Назустріч VII Національному з’їзду фармацевтів Фармацевтична енциклопедія. Діячі вітчизняної фармації: різні регіони України

Назустріч VII Національному з’їзду фармацевтів, в рамках підготовки другого (доповненого та переробленого) видання «Фармацевтичної енциклопедії» та під рубрикою «Персоналії вітчизняної фармації» ми закінчуємо знайомити читачів з науковим та фаховим доробком діячів вітчизняної фармації (початок див.: «Щотижневик АПТЕКА» № 21 (742) від 31 травня 2010 р.).

БІЛОВОЛ Олександр МиколайовичБІЛОВОЛ Олександр Миколайович (11.01.1962, с. Мурафа Харківської обл.) — учений у галузі медичних наук, педагог, державний та громадський діяч, доктор медичних наук (1999), професор (2001), член-кореспондент АМН України (2007), заслужений лікар України (2000), заслужений діяч науки і техніки Украї­ни (2004), професор кафедри внутрішньої медицини № 1 та клінічної фармакології Харківського національного медичного університету.

Закінчив: з відзнакою Харківський медичний інститут (1985); Національну юридичну академію ім. Ярослава Муд­рого (1996); Украї­нську фармацевтичну академію (1999).

Працював: в системі охорони здоров’я (1985–1997), Голова правління Державної акціонерної компанії «Ліки України» (1997–2000), народний депутат України ІІІ (2000–2002) та ІV скликання, член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства (2002–2006), член постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї Ради Європи (Страсбург) (2000–2002), перший заступник міністра охорони здоров’я України (2007–2008), перший заступник міністра охорони здоров’я — Головний державний санітарний лікар України (2009–2010).

Напрями наукових досліджень: розробка принципів діагностики, профілактики та лікування кардіо­васкулярних хвороб, внутрішніх хвороб на засадах доказової медицини. Автор понад 165 наукових праць, серед них 2 монографії, 7 підручників та посібників, 3 довідники, 3 патенти. Під його керівництвом виконано та захищено 4 дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук та 6 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук, на даний час готуються до захисту 3 докторські та 2 кандидатські дисертації.

Наукові здобутки: розвинув положення про вплив нейрогуморальних механізмів на структурно-функціональну перебудову та клінічні особливості перебігу серцево-судинних захворювань, становлення гіпертрофії міокарду, значення ремоделювання міокарду для порушення систолічної та діастолічної функції міокарда і розвитку хронічної серцевої недостатності. Ним розроблена концепція патогенетичної цілеспрямованості використання в кардіології сучасних груп лікувальних засобів, необхідною складовою яких є кардіопротекція, яка ґрунтується на відновленні структурно-функціональних властивостей міокарда. Під його керівництвом розроблена Концепція розвитку медичної освіти України (2007), відновлені лікарські спеціальності інтернатури: неонатологія, дитяча анестезіологія та отоларингологія, дерматовенерологія та спортивна медицина, запроваджена в Україні підготовка медичних сестер за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр». За його ініціативою з метою підняття престижності професії медичної сестри та розвитку ступеневої сестринської освіти Міністерством охорони здоров’я України у закладах охорони здоров’я введено посаду заступника головного лікаря з медсестринства, яку мають право обіймати медичні сестри, які мають базову вищу освіту в галузі знань «Медицина», за спеціальністю «Сестринська справа».

Громадська діяльність: голова наглядових рад Харківського національного медичного університету (ХНМУ) та НФаУ; голова спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 ім. Л.Т. Малої по захисту докторських та кандидатських дисертацій при ХНМУ; член редколегій фахових журналів: «Медицина сьогодні і завтра», «Експериментальна і клінічна медицина», «Врачебная практика», «Український терапевтичний журнал». Член Колегії Міністерства охорони здоров’я України, член президії Вченої медичної ради МОЗ України, член Комітету з присудження премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові держави, член Міжвідомчої комісії з впровадження Болонського процесу; член Експертної ради з формування, внесення змін та доповнень до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення. Працюючи народним депутатом Верховної Ради України, був розробником більше 30 законопроектів соціального спрямування. За час перебування на посаді першого заступника Міністра охорони здоров’я — Головного державного санітарного лікаря України було втілено в життя Концепцію розвитку та переоснащення установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби України на 2010–2012 роки, Закон Украї­ни «Про затвердження «Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009–2015 роки», розроблена та прийнята постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби України».

Нагороджений орденами «За заслуги III ступеня» (2002), «За заслуги II ступеня» (2007), «Святого князя Володимира II ступеня» (2007); Почесними грамотами КМУ (2004), Верховної Ради (2005) та МОЗ України (2007).

Основні праці: Історія фармації України. — Х., 1999 (співавт.); Лекарственные препараты Украины: Справочник в 3 т. — Х., 1999–2000 (співавт.); Фармакотерапія внутрішніх захворювань та їх невідкладних станів: Навчальний посібник. — Х., 2001 (співавт.); Медикаментозное лечение внутренних болезней и их неотложных состояний: Навчальний посібник. — Х., 2003 (співавт.); Клінічна фармакологія: Підручник в 2 т. — К., 2005 (співавт.); Спосіб лікування артеріальної гіпертонії. Патент на корисну модель № 28246. Зареєстровано в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 26.11.2007 р. (співавт.); Ожиріння в практиці кардіолога та ендокрінолога: Монографія. — Тернопіль, 2009 (співавт.)

Літ.: Циганенко А.Я. Біловол Олександр Миколайович // Вчені Харківського державного медичного університету. — Х., 2003; Скрипка С.М., Біловол Олександр Миколайович // ЕСУ. — К., 2003; Зайченко О.Є., Латогуз С.І., Шайтуро О.В. Біловол Олександр Миколайович // Історія кафедри внутрішніх хвороб, спортивної медицини та лікувальної фізкультури Харківського державного медичного університету. — Х., 2003.

В.М. Лісовой

ВАРЧЕНКО Віталій ГригоровичВАРЧЕНКО Віталій Григорович (27.06.1950, с. Красногорівка Великобогачанського р-ну Полтавської обл. — 28.05.2004, Київ) — перший заступник Головного державного інспектора Украї­ни з контролю якості лікарських засобів (2000–2004). Зробив значний внесок в організацію системи регулювання обігу лікарських засобів, розвиток української фармацевтичної промисловості, становлення державної системи нагляду та контролю якості фармацевтичної продукції, створення нормативної бази щодо організації лікарського забезпечення в Україні.

Закінчив Харківський фармацевтичний інститут (1972).

Працював: заступник завідувача відділом Бориспільської центральної республіканської аптечної бази Головного аптечного управління, заступник завідувача відділу Київського обласного аптечного управління (1972–1974); товарознавець, інспектор-провізор, старший інспектор, голов­ний інспектор Головного аптечного управління МОЗ України (1974–1991); генеральний директор Українського державного акціонерного консорціуму «Укрфітотерапія» (1991–1993); голова Управління медичної промисловості МОЗ України (1993–1995); заступник голови (1996–2000) Державного комітету України з медичної та мікробіологічної промисловості (з 1999 — Комітет медичної та мікробіологічної промисловості України); голова Міждержавної комісії з питань сертифікації, стандартизації та контролю якості лікарських засобів, виробів медичного призначення та медичної техніки країн — учасниць СНД (1996–2004) (за сумісництвом); перший заступник Головного державного інспектора України з контролю якості лікарських засобів (2000–2004).

Напрями діяльності та фахові здобутки: активно сприяв розробці національної лікарської політики, створенню нормативної бази в сфері обігу лікарських засобів, впровадженню раціонального використання ліків. За ініціативи та безпосередньої участі В.Г. Варченка в Україні було започатковано публікацію у спеціалізованих виданнях інформації щодо забракованих серій ЛП; до законодавства у сфері обігу фармацевтичної продукції внесено поняття «фальсифікований лікарський засіб» з урахуванням рекомендацій ВООЗ; створено інститут уповноважених осіб (з введенням якого акцент відповідальності за якість препаратів, що знаходяться в обігу, було зміщено на суб’єкта господарювання); створено систему вилучення з обігу фальсифікованих та субстандартних препаратів. Сприяв становленню системи жорсткого контро­лю якості ЛП на етапі виробництва; усталенню раціонального використання ЛЗ та зміцненню ролі провізорів, що повинні рекомендувати пацієнтам недорогі якісні ліки; надавав велике значення проблемі доступності ЛП для населення, підтримуючи ініціативи щодо встановлення пільгових цін на високовартісні ЛП, зокрема для лікування туберкульозу та ВІЛ/СНІДу. Приділяв значну увагу розширенню та оптимізації роботи аптечної мережі, забезпеченню аптечних та лікувально-профілактичних закладів необхідним асортиментом ЛП; розвит­ку виробництва ЛРС та забезпеченню населення продукцією, виготовленою на її основі.

Нагороджений орденом «Знак Пошани», Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, знаком «Відмінник охорони здоров’я».

Основні праці: Закон України «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 р. № 124-96/ВР (член групи розробників); наказ МОЗ України від 30.10.2001 р. № 436 «Про затвердження Інструкції про порядок контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі» (керівник групи розробників); наказ МОЗ України від 12.12.2001 р. № 497 «Про затвердження Порядку заборони (зупинення) та вилучення з обігу лікарських засобів на території України» (керівник групи розробників); Візуальні методи для виявлення підроблених або субстандартних лікарських засобів./ Варченко В.Г., Сур С.В. — К., 2000; Методи тонкошарової хроматографії для виявлення підроблених або субстандартних лікарських засобів / Упорядники Варченко В.Г., Сур С.В., Зволінська Н.М. // Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів МОЗ України, Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів. — К., 2001; Как разработать и внедрить национальную лекарственную политику. — Руководство ВОЗ, 2-е изд., Женева, 1988 (пер. с англ. под ред. В.Г. Варченко, С.В. Сура // «Еженедельник АПТЕКА». — 2002–2003).

Літ.: Віталій Григорович Варченко. Висококваліфікований спеціаліст, авторитетний керівник… Сумуємо з приводу передчасної смерті // «Щотижневик АПТЕКА». — 2004. — № 21 (442); Светлой памяти Виталия Варченко посвящается… // «Щотижневик АПТЕКА». — 2010. — № 25 (746).

С.В. Сур

ВІКТОРОВ Олексій ПавловичВІКТОРОВ Олексій Павлович (03.05.1945 р., Київ) — доктор медичних наук (1985), професор (2000), завідувач відділу клінічної фармакології з лабораторією функціональної діагностики ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» АМН України (з 1995).

Закінчив педіатричний факультет Київського медичного інституту ім. О.О. Богомольця (1969) та аспірантуру (1969–1972).

Працював: асистент (1972), доцент (1979) кафедри фармакології, завідувач курсу клінічної фармакології (1969–1995), заступник, декан по роботі з іноземними студентами (1973–1987) Київського медичного інституту; заступник начальника головного управління навчальних закладів і науки МОЗ України (1992–1993); експерт ради ВАК України (1992–1994); завідувач відділу клінічної фармакології з лабораторією функціональної діагностики ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» АМН України (з 1995); заступник голови Фармакологічного комітету МОЗ України (1992–1995); завідувач відділу фармакологічного нагляду ДП «Фармакологічний центр» МОЗ України (1999–2008); консультант Управління післяреєстраційного моніторингу ЛП ДП «Фармакологічний центр» МОЗ України (з 2009); професор кафедри клінічної фармакології та гомеопатії (за сумісництвом) Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини (1997–2004); професор кафедри фармакології та фармакотерапії (за сумісництвом) медично-інженерного факультету Соломонового університету (1998–2005); член проблемної комісії МОЗ та АМН України «Фармакологія»; член Центрального формулярного комітету МОЗ України; головний редактор журналу «Раціональна фармакотерапія»; заступник головного редактора «Фармацевтичного журналу»; член низки редакційних колегій; член Президії Українських асоціацій фармакологів, кардіологів та ревматологів.

Напрями наукових досліджень: фармакологія (вікова, педіатрична), клінічна фармакологія, побічна дія ЛП (фактори виникнення та механізми розвитку в Україні, зокрема серцево-судинних і протиревматичних) та система контролю за побічними реакціями ліків при їх застосуванні.

Наукові здобутки: автор (співавтор) понад 700 наукових праць, зокрема 5 монографій, 11 довідників, 7 настанов, 5 підручників. Підготував 1 доктора та 5 кандидатів наук.

Основні наукові праці: Фармакология кардиоактивных средств в раннем онтогенезе. — Ташкент, 1982 (співавт.); Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии. — К., 1986 (співавт.); Взаимодействие лекарств и пищи. — К., 1991 (співавт.); Зарубежные лекарственные средства: Справочник. — К., 1994 (співавт.); Нестероидные противовоспалительные средства. — К., 1999 (співавт.); Державна Фармакопея України. — Х., 2001 (співавт.); Медицина дитинства. — К., 2001. — Т. 4 (співавт.); Безопасность лекарств. Руководство по фармаконадзору. — К., 2007 (співавт.); Антибіотики: Навчальний посібник. — Тернопіль, 2005 (співавт.); Настанова з кардіології. — К., 2009 (співавт.); Компендиум. — К., 1996–2009 (співавт.); Державний формуляр лікарських засобів. — К., 2008 (співавт.); Руководство по фармнадзору за лекарственными средствами, которые применяются в медицинской практике. — К., 2010 (співавт.).

О.В. Матвєєва

ГРОМОВИК Богдан ПетровичГРОМОВИК Богдан Петрович (04.08.1957, м. Зборів Тернопільської обл.) — доктор фармацевтичних наук, професор кафедри організації і економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.

Закінчив фармацевтичний факультет Львівського державного медичного інституту (1980).

Працював: провізорські посади в Чернігівському і Тернопільському обласних аптечних управліннях (1980–1983); асистент (1983), доцент (1995) кафедри організації та економіки фармації Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького; доцент (2004–2006), професор (2006–2009) кафедри організації та економіки фармації Одеського державного медичного університету, професор (з 2009) кафедри організації й економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. Кандидат фармацевтичних наук (1988), доцент (1995), доктор фармацевтичних наук (2006), професор (2008).

Напрями наукових досліджень: розвиток теорії та практики фармацевтичного управління.

Наукові здобутки: автор понад 340 наукових і навчально методичних праць, серед них 2 монографії, 4 підручники, 12 навчальних посібників, один довідник. Підготував одного кандидата наук.

Основні праці: Оптимизация эффективности и качества работы контрольно-аналитической службы (канд. дис.). — Львов, 1988; Теоретико-методологічні та прикладні засади логістичного управління фармацевтичними підприємствами (докт. дис.). — К., 2006; Лікарське забезпечення з позицій логістики // Фармац. журн. — 2000. — № 1; Фармацевтичний маркетинг: Навчальний посібник. — Львів, 2000 (співавт.); Концептуальні питання фармацевтичної логістики та її взаємозв’язок з фармацевтичним маркетингом // Фармац. журн. — 2001. — № 1; Фармацевтична логістика: питання теорії // Фармац. журн. — 2002. — № 1; Організація роботи аптек: Навчальний посібник. — Вінниця, 2003, 2005, 2007; Методологічні аспекти управління інтегрованими потоковими процесами у фармацевтичній галузі // Фармац. журн. — 2003. — № 3; Функціональне моделювання логістичних потоків оптового фармацевтичного підприємства // Фармац. журн. — 2003. — № 3; Стандарти фармацевтичного управління // Фармац. журн. — 2004. — № 3; Організаційно-правове забезпечення діяльності Internet-аптек // Ліки України (додаток). — 2004. — № 9; Фармацевтичний маркетинг: теоретичні та прикладні засади: Навчальний посібник. — Вінниця, 2004 (співавт.); Практикум з організації та економіки фармації: Навчальний посібник. — Вінниця, 2004 (співавт.); Фармацевтична логістика: Монографія. — Х., 2004 (співавт.); Менеджмент у фармації: Підручник. — Вінниця, 2005, 2009 (співавт.); Науковедческий анализ развития фармацевтической логистики в Украине // Провізор. — 2006. — № 11; Опрацювання науково-практичної сутності фармацевтичної логістики // Запорізький мед. журн. — 2007. — № 1; Менеджмент і маркетинг у фармації: Підручник. — К., 2008 (співавт.); Організація та економіка фармації: Підручник. — Вінниця, 2009 (співавт.); Розробка комбінованої освітньої технології для вищої фармацевтичної освіти // Фарм. часопис. — 2009. — № 3; Нормативне забезпечення фармацевтичних і біотехнологічних виробництв: Навчальний посібник. — Львів, 2010 (співавт.).

Літ.: До ювілею Богдана Петровича Громовика // Фармац. журн. — 2007. — № 4; Зіменковський Б.С., Гжегоцький М.Р., Луцик О.Д. Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1784–2009. — Львів, 2009; Зіменковський Б.С., Калинюк Т.Г., Лесик Р.Б. та ін.; Сув’язь поколінь. Фармацевтичний факультет Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1853–2009. — Львів, 2009.

Б.Л. Парновський

ГРОШОВИЙ Тарас АндрійовичГРОШОВИЙ Тарас Андрійович (26.11.1941, с. Лежанівка Тернопільської обл.) — доктор фармацевтичних наук (1990), професор (1991), завідувач кафедри організації та економіки фармації (1989–1997) Запорізького державного медичного університету; заступник президента ВАТ «Галичфарм» (1997–2002); завідувач кафедри фармацевтичних дисциплін (з 2002), декан фармацевтичного факультету (2002–2006) Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.

Закінчив фармацевтичний факультет Львівського медичного інституту (1968).

Працював: завідувач аптеки м. Борислава Львівської обл. (1968); аспірант (1968), асистент (1971) кафед­ри технології ліків Львівського медичного інституту; асистент (1975) кафедри технології ліків, старший науковий співробітник (1987–1989), завідувач кафедри організації та економіки фармації (1989–1997) Запорізького державного медичного університету; заступник президента ВАТ «Галичфарм», за сумісництвом — професор кафедри технології ліків з курсом промислової фармації Львівського медичного університету ім. Данила Галицького (1997–2002); завідувач кафедри фармацевтичних дисциплін (з 2002), декан фармацевтичного факультету (2002–2006) Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.

Напрями наукових досліджень: розроблення та вдосконалення технології таблетованих ЛП; опрацювання технології нанесення полімерної плівки на таблетки в псевдозрідженому шарі; створення м’яких лікарських форм; питання оптимізації багатофакторних процесів фармацевтичної технології за допомогою математичного планування експерименту; промисловий фармацевтичний маркетинг.

Наукові здобутки: співрозробник 5 ЛП; автор понад 350 наукових праць, серед них 3 монографії, 18 авторських свідоцтв на винаходи, навчальний посібник. Підготував 1 доктора та 14 кандидатів наук.

Основні праці: Исследование некоторых полимерных соединений для покрытия таблеток в псевдоожиженном слое (канд. дис.). — Львов, 1973; Оптимизация процессов создания и исследования таблетированных лекарственных препаратов (докт. дис.). — Х., 1989; Биофармацевтические, фармакокинетические и технологические аспекты создания лекарственных форм: Монография. — Тбилиси, 1987 (співавт.); Математическое планирование эксперимента в фармацевтической технологии. — К., 1992 (співавт.); Маркетингові дослідження ринку нестероїдних протизапальних та анальгетико-антипіретичних засобів // Ліки України. — 1999. — № 11–12 (спів­авт.); Математичне планування експерименту при проведенні наукових досліджень у фармації: Монографія. — Тернопіль, 2008 (співавт.).

Літ.: Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького: рік 2000 / За ред. Б.С. Зіменковського. — Львів, 2000; Зіменковський Б.С., Ґжеґоцький М.Р., Луцик О.Д. Професори Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького: 1784–2006. — Львів, 2006.

Д.І. Дмитрієвський

ГУБСЬКИЙ Юрій Іванович ГУБСЬКИЙ Юрій Іванович (01.10.1945 р., Харків) — доктор медичних наук (1994), професор (1997), член-кореспондент АМН України (з 1994), заслужений діяч науки і техніки України (з 1997), завідувач кафедри біоорганічної, біо­логічної та фармацевтичної хімії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (1994–2010), завідувач відділу біохімічної фармакології Інституту фармакології та токсикології АМН України (з 1999).

Закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту ім. О.О. Богомольця (1969) та аспірантуру (1969–1972).

Працював: асистент, доцент, професор, завідувач Центральної науково-дослідної лікарні Київського медичного інституту (1972–1987); заступник директора з наукової роботи (1987–1991), в.о. директора (1991–1992) Київського науково-дослідного інституту фармакології та токсикології МОЗ УРСР; завідувач відділу біохімічної фармакології Інституту фармакології та токсикології АМН України (з 1992); перший заступник голови Фармакологічного комітету МОЗ України (1992–1993); за сумісництвом — Головний учений секретар АМН України (1994–1997); начальник управління та атестаційного відділу медичних, біологічних, хімічних та аграрних наук ВАК при Кабінеті Міністрів України; член Президії ВАК України (1992–2000); завіду­вач кафедри біоорганічної, біологічної та фармацевтичної хімії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (1997–2010); директор державного підприємства «Інститут паліативної та хоспісної медицини» МОЗ України (з 2008).

Ю.І. Губський — голова Проблемної комісії МОЗ та АМН України «Біологічна та медична хімія»; голова спеціа­лізованої вченої ради зі спеціальності «Медична біохімія»; член Наукової ради з теоретичної та профілактичної медицини АМН України; член Проблемної комісії МОЗ та АМН України «Токсикологія»; член Президії та вченої ради ДФЦ МОЗ України; головний редактор журналу «Медична хімія»; член низки редакційних колегій; президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів; співголова Координаційної ради з паліативної допомоги при МОЗ України та член колегії МОЗ України.

Напрями наукових досліджень: медична біо­хімія, біохімічна фармакологія та токсикологія; новітні біомедичні технології в паліативній та хоспісній медицині; біохімічні механізми та фармакологічна корекція некротичної та апоптотичної загибелі клітин при хімічному ушкодженні ДНК та старінні, квантова біохімія та квантова фармакологія природних та синтетичних антиоксидантів фенольної структури та похідних N-гетероциклів.

Наукові здобутки: автор понад 450 наукових праць, зокрема 2 монографій, 3 довідників та 2 підручників. Підготував 17 докторів та 13 кандидатів наук.

Основні наукові праці: Коррекция химического поражения печени. — К., 1989; Химические катастрофы и экология: Монография. — К., 1993 (співавт.); Зарубежные лекарственные средства: Справочник. — К., 1994 (співавт.); Зарубежные лекарственные средства: Фармакотерапевтический справочник. — К., 1998 (спів­авт.); Лекарственные средства в психофармакологии. — К.–Х., 1997 (співавт.); Біологічна хімія: Підручник. — Тернопіль, 2000; К.–Вінниця, 2007.

Літ.: Академія медичних наук України. — К., 1998; Біо­графічний словник завідувачів кафедр та професорів НМУ імені О.О. Богомольця (1841–2006) / За ред. В.Ф. Москаленко, І.М. Полякової. — К., 2006.

І.С. Чекман

ГУДЗЕНКО Олександр ПавловичГУДЗЕНКО Олександр Павлович (06.07.1953, с. Різдвяне Валківського району Харківської обл.) — доктор фармацевтичних наук (2004), професор (2005). Заслужений працівник охорони здоров’я України (1998), голова Луганської фармацевтичної асоціації (2000); завідувач кафедри технології ліків, організації та економіки фармації (з 2001), декан на громадських засадах (з 2001) фармацевтичного факультету Луганського державного медичного університету; заступник міністра охорони здоров’я України (2007–2008, з 2010).

Закінчив Харківський фармацевтичний інститут (1976).

Працював: рецептар центральної міжрайонної аптеки № 8 (1976), в.о. завідувача аптеки № 288 (1977), в.о. заступника завідувача аптеки № 1 (1977–1978), завідувач міжлікарняної аптеки № 330 Луганська (1978–1987), генеральний директор комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація» (1987–2007; 2008–2010), заступник міністра охорони здоров’я України (2007–2008, з 2010).

Напрями наукових досліджень: організація фармацевтичної справи, лікарське забезпечення населення промислових регіонів у сучасних умовах, технологія ліків.

Наукові здобутки: автор понад 150 наукових статей і методичних розробок, співавтор Національного стандарту України «Символи графічні для маркування медичних виробів», 4 монографій, 6 підручників та посібників.

Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2002), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2002), Почесною грамотою Верховної Ради України (2003), медалями «За заслуги перед Луганщиною» ІІІ (2006) та ІІ (2008) ступенів, почесними відзнаками «За розвиток регіону» (2006), «За заслуги перед Луганськом» (2005).

Основні праці: Дослідження з метою вдосконалення лікарського забезпечення окремих категорій населення промислових регіонів (канд. дис.). — Х., 1992; Наукові основи вдосконалення лікарського забезпечення пільгових категорій населення промислових регіонів (докт. дис.). — Х., 2004; Збірник нормативних актів фармацевтичної діяльності та методичних рекомендацій з технології ліків і контролю якості. — Луганськ, 2007 (спів­авт.); Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків. — Вінниця, 2007 (співавт.); Трудові стосунки у фармацевтичній галузі за ринкових умов. — Луганськ, 2007 (співавт.); ЛОКПП «Фармация»: Тео­рия и практика фармацевтического маркетинга // Здобутки та перспективи розвитку управління фармацевтичними організаціями в умовах ринкової економіки: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. — Х., 2003 (співавт.); Дослідження напрямків покращання лікарського забезпечення пільгової категорії населення промислових регіонів — хворих на шизофренію шубоподібну та епілепсію // Вісник фармації. — 2003. — № 4; Методичні підходи до регулювання лікарського забезпечення пільгової категорії населення промислових регіонів — хворих раком легені і молочної залози // Фармац. журн. — 2003. — № 4; Дослідження вітчизняного ринку інфузійних лікарських засобів з метою покращання його стану: Метод. рек. — Х., 2003 (співавт.).

В.М. Толочко

РЯБУШКО Віталій ІвановичРЯБУШКО Віталій Іванович (15.02.1947, м. Ніколаєвськ Волгоградської обл.) — доктор біологічних наук (з 1992), завідувач відділу морської фармакології й біотестування Інституту біо­логії південних морів ім. О.О. Ковалевського НАН України (з 2001), член Гідроекологічного і Ботанічного товариств НАН України.

Закінчив фізичний факультет Харківського державного університету ім. Максима Горького (1971).

Працював: молодший науковий співробітник групи підводних досліджень лабораторії бентосу Мурманського морського біологічного інституту КФ АН СРСР, ст. Дальні Зеленці Мурманської обл. (1971–1974); молодший науковий співробітник лабораторії експериментальної гідробіології Інституту біології моря ДСНЦ АН СРСР, Владивосток (1974–1984); учений секретар Інституту біології південних морів (ІБПМ) ім. О.О. Ковалевського АН УРСР, Севастополь (1984–1989); провідний науковий співробітник відділу фізіології тварин, фітобентосу і культивування водоростей ІБПМ (1991–1999); професор (за сумісництвом) Ялтинського інституту менеджменту Міжнародного науково-технічного університету (1996–1998); в.о. завідувача відділу фітобентосу і культивування водоростей ІБПМ (1999); в.о. завідувача відділу біохімічних адаптацій морських гідробіонтів ІБПМ (2000); завідувач відділу морської фармакології й біологічного тестування ІБПМ (з 2001).

В.І. Рябушко — учений секретар спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій за фахом «гідробіологія» при ІБПМ НАН України і член спеціалізованої ради із захисту кандидатських дисертацій за фахом «біофізика» при Севастопольському державному технічному університеті МОН України. Науковий експерт Ради з біорізноманітності НАН України. Член редакційних рад наукових видань.

Напрями наукових досліджень: екологічна фізіо­логія гідробіонтів, екологічний моніторинг, аквакультура, морська біотехнологія й фармакологія, розроблення й впровадження технології та нанобіо­технології одержання БАР із сировини морського генезу з метою утворення ЛП і виробів медичного призначення.

Наукові здобутки: автор понад 140 наукових праць, у тому числі 21 патенту і авторських свідоцтв на винаходи і монографії.

Основні публікації: Використання білкових гідролізатів у технологіях функціональних хлібобулочних виробів // Вісник ДонНУЕТ. — 2009. — № 1 (41) (спів­авт.); Ріст Pseudomonas aeruginosa та Candida albicans на поживних середовищах із гідролізатів морепродуктів // Ветеринарна біотехнологія. — 2009. — Бюл. № 14 (співавт.); Випробовування ефективності нового засобу проти мікроспорії лабораторних тварин // Ветеринарна біотехнологія. — 2009. — Бюл. № 14 (співавт.); Влияние физико-химических свойств альгината натрия на синтез наночастиц серебра / Уч. записки Тавр. нац. ун-та. — Т. 20 (59), № 3. — Серия «Биология. Химия». — 2007 (спів­авт.); Розроблення технології одержання пробіотика Е. coli М-17 на середовищі з морських гідробіонтів // Ветеринарна біотехнологія. — 2007. — Бюл. № 10 (співавт.); Спосіб отримання водорозчинної бактерицидної композиції, що містить наночастки срібла // Патент України № 10539 (співавт.); Концентрация ртути в воде, донных отложениях и мидии Mytilus galloprovincialis Lam. на шельфе Крыма (Черное море) // Морской экологический журн. — 2005. — Т. IV. — № 3 (співавт.); Применение некоторых биоиндикаторов для оценки состояния импактных морских экосистем // Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплексное использование ресурсов шельфа: Сб. науч. тр. — Севастополь, 2003 (спів­авт.); Влияние концентрации биогенных элементов на сообщества микроводорослей прибрежного мелководья Черного моря // Альгология. — 1999. — Т. 9, № 3 (співавт.); Microphytobenthos community productive characteristics and their use for bioindication of marine natural environment quality in the Southern coast shallow waters rocky bottom biotope of the Crimea region // A year after Johannesburg. Ocean governance and sustainable development: Ocean and coasts — a glimpse into the future (Kiev, Ukraine 27th to 30th October 2003). — Sevastopol, 2004 (спів­авт.); Communities of diatoms on the shells of mollusks of the genus Mytilus L. // Intern. J. on Algae. — 2000. — Vol. 2, № 2 (співавт.).

Літ.: Архів ІБПМ ім. О.О. Ковалевського НАН України.

Ю.М. Токарєв

СУР Сергій ВолодимировичСУР Сергій Володимирович (24.07.1961, Запоріжжя) — доктор фармацевтичних наук (2005), директор з досліджень та розробок корпорації «Артеріум» (з 2005).

Закінчив Запорізький державний медичний інститут (1983).

Працював: заступник завідувача центральної районної аптеки м. Березівка Одеської обл. (1983); аспірант (1985), науковий співробітник Інституту колоїдної хімії та хімії води НАН Украї­ни (1989); науковий співробітник Наукового гігієнічног­о центру АМН України (1992); завідувач державної лабораторії з аналізу якості ЛП Інституту фармакології та токсикології АМН Украї­ни (1993); начальник Центральної лабораторії з контролю якості лікарських засобів МОЗ України (1998), експерт ВООЗ із специфікацій для фармацевтичних препаратів та Міжнародної Фармакопеї (з 1998); заступник Головного державного інспектора України з контролю якості лікарських засобів (2000), директор з досліджень та розробок фармацевтичної корпорації «Артеріум» (з 2005).

Напрями наукових досліджень: розроблення методів контролю та стандартизація фітопрепаратів; розробка і впровадження систем забезпечення якості та професійного тестування лабораторій з контро­лю якості ЛП; розробка систем протидії фальсифікації ліків.

Наукові здобутки: автор близько 150 наукових та навчально-методичних праць; керівництво проек­тами розробок і впровадження близько 20 нових ЛП. Підготував одного кандидата наук.

Основні праці: Состав эфирных масел травы чабреца // Хим.-фармац. журн. — 1988. — № 11 (спів­авт.); Методы выделения, идентификации и опреде­ления терпеновых соединений (обзор) // Хим.-фармац. журн. — 1990. — № 2; Gas chromatographic determination of monoterpenes in essential oil medicinal plants // J. of Chromatography. — 1991. — Vol. 542 (спів­авт.); Выделение кислородсодержащих монотерпеноидов эфирных масел препаративной адсорбционной хроматографией с градиентным элюированием // ХПС. — 1991. — № 5; Состав эфирных масел лекарственных растений // Растит. ресурсы. — 1993. — № 1; GLP в лабораторіях з контролю якості лікарських засобів // Фармац. журн. — 1995. — № 6 (співавт.); Контроль якості лікарських засобів: роль лабораторій з аналізу ліків // Фармац. журн. — 1997. — № 2; Обґрунтування критеріїв для стандартизації складних рослинних зборів // Фармац. журн. — 2000. — № 1; Проблеми та перс­пективи розробки і впровадження сучасних лікарських засобів рослинного походження // Ліки України. — 2002. — № 4 (співавт.); Методологія оцінки якості рослинних лікарських засобів на підставі результатів, одержаних за допомогою сучасних аналітичних методів // Фармац. журн. — 2002. — № 6 (спів­авт.); Как разработать и внедрить национальную лекарственную политику. — Руководство ВОЗ, 2-е изд. — Женева, 1988 (пер. с англ. под ред. В.Г. Варченко, С.В. Сура // «Еженедельник АПТЕКА». — 2002–2003); Эффективное регулирование лекарств: чего могут достичь страны — Дискуссионная публикация ВОЗ — Женева, 1999 (пер. с англ. под ред. С.В. Сура // «Еженедельник АПТЕКА». — 2003); Створення системи професійного тестування лабораторій в системі державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. статей ЗДМУ. — Запоріжжя, 2003. — № 10 (співавт.); Дослідження таблеток сульфаметоксазолу і триметоприму для виявлення на фармацевтичному ринку Украї­ни фальсифікованих лікарських засобів // Фармац. журн. — 2005. — № 3 (співавт.); Проблемы качества и фальсификации лекарственных средств // Укр. мед. часопис. — 2007. — № 3 (59) (співавт.).

О.І. Гризодуб

СТРАШНИЙ Владислав Володимирович СТРАШНИЙ Владислав Володимирович (14.09.1957, м. Білицьке Донецької обл.) — кандидат фармацевтичних наук (1988); доцент (1999), доктор фармацевтичних наук (2004); професор (2005), заслужений діяч науки та техніки України (2003); МВА (2006). Керівник представництва «Pfizer Inc. USA» в Україні (1994–2009); завіду­вач кафедри промислової фармації Київського національного університету технології та дизайну (з 2007).

Закінчив Харківський державний фармацевтичний інститут (1983).

Працював: проректор з адміністративно-господарської частини (1983–1986), асистент кафедри неорганічної хімії (1987–1988) Харківського фармацевтичного інституту; провідний інженер-технолог зов­нішньоекономічних зв’язків (1988) Українського науково-виробничого об’єднання «Укрмедбіо­пром»; заступник генерального директора із зов­нішньоекономічної діяльності (1991) Асоціації «Вітафарм»; виконавчий директор (1992) представництва компанії «Elf Sanofi France» в Україні; генеральний директор представництва «Pfizer Inc. USA» в Україні (1994–2009); завідувач кафедри промислової фармації Київського національного університету технології та дизайну (з 2007).

Напрями наукових досліджень: синтез БАР та критерії оцінки їх активності; управлінська та маркетингова діяльність українських фармацевтичних підприємств та підприємств з іноземними інвестиціями.

Наукові здобутки: близько 114 публікацій, монографія, 2 підручники, 7 методичних рекомендацій; 7 патентів та 11 авторських свідоцтв про винаходи.

Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ ступеня (2000), Князя Володимира Великого ІІІ ступеня (1999), Нестора Літописця (2000), Христа-спасителя (2001); Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2009), медаллю «15 років Українській військово-медичній академії» (2008).

Основні праці: Перспективи розвитку фармацевтичного ринку в Україні: непатентовані та оригінальні лікарські засоби // Ліки. — 1997. — № 6; Антибактериальные средства: стратегия клинического применения. — Х., 1997 (співавт.); Дослідження інноваційних процесів на вітчизняних фармацевтичних підприємствах // Вісник фармації. — 1998. — № 2 (співавт.); Фактори успіху лікарського препарату на фармацевтичному ринку // Ліки. — 1998. — № 6 (співавт.); Контролінг у системі збуту фармацевтичної фірми-продуцента // Ліки. — 1999. — № 3–4 (спів­авт.); Фармацевтические и медико-биологические аспекты лекарств: Учебник. В 2 ч. — Х., 1999 (спів­авт.); Фармакологія на допомогу лікарю, провізору та студенту: Підручник-довідник. — Х., 2002 (співавт.).

Літ.: Золота книга української еліти: Информаційно-іміджевий альманах. — К., 2001. — Т. 6; Работать на благо Украины // «Щотижневик АПТЕКА». — 2000. — № 47 (268)

В.П. Черних

ТРОХИМЧУК Віктор ВасильовичТРОХИМЧУК Віктор Васильович (05.04.1955, с. Ушомир Житомирської обл.) — доктор фармацевтичних наук (1998), професор (2001), полковник медичної служби (1995), заслужений працівник освіти України (2010), завідувач кафедри організації й економіки фармації, декан фармацевтичного факультету Одеського державного медичного університету (з 2003).

Закінчив з золотою медаллю та дипломом з відзнакою військово-фармацевтичний факультет Томського медичного інституту (1978), Санкт-Петербурзьку військово-медичну академію.

Працював: асистент аптеки № 22 (1973), офіцерські фармацевтичні посади (1978–1980), ад’юнкт (1980–1983), викладач (1983–1988), доцент, професор Санкт-Петербурзької військово-медичної академії (1988–1993), доцент, професор (1993–1999) Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, начальник кафедри військової фармації Української військово-медичної академії (1994–2003), завідувач кафедри організації й економіки фармації (з 2003), декан фармацевтичного факультету Одеського державного медичного університету (від 2003).

Напрямки наукових досліджень: наукові дослідження щодо стандартизації та розробки сучасних методів дослідження якості й технології препаратів спеціального призначення в інтересах практичної медицини та управління фармацією в сучасних економічних умовах.

Наукові здобутки: автор понад 250 наукових і науково-методичних праць, серед них підручник, 16 навчальних посібників, 2 довідники та тлумачний військово-медичний словник, 8 авторських свідоцтв на винаходи, 6 патентів України та 3 авторських свідоцтва на право інтелектуальної власності на твір. Підготував одного доктора і 11 кандидатів фармацевтичних наук.

Нагороджений 5 державними медалями, медаллю «Ветеран військової служби» (2001), медаллю «15 років Українській військово-медичній академії» (2008), Почесними грамотами Міністерства оборони України (1997, 1999, 2001), МОЗ України (2006, 2008, 2009), МОН України (2001, 2007), почесним знаком МОН України «Відмінник освіти України» (2000), почесними знаками «Подяка мера м. Києва» (2002) і голови Одеської обласної державної адміністрації (2007).

Основні праці: Стабильность плазмозамещающих растворов // Воен. мед. журн. — 1983. — № 8; Контроль качества таблеток цистамина дигидрохлорида // Фармация. — 1984. — №1; Спектрофотометричний аналіз унітіолу // Фармац. журн. — 1985. — № 3; Анализ сульфаниламидных препаратов ПМР-спектроскопией // Фармация. — 1988. — № 3; Організація контролю якості лікарських засобів в контрольно-аналітичних лабораторіях медичних складів // Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования: Сб. науч. трудов под ред. В.Я. Белого. — К., 1997; Стандартизація лікарських засобів в аптеках військових частин і лікувальних установ // Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования: Сб. науч. трудов под ред. В.Я. Белого. — К., 1998; Застосування фізико-хімічних методів в аналізі інфузійних розчинів // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика в 2 т. — К., 1998. — Вип. 7, кн. 2; Положення з контролю якості лікарських засобів та іншого медичного майна в ЗС України. — К., 1998; Використання високоефективної рідинної хроматографії в аналізі препарату каротин 40 // Ліки України. — 1999. — № 5; Вивчення рівня міграції діетилгексилфталату в інфузійні розчини з полівінілхлоридних упаковок // Вісник фармації. — 1999. — № 2; Наукові дослідження в напрямі створення полііонних інфузійних розчинів в Украї­ні // Ліки України. — 2000. — № 6; Сорбційно-селективна здатність кальцієвої солі кислоти альгінової відносно радіонуклідів 90Sr та 137Cs // Фармац. журн. — 2002. — № 1; Фармако­економічний аналіз фармакотерапії захворювань терапевтичного профілю // Запорожский медицинский журнал. — 2004. — Т. 2, № 1; Екстремальна і військова фармація: Підручник. — Тернопіль, 2002 (співавт.); Организация и экономика фармации: Практикум. — Одесса, 2008 (співавт.); Історія військово-фармацевтичної логістики: Навчальний посібник. — К., 2007; Комп’ютерна програма «Фармексперт Сервіс»: Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 10155 від 15.01.2006 р.; Функціональне моделювання процесу реалізації безрецептурних лікарських засобів амбулаторним хворим через аптечну роздрібну мережу: Свідоцтво про реєстрацію авторського права № 29068 від 04.06.2009.

Літ.: Качество лекарств начинается с качества кадров // Ліки і здоров’я. Фармація України. — 2002. — № 5; Українській військово-медичній академії — 10?років // Здоров’я України: Медична газета. — 2002. — № 2; Сучасна фармація регіону // Часопис «Фармація України: від з’їзду до з’їзду». — Х., 2005.

Р.С. Коритнюк

ХОМЕНКО Віктор МиколайовичХОМЕНКО Віктор Миколайович (27.07.1956, с. Кореневе Курської обл.) — заслужений працівник охорони здоров’я України (2001), доктор фармацевтичних наук (2009), декан фармацевтичного факультету (з 2001), завідувач кафедри управління та економіки фармації Донецького національного медичного університету ім. Максима Горького (з 2005).

Закінчив Харківський фармацевтичний інститут (1978).

Працював: рецеп­тар-контролер цент­ральної районної аптеки № 61 м. Костян­тинівка (1978), про­візор-технолог, заступник завідувача центральної районної аптеки № 70 м. Дружківка (1980–1985), завідувач-провізор центральної районної аптеки № 4 м. Торез (1985–1987), заступник генерального директора ОВО «Фармація» (1989–1997), начальник Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Донецькій області (1997–2009); декан фармацевтичного факультету (з 2001), завідувач кафедри управління та економіки фармації Донецького національного медичного університету ім. Максима Горького (з 2005).

Наукові напрями: проблеми державного та суспільного управління фармацевтичною галуззю в Україні.

Наукові здобутки: автор понад 70 наукових праць, 3 навчальних посібників, 1 довідника-посібника для лікарів і фармацевтів, 1 монографії. Підготував 2 кандидатів наук; ініціював створення фармацевтичного факультету при Донецькому медичному університеті ім. Максима Горького і став його першим деканом (з 2001); зас­новник та головний редактор газети «Фармация Донбасса» (1998–2008); голова правління Донецької обласної фармацевтичної асоціації (з 2005), заступник голови атестаційної комісії Донецької області з атестації працівників фармацевтичної галузі.

Нагороджений медаллю «За трудовую доблесть» (1977), орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2007), Почесними грамотами МОЗ України та Донецької облдержадміністрації (2006).

Основні наукові праці: Управление фармацией: Учебное пособие. — Х., 1997 (співавт.); Фармацевтические и медико-биологические аспекты лекарств: Учебник. В 2 т. — Х., 1999 (співавт.); Взаимодействие лекарств и эффективность фармакотерапии: Справочное пособие. — Х., 2002 (спів­авт.); Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків: Навчальний посібник. — Вінниця, 2007 (співавт.); Теорія та практика державного управління фармацією за умов реформування галузі // Вісник фармації. — 2006. — № 2 (співавт.); Часопис «Фармація України: від з’їзду до з’їзду». — Х., 2005 (співавт.); Нормування посад державних інспекторів з контролю якості лікарських засобів на регіональному рівні // Вісник фармації. — 2006. — № 3 (47) (співавт.); Наукове обґрунтування механізмів державного управління процесом формування національної лікарської політики: Метод. рекомендації. — К., 2006 (співавт.); Аналіз чинників державного управління в законодавчих актах про лікарські засоби та фармацевтичну діяльність у країнах СНД // Вісник фармації. — 2006. — № 4 (48) (співавт.); До питання про теоретичне обґрунтування змісту державно-управлінських відносин у фармацевтичній галузі України // Фармаком. — 2007. — № 1; Проблеми формування регуляторної політики у фармацевтичній галузі // Вісник фармації. — 2007. — № 2 (50); Дослідження сучасних механізмів державного та суспільного регулювання у фармації // Вісник фармації. — 2007. — № 3 (51); Державний контроль у фармації: адміністративно-правові засади діяльності державних інспекцій з контролю якості лікарських засобів // Фармаком. — 2007. — № 4 (співавт.); Экономические предпосылки борьбы с оборотом фальсифицированных лекарственных средств // Ліки України. — 2007. — № 112 (додаток) (спів­авт.); Експертна оцінка проблем державного та регіонального управління фармацевтичною галуззю // Фармац. журн. — 2008. — № 1 (співавт.); Типологія державно-управлінських відносин у фармації: питання теорії та практики // Фармац. журн. — 2007. — № 4 (співавт.).

А.С. Немченко

ШЕВЧУК-АБРАМОВА Ольга Іванівна (02.05.1921, с. Юрківці Вінницької обл. — 02.09.1996, Київ) — кандидат хімічних наук (1968), начальник Київського аптечного управління (1957–1973), головний редактор «Фармацевтичного журналу» (1968–1996).

Закінчила Ташкентський фармацевтичний інститут (1944).

Працювала: завідувач аптеки № 5 Львова (1944); начальник відділу аптечної мережі — заступник начальника Головного аптечного управління МОЗ УРСР (1951); начальник Головного аптечного управління МОЗ Латвійської РСР (1952); науковий співробітник лабораторії організації та економіки аптечної справи Центрального аптечного науково-дослідного інституту, Москва (1957); начальник Київського аптечного управління, що об’єднувало аптечну мережу Києва та Київської обл. (1957–1973), головний редактор «Фармацевтичного журналу» (1968–1996).

Напрями наукових досліджень: вивчення ореолу дикорослих ЛР; організаційно-економічне обґрунтування розвитку аптечної мережі нового типу та її функціонування щодо забезпечення населення фармацевтичною допомогою.

Здобутки наукової та організаційно-прак­тичної роботи: створення перших дитячих, міжлікарняних та оптово-роздрібних аптек з відповідною кількістю виробничих приміщень; вперше створені Центр фармацевтичної інформації в структурі аптеко­управління та кабінет фармацевтичної інформації при поліклініці, на базі досвіду яких була вибудована система фармацевтичної інформації лікарів у Києві, а потім в Україні. Вперше організовано спеціалізовану дитячу аптеку (1965), яка започаткувала їх розвиток у республіці. У всіх житлових масивах Києва відкрита необхідна кількість аптек з метою забезпечення нормативної доступності фармацевтичної допомоги населенню.

Автор понад 50 наукових праць з проблем розвитку та вдосконалення функціонування аптечної мережі, у тому числі нового типу спеціалізованої фармацевтичної допомоги та фармацевтичної інформації.

Літ.: Пам’яті головного редактора журналу // Фармац. журн. — 1996. — № 4.

В.О. Борищук

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті