Американська торговельна палата: 18 років ефективної роботи в Україні

Б.Д.: Палата розпочала свою діяльність в Україні у 1992?р. Отже, протягом 18 років вона проводить активну роботу щодо налагодження співпраці з українською владою з метою покращання бізнес-середовища, залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в українську економіку, підвищення рівня її прозорості.

Серед членів Палати — компанії з Північної Америки, Європи, Азії, Російської Федерації, України тощо, які є лідерами у відповідних сферах діяльності. Вони надають робочі місця сотням тисяч громадян України та відкривають їм можливості професійного розвитку, що базується на міжнародній практиці. Крім того, ці компанії представляють стратегічних інвесторів, які є найбільшими сумлінними платниками податків, що мають представництва у різних регіонах України.

Палата — активний учасник Ради інвесторів при Кабінеті Міністрів України, Консультативної ради з питань іноземного інвестування під керівництвом Президента України, бере активну участь у діяльності робочих груп обох організацій, а також представлена в інших консультативних та експертних радах, які створені виконавчою та законодавчою гілками влади. Від імені компаній-членів вона співпрацює не лише з українським урядом, а й урядами інших країн — економічних партнерів держави у питаннях торгівлі, комерції та економічних реформ.

Головними завданнями Палати є захист прав та інтересів її членів, участь у формуванні законодавства задля підвищення рівня інвестиційної привабливості України і вирішення нагальних проблем вдосконалення нормативно-правової бази, сприяння налагодженню комунікацій представників бізнесу між собою та з регуляторними органами.

У 1998?р. у складі Палати почав працювати Комітет. Його створено з метою сприяння покращанню умов ведення бізнесу у галузі охорони здоров’я та, зокрема, фармацевтичному секторі України, захисту прав та інтересів компаній — членів Палати.

В основному до складу Комітету входять фармацевтичні компанії, але також його членами є компанії, що надають населенню медичні послуги та здійснюють добровільне медичне страхування. До його роботи залучаються фахівці різних сфер діяльності, наприклад юристи, експерти з питань оподаткування тощо, тобто фахівці, знання та досвід яких можуть бути корисними під час вирішення галузевих проблем.

С.К: Палата брала досить активну участь у процесі діалогу між країнами — членами Світової організації торгівлі (СОТ) та Україною щодо вступу останньої до даної організації. У межах налагодження цього діалогу важливу роль відігравав Комітет, у першу чергу під час вирішення питань стосовно захисту прав інтелектуальної власності у фармацевтичній сфері.

Нагадаю, що процедура вступу України до СОТ передбачала адаптацію українського законодавства до міжнародних вимог. Комітет був надзвичайно активним у вирішенні питань гармонізації нормативно-правової бази у сфері обігу лікарських засобів із нормами ЄС. Через нього координувалася співпраця відповідних департаментів та окремих представників посольства США, Європейської Комісії, Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я та інших зацікавлених структур. Результатом їх спільної роботи стало прийняття Верховною Радою України наприкінці 2006?р. Закону України «Про внесення зміни до статті 9?Закону України «Про лікарські засоби».

Робота над створенням проекту цього закону була досить напруженою, перш за все тому, що існувала потреба у пошуку балансу між інтере­сами українських та зарубіжних підприємств — виробників лікарських засобів.

Б.Д.: У 2008–2009?рр. Комітет брав активну участь у вирішенні питань, пов’язаних з досягненням прозорості умов підприємницької діяльності на фармацевтичному ринку України. Він надав платформу для ефективного спілкування суб’єктів ринку з представниками Міністерства охорони здоров’я України, Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, іншими органами державної влади. Члени Комітету брали активну участь в обговоренні питань щодо цінового регулювання на фармацевтичному ринку, контролю імпорту лікарських засобів на територію України, державного контролю якості фармацевтичної продукції.

Представники Комітету широко залучаються до робочих груп, які займаються розробкою нормативних документів у фармацевтичній сфері. Так, за участю його членів нині триває підготовка проекту нової редакції Закону України «Про лікарські засоби». І є надія, що цей документ буде поданий на розгляд до Верховної Ради України до кінця поточного року.

Крім того, Комітет намагається брати активну участь в інших процесах, що відбуваються у сфері регуляторної політики. На його адресу постійно надходять запити від органів влади з проханням висловити свою позицію з питань ліцензування господарської діяльності на фармацевтичному ринку, контролю якості лікарських засобів тощо. Активна участь Комітету у формуванні регуляторної політики відбувається через механізм внутрішнього погодження та формування загальної позиції його членів. Це дуже важливо, адже компанії — члени Комітету представляють різні ланки ринку, тому їх погляд на ту чи іншу проблему може бути різним. Пошук компромісного рішення — одне з основних завдань Комітету.

С.К.: Взагалі налагодження діалогу з державними органами з того чи іншого питання — довготривалий процес. Комітет намагається досягти його максимальної прозорості та зрозумілості.

Я хочу звернути увагу на те, що Комітет співпрацює не лише з українськими регуляторними органами. Часто з офіційними візитами Україну відвідують представники американських, європейських урядових та громадських організацій. Важливо донести до них інформацію про нагальні проблеми, які потребують швидкого вирішення. Часто голосом фармацевтичної індустрії стають саме представники Комітету.

Б.Д.: Хочу додати, що останнім часом відбувалися зустрічі з представниками посольств та експертами розвинутих країн, зокрема США, Швеції, Німеччини, Канади. Під час таких зустрічей проводилися консультації щодо можливостей впровадження в Україні ефективного механізму відшкодування вартості лікування, учасники знайомилися з особливостями фінансування галузі охорони здоров’я цих країн.

Таким чином, Комітет бере активну участь у процесі обміну досвідом у вирішенні проблем охорони здоров’я між країнами та надає інформацію з цього приводу відповідним організаціям, що залучені до реформування галузі в Україні.

С.К.: Одним із найважливіших завдань є участь у розробці проекту Закону України «Про лікарські засоби». Комітет зацікавлений у вирішенні питань, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності у фармацевтичній сфері, підвищенням доступу населення до сучасних методів лікування та медикаментів, контролем якості фармацевтичної продукції під час ввезення на митну територію України тощо. Не менш важливим для Комітету є участь у розробці положень цього законопроекту, які стосуються чіткого розмежування функцій між регуляторними органами з метою уникнення дублювань їх функцій.

Надзвичайно важливим завданням підготовки проекту Закону України «Про лікарські засоби» є його якість. Чим якіснішою буде остаточна версія цього документа, тим кращі умови для здійснення підприємницької діяльності складатимуться на вітчизняному фармацевтичному ринку після набуття ним чинності. Очевидно, що у разі прийняття закону, який не потребуватиме частого внесення змін, буде досягнуто стабільності та прогнозованості регуляторної політики у фармацевтичній сфері, що дуже важливо для розвитку бізнесу.

Крім того, Комітет бере участь у розробці положень проекту Закону України «Про лікарські засоби», що стосуються клінічних випробувань лікарських засобів на території України. Слід зазначити, що сьогодні рівень регулювання процесів, пов’язаних із клінічними випробуваннями, у нашій країні наближений до європейських стандартів, але водночас є чимало аспектів, що потребують удосконалення.

Б.Д.: Нині існує низка відкритих питань, які дискутуються. До них належить можливість відмови від процедури перереєстрації лікарських засобів і залишення лише процедури реєстрації з подальшим періодичним поданням до уповноважених органів оновленої інформації щодо зареєстрованого препарату.

Комітет зацікавлений у вирішенні проблем, пов’язаних із рекламою фармацевтичної продукції. Важливо, щоб під час удосконалення українського законодавства у цій сфері враховувалися європейські норми та достатня аргументація тих чи інших нововведень.

І нарешті найважливішим питанням, яке потребує вирішення на державному рівні, є запровадження в Україні механізму відшкодування вартості амбулаторного лікування з боку держави. Україна — одна з останніх країн Європи, де такий механізм практично відсутній. Отже, весь тягар фінансових витрат, пов’язаних із лікуванням, здебільшого лягає на плечі споживача.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!