Як працює «подушка безпеки» для українських пацієнтів?

До участі в заході були запрошені представники Київської міської клінічної лікарні № 12, де стався трагічний випадок. «Оскільки до теми обговорення включені питання про випадок смерті в нашому закладі пацієнта Миколи Бабича та зважаючи на присутність на заході його родичів, представники лікарні не можуть взяти участь в обговоренні», — йдеться в офіційній відповіді медичного закладу. На даний час відсутній висновок судово-медичної експертизи, яка має встановити причину смерті та причинно-наслідковий зв’язок її з діями медичного персоналу. Таким чином, у лікарні немає достатньо інформації для детального обговорення даного випадку, що може призвести до хибних думок.

На сьогодні кількість так званих медичних судових справ невелика. «Там, де готують слідчих, прокурорів, їм цю специфіку справ фактично не дають. Як сформулювати питання до судово-медичної екс­пертизи — їм ніхто не розповідає», — за­уважила експерт з медичного права Зоряна Черненко, додавши, що на рік кількість таких судових справ, що завершилися успішно, може сягати 8–9.

Якщо буде встановлено халатність з боку медичних працівників, то настає кримінальна відповідальність за такі дії. Також може бути вирішено питання щодо відшкодування завданої сім’ї шкоди внаслідок втрати годувальника й у зв’язку зі смертю родича. Така практика в Україні існує. Якщо у справі фігурує бюджетна установа, то є можливість стягнути з неї зобов’язання, залучивши Державну казначейську службу.

Говорячи загалом про безпеку пацієнтів у лікарнях, юрист зазначила, що вона включає декілька складових. Зокрема, безпека пацієнтів — це наявність у медичному закладі достатньої кількості ліків, витратних матеріалів та медичного обладнання. Це дозволяє медичному персоналу надавати медичну допомогу вчасно та якісно. Безпека пацієнтів — це кваліфіковане застосування лікарями медичних стандартів та клінічних протоколів. Ще одна складова, яку необхідно частіше обговорювати публічно, — страхування професійної відповідальності лікарів. «Для медичної практики медичні помилки характерні, це трапляється. Це треба розуміти. Але в розвинених країнах існує страхування відповідальності лікарів, яка (прим. ред.: у разі страхового випадку) передбачає компенсацію шкоди потерпілому», — зазначила З. Черненко. Професійний контроль, тобто лікарське самоврядування, етичні кодекси тощо — ще один ключовий елемент безпеки пацієнтів.

Протягом 10 років роботи до Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів постійно надходять звернення з приводу захисту прав пацієнтів. Важливу роль у подібних справах відіграє медична документація. «Вона має зберігатися вічно, але що там всередині…? Немає жодної вимоги щодо збереження і фіксування медичної документації», — зауважив президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк, висловлюючи надію на те, що запровадження електронної форми такої документації наведе лад у цьому питанні і виключить можливість несанкціонованого доступу до неї.

Крім того, за словами доповідача, Україна — єдина країна в Європі, де відсутня незалежна медична експертиза, немає експертного органу, який може дати відповідний висновок.

«Коли ми говоримо про безпеку пацієнтів, ми маємо на увазі медицину по-людськи. У нас, на жаль, цього фактору немає», — зауважив В. Сердюк, додавши, що спільно з Радою Європи розроб­лена дорожня карта безпеки пацієнтів, але подальшого руху в цьому питанні поки що не відбувається.

Юрій Скалецький, завідувач лабораторії безпекових стратегій в охороні здоров’я ДУ «Інститут громадського здо­ров’я ім. О.М. Марзєєва» Національної академії медичних наук України, представив статистичні дані щодо кількості пацієнтів, які наражаються на медичну помилку, перебуваючи у стаціонарі в різних країнах. У 2013–2014 рр. цей показник становить від 8% у Великобританії, де прийняті серйозні заходи щодо безпеки пацієнтів, до 25% в Норвегії. У державах з перехідною економікою або в країнах, що розвиваються, ця проблема стоїть набагато гостріше.

Проблемним є питання захворювання на інфекційні хвороби під час перебування пацієнтів у стаціо­нарі. За даними Європейського центру з контролю і профілактики захворювань в ЄС щороку близько 37 тис. випадків смерті викликані такими інфекціями. В Україні подібна статистика не ведеться, за винятком окремих лікувальних закладів.

«За нашими досить консервативними оцінками, кожного дня у вітчизняних стаціонарах через проблеми, яких можна було б уникнути, помирає більше 30 пацієнтів, тобто більше 10 тис. на рік», — зазначив Ю. Скалецький.

Позиція Всесвітньої організації охорони здоров’я з приводу безпеки пацієнтів зводиться до того, що це не тільки питання грошей і технологій. Центральне значення мають політична воля і професійна прихильність.

За словами доповідача, проведення точкових заходів, спрямованих на підвищення безпеки пацієнтів у лікарнях, недостатньо. Має бути комплекс таких заходів, національна стратегія, яка є у багатьох країнах.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!