Вітер змін та українська Фарма: куди приведуть глобальні тенденції?

ВІТЕР ЗМІН — WIND OF CHANGE

Свій час спікери разом з учасниками конференції-практикуму присвятили визначенню переліку змін, необхідних для втілення в життя сміливих амбіцій до зростання шляхом підвищення інвестиційної привабливості, розвитку інфраструктури бізнесу, а також використання новітніх технологій.

Суттєвим фактором привабливості фармацевтичного сектору є оновлення регулювання, зокрема в сегментах, пов’язаних із R&D. Брак ресурсів, як не дивно, не є вирішальним чинником, що стоїть на шляху розвитку цього сегмента.

«Сьогодні багато глобальних фармацевтичних компаній інвестують не в традиційний процес дослідження і розробки нових препаратів. Значна частина бюджетів йде на створення штучного інтелекту. Підрядниками в цій справі, як правило, є старт­апи. Технології штучного інтелекту використовуються для обробки та аналізу великих обсягів наявних даних, а також моделювання і виявлення перспективних ніш, — зазначив Віктор Пушкарьов, голова регіону СНД компанії «Orion Corporation», віце-президент Асоціації міжнародних фармацевтичних виробників України (AIPM Ukraine). — Україна має сильний IT-сектор. У разі розвитку міцної взаємодії між IT- і фарміндуст­рією прогрес може бути вибуховим».

Україна — велика країна з великим пулом пацієнтів, лікувальних закладів, більш низькою вартістю проведення клінічних досліджень порівняно з ЄС і США. У той же час існує багато факторів, які стримують приплив інвестицій у проведення клінічних досліджень в Україні. «Клінічні дослідження в нашій країні активно розвивалися у 2000-х роках. Однак після світової фінансової кризи 2008 р. ця галузь в Україні тупцює на місці. Екстенсивну модель розвитку ми вичерпали, і тепер необхідно шукати нові підходи, моделі подальшого розвитку цієї сфери, яка є дуже перспективною. Для цього не потрібно великих інвестицій і ресурсів, а необхідні лише політична воля і зміни в нормативно-правовій базі», — вважає Сергій Мироненко, директор компанії «Фармасіч». За словами спікера, ось уже кілька років ДП «Державний експертний центр МОЗ України» зазнає тиску з боку силових структур, що дезорганізує роботу регулятора. С. Мироненко також звернув увагу на наявність прогалин у законодавстві, які не дозволяють проводити в Україні багато видів клінічних досліджень, наприклад, медичних виробів. Клінічні дослідження 1-ї фази зі здоровими добровольцями — сіра зона. Немає адекватного законодавства для проведення досліджень лікарських засобів передової терапії (advanced therapy medicinal products — ATMPs). Усунення цих прогалин дозволить збільшити приплив інвестицій у країну і сприятиме розвитку медичних технологій в Україні, вважає спікер.

Дуже важливо зрозуміти, які проблемні зони існують і як трансформувати їх в переваги. Але, крім того, існуючі переваги необхідно промотувати. Для цього, зокрема, підходять такі платформи, як Kiev Clinical Research Forum. Ця міжнародна конференція відбулася вже вдруге 16–17 травня 2019 р. «Захід відвідали більше 350 осіб з 20 країн», — підкреслив С. Мироненко.

Сьогодні український фармацевтичний ринок демонструє впевнене зростання, і прогнози на наступний рік також вельми оптимістичні. Як відомо, розвиток вітчизняного фармринку значною мірою визначає фінансування і попит з боку пацієнтів. «А як сьогодні виглядає ситуація з доступністю інформації для пацієнтів про нові медичні технології?», — поцікавився В. Пушкарьов, посилаючись не тільки на приклад США, а й окремих країн ЄС, де просування технологій, пов’язаних із застосуванням рецептурних препаратів, стало реальністю та сприяє покращенню обізнаності пацієнтів щодо медичних технологій та підвищенню рівня їх споживання завдяки розвитку персональної відповідальності за стан власного здоров’я, що є світовим трендом та чинником зростання споживання новітніх медичних технологій у світі.

У рамках сесії учасники конференції-практикуму взяли участь в опитуванні: чи сприяє існуюча законодавча платформа доступності інформації про медичні технології для пацієнтів і розвиває попит на інноваційні технології? 84% вважають, що ні. І лише 16% респондентів відповіли позитивно.

Учасники сесії наголосили на необхідності здійснити ряд важливих кроків, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності фармацевтичного виробництва в Україні та його інтернаціоналізації, зокрема — створення механізму державного страхування експортних ризиків, забезпечення дешевого довгострокового кредитування оновлення підприємств, відшкодування частини вартості фармацевтичних розробок життєво важливих генеричних препаратів, усунення перешкод у фінансуванні підрозділів за межами України, членство країни в Міжнародній раді з гармонізації (International Council on Harmonisation — ICH), досягнення угод між регуляторами групи країн регіону про взаємне визнання реєстрації певної категорії медичних товарів, що має надати якісно новий імпульс галузі та значно поліпшити привабливість фармацевтичного сектору України.

У рамках сесії «Вітер змін» було представлено ряд яскравих прикладів, коли новітні рішення у фармацевтичному бізнесі в Україні дозволили компаніям досягти лідируючих позицій у своєму секторі, стати платформою для міжнародної експансії та вийти за межі національних кордонів.

Кейс «Pharma gate». «Наша компанія надає регуляторну підтримку виробникам фармацевтичної продукції, які прагнуть виходити на нові ринки та допомагає адаптуватися до локальних умов ведення бізнесу завдяки досвіду роботи і системі управління якістю», — повідомила Дар’я Погодаєва, голова регуляторного департаменту, сектор Україна, компанії «Pharma gate». «Географія діяльності «Pharma gate» охоплює 12 країн. Основними видами послуг, що надаються, є допомога в отриманні доступу на ринок (отримання дозвільних документів та схвалення регуляторних органів), консалтинг у сфері місцевого законодавства, фармаконагляд, навчання і тренінги. Компанія також є постійним партнером і спонсором фармацевтичного форуму країн ЄАЕС і СНД Інституту Адама Сміта», — додала Валентина Корчак, голова регуляторного департаменту, сектор країни СНД, компанії «Pharma gate».

Кейс «Biopharma». Це українська компанія, яка фокусується на розробці та виробництві генеричних препаратів, пробіотиків та препаратів із плазми донорської крові людини. «У м. Біла Церква збудовано новітній завод «Біофарма» європейського рівня, — розповів Костянтин Єфименко, президент групи компаній «Biopharma», — тому вже сьогодні «Biopharma» нарощує обсяги виробництва та розширює асортимент продукції, працює над підвищенням конкурентоспроможності, стандартів, екологічної чистоти. Продукція компанії добре відома не лише жителям України, а й далеко за її межами, охоплюючи значну частину європейського континенту, Азії та Латинської Америки. А отже, це цілком відповідає глобальним тенденціям».

Кейс «Proxima Research International». Компанія, що спеціалізується у сфері систематизації інформації та інформаційного забезпечення фармацевтичного ринку. «Ми живемо у світі, наповненому інформацією. Дуже багато цифрової інформації, і часто саме вона визначає ведення бізнесу, зумовлює прийняття рішень, допомагає вимірювати успіх», — зазначив Сергій Баранов, директор по Україні компанії «Proxima Research International». Великий досвід роботи в Україні та успіх BI-рішень компанії (аудит роздрібного та госпітального ринків, лікарських призначень і моніторинг промоційної активності RxTest і PromoTest, синдикативна база даних лікувально-профілактичних закладів і лікарів, аптек і фармацевтів Axioma) підштовхнули на вихід за межі України. Спікер додав: «Наші рішення у сфері систематизації інформації виявилися настільки затребуваними, що на сьогодні ми маємо вже 5 офісів у 5 країнах СНД (Україна, Білорусь, Казахстан, Узбекистан, Росія) і надаємо свої послуги в більше ніж 15 країнах світу. Запорукою нашого успіху є реакція на той запит, який формує Фарма, глобальне партнерство з міжнародними аналітичними компаніями («Veeva Systems», «QlikTech», «IQVIA»), а також наші клієнти. Уже більше 400 гравців фармацевтичного ринку (серед яких виробники, дистриб’ютори, аптечні мережі) в Україні та за її межами обрали «Proxima Reserch International» як аналітичного партнера для втілення своїх місій».

Учасники конференції-практикуму приділили увагу також перспективам розвитку e-бізнесу. Що заважає створити в Украї­ні бізнес, здатний конкурувати з «Amazon» або «iHerb»? З точки зору В. Пушкарьова, розвитку e-commerce і транскордонної торгівлі в Україні заважають галузеве регулювання, митні правила, а також різні причини, пов’язані з бізнесом. На думку спікера, впровадження e-commerce можливе навіть якщо інтернет-торгівля ліками не дозволена. E-commerce може замістити спеціалізований канал дистрибуції, вплинути на націнки в ритейлі, змінити розстановку сил в оптовому та роздрібному сегменті, сприятиме розвит­ку фармацевтичного сектору та його інтернаціоналізації. Скасування застарілих обмежень включно із митним регулюванням є одним із важливих чинників, що потребують всебічного лобіювання у відносинах між бізнесом та оновленою владою.

5 ТРАНСФОРМУЮЧИХ ТРЕНДІВ

У фармацевтичному світі відбувається багато змін. Девід К. Лоттенбах (David C. Lottenbach), радник керівників щодо бізнес-моделей в епоху цифрових технологій, виділив 5 основних трендів, які можуть істотно змінити глобальний фармацевтичний ринок.

1. Розвиток цифрових технологій. «Це правда, що завдяки digital збільшуються можливості, але в той же час ведення бізнесу стає більш складним і потребує більше витрат, — зазначив спікер. — Вимоги до тих, хто хоче залишатися провідними гравцями в цій галузі, збільшуються. У світі Фарми це відображається в посиленні процесів консолідації».

2. Ціна на інновації зростає швидше, ніж платоспроможність систем охорони здоров’я.

3. Кластер Big Pharma досяг стадії «зрілості». Сегмент втрачає колишні темпи зростання, а рентабельність знижується. Компанії Big Pharma шукають можливості у нових бізнес-моделях та зростанні за рахунок M&A.

4. Сектор генериків і біосимілярів розвивається швидкими темпами.

5. Розвиток нових бізнес-моделей, що ґрунтуються на управлінні великим обсягом даних. Багато компаній шукають можливості для використання даних та інвестують у цей напрямок.

Найбільші можливості для України приховані саме в п’ятому тренді, вважає Д. Лоттенбах: «Я б придивився до нових, нішевих бізнес-моделей. Основну увагу варто звернути на інтелектуальні, технологічні, пов’язані з даними види бізнесу».

У СЕГМЕНТІ ДИСТРИБУЦІЇ

У країнах з високою часткою держави у фінансуванні системи охорони здоров’я платник вдається до різних підходів, які допомагають зекономити ресурси. Так, у багатьох країнах ЄС поширена модель «напряму в аптеку» (Direct to Pharmacy — DTP), яка передбачає, що виробник продає продукцію безпосередньо в аптеку, при цьому дистриб’ютор виступає виключно в ролі логіста. Передумовами розвитку цієї моделі також виступили бажання деяких виробників контролювати продаж і розвиток паралельного імпорту та експорту в ЄС на основі різниці цін продажу на окремих ринках, — зазначив Гжегож Орновські, міжнародний експерт.

Традиційним дистриб’юторам стає складніше працювати, адже частина поставок здійснюється за моделлю напряму в аптеки або напряму в лікарні. Крім того, деякі аптечні мережі замовляють власні торгові марки. Таким чином, поле традиційного дистриб’ютора, на якому він може працювати, зменшується, і з метою підтримки зростання та прибутковості необхідно готувати нові стратегії. Класичним дистриб’юторам варто розвивати додаткові послуги (логістика/складські послуги, власні мережі/віртуальні мережі, послуги IT/звітність, освоєння ринку Drogerie, власна торгова марка та ін.), вважає Г. Орновські.

Варто зазначити, що частка DTP в загальному обсязі поставок у різних країнах може відрізнятися, що залежить від цілого ряду чинників, зокрема місцевих правових норм, структури оптового/роздрібного ринку, частки паралельного імпорту/експорту.

Основними сегментами DTP, як правило, є спеціалізовані препарати, а також лікарські засоби, що фінансуються платником (державою, страховими компаніями). У європейських країнах частка DTP у загальному обсязі поставок має тенденцію до збільшення.

В Україні більш поширена традиційна дистрибуція, але значення DTP зростає за рахунок цінових війн між аптечними мережами, а також розвитку системи реімбурсації. Розвиток цієї моделі підтримуватимуть логістичні провайдери. Для ритейлерів DTP — це можливість підвищити свою прибутковість, для держави — можливість економії.

Малоймовірно, що в Україні у найближчій перспективі виробники здійснюватимуть поставки безпосередньо в аптеки України, вважає Юлія Спальвіш, генеральний директор компанії «Бізнес Центр Фармація», оскільки на сьогодні жоден виробник не готовий взяти на себе обов’язок здійснювати доставку в кожну торгову точку, ще й двічі на день, з чим дуже часто стикаються фармдистриб’ютори.

Протягом останніх років тиск на дистриб’ю­то­ра посилюється з боку: законодавчих і виконавчих органів (Антимонопольний комітет України, Національна поліція, Державна податкова служба тощо); виробника, який вимагає прозорості, зменшення знижок, контрактів у гривні (що зумовлює зниження прибутковості); висококонкурентного середовища; аптек і аптечних мереж (зростання витрат на логістику); фонду оплати праці.

За словами Ю. Спальвіш, для виживання використовуються наступні стратегії: надання додаткових послуг виробнику (але є обмеження — нестабільна потреба в послугах, зростання витрат); просування (обмеження — ризиковані проекти, короткі терміни, великі витрати на просування); зниження витрат (обмеження — зростання вимог до якості, зростання витрат на логістику, зростання фонду оплати праці); управління запасами і продуктовим портфелем (обмеження — гроші, форс-мажори); підвищення цін (обмеження — цінові війни, законодавство).

Далі буде…

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!