ХІ Національний конгрес кардіологів України: нові досягнення для вирішення старих проблем!

Організаторами Конгресу виступили Національна академія медичних наук (НАМН) України, Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України, Асоціація кардіологів України, Національний науковий центр (ННЦ) «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Національна медична академія післядипломної освіти (НМАПО) ім. П.Л. Шупика.

Найсучасніші здобутки вітчизняної та світової науки, що сприятимуть удосконаленню методів лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, було освітлено під час науково-практичних симпозіумів, пленарних та секційних засідань, наукових семінарів, лекцій, стендових доповідей, майстер-класів: питання сучасних підходів до лікування і профілактики атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпер­тензії, серцевої недостатності, некоронарогенних захворювань міокарда, метаболічного синдрому. Детально розглянуто епідеміологічні та медико-соціальні аспекти кардіології, питання раціональної фармакотерапії та реабілітації пацієнтів. Особливий акцент зроблено на використанні нових технологій в лікуванні серцево-судинних захворювань. Так, під час наукового засідання з проблем аритмій серця продемонстровано на манекені застосування кардіореанімаційних заходів, представлена діагностика порушень ритму серця за допомогою телемедичних технологій (передача ЕКГ-сигналу на відстані). Особливу увагу відвідувачів Конгресу привернуло наукове засідання, присвячене перкутанним та хірургічним втручанням у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, під час якого відбулася пряма супутникова трансляція стентування коронарних артерій, що проводилася в ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України. У рамках заходу також проходила Генеральна асамблея Асоціації кардіологів України, підбито підсумки конкурсу на кращу наукову роботу молодих вчених.

З нагоди відкриття роботи Конгресу 28 вересня в приміщенні медіацентру Палацу мистецтв «Український дім» відбулася прес-конференція, під час якої всі бажаючі отримали можливість задати питання провідним українським вченим. У заході взяли участь Володимир Коваленко, академік НАМН України, директор ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска», президент Асоціації кардіологів України; Геннадій Книшов, академік НАМН України, директор Націо­нального інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України; Олександр Пархоменко, професор, керівник відділу реанімації та інтенсивної терапії ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України; Олена Мітченко, професор, керівник відділу ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска»; Юрій Сіренко, професор, керівник відділу симптоматич­ної гіпертензії ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска».

О. Мітченко зазначила, що сьогодні серцево-судинна патологія займає провідні позиції в структурі загальної захворюваності та смертності населення України та є серйозною соціально значущою проблемою. В першу чергу, необхідно вплинути на фактори ризику розвитку кардіоваскулярної патології, найбільш важливими серед яких є дисліпідемія, артеріальна гіпертензія, надлишкова маса тіла, паління, цукровий діабет.

В. Коваленко додав, що нинішнього року будуть підбиті підсумки реалізації Державної програми профілактики та лікування артеріальної гіпертензії в Україні (далі — Програма), затвердженої Наказом Президента України від 04.02.1999 г. № 117/99. Завдяки впливу на фактори ризику виникнення серцево-судинних захворювань разом із проведенням ефективної фармакотерапії зріс показник виявлення пацієнтів з підвищеним артеріальним тиском, знизився рівень смертності від судинних уражень мозку. Нині розпочалася розробка нової національної програми профілактики та лікування артеріальної гіпертензії, яка міститиме сучасні вітчизняні та світові дослідження в галузі доказової медицини, з урахуванням рекомендацій світових кардіологічних товариств.

Як наголосив Ю. Сіренко, це перша програма профілактичного напрямку в галузі кардіології, яка була впроваджена в країні. Незважаючи на майже повну відсутність державного фінансування (кошти виділялися лише на наукові дослід­ження), виконання Програми довело, що більшість пацієнтів з артеріальною гіпертензією може бути виявлено лікарями, обстежено та ефективно проліковано. 10 років, які було відведено на ці заходи, — строк незначний, проте результат, на думку Ю. Сіренка, надзвичайно важливий для населення України. Виявлено більше 12 млн осіб з артеріальною гіпертензією, а тривалість життя хворих, які за ці 10 років помирали від гіпертонічної хвороби, збільшилась на 2,5 року.

Як зауважив доповідач, в 90-ті роки минулого сторіччя для артеріальної гіпертензії було характерне «правило половини»: лише 50% осіб, що мають підвищений тиск, знають про це, з них лише 50% приймають антигіпертензивні препарати, проте адекватна терапія проводиться у 50% з них. Сьогодні в Україні за даними епідеміологічних досліджень про наявність у них підвищеного тиску знають від 60 до 80% жителів міст та близько 60% мешканців сільської місцевості. При цьому здійснюють ефективний контроль­ артеріального тиску лише близько 16–20% жителів міст та 8–9% селян. Звичайно, кількість хворих, які правильно лікують артеріальну гіпертензію, дуже мала, але до впровадження Програми таких пацієнтів було лише 3%. На жаль, прихильність населення до лікування дуже низька: хворі приймають антигіпертензивні препарати лише до покращення самопочуття, що призводить до виникнення ускладнень.

На думку науковця, необхідно підвищувати рівень знань лікарів про фактори ризику розвит­ку серцево-судинних захворювань та їх корекцію. Серед засобів профілактики артеріальної гіпертензії він виокремив ведення здорового способу життя з необхідним рівнем фізичної активності (динамічні фізичні навантаження не менше ніж тричі на тиждень протягом не менше 30 хв), підтримку ідеальної маси тіла з індексом маси тіла не вище 25 кг/м?, відмова від паління, вживання свіжих фруктів, рослинних жирів та риби.

О. Пархоменко зазначив, що надання якісної своєчасної медичної допомоги хворим з гострим коронарним синдромом допоможе врятувати життя багатьом пацієнтам. Для цього потрібно організувати адекватну догоспітальну допомогу даній категорії хворих, адже 75% померлих внаслідок цієї патології не доживають до госпіталізації. За його словами, сьогодні одним із пріоритетних завдань не лише членів Асоціації кардіологів України, але і професіоналів, які працюють у цій галузі, є впровадження тромболітичної терапії та інтервенційних методів лікування не тільки в стаціонарі, але й на догоспітальному етапі шляхом вдосконалення організації роботи служби швидкої медичної допомоги.

В. Коваленко також зауважив, що в рамках Конгресу велика увага приділена актуальному питанню етапного лікування набутих вад серця. Діагностику цієї патології необхідно проводити на ранніх стадіях, коли можливо ефективно та завчасно провести кардіохірургічне лікування. На сьогодні розповсюдженим методом діагностики є ехокардіографія, яка дозволяє встановити ураження клапана, морфологічні і функціональні зміни у ньому, визначити подальший прогноз та критерії необхідності кардіохірургічного втручання. Суттєво змінилась і структура набутих вад серця. Так, 30–40 років тому вони пов’язувалися переважно з ревматичним ураженням клапанного апарату серця, проте нині превалюють атеросклеротичні, дегенеративні зміни, постінфарктні порушення ремоделювання серця. «Ми повинні змінити ментальність щодо етіології ураження клапанного апарату, приділяючи більше уваги ролі ішемічної хвороби серця та атеросклерозу в ураженні клапанів», — додав науковець.

У свою чергу, Г. Книшов відзначив, що останніми роками суспільство схвильоване випадками раптової смерті на уроках фізкультури та в армії під час кросу здорових обстежених осіб. На його думку, вони можуть бути пов’язані з вродженою, генетично обумовленою патологією — гіпертрофічною кардіоміо­патією, захворюванням міокарда, при якому відбувається потовщення міжшлуночкової перетинки або вільної стінки лівого (рідше правого) шлуночка. З метою попередження таких трагічних випадків сьогодні до Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України звернулося керівництво Національного університету фізичного виховання і спорту України з проханням перевірити своїх студентів на наявність гіпертрофічної кардіоміопатії. На думку доповідача, необхідне масове проведення ультразвукового обстеження серця, яке відразу ж дозволить встановити діагноз.

Більш докладно про актуальні питання кардіо­логії, які обговорювалися на Конгресі, читайте в наступних публікаціях «Щотижневика АПТЕКА».

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!