Як нове фінансування змінило первинну ланку медичної допомоги?

За 6 міс роботи Національної служби здоров’я України (далі — НСЗУ) 623 заклади первинної допомоги перейшли на нову систему фінансування, підписавши з нею договори й отримавши на свої рахунки 1,6 млрд грн. Про те, як збільшене фінансування змінило первинну медичну допомогу, роботу й зарплати сімейних лікарів, сервіс для пацієнтів та якими є плани роботи НСЗУ на 2019 р., йшлося під час прес-конференції, яка відбулася 22 жовтня в національному інформаційному агентстві «Укрінформ».

Після прийняття Закону України № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» до квітня 2018 р. профільне міністерство готувалося до практичного впровадження змін на первинній ланці надання медичної допомоги. Зокрема, запущено електронну систему охорони здоров’я eHealth, створено НСЗУ, підготовлено кампанію «Лікар для кожної сім’ї».

Починаючи з квітня 2018 р., майже кожен другий українець вже обрав свого лікаря, підписавши з ним декларацію. За даними системи eHealth, станом на 22 жовтня ця цифра сягає 19,9 млн громадян. Медичні заклади на рівні первинної допомоги, які уклали договори з НСЗУ, почали отримувати фінансування за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». «Як виявилося, дохід медичного закладу істотно зросте, якщо у нього є пацієнти», — зазначив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк, додавши, що в таких медичних закладах з’явилася можливість підвищити заробітні плати своїм лікарям.

Одним з показників успішності медичної реформи на первинній ланці є залучення до неї приватних закладів охорони здоров’я. «На сьогодні маємо ситуацію, коли кожний 10-й медичний заклад, який має договір з Національною службою здоров’я, — це або приватна клініка, або фізична особа — підприємець — лікар», — наголосив заступник міністра.

У контексті реформування системи охорони здоров’я П. Ковтонюк зупинився на подальших планах. «Найголовніше — це те, що первинна ланка оновиться вже по всій країні. Ми не плануємо стару модель фінансування, починаючи із січня 2019 р. Уся первинна допомога поч­не працювати за новими правилами», — зауважив він.

По-друге, планується запуск і широке застосування електронних інструментів для лікарів та пацієнтів. Мова йде про запровадження з наступного року електронних медичних карток, електронних рецептів у рамках програми «Доступні ліки» та лікарняних.

По-третє, із середини наступного року медична реформа піде далі — заплановано старт трансформації спеціалізованої медичної допомоги — запуск програми «Безкоштовна діагностика». На це у проекті Держбюджету–2019 передбачено 2 млрд грн. За направленням лікаря первинної ланки пацієнти зможуть безкоштовно пройти інструментальні обстеження (рентген, УЗД, мамографію та ін.), здати найнеобхідніші аналізи. За відповідні послуги сплачуватиме НСЗУ.

Починаючи з липня цього року, понад 1,6 млрд грн. було сплачено НСЗУ медичним закладам первинної ланки, які увійшли в реформу. Про це повідомив голова служби Олег Пет­ренко. Він нагадав, що в «першу хвилю» укладання договорів з НСЗУ увійшов 161 медичний заклад первинної ланки, у другу — 462. Відтак, 623 медичні заклади, з яких 85 — приватної форми власності, працюють за новим підходом фінансування. «Більшість закладів, які уклали договори з Націо­нальною службою здоров’я, почали отримувати десь у 2–2,5 раза більше, ніж вони отримували за попереднім методом фінансування за рахунок субвенції», — зазначив очільник НСЗУ, додавши, що це дозволило закладам охорони здоров’я знач­ним чином змінити практику господарювання. За допомогою економічних стимулів змінено поведінку надавачів медичних послуг — лікарів та медичних закладів.

За словами О. Петренка, у розрізі регіонів реформа розгортається неоднаковими темпами. Так, наприклад, є великі міста, де комунальні медичні заклади «первинки» досі не увійшли в реформу. Зокрема, мова йде про Одесу, Дніпро, Запоріжжя. Але позитивні приклади вселяють надію, що ті, хто вміло і вправно користуються можливостями, які дає реформа системи фінансування, будуть все більше інвестувати в те, аби система «повернулася обличчям» до пацієнта.

НСЗУ дуже важливо отримати зворотний зв’язок. Саме тому з 8 жовтня запущено власний контакт-центр з коротким номером 1677 для лікарів та пацієнтів. За час роботи контакт-служби вже надійшли тисячі дзвінків і зі скаргами, і з наріканнями, і з подяками. Контакт-центр у першу чергу створено для споживачів послуг. Також туди можуть звертатися і лікарі, і керівники медичних закладів з питань щодо порядку укладання договорів з НСЗУ та інших, які є предметом програми державних гарантій.

У наступному році вже не буде працювати старий механізм фінансування первинної медичної допомоги через медичну субвенцію. Тому ті медичні заклади, які не підписали договори з НСЗУ, мають останній шанс перейти на нову форму фінансування і зробити це протягом «третьої хвилі», аби з наступного року отримувати фінансування за новим форматом. Вона має розпочатися наприкінці листопада — на початку грудня цього року. У місцевої влади як власника медичного закладу є 2 варіанти: скористатися вікном можливостей, які надає «третя хвиля», та підготувати медичний заклад до підписання договору з НСЗУ, або ж з 2019 р. фінансувати медзаклад з власного бюджету, чи шукати інші джерела.

З наступного року НСЗУ також візьме на себе обслуговування програми «Доступні ліки». «З 1 квітня вона перетворюватиметься на класичну програму реімбурсації», — зазначив О. Пет­ренко, додавши, що відшкодування вартості доступних ліків аптекам здійснюватиме НСЗУ. Для цього вже у лютому 2019 р. почнеться кампанія з укладання договорів з аптеками-учасниками програми. Крім того, з 1 квітня 2019 р. будь-який рецепт, виписаний в електронній системі, надасть пацієнтам можливість отримати необхідні ліки в будь-якій аптеці — учасниці програми без прив’язки до місця реєстрації чи проживання пацієнта.

«Щодо реімбурсації, ми знаходимося на підготовчому етапі, доопрацьовуються електронні інструменти, контрактування аптек почнеться з лютого наступного року, щоб ми встигли законтрактувати більшість аптек для реалізації програми, щоб вони могли працювати в нових умовах», — повідомив О. Петренко.

«Розгортання реформи є невідворотнім. Зараз результати показують надзвичайно хороший і оптимістичний темп. Завдяки нашим спільним зусиллям — команди реформ Міністерства охорони здоров’я України і команди Національної служби здоров’я, і роботі людей на місцях — ми з вами зможемо все частіше чути хороші відгуки пацієнтів, які, користуючись послугами нової системи, будуть задоволені», — наголосив О. Петренко.

Про позитивний досвід запровадження медичної реформи на первинній ланці на Чернігівщині розповіла Світлана Лещенко, головний лікар Корюківського центру первинної медико-санітарної допомоги — єдиного закладу в Чернігівській обл., який уклав договір з НСЗУ в рамках «першої хвилі».

Завдяки конструктивному діалогу з місцевою владою, а також особистій зацікавленості С. Лещенко в медичній реформі, медичному закладу вдалося вчасно автономізуватися й укласти договір з НСЗУ. До цього часу медичний заклад, як і усі інші, фінансувався за рахунок медичної субвенції, яка щомісячно становила близько 450 тис. грн. «Цієї суми не вистачало на заробітну плату лікарям, середньому медичному персоналу, не кажучи вже про інші витрати», — зауважила лікар.

Уже в липні після підписання договору з НСЗУ на рахунок Корюківського ЦПМСД було перераховано 931 тис. грн., тобто майже у 2 рази більше порівняно зі старою схемою фінансування. Медичний заклад отримав змогу підвищити заробітні плати лікарям і середньому медичному персоналу. «На сьогодні заробітна плата нашого лікаря становить від 12 до 17 тис. грн. залежно від кількості укладених декларацій лікарем», — поінформувала С. Лещенко.

Загалом 20,5 тис. пацієнтів вже уклали декларації з лікарями Корюківського ЦПМСД, відповідно, фінансування за системою «гроші йдуть за пацієнтом» збільшилося. У жовтні медичний заклад отримав більше 1 млн грн. За словами доповідача, додаткові кошти направляються в тому числі на покращення матеріально-технічної бази медичного закладу, закупівлю сучасного медичного обладнання. Уже зараз у медичному закладі працюють над впровадженням електронної черги, електронних карт пацієнта та рецептів. Також тут починає працювати телемедицина.

Ще одне маленьке місто, у якому відбуваються великі зміни, — Червоноград Львівської обл. Червоноградський центр первинної медико-санітарної допомоги також увійшов у «першу хвилю» підписання угод з НСЗУ. Його директор Анна Ярмола відзначила тісну співпрацю і взаєморозуміння з керівництвом міста, яке допомогло отримати Червоноградському центру первинної медико-санітарної допомоги нове обладнання.

Після підписання договору зі службою в липні цього року медичний заклад отримав у 2 рази більше коштів порівняно з фінансуванням за медичною субвенцією. Лікарі Червоноградського центру первинної медико-санітарної допомоги, які підписали найбільше декларацій з пацієнтами, отримають 15,5 тис. грн., медсестри, прикріп­лені до цих лікарів, отримають 50% від їх ставки. Поквартальне преміювання отримує молодший медичний персонал.

За словами А. Ярмоли, реформа первинної ланки сприяє підвищенню якості надання медичних послуг. Також центр первинної медико-санітарної допомоги облаштовано безкоштовним Wi-Fi, пацієнти мають можливість записатися на прийом до лікаря онлайн, за телефоном, або на реєстратурі. Відтак, у центрі майже відсутні черги. Загалом 62 тис. пацієнтів уклали декларації з лікарями Червоноградського центру первинної медико-санітарної допомоги, що складає 76,5% від усього населення Червонограду. Таких показників вдалося досягти завдяки активній інформаційній кампанії, яку було розпочато ще наприкінці минулого року. До неї було задіяно такі канали комунікації, як місцеве телебачення, радіо, газети тощо.

Катерина Горбунова,
фото автора
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*