Профільний комітет планує звернутись до правоохоронних органів через не ефективне використання МОЗ коштів Міжнародного банку

6 лютого відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет). Однак через відсутність кворуму члени Комітету не змогли розглянути всі питання, які стояли на порядку денному засідання. У зв’язку із цим Ольга Богомолець, голова Комітету, запропонувала заслухати звіт про результати проведених Рахунковою палатою України аналізу стану залучення та використання позик міжнародних фінансових організацій у частині реалізації проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» (далі — Проект) та аудиту цього Проекту, що підтримується коштами Міжнародного банку реконструкції та розвитку (далі — Міжнародний банк), та заходи, що вживаються МОЗ України для усунення виявлених раніше недоліків щодо його реалізації.

Андрій Мамишев, заступник директора Департаменту з питань державного боргу, міжнародної діяльності та фінансових установ Рахункової палати, нагадав, що Проект впроваджується МОЗ України та окремими обласними державними адміністраціями і спрямований на поліпшення надання послуг у сфері охорони здоров’я на місцевому рівні. Особливий акцент зроблено на первинній і вторинній профілактиці серцево-судинних, онкологічних захворювань та посилення спроможності МОЗ виконувати керівну роль у розробці політики в галузі охорони здоров’я. Реалізація проекту розрахована на 5 років — з 2015 р. до 2020 р., а сума позики Міжнародного банку на фінансування Проекту становить майже 215 млн дол. США.

У зв’язку із цим Рахункова палата наприкінці 2016 р. в МОЗ провела спеціальний аудит щодо його реалізації, а влітку 2017 р. під час аналізу стану залучення та використання позики міжнародних фінансових організацій також дослідила стан впровадження цього Проекту. За результатами аналізу Рахункова палата зробила висновок, що хід реалізації Проекту є незадовільним, оскільки показник вибору спрямування та використання коштів позики знаходиться лише на рівні близько 4%, а залучені на його виконання кошти використовуються неефективно та в значно менших обсягах, ніж передбачалося. Аудит показав надмірне затягування початкового організаційного етапу впровад­ження проекту. Так, було укладено лише окремі договори на підготовку основ­них заходів, а більшу частину залучених коштів позики витрачено на консультативні послуги з управління Проектом та його супровід, решту — на послуги з підготовки реконструкції амбулаторій в декількох областях, закордонні навчальні поїздки й інформаційні кампанії. При цьому обсяг використаних коштів позики на дату аудиту майже дорівнював сумі бюджетних коштів, сплачених Україною кредитору за обслуговування цієї позики, а через несвоєчасне спрямування коштів і неефективні витрати у вигляді комісійних за резервування позики виплачено майже 650 млн грн. Головні причини незадовільного стану впровадження Проекту — неповна його підготовка, недоліки в організації та управлінні, неналежний контроль за ходом виконання. Підготовчий етап тривав майже 2 роки, але профільне міністерство не провело низки заходів, необхідних для його своєчасного та належного впровадження. Документи для реалізації Проекту розроблено із затримками очікуваних термінів і порушенням вимог встановленого Урядом порядку. Розроблене техніко-економічне обґрунтування Проекту, на підставі якого приймалося рішення про залучення позики, не містить опису субпроектів і необхідних розрахунків обсягів позики та їх реалізації.

Не сформовано групи консультантів для щоденного управління проектом і координації їх діяльності за відповідними напрямами, а розроблена автоматизована інформаційна система управління документообігом містить ряд недоліків, зокрема щодо формування зведених планів і звітів, а також обліку ресурсів на місцевому рівні. Зазначені ризики та недоліки спричинили несвоєчасне та неефективне впровадження Проекту, а також створили підґрунтя для управлінських прорахунків у забезпеченні залучення необхідних підрозділів МОЗ до його виконання.

Серед причин недоліків в управлінні Рахункова палата виділила часту зміну за період виконання проекту його координаторів у МОЗ, зокрема лише протягом 4 міс — з червня до вересня 2016 р. офіційними координаторами ставали 4 заступники міністра охорони здоров’я. До переліку основних проблем, які супроводжують хід проекту, аудитори Рахункової палати віднесли наступне: несвоє­часне або неповне забезпечення функціонування груп управління проектом як на центральному, так і на місцевому рівнях; планування та звітування здійснювалося в недостатніх обсягах або з недотриманням окремих процедур, встановлених порядків та угоди про позику; з недоліками та порушеннями здійснювалася процедура закупівель товарів та послуг. Серед основних причин затримок — недостатня обізнаність на місцевому рівні з процедурами закупівель; довготривале розроблення технічних завдань та специфікацій. А причинами непідписання договорів щодо закупівлі медичного обладнання було довготермінове вирішення питання обмеження термінів проведення процедури оцінки відповідності цього обладнання на підставі відповідних технічних регламентів.

Впровадження компонента щодо зміцнення урядування в МОЗ у галузі охорони здоров’я також оцінено аудиторами як незадовільне. Причинами цього, зокрема, є відсутність або припинення надання послуг ключовими консультантами з координацією діяльності, зокрема, щодо розвит­ку електронної системи охорони здоров’я та громадського здоров’я, розбудови організаційних спроможностей.

Незабезпечення своєчасного проведення комісією з відбору консультантів, робіт і послуг, операцій із закупівель спричинило значне відтермінування підписання договорів за цими напрямами, що негативним чином вплинуло на виконання заходів зі створення нової системи розвит­ку електронної охорони здоров’я та розроблення реєстрів закладів охорони здоров’я та медичного персоналу. Зі значним відставанням розпочато заходи для підтримки та впровадження проекту, його моніторингу та оцінювання.

Також договори з індивідуальними консультантами для щоденного управління проектом було укладено лише через 3 міс після його запровадження. Більше року був відсутній керівник групи консультаційної підтримки проекту, а виконання робіт консультантами частково не відповідало завданням і, як встановили аудитори, оплату їм здійснювали за відпрацьований час, а не за досягнуті результати в роботі.

Однак у 2017 р. МОЗ повідомило Рахункову палату про вжиття за результатами аудиту заходів і запевнило, що новий склад керівництва МОЗ, який приступив до виконання обов’язків у вересні 2016 р., проаналізував стан справ щодо реалізації даного Проекту. Рахункова палата, зі свого боку, здійснює моніторинг заявленого профільним міністерством прискорення його впровад­ження, а також стосовно доопрацювання системи показників результативності Проекту і оцінки ефекту від його реалізації.

Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я, зазначив, що аудит Рахункової палати проводився за результатами роботи першого року впровадження Проекту. Тому звіт щодо цього аудиту МОЗ взято за основу для покращання його операційної ефективності. І з часу оприлюднення звіту Рахункової палати таку ефективність вдалося суттєво підвищити, що підтверджено результатами останнього засідання Міжнародного банку, проведеного спільно з Міністерством фінансів України (далі — Мінфін), під час якого відбувся регулярний перегляд портфеля Міжнародного банку, у якому Проект визнано одним з найбільш динамічних на сьогодні.

Крім того, відповідно­ до договору­ про позики та рекомендацій Рахункової палати проведено ще кілька аудитів Проекту, зокрема в середи­ні 2017 р. аудиторською компанією здійснено незалежну перевірку, ініційовану Міжнародним банком, яка показала, що всі процедури проводяться відповідно до процедур банку, а в грудні 2017 р. здійснено аудит Проекту Державною аудиторською службою України, у ході якого також не виявлено порушень. У звіті Рахункової палати суть зауважень зводилася до двох пунктів. По-перше, це недостатня швидкість вибору спрямування коштів проекту, тобто ефективність використання запозичених коштів. По-друге, це повільні процедури закупівель послуг, які безпосередньо й впливають на швидкість використання коштів.

МОЗ відповідно до рекомендацій Рахункової палати вжито ряд заходів щодо подолання цих проблем, зокрема внесено зміни в ряд законодавчих актів, які ставали на заваді пришвидшенню процедури. Зокрема, внесено зміни до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», затвердженого постановою КМУ від 27.05.2015 р. № 350. Дані зміни дозволили регіонам більш оперативно використовувати кошти, а саме в регіонах знаходиться основна маса позики. Також внесено зміни до постанови КМУ від 05.09.2007 р. № 1090 «Деякі питання виконання бюджетних програм, спрямованих на реалізацію проектів економічного та соціального розвитку, які підтримуються Міжнародним банком реконструкції та розвитку», якими МОЗ уточнено перелік документів, необхідних для реєстрації Державною казначейською службою України зобов’язань за договорами, що теж знач­но пришвидшило процедури. Крім того, спільно з регіонами вдосконалено операційний план підвищення ефективності реалізації Проекту. Таке налагодження навіть елементарних управлінських процедур дозволило поліпшити показники проекту.

Також П. Ковтонюк зауважив, що станом на 6 лютого за результатами впровадження Проекту загальний обсяг використаних коштів з позики Міжнародного банку сьогодні становить близько 40 млн дол., або 19%. МОЗ вдалося за рік майже в 4 рази збільшити швидкість використання коштів. У перший рік програми — 2015 р. — було використано 1,3 млн дол. за позикою, у 2016 р. — 7 млн дол. , а в 2017 р. — 32,2 млн дол., що значно перевищує обсяг двох попередніх років. За операційним планом на 2018 р. планується спрямувати на реалізацію Проекту ще 67,6 млн дол., завдяки чому використання коштів вийде на погоджені з банком у договорі про позику планові показники.

Також П. Ковтонюк повідомив, що МОЗ домовилося з Мінфіном про особливу процедуру звітності. Зокрема, профільне міністерство щомісячно направляє в Мінфін інформацію про результати використання коштів, а щоквартально проводиться розширена нарада за участю також представників Міжнародного банку.

«Таким чином, визнаючи проблеми, з якими ми отримали цей Проект, а деякі з них залишаються, я не буду говорити, що все йде в ньому прекрасно, але динаміка радикально змінилася, його швидкість значно збільшилася, і хоча сьогодні ми ще відстаємо від запланованих показників, але протягом 2018 р., зберігаючи такий темп, ми зможемо вийти на планові показники щодо цього Проекту», — додав заступник міністра.

У свою чергу, Ольга Богомолець попросила П. Ковтонюка озвучити виконані саме Міністерством проекти, які включали не лише консультативні послуги. Оскільки у відповідь на депутатські запити МОЗ надсилає лише інформацію про те, що кошти Проекту витрачаються на консультаційні послуги. Також голова Комітету попросила надати відповідь на питання, який конкретно результат отримала Україна та пацієнти внаслідок використання кредитних коштів, які держава змушена буде віддавати. Адже питання не полягає в тому, щоб їх використати, а в тому, щоб це дало позитивний результат для системи охорони здоров’я. На це П. Ковтонюк зауважив, що Проектом передбачається використання коштів на 2 компоненти: регіональний, на який виділено 189 млн дол. з 214 млн., та центральний компоненти. І відповідно до договору про позику, кошти, виділені на реалізацію центрального компоненту, тобто профільному міністерству, передбачені саме на отримання консультативних послуг. Основною метою цього компоненту є посилення спроможності міністерства проводити реформи в галузі охорони здоров’я. Тому згідно з планом закупівель Міністерство проводить закупівлі саме консультативних послуг.

«Іноді плутають компонент роботи групи впровадження Проекту з консультантами зовнішніми, які наймаються за планом закупівель. У МОЗ працює група впровадження, робота якої полягає в управлінні цим Проектом. Наймається спеціальний офіс фахівців, які за контрактами працюють і ведуть цей проект. Центральний компонент містить ще 5 підкомпонентів, і кожен з них передбачає також найм відповідних консультантів, експертів, щоб покращувати ці сфери», — зазначив заступник міністра.

Він навів приклади реалізації підкомпонентів, зокрема, з впровадження електронної системи охорони здоров’я, у якому допомога Міжнародного банку відіграє значну роль, оскільки протягом звітного періоду для провадження цієї системи залучено естонську компанію, яка має досвід впровадження такої системи в Естонії та країнах Скандинавії. Дана компанія допомагає МОЗ розробляти архітектуру системи електрон­ного здоров’я, стандарти, які використовуватимуться для цієї системи, стратегію її впровадження на подальші роки, а також набір обов’язкових протоколів і словників, які стануть необхідними для побудови центрального компоненту електрон­ної системи охорони здоров’я.

Окрім цього, наразі триває проект із запровадження системи діагностично споріднених груп. Було придбано австралійський класифікатор DRG, який адаптовано до українських реалій фахівцями-клініцистами, робота яких оплачувалася за кошти Проекту. Також планується придбати програмне забезпечення, яке відповідає за групування кодів, і воно розповсюджуватиметься в тих регіонах, які впроваджуватимуть цей Проект. Для цього в кожному з регіонів за кошти Проекту утворено спеціальну групу з впровадження DRG. Було проведено відповідні тренінги. Ця робота ведеться МОЗ для переходу на принцип «кошти йдуть за пацієнтом» для стаціонарної медичної допомоги, реалізацію якого відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» передбачено до 2020 р.

Ігор Шурма, член Комітету, підкреслив, що хоча Проект називається «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», однак незрозуміло, що українські пацієнти отримали від його реалізації.

«Що люди отримали? Ви говорите про освоєння коштів, ви поїдьте по селах, що люди отримали від 214 млн дол.? Це майже 6 млрд грн. Ми ж за цю позику платимо щороку 1,2 млн дол. відсотків. Більше того, коли не використовуються кошти, за депонування грошей, які своєчасно не беруться, треба сплачувати кошти з українського бюджету. У 2015 р. передбачалося 33 млн грн. для МОЗ, а використали менше половини виділених коштів — 43%. Більша їх частина — 11 млн грн. — пішла на виплату разової комісії за відкриття послуг. Решта — на оплату послуг консультантів і перекладачів; оплату участі в семінарах і навчанні; підтримку групи з впровадження Проекту. На обласному рівні ситуація була не краща. У державному бюджеті закладалося 130 млн, а області змогли освоїти 6,5 млн. У 2016 р. на виконання програми знову було зарезервовано 33 млн грн., а витратили лише 20% відповідно до звіту Рахункової палати. Субвенції областям тоді становили 180 млн грн. і тільки 20% вдалося освоїти. Однак при цьому в Дніпропетровській обл. не закупили передбачене обладнання для 39 амбулаторій, а в Запорізькій — меблі та обладнання для Цент­рів первинної медико-санітарної допомоги; у Закарпатській — інвентар для відділення інвестиційної кардіології; у Львівській — обладнання для мікроскопічної променевої діагностики; у Рівненській — 18 машин швидкої допомоги. Тому дивіться, що відбувається. Скажіть, будь ласка, скільки громадян України, фахівців отримали заробітну плату та робочі місця? Усе закордонні фахівці. Так виходить, що нам дали із закордону кредит, за який ми маємо заплатити гроші. За цей кредит приїжджають із-за кордону фахівці, яким сплачується зарплата, і за це ми ще повинні заплатити відсотки, а якщо ми несвоєчасно це організували, то ми ще платимо гроші за несвоєчасність використання наданих коштів. І коли ми говоримо про те, що в Україні немає грошей та існує позика майже в 6 млрд грн, то все, що відбувається, інакше як злочин назвати неможна», — наголосив І. Шурма. У зв’язку із цим він попросив О. Богомолець усі факти, наведені Рахунковою палатою, передати у правоохоронні органи.

У свою чергу, Тетяна Бахтеєва, член Комітету, підтримала пропозицію І. Шурми, оскільки вважає, що в умовах складної економічної ситуації кошти, отримані за рахунок кредитів, неможна використовувати неефективно.

На це О. Богомолець пообіцяла винести це питання на наступне засідання Комітету, коли буде кворум.

П. Ковтонюк повідомив, що основні закупівлі відповідно до Проекту відбуваються в регіо­нах і вони стосуються саме обладнання, оснащення медичних закладів. Наприклад, у Львові в 2017 р. було повністю оснащено диспансерну лабораторію сучасними мікроскопами, придбано МРТ-апарат для окнодиспансеру; в Рівненській обл. закуплено автомобілі екстреної медичної допомоги, також у Рівненській та Волинській областях побудовано амбулаторії. Крім того, доповідач пообіцяв згодом надати Комітету більш детальну інформацію щодо закупівель, які відбулися в регіонах у 2017 р.

Також під час засідання члени Комітету заслухали звернення народного депутата Сергія Мельничука стосовно стану системи охорони здоров’я в Одеській обл. Однак, враховуючи великий обсяг питань, які виникли під час розгляду цього звернення, О. Богомолець повідомила, що на наступне засідання Комітету буде винесено питання щодо проведення виїзного засідання Комітету з метою розгляду проблемних питань Одеської обл. у сфері охорони здоров’я та прий­няття рішень щодо них.

Євген Прохоренко,
фото Сергія Бека

Комментарии

Олена 08.02.2018 7:34
Обычная европейская практика по отношению к туземцам.

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи