У рамках прес-конференції Володимир Курпіта, генеральний директор ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України», висловив сподівання, що започаткування Партнерства сприятиме прогресу в подоланні епідемії туберкульозу в Україні та консолідації зусиль держави, неурядових та пацієнтських організацій, наукової спільноти, аби досягти цілей, поставлених у рамках Стратегії ВООЗ «END TB».
«У 2017 р. було зареєстровано 21 995 нових випадків туберкульозу без врахування повторних випадків чи рецидивів захворювання. Цей показник знизився на 5,5% порівняно з 2016 р. Проте радіти зарано — якщо порівняти показники захворюваності на туберкульоз в Україні та країнах ЄС, можна побачити, що захворюваність в Україні в 10 разів вища, аніж в сусідніх країнах ЄС. До того ж, згідно з даними ВООЗ, близько 20% випадків туберкульозу в Україні залишаються недовиявленими. Україна є одним зі світових лідерів щодо тягаря мультирезистентного туберкульозу. Значно збільшується кількість випадків захворювання на туберкульоз з розширеною резистентністю — вони становлять до 15% всіх випадків захворювання на туберкульоз, які реєструються в Україні», — зазначив В. Курпіта.
За його словами, протягом останніх років відмічається зниження смертності від туберкульозу — приблизно на 8–10% щорічно. Втім, кожного року від туберкульозу, який є виліковною хворобою, в Україні помирають більше 4 тис. осіб, 90% з яких — особи працездатного віку. Фактично щодня від туберкульозу помирають близько 10 пацієнтів.
Генеральний директор ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» наголосив, що в Україні лише нещодавно почав впроваджуватися комплексний підхід у напрямку виявлення та лікування туберкульозу за участю як міжнародних партнерів, так і недержавного сектору, громадських та пацієнтских організацій. В Україні наявна розгалужена потужна лабораторна мережа, координацію функціонування якої здійснює центральна референс-лабораторія на базі Національного інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського. За підтримки гранту Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією планується здійснити реорганізацію лабораторної мережі та створення ще однієї потужної лабораторії, яка зможе виконувати функції референс-центру на субрегіональному рівні, додав В. Курпіта.
Спікер заявив, що кожна область України наразі забезпечена сучасним діагностичним обладнанням для діагностики туберкульозу, включаючи інстальовані аналізатори «Bactec», системи «Джин Експерт» та «Hain»: «В Україні в протитуберкульозних закладах інстальовано 33 системи «Джин-Експерт», які дозволяють діагностувати мультирезистентні форми туберкульозу протягом 2 год. З метою розширення доступу до ранньої діагностики туберкульозу протягом 2018–2020 рр. заплановано закупити для закладів первинного рівня надання медичної допомоги додатково 90 систем «Джин Експерт». Це дозволить скоротити час виявлення мультирезистентних форм туберкульозу. Наразі в середньому термін від виявлення туберкульозу до його діагностики становить від 14 днів до 1,5 міс в різних регіонах України. За досвідом інших країн, інсталяція системи «Джин-Експерт» на первинному рівні дозволить скоротити цей проміжок часу до декількох днів. З метою ранньої діагностики хіміорезистентної форми туберкульозу зі стійкістю до основних груп протитуберкульозних препаратів та своєчасного призначення адекватних схем лікування хвороби також заплановано додатково інсталювати 2 системи для проведення лінійного зонд-аналізу «Hain» в Одеській та Дніпропетровській областях. Таким чином, у 7 регіонах України таке обладнання стане доступним уже до кінця 2018 р.».
В. Курпіта акцентував увагу на тому, що у 2017 р. було розширено програму лікування туберкульозу, оновлено перелік протитуберкульозних препаратів, що закуповують для України за кошти держбюджету міжнародні організації, розпочато впровадження інноваційних протитуберкульозних препаратів у схеми лікування пацієнтів на базі Національного інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського та в Житомирській обл. «Втім, якщо лікування одного хворого на чутливий до ліків туберкульоз обходиться державі приблизно в 1 тис. грн., то лікування резистентних форм захворювання в рази дорожче. Так, на лікування пацієнтів зі стійкістю до протитуберкульозних препаратів витрачається в середньому 58 тис. грн., а терапія пацієнтів з розширеною резистентністю може перевищувати 200 тис. грн.», — додав В. Курпіта. Спікер переконаний, що вплинути на покращання результатів лікування можна шляхом впровадження амбулаторної моделі лікування. Така практика довела свою ефективність в європейських країнах та відповідає рекомендаціям ВООЗ.
Слід пам’ятати, що туберкульоз є однією з 10 найрозповсюдженіших причин смерті людей у світі, у свою чергу, серед ВІЛ-позитивних осіб — кожен 3-й пацієнт помирає від туберкульозу, підкреслила С’юзен Косінскі Фрітц, директор регіональної місії USAID в Україні, Білорусі та Молдові. Туберкульоз — це виклик для всього світу, і сьогодні цей виклик ще суттєвіший через підвищення стійкості хвороби до лікування. В Україні кожен 4-й новий випадок захворювання на туберкульоз — з множинною лікарською стійкістю.
«У центрі уваги проекту Challenge TB — питання поліпшення якості діагностики та лікування туберкульозу, що здійснюється шляхом впровадження нових протоколів та режимів лікування хвороби, більш ефективних методів лабораторних досліджень, а також моделей амбулаторного лікування пацієнтів. Для успіху проекту потрібні партнери, і саме тому важливе розширення Stop TB Partnership», — зауважила С. Косінскі Фрітц.
Про цілі Stop TB Partnership та успіхи щодо їх досягнення розповів Андрій Мошняга, регіональний радник з Підтримки країн та громад для впливу, Секретаріат Stop TB Partnership (Женева). Він також підкреслив, що туберкульоз є одним з найголовніших інфекційних вбивць у світі, що забирає життя приблизно 1,5 млн осіб щороку. Ефективність боротьби з туберкульозом спікер назвав своєрідним лакмусовим папірцем, що вказує на ефективність функціонування системи охорони здоров’я в країні в цілому.
Мартін Донох’ю, старший радник представництва ВООЗ в Україні, акцентував увагу на стратегії ВООЗ «Stop TB». У центрі її уваги такі питання, як розширення та забезпечення доступу до якісних послуг для попередження та подальшого розповсюдження інфекції, а також зміцнення тих платформ, які використовуються для надання цих послуг. Боротьба проти туберкульозу може бути успішною лише за умови співпраці та партнерства. Саме за таких умов можна досягнути амбітних цілей, зазначених у стратегії «Stop TB»: знизити смертність від туберкульозу на 95% та кількість нових випадків захворювання на 90% за період з 2015 по 2035 р.
Розанна Флурі, регіональний директор Глобального кокусу проти туберкульозу у регіоні Східної Європи та Центральної Азії, відмітила важливість залучення парламентарів до подолання епідемії туберкульозу та привітала успіхи роботи Парламентської платформи боротьби з туберкульозом в Україні.
«Глобальні політичні дії вкрай необхідні, щоб привернути увагу до проблеми туберкульозу. Ми наближаємося до важливого моменту в боротьбі з викоріненням туберкульозу — зустрічі ООН високого рівня з питань туберкульозу, що відбудеться наприкінці 2018 р. Україна — критично важлива країна у боротьбі з туберкульозом, в першу чергу в регіоні Східної Європи та Центральної Азії та в цілому у всьому світі», — зауважила Р. Флурі.
Про роль Національного інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського у роботі Stop TB Partnership в Україні розповів Юрій Фещенко, доктор медичних наук, професор, академік НАМН України, директор Національного інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського.
Він зауважив, що роль інституту полягає в експертній, консультативній, науковій та лікувальній роботі. «На базі лабораторії мікробіології інституту функціонує Центральна референс-лабораторія, що відповідає світовим стандартам. У рамках проекту Challenge TB, що реалізується організацією РАТН за фінансової підтримки USAID, інститут з липня 2017 р. проводить лікування хворих на мультирезистентну форму туберкульозу/туберкульозу з розширеною резистентністю з використанням бедаквіліну. Для хворих, що отримують бедаквілін, інститут з 2017 р. закуповує всі необхідні препарати, а саме меропенем, амоксицилін-клавуланат, лінезолід. За допомогою організації «Лікарі без кордонів» з кінця 2017 р. інститут отримав клофазимін. У рамках обсерваційного наукового дослідження, затвердженого НАМН України, на базі інституту 150 хворих розпочали лікування короткими курсами: 100 пацієнтів уже закінчили лікування, 94 з них вилікувано без жодного рецидиву. У групі порівняння 140 хворих закінчили лікування, 101 з них (72,1%) вилікувано та у 5 виник рецидив мультирезистентної форми туберкульозу», — повідомив спікер.
Ю. Фещенко підкреслив, що Україна входить до переліку країн з найнижчою ефективністю лікування пацієнтів з хіміорезистентними формами туберкульозу, що вказує на важливість об’єднання зусиль усієї країни для зниження тягаря туберкульозу.
Резюмувала виступи спікерів та підкреслила важливість розширення Партнерства «Зупинимо туберкульоз. Україна» заради подолання епідемії туберкульозу в нашій країні Наталія Заїка, координатор програм РАТН.
Після прес-конференції було проведено завершення офіційного створення Партнерства, затвердження статутних документів та вибори керівних органів, а також обговорення та затвердження Стратегії Партнерства на 2018–2023 рр. й плану роботи на 2018 р.
фото автора
Коментарі