Справи сердечні: які недоліки встановила Рахункова палата в роботі Інституту cерця та МОЗ?

Рахункова палата України провела аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на надання спеціалізованої і високоспеціалізованої медичної допомоги державною установою «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України» (далі — Інститут серця). За результатами проведення контрольного заходу ауди­тори Рахункової палати встановили недоліки як у роботі МОЗ України як головного розпорядника бюджетних кош­тів, так і Інституту серця як розпорядника коштів нижчого рівня. За результатами аудиту надано рекомендації для усунення недоліків як профільному міністерству, так і Інституту серця. МОЗ України, у свою чергу, відреагувало на звіт Рахункової палати щодо Інституту серця, зауваживши, що важливі деталі залишилися без уваги аудиторів.

Факти, встановлені Рахунковою палатою

8 серпня 2018 р. на засіданні Рахункової палати був розглянутий звіт про результати проведеного аудиту. У засіданні взяли участь заступники міністра охорони здоров’я Роман Ілик і Ольга Стефанишина та генеральний директор Інституту серця Борис Тодуров.

Відповідальний за проведення аудиту член Рахункової палати Василь Невідомий зауважив, що ціна питання, яке підлягало аудиту, — більше 400 млн грн. Він зазначив, що загальний обсяг отриманих Інститутом серця у 2016–2017 рр. фінансових ресурсів загального і спеціального фонду державного бюджету у сумі 402 млн грн. забезпечував визначену ним потребу на рівні 38 і 30% відповідно. Затверджений обсяг таких коштів — 344 млн грн. — на 2018 р. покриває потребу на 42%.

У 2016–2017 рр. і І кв. 2018 р. отримані відповідно до затвердженого кошторису кошти загального фонду державного бюджету Інститутом серця використані майже в повному обсязі. Із цих коштів на поточне утримання спрямовано 90%, а 10% — на оновлення наявного медичного обладнання. Разом з тим рівень забезпечення потреби у видатках на придбання лікарських засобів і медичних виробів знизився з 46% у 2016 р. до 26% у 2018 р.

За словами В. Невідомого, з року в рік витрати на придбання медикаментів і медичних виробів при отриманні спеціалізованої і високоспеціалізованої медичної допомоги перекладаються на громадян. Не виняток і Інститут серця.

Через обмеженість бюджетного фінансування Інститут серця практикував залучення благодійних внесків від фізичних та юридичних осіб як у грошовому, так і в натуральному вираженні. Такі внески фактично стали одним із джерел доходів спеціального фонду і становили 64% його загального обсягу.

Аудитори також відзначають, що профільним міністерством не здійснювався належний внут­рішній контроль за використанням матеріальних цінностей, закуплених коштом державного бюджету. У результаті лікарські засоби і медичні вироби вартістю 7,8 млн грн., які перерозподілені Інституту серця в 2016–2017 рр. на підставі наказів МОЗ України, відображені в бухгалтерському обліку Міністерства з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік».

Також МОЗ України не забезпечило належного внутрішнього контролю за звітуванням про використані медичні вироби для стентування коронарних судин, придбаних коштом державного бюджету згідно із вимогами відповідного порядку. Як наслідок, Інститутом серця подано до Міністерства інформацію про використання у 2017 р. лише окремих найменувань таких виробів.

Інституту серця рекомендовано вирішити технічні проблеми, пов’язані з повноцінним функціонуванням офіційного сайту, адже на сьогодні не забезпечується розміщення на ньому інформації щодо потреб, стану забезпечення, наявних залишків лікарських засобів та медичних виробів, що закуповуються за рахунок коштів, передбачених МОЗ України в державному бюджеті.

Також аудитори зазначають, що визначені профільним міністерством у відповідному порядку (наказ МОЗ України від 29.05.2017 р. № 569) вимоги щодо використання медичних виробів для стентування коронарних судин виключно для надання невідкладної медичної допомоги пацієнтам з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST звужують коло громадян, яким медична допомога може бути надана з їх використанням безоплатно. У результаті вимоги цього порядку не узгоджуються з метою бюджетної програми, яка полягає у збереженні та зміцненні здоров’я, профілактиці захворювань, зниженні захворюваності, інвалідності та смертності населення, підвищенні якості та ефективності надання медичної допомоги, забезпеченні соціальної справедливості і захисту прав громадян на охорону здоров’я.

До початку розгляду звіту на засіданні Рахункової палати жодних зауважень від МОЗ України та Інституту серця до проекту звіту, з яким об’єкти перевірки були попередньо ознайомлені, не надходило. «Висловлені на засіданні пропозиції з боку Міністерства щодо додаткової перевірки підвідомчого Інституту серця є предметом внутрішнього контролю самого Міністерства», — зауважують у Рахунковій палаті.

Повний текст звіту та рішення Рахункової палати будуть опубліковані на сайті відомства найближчим часом.

Реакція МОЗ України

Позицію профільного міністерства з приводу підготовленого Рахунковою палатою звіту розміщено на офіційному сайті МОЗ України. Міністерство закликає Рахункову палату включити до остаточного звіту аналіз важливих аспектів діяльності Інституту серця, які наразі не враховані.

Фінансування утримання Інституту серця щорічно збільшується, а кількість централізовано закуплених за державний кошт ліків і медичних виробів зростає. Так, у 2016 р. утримання в частині медикаментів і медичних виробів (за програмою 2301170) Інституту серця обійшлося українським громадянам у майже 64 млн грн., у 2017 р. — вже більше 92 млн грн., а у 2018 р. передбачено більше 100 млн грн. «Наразі звіт Рахункової палати не показує, наскільки ефективно використовуються бюджетні кошти та майно Інститутом серця, а також не враховує інші важливі аспекти», — наголошують у Міністерстві.

МОЗ України закликає Рахункову палату обов’язково включити в остаточну редакцію звіту аналіз таких аспектів діяльності Інституту серця:

1. Ефективність використання медичних виробів для лікування пацієнтів з гострим інфарктом міокарда.

Щоб забезпечити найуразливішу категорію пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, МОЗ України розробило Порядок розрахунку потреби та розподілу закуплених за кошти державного бюджету медичних виробів для стентування коронарних судин для надання допомоги пацієнтам з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST.

Порушення цього Порядку та використання таких стентів для планових оперативних втручань є порушенням принципу соціальної справедливості та безвідповідальним і неправильним використанням коштів платників податків. Хоча саме про таке нецільове використання директор Інституту серця публічно заявляв в інтерв’ю ЗМІ, а скарги пацієнтів на незаконні вимоги оплати послуг екстреного стентування в Інституті серця, на жаль, непоодинокі.

Крім того, дані ініційованої профільним міністерством комісійної перевірки статистичних даних медичної діяльності Інституту серця та Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії свідчать, що час госпіталізації екстрених хворих в Інституті серця в 90% випадків з 9:00 до 18:00, тобто час денної роботи клініки. Тоді як згідно із статистичними даними та досвідом клінік, які чергують цілодобово, 30% пацієнтів з гострим коронарним синдромом по Україні госпіталізуються в нічний час.

Крім того, час надходження пацієнтів з інфарктом міокарда в Інститут серця в перші 2 год з моменту виникнення симптомів становить не більше 2% пацієнтів.

«Виявлені відмінності статистичних даних Інституту серця від інших кардіологічних лікарень, що чергують цілодобово, свідчать як про неналагоджену цілодобову роботу у форматі 24/7, так і про можливе нецільове використання стентів для планових операцій», — підкреслюють у МОЗ України.

Тобто цільове використання стентів, прид­баних за державний кошт, лише для пацієнтів у критичному стані, забезпечує не лише соціальну справедливість, але й зниження смертності, яка при гострих серцево-судинних захворюваннях може сягати 18%.

2. Результати безоплатного стентування для пацієнтів в екстрених випадках.

У 2017 р. було запроваджено програму безоплатного стентування в екстрених випадках для пацієнтів з гострим інфарктом міокарда. Уперше МОЗ України закупило рекордну кількість стентів та витратних матеріалів — близько 23 тис. для країни в цілому. Інститут серця отримав 950 стентів у 2016 р. (на загальну суму 3 060 735 грн.), а згідно з розподілом 2017–2018 рр. — 3025 стентів на загальну суму 7 741 442,91 грн. Крім того, всупереч вимогам наказу МОЗ України № 569 департамент охорони здоров’я Київської міської держадміністрації наказом від 07.02.2018 р. № 129 передав в Інститут серця ще 100 стентів. Тобто загалом Інститут серця отримав більшу кількість стентів для безоплатного стентування в екстрених випадках, ніж будь-який інший заклад в Україні.

МОЗ України закликає Рахункову палату приділити більшу увагу перевірці цього критично важливого аспекту діяльності Інституту серця з точки зору ефективності та цільового принципу використання бюджетних коштів.

3. Оцінка забезпеченості Інституту серця лікарськими засобами та медичними виробами за рахунок державного бюджету та дисципліна використання таких ліків і виробів.

Фінансування утримання Інституту серця та кількість придбаних за бюджетні кошти ліків і медичних виробів щорічно збільшуються. Але, як повідомляють у МОЗ України, Інститут серця порушує визначені чинним законодавством процедури формування та обґрунтування потреби в забезпеченні ліками та медичними виробами, а також звітності щодо їх використання та наявних залишків.

В аудиті діяльності Інституту серця важливо приділити особливу увагу саме ефективності використання фактично виділених коштів і наявного забезпечення ліками та медичними виробами.

4. Висновки щодо ефективності використання бюджетних коштів за результатами закупівель Інституту серця, що проводяться установою самостійно.

Експерти та ЗМІ раніше вже звертали увагу на закупівлі деяких ліків Інститутом серця за завищеною ціною. Наприклад, наприкінці 2016 р. аналіз закупівлі Інститутом серця через систему державних закупівель ProZorro виявив, що препарат вітчизняного виробництва для лікування інфекційно-запальних захворювань був закуплений на загальну суму 197 614,92 грн. за ціною 108,52 грн. за упаковку, тоді як аптечне підприємство реалізовувало цей препарат на ринку за ціною 68,52 грн., що більше ніж у 1,5 раза дешевше. Переплата лише на закупівлі одного препарату становила більше 80 тис. грн.

«Очевидно, що закупівлі Інституту серця мають бути ретельно перевірені на предмет ефективності використання виділеного державою фінансування», — коментують у МОЗ України.

5. Ефективність використання Інститутом серця спеціального фонду, 64% якого складають благодійні внески.

Усі кошти спеціального фонду, незалежно від джерел їх надходжень, є коштами в розпорядженні бюджетної установи, тому мають бути проаналізовані Рахунковою палатою на предмет ефективності та результативності їх використання та публічного звітування щодо цільового використання благодійної допомоги.

6. Господарська діяльність філій Інституту серця.

Це питання фактично не відображене у звіті Рахункової палати.

7. Ефективність розпорядження державним майном.

Питання ефективного розпорядження державним майном та надходження до спеціального фонду Інституту серця коштів, отриманих, зокрема, за надання в оренду приміщень закладу та діяльності у приміщеннях закладу фізичних осіб — підприємців, які є одночасно штатними працівниками Інституту, зазначені в Акті перевірки, але залишилися поза увагою у висновках Рахункової палати.

МОЗ України очікує, що у фінальному звіті будуть враховані всі зауваження Міністерства, оскільки ця інформація є критично важливою для об’єктивної оцінки якості управління Інститутом серця.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!