Якою буде нова ера в економіці охорони здоров’я?

Чергова щорічна Світова зустріч Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень ISPOR (International Society for Pharmacoeconomics and Outcomes Research) зібрала понад 4000 представників зацікавлених сторін у сфері охорони здоров’я, включаючи політиків, дослідників, науковців, державних і приватних платників, надавачів медичних послуг, пацієнтські організації, представників індустрії з понад 65 країн світу. Захід пройшов 18–22 травня 2019 р. у м. Новий Орлеан, США, під гаслом: «Швидка, розумна, інноваційна. Нова ера в економіці охорони здоров’я та результатах лікування!» (Rapid. Disruptive. Innovative. A New Era in HEOR).

Учасниками української делегації стали:

  • Ольга Заліська, професор, завідувач кафед­ри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, заснов­ник Українського відділу ІSPOR;
  • Ореста Піняжко, кандидат фармацевтичних наук, директор Департаменту оцінки медичних технологій ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (ДЕЦ), президент Українського відділу ISPOR;
  • Олександр Топачевський, член Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів МОЗ України, директор консалтингової компанії Digital Health Outcomes® (Київ).

Об’єднаний україно-польський форум ISPOR

Також 21 травня в рамках щорічної зустрічі відбувся спільний форум «Нові основи для оцінки цінностей з метою забезпечення інноваційними лікарськими засобами у Центральній та Східній Європі».

Форум організовано Українським та Польським відділами ISPOR. Ореста Піняжко виступила модератором та співдоповідачем презентації разом із професором Ольгою Заліською та професором Джоаною Ліс, PhD, директором з доступу до ринку компанії «Санофі», Польща.

Актуальним питанням у міжнародній практиці є потреба у визначенні пріоритетів та критеріїв для ефективного перерозподілу ресурсів для фінансування лікарських засобів у Центральній та Східній Європі. Які найкращі практики слід враховувати — мультикритеріальний аналіз рішень (MCDA) для інноваційних лікарських засобів, ціноутворення на основі цінності результатів лікування та закупівлі на основі цінності, угоди про керований допуск до ринку?

Учасники інтерактивного форуму обговорили бачення нових тенденцій та шляхів оптимізації доступу до інноваційних лікарських засобів у країнах Центральної та Східної Європи, обмінялися досвідом з проведення мультикритеріального аналізу рішень.

Постерні доповіді

Окрім іншого, до програми 24-ї Світової зустрічі ISPOR було включено 5 постерних доповідей українських науковців:

  • MCDA-модель пріоритизації захворювань для інформування пріоритетів охорони здоров’я в Україні (Disease Prioritisation MCDA Model for Informing Healthcare Priorities Setting in Ukraine, автори — О. Топачевський, О. Піняжко, О. Олещук, І. Романенко, М. Дудлей, В. Тимошевська);
  • Розробка розширеної програми реімбурсації в Україні: аналіз програм центральних закупівель лікарських засобів (Development of Extended Pharmacy Reimbursement Program in Ukraine: Evidence from the Analysis of Central Procurement Programs, автори — О. Піняжко, О. Топачевський, О. Стефанишина, І. Масленчук, Ф. Жао);
  • Розвиток формулярної системи в Україні (Development of formulary system in Ukraine, автори — О. Ващенко, О. Заліська, О. Піняжко);
  • Аналіз переліку ліків для лікування артеріальної гіпертензії у вагітних в Україні (Analy­sis of the list of medicines for treatment of hypertension in pregnancy in Ukraine, автори — Н. Максимович, О. Заліська, Х-О. Стасів);
  • Аналіз реальних даних про захворювання періодонту у пацієнтів з хронічними ревматоїдними хворобами серця в Україні (Analy­sis of real world evidence of periodontal diseases in patients with chronic rheumatic disease (CRHD) in Ukraine, автори — О. Мигаль, Р. Огоновський, Л. Мінько, О. Заліський, П. Трафідло).

Пленарні сесії

18–22 травня 2019 р. прошло 3 пленарні сесії:

  • Світанок проривів у системі охорони здо­ров’я: чи вимагатимуть інноваційні технології інноваційних способів мислення? (The Dawn of Disruption in the Health Sector: Will Innovative Technologies Require Innovative Ways of Thinking?);
  • Інновації та регулювання медичних виробів: заряджені для успіху? (Medical Device Innovation and Regulation: Turbocharged for Success?).
  • Чи доступність зрушує потребу в революції в ціноутворенні на лікарські засоби? (Is Affordability Driving a Need to Revolutionize Drug Pricing?).

Ключовим доповідачем першої сесії виступив Даніель Крафт (Daniel Kraft), кафедра медичного факультету, Університет Сингулярності, Стенфорд, Каліфорнія, США. Його доповідь була сфокусована на впливі підривної інноваційної медичної терапії на медицину сьогодні та на майбутнє, і створила інформаційну основу для пленарного засідання.

Д. Крафт відмітив, що вже проведено більше 2600 клінічних випробувань генної терапії тяжких захворювань, більше 1000 досліджень регенеративної медицини ведуться в усьому світі; і більше 7000 клінічних досліджень для медичних виробів, починаючи від біонічних імплантатів очей до стимуляторів спинного мозку.

Успіхи в застосуванні 3D-принтерів, а також штучного інтелекту мають потенціал для створення нових потужних інструментів з метою профілактики, діагностики та лікування захворювань. Інновації в медицині, які були предметом наукової фантастики, активно входять у медичну допомогу — як відділи охорони здоров’я будуть їх фінансувати, які оцінки проводити?

Під час панельної дискусії пленарного засідання присутні розглянули вплив, виклики та можливості нещодавнього відродження новаторських лікувальних технологій охорони здоров’я, заслухали виступи:

  • Кліффорда Гудмана (Clifford Goodman), PhD, Lewin Group, Falls Church, США;
  • Тімоті Колфілда (Timothy Caulfield), LLM, Університет Альберти, Едмонтон, Канада;
  • Флора Чандлера (Fleur Chandler), Консультативна рада пацієнтів, Дюшенн, Твікенхем, Великобританія;
  • Олександра Біллокса (Alexander Billioux), PhD, департамент охорони здоров’я штату Луїзіана, США;
  • Рона Філіпа (Ron Philip), Spark Therapeutics, Inc, Філадельфія, США.

Під час 2-го пленарного засідання учасники обговорили сучасні методи, якими регулятори можуть забезпечити високий рівень охорони здоров’я, одночасно враховуючи нові дослідження та тенденції розвитку в секторі.

До учасників цього пленарного засідання увійшли:

  • Лорі Берк (Laurie Burke), «Лора Груп» та Університет штату Меріленд;
  • Роял Ок (Royal Oak), США, які модерували сесію;
  • Стефані Крістофер (Stephanie Christopher), Інноваційний консорціум медичних виробів, Арлінгтон, Вірджинія, США;
  • Пол Копман (Paul Copman), MBA, «Джонсон і Джонсон», Нью-Джерсі, США;
  • Cтівен Хул (Stephen A. Hull), MHS, Hull Associates LLC, Рокленд, США;
  • Харіндра Вієйсундера (Harindra Wijeysundera), PhD, Канадське агентство з лікарських засобів і технологій в охороні здоров’я CADTH, Оттава, Канада.

Під час 3-го пленарного засідання присутні розглянули нові підходи до ціноутворення на лікарські засоби в США та провідних країнах світу за модерування Коліна М. Флуда (Colleen M. Flood), Університет Оттавського цент­ру права, політики та етики в галузі охорони здоров’я, Оттава, Канада.

Учасниками дискусії виступили:

  • Муна Бханджі (Muna Bhanji), Мерк, Філадельфія, США;
  • Мендерт Бойсен (Meindert Boysen), PharmD, MSc, Національний інститут здоров’я та клінічної досконалості NICE, Великобританія;
  • Луї П. Гаррісон (Louis P. Garrison), PhD, Університет Вашингтона, Сіетл, Вашингтон, США;
  • Марк Трусхайм (Mark Trusheim), Массачусетський технологічний інститут, Кембридж, США.

Окрім іншого, під час Світової зустрічі представники української делегації взяли участь у навчальних освітніх симпозіумах, форумах для детального обговорення доповідей з досвідом організацій, які працюють у сфері оцінки медичних технологій, фармакоекономічних досліджень та національної політики забезпечення лікарськими засобами в провідних країнах світу.

Ольга Заліська,
завідувач кафедри організації і економіки фармації,
технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти
Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького,
засновник Українського відділу ІSPOR
Ореста Піняжко,
кандидат фармацевтичних наук,
директор Департаменту оцінки медичних технологій ДЕЦ МОЗ України,
президент Українського відділу ISPOR
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті