Асоціація виробників інноваційних ліків «АПРАД»: сприяти прогресу у сфері охорони здоров’я

Сьогодні ми представляємо Асоціацію виробників інноваційних ліків, президентом якої нещодавно на загальних зборах організації був обраний Віктор Шафранський, голова представництва компанії «Ipsen» в Україні. Асоціація об’єднує 14 найбільших світових фармацевтичних компаній — лідерів у дослідженнях та виробництві інноваційних лікарських засобів. Головною ідеєю об’єднання було бажання сприяти підвищенню рівня охорони здоров’я громадян України. Мета Асоціації — захист правового та економічного клімату в  Україні задля підвищення рівня надання медичної, зокрема медикаментозної допомоги населенню нашої країни, сприяння покращанню доступу пацієнтів до якісних лікарських засобів, підвищенню обізнаності громадян щодо інноваційних ліків, а також надання підтримки урядові України в реформуванні системи охорони здоров’я. Члени Асоціації сподіваються, що їх міжнародний досвід у галузі охорони здоров’я стане в нагоді на шляху поліпшення якості життя громадян нашої країни. Позиція Асоціації з ряду принципових питань відома нашому читачеві з публікацій на сторінках «Щотижневика АПТЕКА». 19 вересня В. Шафранський (В.Ш.) та виконавчий директор Асоціації Юрій Савко (Ю.С.) люб’язно погодилися розповісти про початок роботи нового професійного об’єднання.

— Асоціації розробників та виробників інноваційних ліків є в усьому світі, і поява такої організації в нашій країні свідчить про досягнення певного етапу розвитку фармацевтичного ринку та професійної спільноти. Чи є це українською ініціативою?

В.Ш.: Ми, звичайно, певною мірою повторюємо досвід інших країн, але створення Асоціації є виключно місцевою ініціативою, хоча її членами, відповідно до статуту, є, власне, компанії, а не їх регіональні представництва. Тому плануємо шукати партнерів за кордоном, можливо, навіть інтегруватися у об’єднання подібних асоціацій. До речі, формування Асоціації відбувалося з урахуванням членства у Європейській федерації асоціацій фармацевтичних виробників (European Federation of Pharmaceutical Industries and Associations — EFPIA). Це було мірилом того, чи підпадає компанія під визначення «інноваційна», чи ні.

— Які ще критерії використовували для визначення того, чи є компанія інноваційною?

В.Ш.: Перш за все враховували, чи займається компанія виробництвом інноваційних лікарських засобів. У портфелях усіх компаній — членів асоціації — є інноваційні препарати.

— Яка значущість вашої Асоціації, які ви маєте важелі впливу? З якими аргументами звертаєтеся до учасників ринку?

Ю.С.: Перед тим, як відповісти на це запитання, хотів би зауважити, що поява такої Асоціації — ознака природного розвитку ринку та громадянського суспільства в  Україні, невід’ємною частиною яких є професійні асоціації та вільна преса (Ю. Савко має чималий досвід роботи у громадських організаціях, починав волонтером громадської організації, одне з останніх місць роботи — Світовий банк, де він був координатором зв’язків з громадськими організаціями, аналітичними центрами та науковими установами —прим. авт.).

Повертаючись до відповіді, хочу зазначити, що суспільство, по-перше, стало готовим до появи громадських об’єднань за професійним принципом. По-друге, ми прагнемо узагальнювати та використовувати світовий досвід, насамперед у таких важливих питаннях, як захист прав інтелектуальної власності, розвиток страхової медицини як складової структуризації та розвитку сфери охорони здоров’я. Ми також бачимо себе організацією — групою професіоналів, які спроможні поділитися досвідом та сприяти позитивним змінам.

Що стосується важелів впливу, то навіть наш власний досвід є дієвим засобом, до того ж ми представляємо великі європейські та кілька американських компаній і небезпідставно розраховуємо на їх підтримку. Разом з тим, звичайно, асоціація — нова структура, і відпрацювання механізмів її функціонування ще попереду. Найголовніше в нашій діяльності – проведення фахової експертизи та надання допомоги — інформаційної, аналітичної — іншим партнерам, що працюють у цій галузі.

Важливим для нас є лобіювання інтересів членів Асоціації — інноваційних компаній —у сфері захисту прав інтелектуальної власності. Сподіваємося, що така діяльність може зацікавити інші компанії, які поки що не входять до нашої організації. У подальшому це дозволить формувати більш прозорі правила ведення бізнесу у галузі, здійснити позитивні реформи. Вважаємо, що у нас багато перспективних напрямків та перспективних партнерів: один у цьому полі — не воїн. Наша спільна діяльність сприятиме тому, що і законодавство буде набувати більш чітких форм, і загалом ринкові економічні реформи просуватимуться жвавіше. А такий розвиток цілком співпадає з європейськими прагненнями уряду і керівництва країни. Думаю, що і наш досвід буде корисним.

— Що ваша організація може запропонувати споживачам? Адже компанії — члени Асоціації, їх опіньйон-лідери формують світосприйняття у лікарському та фармацевтичному середовищі.

В.Ш.: Ключове завдання Асоціації — поліпшення доступності інноваційних ліків шляхом проведення різноманітної інформаційної роботи: комунікація з офіційними особами щодо нових методів забезпечення населення лікарськими засобами, зокрема стосовно системи відшкодування вартості ліків. Ми вважаємо, що на сьогодні це найкращий засіб забезпечення хворих необхідними препаратами.

Комунікація через опіньон-лідерів — лікарів, які переконались у ефективності та безпечності препаратів, дозволяє іншим лікарям пересвідчитись у потенційній корисності таких терапевтичних заходів для пацієнтів. Власне кажучи, надаючи пацієнтам можливість вибору користуватися в  тому числі і сучасними інноваційними препаратами, лікарі сприятимуть покращанню якості життя пацієнтів.

— Якою має бути система відшкодування вартості лікарських засобів в  Україні? Яка з моделей забезпечить ту ефективність, з приводу якої останні п’ять років не вщухають суперечки?

В.Ш.: Я вважаю, що на даний момент ніхто в Україні не зможе сказати, яка з наявних у світі систем найбільше підходить для нас. Доцільно було б ініціювати щось на зразок слухань, професійного громадського діалогу, щоб, для прикладу, у Міністерстві охорони здоров’я зібрати фахівців світового рівня, які працюють у цьому напрямку, обговорити плюси і мінуси існуючих систем відшкодування, у тому числі діючої у нас системи тендерного забезпечення, та досягти консенсусу. А вже потім — розробити план дій, визначити необхідне законодавче, методичне забезпечення.

— А в цьому випадку не поставимо воза попереду коня? Чи не передчасно впроваджувати систему відшкодування до реформування системи надання медичної допомоги?

В.Ш.: Давайте згадаємо недавню публікацію у вашому виданні, — інтерв’ю із заступником міністра, професором Олександром Гудзенком («Щотижне вик АПТЕКА», № 33 (604) від 27.08.2007 р. — прим. ред.). У статті сформульовано два питання, вирішення яких має передувати введенню відшкодування — це реєстрація цін та створення державних стандартів надання медичної допомоги.

Ю.С.: Наша асоціація хотіла би започаткувати такий діалог у професійній сфері, запросити до участі у ньому всі зацікавлені сторони — як з боку організацій-виробників, так і відповідних органів влади.

— Асоціація входить до складу дорадчих органів у системі державної влади?

Ю.С.: У нас є позитивна відповідь на це запитання: ми маємо досвід співпраці з такими підрозділами Міністерства охорони здоров’я України, як Державний фармакологічний центр та Державна служба лікарських засобів та виробів медичного призначення. Ми також активно співпрацюємо із Європейською бізнес-асоціацією та Представництвом Європейської комісії в Україні з питань аналізу законодавства у сфері охорони здоров’я.

Ми були учасниками діалогу, який ініціював начальник Управління методологічного та організаційного забезпечення Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення Костянтин Косяченко, щодо розробки національних стандартів у цій сфері. Також ми мали досить продуктивну зустріч із головою Державної служби паном Юрієм Константіновим, на якій обговорювали ідею створення робочої групи з відшкодування вартості лікарських засобів. Сподіваюсь, що невдовзі ми повернемося до цього питання.

В.Ш.: Асоціація була створена заради покращання охорони здоров’я наших громадян, тому для нас також є важливою робота у відповідних урядових дорадчих комісіях.

Ю.С.: Слід зауважити, що компанії — члени Асоціації — розширюють свою присутність в Україні…

— Адже це фактично інвестори, що створюють нові проекти, робочі місця…

В.Ш.: …так, своїм існуванням ми сприяємо підвищенню якості лікування та рівня відповідних знань. Зрештою, діяльність наших членів — це нові робочі місця, відрахування до бюджету…

Асоціація є громадською неприбутковою організацією, членами якої є такі відомі світові виробники, як «Boehringer Ingelheim», «Delta Medical» (є дистриб’ютором продукції таких компаній як «Bristol-Myers Squibb», «Abbott» та ін.), «GlaxoSmithKline», «Ipsen», «Janssen-Cilag», «Eli Lilly», «Novartis», «Novo Nordisk», «Pfizer», «sanofi-aventis», «Schering AG», «Schering Plough», «Servier», «Solvay Pharmaceuticals»

Ю.С.: У нас є стратегічна група з питань інтелектуальної власності. Ще навесні були напрацьовані рекомендації щодо поправок до чинних нормативних документів, але пропозиції наших експертів поки не враховані. Є ще одна проблема — припинено публікування списків лікарських засобів, що подаються на  державну реєстрацію до Державного фармакологічного центру МОЗ України. Їх оприлюднення було єдиним способом для компаній відстежувати ймовірне порушення їх патентних прав.

Цієї весни проводився семінар «Правова охорона лікарських засобів: система діючого законодавства та правозастосувальна практика», на якому юристи у відкритому діалозі обґрунтували необхідність оприлюднення фактів подачі заяв про реєстрацію. Було досягнуто консенсусу із керівниками Державного фармакологічного центру МОЗ України, але у період відпусток ситуація кардинально змінилася…

— Мабуть, саме у цьому — важливе завдання професійної асоціації: маючи величезний досвід, контролювати виконання тих чи інших рішень, якомога раніше доводити проблеми до відома громадськості…

Ю.С.: Дійсно, якщо зацікавлені сторони будуть мовчати, то такі речі можуть мати місце, але, для прикладу, у випадку із обговоренням наказу № 426 ми не мовчали. Ми зустрічалися із розробниками проекту змін, надіслали два листи, підняли це питання на  міжнародному рівні — повідомили представництво Європейської комісії, Асоціацію дослідників та виробників фармацевтичної продукції США (Pharmaceutical Research and Manufacturers of America — PhRMA).

В.Ш.: Власне, ми вважаємо, що Асоціація — це трибуна для захисту прав виробників інноваційних ліків, яка базується не на вузьких корпоративних інтересах окремих компаній. Наша мета — допомогти пацієнтам з важкими захворюваннями. Якщо ми не об’єднаємось і не будемо разом захищати спільні інтереси з точки зору впровадження сучасних систем та стандартів лікування, то не буде майбутнього у інноваційних компаній тут, в Україні. І саме завдяки наявності такої громадської організації — Асоціації — ми можемо ставити спільні завдання та разом захищати наші принципи. До речі, на 30 жовтня заплановані прес-конференція та презентація з нагоди початку діяльності АПРАД.

— Які конкретні завдання новостворена Асоціація буде вирішувати найближчим часом?

В.Ш.: Найважливішим для нас є активна участь у діалозі та розробці законодавчих актів, що регулюють український фармацевтичний ринок. Ми хотіли б сприяти тому, щоб правила гри на цьому ринку стали такими, які діють у розвинених країнах. Спираючись на це, будемо рухатись далі, брати участь у роботі дорадчих комісій, органів, надавати консультативну допомогу, якщо це буде потрібно, Міністерству охорони здоров’я, іншим організаціям-партнерам. n

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»