона реклами передбачена Коаліційною угодою Парламенту VIII скликання, і очевидно, депутати будуть намагатися перед виборами довести, що вони виконують цю угоду.

У свою чергу, Павло Харчик, президент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів», зауважив, що наразі незрозуміло, як ця реформа спрацює і чи буде вона послідовною, що дуже важливо. Бо з одного боку проводиться програма реімбурсації, а з іншого — планується скорочення територіальних органів Державної служби Украї­ни з лікарських засобів та контролю за наркотиками, зменшення кількості перевірок і т.д. Тобто, на думку доповідача, в охороні здоров’я 100% потрібно щось змінювати, але таким чином, щоб це розуміли і підтримували всі учасники сфери охорони здоров’я.

Асоціація в 2018 р. прогнозує ріст ринку медичних виробів на рівні 17%. Однак цей ринок значною мірою залежить від ринку лікарських засобів. Наприклад, коли було введено програму «Доступні ліки», збільшилися продажі глюкометрів і тонометрів. Тобто пацієнти отримали безкоштовно чи частково безкоштовно певні ліки і у них виникла необхідність контролювати рівень глюкози в крові чи артеріального тиску. Такі ж тенденції щодо розвитку ринку медичних виробів очікуються і в наступному році.

Євген Прохоренко,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті