Digital Med 2019: eHealth в Україні та світі

Перший день Digital Med 2019 був присвячений темі eHealth в Україні та світі, висвітлювати яку взялися вітчизняні фахівці — розробники програмного забезпечення, представники державних організацій, експерти медичних інформаційних систем (далі — МІС), а також іноземні експерти, які ділилися власним досвідом та напрацюваннями в напрямку електронної системи охорони здоров’я.

Технічне впровадження та можливості eHealth

Першим про власний досвід розповів Євген Єсаков, архітектор програмного забезпечення з української компанії EdenLab, яка здійснювала розробку платформи вітчизняного eHealth на відкритому коді, тобто разом із проектним офісом взяла участь у розробці центрального компоненту. Він пояснив, що eHealth є складною багаторівневою системою, в якій є центральний компонент (ядро), що включає національні медичні реєстри Міністерства охорони здоров’я України (далі — МОЗ), класифікатори, зберігання даних, інтероперабельність, та периферійний компонент, до якого належать МІС, лабораторні інформаційні системи, пацієнтські системи та інформаційна система Національної служби здоров’я України (далі — НСЗУ).

Периферійний компонент взаємодіє з цент­ральним, який є високонавантаженою системою, адже, за словами архітектора, навіть зараз, коли це продуктивне середовище відкрите лише для лікарів первинної ланки системи охорони здоров’я України, більше 20 тис. з них щодня взаємодіють із системою. Серед задач, які ставилися перед eHealth, були наступні:

• підтримка реформи фінансування системи охорони здоров’я;
• надання учасникам системи (пацієнтам, лікарям, фармацевтам, науковцям) достовірної інформації в необхідному обсязі, в потрібному місці, в потрібний час;
• прогнозування потреб охорони здоров’я для державних інституцій;
• підвищення ефективності праці лікарів та покращання якості медичних послуг через удосконалення процесів, автоматизацію звітності, впровадження клінічних протоколів і систем підтримки клінічних рішень;
• залучення пацієнта до піклування про власне здоров’я.

Щоб досягти мети, потрібно було забезпечити функціонування в системі основних модулів — реєстрів, рецептів та медичних записів, що створювало перед розробником декілька викликів. Усі вони вже працюють, перший з них було запущено в 2017 р., а останній великий модуль медичних записів поки функціонує в пілотному режимі.

Станом на початок жовтня 2019 р. згідно з інформацією з сайту НСЗУ договір зі службою підписали 1389 закладів. Кількість декларацій, укладених в системі eHealth, становить 28,448 млн, виписаних е-рецептів — понад 7 млн, з них відпущено ліки на більше ніж 80% (5,8 млн). За словами Є. Єсакова, проблем із запуском електрон­ної системи майже не виникало, що є чудовим результатом порівняно з тим, з чим стикалися інші країні при запуску аналогічних масштабних проектів.

Організаційне впровадження електронної системи охорони здоров’я

В. о. директора ДП «Електронне здоров’я» Андрій Сучик пояснив організаційні моменти розвитку eHealth в Україні, а також тонкощі відмінностей між поняттями «eHealth» та «електронна система охорони здоров’я», які нерідко плутають або не до кінця розуміють їх зміст.

Отже, eHealth являє собою цілу екосистему, яка включає стандарти, політики регулювання, спосіб мислення тощо. Більше того, поняття eHealth включає й електронну систему охорони здоров’я, визначення терміну якої наведене в Законі України від 19.10.2017 р. № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Тобто eHealth — ширше поняття, яке передбачає електронну систему охорони здоров’я, до складу якої входять центральна база даних (ЦБД) та електронні медичні інформаційні системи (МІС).

А. Сучик повідомив, що до рівня ЦБД включено всі основні медичні реєстри (реєстри медичних закладів, лікарів та пацієнтів), де реалізовано ряд сервісів, перш за все, задля адміністрування програми медичних гарантій.

У системі охорони здоров’я, відповідно, МОЗ визначає державну політику охорони здоров’я та стратегію розвитку галузі, НСЗУ керує програмою медичних гарантій і на сьогодні виступає власником ЦБД, а ДП «Електронне здоров’я» адмініструє ЦБД та створює єдиний медичний інформаційний простір. Це все викладено в проекті Концепції інформатизації охорони здоров’я, над доопрацюванням та вдосконаленням якої наразі тривають роботи вже на рівні Офісу Президента України.

Наразі, за словами спікера, вже створено багато можливостей для розвитку та співпраці бізнесу в напрямку розвитку електронної системи охорони здоров’я. Він запросив представників бізнесу й надалі долучатися до роботи, надавати власні пропозиції, брати участь у подальшій розробці ЦБД, для чого в ДП «Електронне здоров’я» постійно працюють над зниженням технічних бар’єрів, вдосконаленням документації.

Ключові компоненти системи викладені в Open Source, що дозволяє ознайомитися з принципами роботи системи, а відкритий стандарт FHIR (Fast Healthcare Interoperability Resources) має зрозумілий інтерфейс та дає можливість успішно взаємодіяти для обміну медичними даними.

Переваги для бізнесу, держави та користувачів

Дмитро Черниш, директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ, яка є на сьогодні, як зазначив А. Сучик, власником ЦБД, включно з майновими правами на програмне забезпечення, за­уважив, що НСЗУ одночасно є основним користувачем електронної системи охорони здоров’я.

ЦБД спікер назвав тією самою «Big Data», на основі якої НСЗУ робить прогнози, платить за послуги, розробляє програми медичних гарантій. Важливою частиною ЦБД є так звана інформаційна система НСЗУ — фінансовий модуль, з яким не контактують лікарі чи пацієнти, натомість контактують 1300 закладів охорони здоров’я первинної ланки, 1100 аптечних закладів, і зараз НСЗУ починає кампанію стосовно приєднання медичних закладів вторинної і третинної ланки.

Партнерами НСЗУ у вказаних напрямках є МІС, які за своєю специфікою поділяються на:

• аптечні;
• госпітальні;
• лабораторні;
• інші.

Власне, саме МІС разом із НСЗУ забезпечили початок медичної реформи в Україні, яка передбачає двокомпонентну модель. І ця модель вже працює та дає результати, однак в подальшому включатиме й зовнішню інтеграцію системи з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Єдиним державним демографічним реєстром, Єдиною державною електрон­ною базою з питань освіти, Пенсійним фондом, Державною фіскальною службою тощо.

Д. Черниш наголосив, що НСЗУ поступово виходить на шлях зовнішньої інтеграції й елект­ронна система охорони здоров’я — це тема про можливості для бізнесу, держави та її користувачів — лікарів і пацієнтів.

Для лікарів, які також є основними користувачами системи, суттєво спрощується робота, з’являються нові можливості для розвитку й підвищення професіоналізму, а також ведення всієї інформації в електронному вигляді та використання для цього зручних інструментів — від уже реалізованих декларацій і е-рецепта до електронних медичних записів, направлень, лікарняних і т.д.

У майбутньому запланована реалізація Кабінету пацієнта, який, за словами Д. Черниша, в пріоритеті та має бути запроваджений в Електронному кабінеті громадянина. Це дасть можливість пацієнтам повноцінно реалізовувати власне право на доступ до інформації щодо себе, щодо використання своїх даних та щодо осіб, які мали доступ до них, а також користуватися тими самими зручними інструментами, які будуть створені в рамках електронної системи охорони здоров’я в майбутньому.

Досвід цифровізації системи охорони здоров’я Казахстану

Наталія Кіль, директор Центру інформаційних технологій «Даму», який працює на IT-ринку Казахстану більше 15 років, розповіла про досвід цифрової трансформації системи охорони здоров’я в республіці. Зазначена компанія здійснює розробку та впровадження інформаційних систем для галузі охорони здоров’я, і продукт компанії впроваджується в хмарну платформу «Damumed», яку компанія позиціонує як медичну цифрову екосистему.

Загалом цифровізація системи охорони здоров’я в Казахстані розпочалася з ініціативи держави в 2005 р., коли було розроблено техніко-економічне обґрунтування впровадження єдиної державної інформаційної системи охорони здоров’я в країні. Відповідно, витрати на створення програмного забезпечення, оснащення комп’ютерною технікою, створення локальних мереж, проведення каналів зв’язку взяла на себе держава. Однак у період 2005–2009 рр. відбувся стрімкий технологічний стрибок, який дозволив зрозуміти, що локальні рішення є вчорашнім днем, а увесь світ рухається до хмарних рішень та централізованої архітектури.

З 2010 р. Міністерство охорони здоров’я Казахстану в якості регулятора та відчуваючи велику потребу в аналітичних та статистичних даних почало створювати «портальні» рішення для підтримки власних управлінських і фінансових функцій. Цього ж року була прийнята Концепція єдиної національної системи охорони здоров’я, в якій декларувалися принципи вільного вибору пацієнтом лікаря та стаціонару та «гроші йдуть за пацієнтом». Зазначене, як виявилося, було неможливо реалізувати без підтримки МІС, що й призвело до їх створення.

У 2013–2014 рр. у компанії з’явилося розуміння того, що у медичних працівників є потреба в зручному інструменті, який дозволяє ефективно здійснювати їх повсякденну роботу. Саме тоді зародилася ідея створення хмарної МІС, яку почали створювати в 2015 р. За основу була взята регіональна модель — тобто спершу створювалися регіональні хмарні рішення, успіх яких посприяв запровадженню з боку міністерства охорони здоров’я в одній з областей республіки проекту «безпаперова лікарня». Пілотний проект виявився вдалим, і наразі усі лікарні Казахстану працюють без паперів — без облікових паперових форм, історій хвороб, амбулаторних карток, на заміну яким прийшли електронна картка, електронний паспорт здоров’я тощо. При цьому більшість нововведень відбувається на базі хмарної платформи «Damumed».

У 2019 р. компанія дійшла до створення єдиної корпоративної медичної хмари, в якій працює велика кількість як державних, так і приватних клінік. Завдяки цьому забезпечено інтеграцію процесів між різними рівнями та службами охорони здоров’я, побудову сховища для обробки та аналізу інформації та створення ситуаційного центру охорони здоров’я. За своєю суттю це класична МІС, яка об’єднує державні й приватні лікарні, аптечні мережі, лабораторні системи, а також зовнішніх учасників — термінали самозапису різних виробників, диспетчерські мережі швидкої допомоги, мережі телеметрії, мобільні додатки.

Наразі діяльність компанії розвинена в 17 регіонах країни, з нею співпрацюють 821 клініка та більше 110 тис. медичних працівників. Мобільний додаток для пацієнтів розробки компанії використовують майже 2,5 млн мешканців, що становить близько 40% інтернет-активного населення. Розміри «Big Data» також вражають — це 253 315 800 медичних документів та 14 375 225 електронних паспортів здоров’я, які наявні в системі та на яких ґрунтується статистика компанії.

Таким чином, з 18 млн населення республіки у базу компанії сьогодні вже внесено дані більше ніж 14 млн громадян, які отримують якісну допомогу завдяки використанню медиками та клініками «розумних технологій». Як приклад, серед «розумних помічників» Н. Кіль назвала маркери ведення вагітних, онконастороженості, порушень мозкового кровообігу, відслідковування процесу надання медичної допомоги та інші, які позитивно впливають на показники роботи медичної галузі в цілому.

Використання нових інструментів у вигляді маркерів вже дозволило збільшити кількість випадків виявлення онкологічних захворювань на ранніх стадіях та туберкульозу, знизити смертність від гострого інфаркту міокарда, надавати фахові консультації щодо отриманих пацієнтами травм та дало інші успішні результати.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!