Демонополізація аптечного ритейлу: держава має встановити жорсткі правила гри

За словами президента ООРММП України Валерія Печаєва, в Україні триває процес консолідації аптечного ритейлу, яка може перерости в монополію окремих аптечних мереж. Негативним наслідком такого процесу може слугувати підвищення цін на лікарські засоби для українців.

Це питання вже піднімалося на рівні правління ООРММП України, за результатами чого було створено робочу групу для опрацювання шляхів вирішення ситуації. «Ми зверталися за роз’ясненнями до Державної служби Украї­ни з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Антимонопольного комітету Украї­ни, Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба). Усі одностайно відповіли, що на ринку склалися несприятливі умови. Тому органи всіляко сприятимуть у вирішенні цього питання», — зазначив В. Печаєв, додавши, що спільно з ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» (далі — ГО «ВФП») було прийнято рішення розробити законопроект «Про фармацевтичну діяльність».

Перш ніж представити концепцію, яка має бути закладена в законопроекті, голова правління ГО «ВФП» Олег Клімов коротко описав існуючу ситуацію в аптечному ритейлі:

• безсистемне відкриття нових аптечних закладів;
• невідповідність працівників аптечних закладів в окремих випадках кваліфікаційним вимогам;
• різні форми оподаткування суб’єктів господарювання;
• знищення аптечних закладів, які виконують соціальні функції.

На переконання О. Клімова, такі процеси відбуваються у зв’язку з відсутністю законодавчого фундаменту, на якому має будуватися діяльність аптечного ритейлу. Проект закону «Про фармацевтичну діяльність» має врегулювати правовідносини, які не охоплені Основами законодавства України про охорону здоров’я та Законом України «Про лікарські засоби», а саме:

• розмежувати відносини, пов’язані з обігом лікарських засобів та фармацевтичною діяльністю як видом підприємництва;
• ввести поняття фармацевтичної діяльності як професійного виду діяльності, визначити її ознаки та кваліфікаційні вимоги до фармацевтичних працівників;
• ввести класифікацію суб’єктів фармацевтичної діяльності;
• містити положення щодо обмеження спів­праці суб’єктів господарювання з резидентами країни-агресора;
• приділити значну увагу роздрібному аптечному сегменту: класифікації аптечних закладів; вимогам до корпоративної структури, найменування, фармацевтичної допомоги; антимонопольним обмеженням щодо контролю аптек та ін.;
• закріпити положення щодо зовнішньої діяльності, надання маркетингових послуг і договорів консигнації;
• визначити порядок формування органів самоврядування;
• встановити організаційно-правові засади боротьби з фальсифікатом тощо.

Детально зупинившись на аптечній діяльності, яка має бути врегульована законопроектом, О. Клімов зазначив, що аптеки доцільно поділити на види за територією розміщення (загальні, лікарняні, військові) та категорії за рівнем фармацевтичного обслуговування (І рівень акредитації — всі аптечні заклади, ІІ і ІІІ рівні акредитації — аптечні заклади, що надають додаткові фармацевтичні послуги).

Відповідаючи на питання, як законопроект має вплинути на демонополізацію аптечних закладів, доповідач зазначив, що він має встановити обмеження щодо відкриття нових аптек. Відстань між двома аптечними закладами по прямій лінії має становити не менше 500 м. Слід встановити обмеження щодо кількості аптек у межах однієї аптечної мережі. Необхідно також визначити чіткі вимоги до власників аптек. Наприклад, у ряді європейських країн власниками аптек можуть бути виключно особи, які мають вищу фармацевтичну освіту.

Підтримуючи ідею розробки законопроекту «Про фармацевтичну діяльність», голова правління ПрАТ «Ліки Кіровоградщини» Сергій Хільченко наголосив на тому, що перш за все необхідно визначитися з його концепцією. Якщо проблеми, які на сьогодні існують в аптечному ритейлі, не вирішувати, це може призвести до негативних наслідків як для пацієнтів, так і для аптек. При цьому поліпшення ситуації в роздрібному сегменті фармацевтичного ринку має полягати саме в законодавчому врегулюванні.

Поточна ситуація на ринку призводить до закриття аптечних закладів у сільській місцевості. Занепадають аптеки, які здійснюють екстемпоральне виготовлення ліків. Лише 2% всіх аптечних закладів в Україні забезпечують громадян знеболювальними ліками, що містять підконтроль­ні речовини. Натомість відкриваються нові мережеві аптеки, які демпінгують. За відсутності здорової конкуренції в аптечному сегменті малим аптечним підприємствам доводиться закриватися й виходити з ринку. «За цю ситуацію ніхто не несе відповідальності, а страждають перш за все пацієнти», — наголосив директор ТДВ «Рівнефармація» Володимир Синяк.

Зіставивши ризики, які можуть виникнути в разі ухвалення/неухвалення закону «Про фармацевтичну діяльність», директор ДВТП «Волиньфармпостач» Михайло Півнюк, генеральний директор чернігівського КП «Ліки України» Ігор Назаренко, голова правління Полтавської обласної громадської організації «Асоціація працівників фармацевтичної галузі» Ольга Хмельницька також підтримали необхідність розробки базового законопроекту, прийняття якого має вирішити окреслені проблеми й визначити чіткі і жорсткі правила гри на ринку.

В умовах дерегуляції і відсутності встановлених державою правил гри такі правила на свою користь формують монополісти. Тому базове законодавство, яке мало бути прийняте ще 20–25 років тому, необхідно розробляти й імплементувати. На цьому наголосив директор компанії «МОРІОН» Ігор Крячок, виступивши з пропозицією розділити процес підготовки законодавчої бази на декілька етапів. Зважаючи на те, що процес розробки законопроекту та винесення його в сесійну залу Парламенту займе щонайменше півроку, можливо, доцільно було б уже зараз окремим етапом виділити питання врегулювання діяльності інтернет-аптек. Другий етап, який можна запроваджувати одночасно, — вирішення питання щодо кваліфікаційних вимог до аптечних працівників. Якщо контролюючі органи дійсно перевірятимуть дотримання аптечними закладами кваліфікаційних вимог до персоналу, підкоригувати кількість аптек буде просто.

За результатами обговорення питання прий­нято рішення протягом тижня керівникам підприємств — членів ООРММП України опрацювати підготовлене ГО «ВФП» обґрунтування необхідності розробки та прийняття проекту закону України «Про фармацевтичну діяльність» та надати до нього свої пропозиції, а також розглянути можливість підтримки та надання необхідної організаційної та фінансової допомоги в його підготовці та просуванні.

ГО «ВФП», у свою чергу, 31 січня 2018 р. оголошено конкурс на розробку закону України «Про фармацевтичну діяльність». Кваліфікаційні вимоги до розробників:

• до колективу має входити не більше 5 осіб;
• наявність наукового ступеня — кандидат юридичних наук або доктор юридичних наук;
• на посаду керівника — не нижче ніж професор юриспруденції;
• наявність досвіду роботи в системі фармацевтичного права та ін.

Пропозиції надсилати до 10 лютого письмово з написом «Конкурс» за наступною адресою: 01033, Україна, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 23, ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата», О. Клімову.

Перейшовши до наступного питання порядку денного, В. Печаєв виступив з ініціативою передачі функцій реєстрації/перереєстрації, контро­лю виробництва ветеринарних препаратів ДП «Державний експертний центр МОЗ України» та відповідно Держлікслужбі України. Виконавчій дирекції ООРММП України доручено підготувати та направити відповідні звернення до МОЗ України та Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо зазначеної ініціативи.

Для формування плану діяльності ООРММП України на 2018 р. керівникам підприємств доручено надати пропозиції щодо актуальних питань діяльності вітчизняних фармацевтичних виробників, які потребують нагального вирішення.

У рамках наступного питання порядку денного засідання начальник відділу фармацевтичного консалтингу компанії «МОРІОН» Володимир Бортницький презентував присутнім інформаційно-аналітичний огляд основних фінансово-економічних показників діяльності фармацевтичних підприємств України за 2016 р.

«На сьогодні державна статистика за багатьма галузями, у тому числі фармацевтичній, розкидана по більш ніж 600 різного роду документах, статистичних збірниках, доповідях Державної служби статистики України», — зауважив В. Бортницький.

Для підготовки інформаційно-аналітичного огляду основних фінансово-економічних показників діяльності фармацевтичних підприємств України було зібрано й проаналізовано достатньо великий пласт офіційної інформації. Консолідація статистичних даних дозволить мати розуміння поточної ситуації розвитку фармацевтичної галузі й надасть можливість ознайомитися з основними показниками, які можуть бути використані в повсякденній діяльності як керівників фармацевтичних підприємств, організацій роботодавців, так і потенційних інвесторів.

У чому перевага такого підходу? Під час підготовки інформаційно-аналітичного огляду використовується єдине джерело інформації — державна статистика. Діє політика конфіденційності: уся державна статистика, яка може бути використана, носить узагальнений і знеособлений характер. Відтак, виокремити з наведеної статистики показники щодо конкретного підприємства неможливо. Але в той же час можна оцінити потенціал галузі з точки зору основних фінансово-економічних показників.

Структура підготовленого інформаційно-аналітичного огляду основних фінансово-економічних показників діяльності фармацевтичних підприємств України складається з 5 розділів:

• виробництво і реалізація фармацевтичної продукції;
• експорт/імпорт фармацевтичної продукції;
• статистика праці/фонд оплати праці;
• зарубіжні інвестиції;
• оцінка фінансового стану галузі.

Інформаційно-аналітичний огляд планується здійснювати щоквартально на основі відповідних показників.

Члени правління ООРММП України погодилися з тим, що консолідація статистичних даних щодо фармацевтичного сектору потрібна. Аналіз такої інформації сприятиме прийняттю відповідних управлінських рішень керівниками підприємств, дозволить коригувати планування подальшої роботи і стратегії розвитку.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!