Майбутнє мотивує: молоді українські вчені отримали нагороду за дослідження в медицині

Привітати учасників конкурсу завітали почесні гості церемонії: Гієм Граньє, директор компанії «Санофі в Україні», Ізабель Дюмон, надзвичайний і повноважний посол Франції в Україні, а також Олександр Лінчевський, заступник міністра охорони здоров’я України.

Гієм Граньє впевнений, що найкращий спосіб передбачити майбутнє — це створити це майбутнє, і учасники конкурсу для молодих науковців — одні з тих, хто вже зараз створює майбутнє.

Ізабель Дюмон зазначила, що кількість та розмаїття галузей медицини серед представлених на конкурс проектів є індикатором життє­здатності української науки та активної участі молодих науковців у процесі впровадження інновацій. Інновації дозволяють удосконалити якість медичних послуг, але для цього потрібні ідеї, дослідження, і головне — кошти, щоб перетворити їх на реальні рішення, які зможуть застосовуватися в терапевтичній практиці. І проведення цього конкурсу — одна з ініціатив, що допомагають стимулювати наукові дослідження й підтримувати фінансово багато­перспективні проекти в галузі медицини молодих українських науковців.

Олександр Лінчевський побажав учасникам конкурсу насиченого професійного життя та численних наукових звершень.

За 4 міс, упродовж яких приймалися роботи, на конкурс надійшло 101 наукове дослідження із 66 дослідних інститутів, університетів та медичних установ, які охопили більше, ніж 30 медичних сфер. Більшість авторів працювали над дослідженнями інтегрально, на стику різних сфер та напрямків, наприклад, нейрохірургії, фармакології, кардіології. Найбільшу кількість робіт отримано за такими напрямками, як хірургія (20), кардіологія (11), ортопедія та травматологія (8).

Наукові проекти оцінювало поважне журі — провідні українські вчені, експерти в різних галузях медицини, співробітники НАМН України, Національного інституту раку МОЗ України, Національного фармацевтичного університету, Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Експерти оцінювали роботи за такими критеріями, як практичне значення, інноваційний підхід та репрезентативність дослідження. Журі у складі 9 осіб очолив Віталій Цимбалюк, президент НАМН України.

На думку В. Цимбалюка, дуже важливо давати молодим науковцям розвиватися, щоб вони залишалися працювати в Україні, заохочувати їх можливістю виступати та презентувати свої роботи, надавати стипендії та премії. Тому НАМН України з радістю погодилася підтримати ініціативу Санофі в Україні започаткувати такий конкурс, у якому за найкращі роботи передбачено фінансову винагороду (переможці конкурсу отримали грошові призи в розмірі 150, 100 та 50 тис. грн. за перше, друге та третє місця відповідно).

В. Цимбалюк зазначив, що обрати найкращі роботи було дуже важко, оцінювання проходило в декілька етапів і тільки таємне сліпе голосування дозволило визначити переможців конкурсу.

Перше місце посіла Катерина Руденька, науковий співробітник відділу ЛОР-патології дитячого віку ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України». Її експериментальне дослід­ження стосується впливу екстракту cтволових клітин на структури, що відповідають за слух. Тема роботи: «Попередження та відновлення ушкоджень морфофункціонального стану завитки при експериментально викликаному аміноглікозидному ототоксикозі».

Друге місце — Олексій Нехлопочин, лікар-нейрохірург відділення патології спинного мозку та хребта Інституту нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова. О. Нехлопочин — автор розробки новітньої моделі штучного імплантата для заміщення зруйнованих хребців. Тема роботи: «Покращення результатів хірургічного лікування хворих із травматичними ураженнями шийного відділу хребта на субаксіальному рівні».

Третє місце посіла Ольга Шульга, кандидат медичних наук, головний експерт управління охорони здоров’я Волинської облдержадміністрації зі спеціальності неврологія, завідувач відділення неврології, керівник Центру розсіяного склерозу Волинської обласної клінічної лікарні. Учасниця досліджувала вплив шокової реакції на стан пацієнтів з діагнозом «розсіяний склероз». Тема роботи: «Проспективне дослідження впливу психоемоційної реакції у пацієнтів з клінічно ізольованим синдромом розсіяного склерозу на атрофічні зміни головного мозку».

Ініціатори конкурсу впевнені, що з невеликих кроків складаються фундаментальні досягнення і незабаром Україна подарує світові лауреа­та Нобелівської премії з медицини.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!