Експерти закликають МОЗ переглянути строки проведення масової вакцинації проти кору

Про проблеми проведення масової вакцинації проти кору в період загострення епідемічної ситуації з грипу та ГРВІ розповіла Ольга Голубовська, завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. Вона зауважила, що вже другий рік поспіль в Украї­ні не зупиняється епідемія кору, і ситуація продовжує загострюватися. У той же час на початку року очікується зростання захворюваності на грип та ГРВІ. Однак навіть нинішні показники поширення цих хвороб супроводжуються високим рівнем смертності. За словами О. Голубовської, лише за останні 2 тиж в інфекційному відділенні клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Київ померло 5 осіб.

На думку експертної спільноти, на тлі такої несприятливої епідемічної ситуації щодо грипу неможливо планувати нагальні заходи з вакцинації, які МОЗ збирається провести у Львівській обл. По-перше, коли відбудеться епідемічне зростання захворюваності, всі заходи повинні спрямовуватися на роз’єднання, а не на скупчення дітей. По-друге, у разі захворювання осіб інтеркурентними хворобами, ризик виникнення яких підвищується під час епідемії грипу на ГРВІ, знижуватиметься ефективність індивідуального імунного захисту. Через це стане неможливим досягти 95% рівня охоплення профілактичними щепленнями, до якого прагне МОЗ.

Також, якщо робитимуться щеплення особам під час інтеркурентних захворювань, зростатиме рівень асоційованих з вакцинами реакцій, що, у свою чергу, призводитиме до дискредитації вакцинальної кампанії. Тому, на думку експертів, проводити заходи з подолання епідемії кору потрібно пізніше, наприклад, у кінці квітня або на початку травня, але аж ніяк не в період епідемії грипу.

У зв’язку із цим Комітет прийняв рішення звернутися до:

• Кабінету Міністрів України та Ради національної безпеки і оборони щодо додаткових ризиків, які виникають при проведенні вакцинації проти кору в період епідемічного зростання захворюваності на грип на ГРВІ;
• МОЗ з проханням надати інформацію про терміни придатності всіх серій вакцин. Оскільки, на думку О. Богомолець, можливо, є вакцини, у яких термін придатності закінчується і через це Міністерство, щоб не утилізувати препарати з терміном придатності, що спливає, раптово вирішило проводити «спецоперацію» з вакцинації.

Нагадаємо, 3 січня у Львові відбувся брифінг «Надзвичайні заходи для захисту від кору», під час якого представники МОЗ повідомили про проведення з другої половини лютого щеплення дітей віком від 6 до 18 років в організованих колективах — школах. Передбачається, що вакцинація проводитиметься мобільними бригадами, які їздитимуть по регіону і робитимуть щеплення. Однак, за словами генерального директора ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» Володимира Курпіти, щеплення робитимуть дітям лише за умови згоди від батьків.

Під час засідання члени Комітету заслухали звернення колективу ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України» щодо сприяння розвитку нового перспективного напряму з вивчення впливу на мікробіом людини як дієвого фактору підвищення ефективності лікування і профілактики серцево-судинних та інших неінфекційних захворювань.

Галина Фадєєнко, директор ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН Украї­ни», зауважила, що необхідність боротьби з неінфекційними захворюваннями неодноразово обговорювали на засіданнях та нарадах Організації Об’єднаних Націй. Зокрема, у вересні 2018 р. відбулася нарада, під час якої було прийнято рішення активізувати діяльність щодо боротьби з інфекційними захворюваннями та їх профілактики. Тоді було зазначено, що заходи з протидії неінфекційним захворюванням, зокрема серцево-судинним, за десятки років так і не дала бажаних результатів. Переважно тому, що всі зусилля покладено на втілення високотехнологічних, хірургічних та фармакологічних методів лікування. Проте ані проведення аортокоронарного шунтування або стентування, ані призначення фармакотерапії за стандартними протоколами істотно не змінили частоту розвитку даного типу хвороб.

Стандартні профілактичні засоби боротьби з палінням, нездоровим харчуванням, зайвою масою тіла дещо покращують ситуацію, але повільно й не суттєво. Тому боротьбу із захворюваністю і смертністю від неінфекційних захворювань було визнано як одну з основних стратегій національної безпеки цивілізованих країн світу. Проте для цього потрібні нові рішення.

Фахівці ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України» розробили та апробували оригінальну Концепцію з прогнозування виникнення, підвищення ефективності лікування та профілактики основних неінфекційних захворювань шляхом застосування Стратегії персоніфікації, тобто суто індивідуального підходу до кожного пацієнта на основі комплексних молекулярних генетичних досліджень. Інститутом розроблено персоніфіковану діагностичну, прогностичну та профілактичну модель для хворих на неінфекційні захворювання на підставі молекулярно-генетичного аналізу. Такий підхід є інноваційним, новаторським для України.

Г. Фадєєнко звернулася до членів Комітету з проханням:

1) підтримати звернення до МОЗ з пропозицією розглянути можливість розвитку нового перспективного напрямку в Україні, застосування принципів персоніфікованої медицини, зокрема відносно неінфекційних захворювань;

2) підтримати звернення до Національної академії наук України та МОЗ щодо створення єдиного державного центру молекулярно-генетичних досліджень та профілактики неінфекційних захворювань;

3) сприяти виділенню додаткового фінансування для продовження робіт у сумі 5 млн грн. для придбання додаткового устаткування.

Володимир Коваленко, директор Національного наукового центру «Інститут кардіології імені М.Д. Стражеска» НАМН України, зазначив, що чинні на сьогодні стандарти доказової медицини не передбачають персоніфікації, не враховують коморбідність, тобто поєднання декількох захворювань в організмі людини, а зосереджені на вузьких проблемах. Тому подальше вивчення цієї проблеми в майбутньому має надзвичайно важливе значення з метою розробки комплекс­ного підходу до неінфекційних хвороб з позиції персоніфікації.

Члени Комітету прийняли рішення підтримати всі вищезазначені пропозиції, однак друге звернення ухвалили направити не до МОЗ та НАМН, а безпосередньо до Кабінету Міністрів України та Національної академії наук України.

Також під час засідання парламентарі затвердили План роботи Комітету на лютий–липень 2019 р., однак без плану проведення круглих столів, оскільки дане питання розглядатиметься на наступних засіданнях з обговоренням кожного з таких заходів з метою оптимізації їх проведення. Даний План члени Комітету доповнили й положенням щодо проведення виїзного засідання в Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця з метою детального вивчення ситуації, яка склалася між керівництвом закладу та МОЗ.

Члени Комітету уточнили й назву підкомітету з питань медичної освіти та науки, кадрової політики та запобігання корупції у сфері охорони здоров’я. Оскільки вона частково збігалася з назвою іншого підкомітету. Відповідно до прийнятого рішення, нова назва підкомітету — підкомітет з питань боротьби з корупцією та кадрової політики в охороні здоров’я. Очолюватиме його народний депутат Сергій Мельничук.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!