Що потрібно зробити, аби лікарські засоби стали доступнішими для споживачів? АПАУ пропонує рішення

Згідно з Пояснювальною запискою, проект постанови розроблено з метою підвищення доступності препаратів, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів та закуповуються за бюджетні кошти. Але, на жаль, у проекті нічого не сказано про підвищення доступності їх для населення. Адже відомо, що близько 90% ліків українці купують за власні кошти.

Громадська спілка «Аптечна професійна асоціація України» (ГС «АПАУ») підтримує ідею встановлення граничних оптово-відпускних цін на препарати, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів, однак вважає, що запропонований Міністерством охорони здоров’я України механізм не зможе вирішити зазначені проблеми та досягти визначеної мети з наступних підстав.

1. Щодо внесення змін до постанови КМУ від 17.10.2008 р. № 955 та запровадження регресивної роздрібної надбавки.

Запропонований механізм встановлення регресивної надбавки не є новелою і був вперше впроваджений у 2014 р. Зокрема, на той момент метою введення регресивної роздрібної надбавки було виконання п. 40.1 Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженого Указом Президента України від 12.03.2012 р. № 187/2012 (згідно з Пояснювальною запискою до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 р. № 639 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 955»).

Однак у зв’язку з визнанням недієвості порядку такого ціноутворення та недосягненням визначених цілей у 2015 р. регресивна роздрібна надбавка була замінена торговельною (роздрібною) надбавкою в розмірі 25%.

Варто зазначити, що сьогодні роздрібна націнка на основні лікарські засоби, що включені до Національного переліку, уже є регульованою і становить від 10% до 25%.

Тому незрозуміло, з якою метою та на підставі яких даних Міністерство охорони здоров’я України пропонує знову запровадити механізм регресивного регулювання торговельної націнки.

ГС «АПАУ» неодноразово наголошувала, що діяльність аптеки є найбільш зарегульованою в порівнянні з дистриб’ютором та виробником. У тому числі це стосується впровадження державних програм, задля участі в яких аптека несе додаткові витрати (розробка або придбання програм для запровадження електронного рецепта, отримання електронного підпису для фармацевтів і провізорів, наймання на роботу додаткових працівників тощо), які держава не компенсує.

За постійного збільшення розміру витрат для забезпечення діяльності аптек від державних органів періодично з’являються ініціативи щодо регулювання саме роздрібної ланки. У зв’язку із цим за деякими державними програмами націнка аптеки є такою ж, як у дистриб’ютора (препарати інсуліну — 10%), або несуттєво вищою (програма «Доступні ліки» — 15%), що є невиправданим у порівнянні з обсягом діяльності та витрат суб’єктів господарювання, що займаються роздрібною торгівлею лікарськими засобами.

Аптеки, що планують брати участь у програмі «Доступні ліки», уже обговорювали на сайті «Щотижневика АПТЕКА» питання додаткових витрат, які є невигідними для суб’єктів господарювання в публікації «Хто платитиме за електрон­ний рецепт?».

Отже, замість встановлення для аптек сприятливих умов для участі в державних програмах, що сприяло б залученню якнайбільшої кількості суб’єктів господарювання, Міністерством створюються правила, за яких аптека буде нести додаткові витрати і, відповідно, обраховувати доцільність участі в програмах.

2. Щодо проекту постанови КМУ «Про референтне ціноутворення на лікарські засоби , що закуповуються за бюджетні кошти» та запровадження граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби.

АПАУ підтримує позиції Міністерства охорони здоров’я України щодо запровадження граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби, однак вважає, що дана норма повинна розповсюджуватися не тільки на ліки, що закуповуються за бюджетні кошти, а загалом на всі лікарські засоби, що входять до Національного переліку та придбаваються населенням за власні кошти.

Представники ГС «АПАУ» переконані, що запровадження вибіркового встановлення граничних оптово-відпускних цін призведе до того, що на один і той самий препарат виробник буде визначати дві ціни: першу — для бюд­жетних закупівель, другу — для продажу в роздріб. У такому разі ціна на лікарські засоби, що реалізовуватимуться в роздріб через аптеку, не відповідатиме граничній та буде вищою. Варто зазначити, що під час закупівлі ліків у виробника, ні дистриб’ютор, ні аптека достовірно не будуть володіти інформацією, чи такий лікарський засіб (з Національного переліку) буде реалізований пацієнту за власні кошти, чи підприємству/установі/організації — за бюджетні. Також постачання до аптеки лікарських засобів за цінами, що не будуть відповідати граничним оптово-відпускним (будуть вищими), обмежить право суб’єкта господарювання, що займається роздрібною торгівлею, на подальшу участь у тендерних закупівлях.

Відтак, реєстр граничних оптово-відпускних цін повинен розповсюджувати свою дію не тільки на лікарські засоби, що закуповуються за бюд­жетні кошти, а й на ліки, які реалізуються через аптеки за кошти громадян.

До речі, Антимонопольний комітет України, у свою чергу, вважає, що дієвим механізмом, який буде розвивати та посилювати конкуренцію на ринках лікарських засобів, є запровадження референтного ціноутворення на всі ліки, оскільки референтне ціноутворення на лікарські засоби дає можливість здійснювати контроль за рівнем зміни оптово-відпускних цін та є єдиним інструментом, який стимулює виробників (імпортерів) до конкурентної боротьби за споживача та цінової конкуренції, що зазвичай сприяє зниженню цін на лікарські засоби (особливо це стосується аналогічних за лікарською формою та кількісним і якісним складом діючих речовин препаратів). Ці та інші пропозиції відображені у звіті Антимонопольного комітету України за 2018 р.

Враховуючи вищевикладену інформацію, ГС «АПАУ» пропонує:

1) запровадити державне регулювання цін на всі лікарські засоби, включені до Національного переліку основних лікарських засобів, шляхом встановлення Міністерством охорони здоров’я граничних оптово-відпускних цін на основі цін на лікарські засоби, зареєстровані в Республіці Польща, Словацькій Республіці, Чеській Республіці, Латвійській Республіці, Угорщині та Україні;

2) при запровадженні граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби надати аптекам час для реалізації залишків ліків, що були закуп­лені до дати введення зазначених змін;

3) не змінювати порядок встановлення роздрібної націнки на лікарські засоби, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів та не запроваджувати регресивну надбавку у зв’язку з неефективністю зазначеного механізму;

4) збільшити роздрібну націнку за програмою «Доступні ліки» до 25% за аналогією з ліками, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів за правилами, які наразі є чинними.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!