Податкова реформа: ДПС оприлюднила інформацію про основні зміни

26 Травня 2020 5:13 Поділитися
23 травня набули чинності більшість положень Закону України від 16.01.2020 р. № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», окрім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 р. та з 1 січня 2021 р. У зв’язку з цим Державна податкова служба України (ДПС) оприлюднила інформацію про основні зміни, передбачені Законом № 466.

Стосовно загальних змін, які передбачені Законом № 466 в ДПС зазначили, що зокрема ними:

  • усуваються проблеми подвійного оподаткування шляхом запровадження процедури взаємного узгодження;
  • визначаються чіткі вимоги до оформлення випадків втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платником;
  • збільшується строк, на який може бути продовжено термін надання індивідуальної податкової консультації з 10 до 15 днів;
  • надається можливість поновлення строку подання платником скарги в адміністративному порядку, якщо не пройшло 6 місяців з моменту отримання рішення;
  • надається можливість нерезидентам оскаржити певні рішення у контролюючого органу, який їх виніс.

Стосовно обліку платників податків:

  • змінюються критерії належності платника податків до великих платників (сплата виключно податкових платежів — 1,5 млн євро (було 1 млн податкові та митні платежі));
  • встановлюється порядок обліку в контролюючих органах нерезидентів (іноземних компаній, організацій) (взяття їх на облік в контролюючих органах здійснюється після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу, або до отримання нерезидентом майнових прав на нерухомість або землю в Україні, або до відкриття рахунків у банках України. У разі акредитації на території України відокремленого підрозділу, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік і його відокремленого підрозділу).

Законом № 466 впроваджуються кроки Плану дій з протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (BEPS). Зокрема, в частині трансфертного ціноутворення передбачено:

  • удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням з імплементацією положень 8–10, 13 кроків Плану дій BEPS щодо:

контролю за розподілом функцій, ризиків та нематеріальних активів всередині групи компаній;

запровадження трирівневої структури документації для міжнародних груп компаній, яка включає в себе документацію з трансфертного ціноутворення (локальний файл), глобальну документацію (майстер-файл) та звіт у розрізі країн (country-by-country reporting) — відповідно до визначених критеріїв компанії повинні будуть подавати 2 додаткових документа: глобальну документацію (майстер-файл) та звіт у розрізі країн (country-by-country reporting).

В частині міжнародних процедур:

  • застосування процедури взаємного узгодження, що передбачає механізм подачі заяви на розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, вимоги до такої заяви, порядок дій контролюючого органу тощо;
  • оподаткування прирівняних до дивідендів платежів при здійсненні операцій з нерезидентами.

В частині контрольованих іноземних компаній передбачено:

  • запровадження концепції оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній на рівні контролюючої особи — фізичної або юридичної особи, що є контролюючою особою такої компанії;
  • обов’язок подання контролюючими особами звіту про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу;
  • обмеження витрат за фінансовими операціями з пов’язаними особами.

В частині міжнародного оподаткування:

  • запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;
  • запобігання уникненню статусу постійного представництва та оподаткування постійних представництв.

Крім того, Законом:

  • змінюється з 20 % до 25 % визначення частки володіння корпоративними правами для терміну пов’язаної особи;
  • розширюється термін розумної економічної причини (ділової мети), внаслідок чого можливе його застосування щодо операцій як з резидентами, так і нерезидентами.

Стосовно податку на прибуток, то зазначається, що Законом № 466:

  • вводиться окремий облік відсотків, що були капіталізовані (підлягали включенню до собівартості необоротного активу) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
  • запроваджуються нові різниці, які зменшують фінансовий результат до оподаткування щодо сум:

нарахованих доходів у вигляді дивідендів на користь платника від контрольованої іноземної компанії;

нарахованих на користь платника доходів у вигляді дивідендів та від участі (не менше 10 відсотків) в капіталі нерезидентів, які не входять до переліку держав (територій) низькоподаткових юрисдикцій;

визнаних доходів від визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті на дату балансу відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

від’ємного значення об’єкта оподаткування (на дату затвердження передавального акта або розподільчого балансу) платника податку, що реорганізується (шляхом приєднання, злиття, перетворення або поділу, виділу) у платника податку — правонаступника, якщо такі платники були пов’язаними особами більше, ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття);

  • вводяться нові різниці, які збільшують фінансовий результат до оподаткування щодо сум:

30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ), реалізованих на користь нерезидентів, які входять до переліку держав (територій) низькоподаткових юрисдикцій;

частини скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційній частці, якою володіє або яку контролює юридична особа, що обчислюється відповідно до правил, визначених статтею 392 ПКУ;

витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети;

  • уточнюються та доповнюються різниці, які застосовуються для збільшення фінансового результату до оподаткування, щодо сум штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства;
  • уточнюється порядок та особливості оподаткування нерезидентів у частині доповнення переліку доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, які підлягають оподаткуванню, зокрема:

прибутком від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі.

  • збільшується межа з 20 млн грн до 40 млн грн доходу, коли об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств можна не коригувати на фінансові різниці; запроваджується прискорена амортизація основних засобів на 2020-2030 рр.

Стосовно податку на додану вартість (ПДВ) законом № 466:

  • запроваджується для звітності з ПДВ єдиний звітний період — календарний місяць (у тому числі для платників єдиного податку) з метою спрощення адміністрування ПДВ, застосування єдиного підходу до формування показників звітності та їх відображення в інформаційних системах ДПС;
  • встановлюються особливості визначення бази оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України (договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації);
  • врегульовується питання врахування у системі електронного адміністрування податку суми коштів, вилучених та зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку відповідно до статті 95 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях;
  • продовжується граничний термін реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) зведених податкових накладних з 15 до 20 числа місяця.

В частині відповідальності платників податків та контролюючих органів Законом № 466 запроваджується нова концепція відповідальності, яка передбачає:

  • обов’язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення;
  • притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини (відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; неподання у строки документів для взяття на облік; здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків банком або іншою фінансовою установою до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу; неповідомлення фізичними особами-підприємцями про свій статус банку при відкритті рахунку тощо);
  • визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення (під впливом погрози, примусу, матеріальну, службову чи іншу залежність; збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення);
  • зменшення розміру штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50 відсотків у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує відповідальність;
  • відповідальність контролюючих органів за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини;
  • визначення фіксованого розміру компенсації (одна мінімальна заробітна плата) за шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, для отримання якої платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів (прийняття незаконного рішення, що призвело до втрати особою статусу платника податку; невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки, перешкоджання звільненню майна особи з-під режиму тимчасового затримання тощо);
  • визначення переліку видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, які можуть бути заявлені платником податків до відшкодування (вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна; додаткові витрати, понесені платником податку (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо); витрати, пов’язані з адміністративним та/або судовим оскарженням тощо). Сума такого відшкодування не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати.

Також законом передбачено:

  • збільшення у 2 рази штрафів для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків, а саме: порушення порядку взяття на облік у контролюючих органах — до 2 040 грн; строку та порядку подання інформації про відкриття (закриття) банківських рахунків — до 680 грн; порядку подання інформації про фізичних осіб — платників податків — до 2 040 грн; порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості (новий штраф) —
    до 1 360 грн та строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів — до 4 080 грн).

Окрім цього, встановлено штрафні санкції:

  • у розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1200 грн, для кожної несвоєчасно зареєстрованої податкової накладної для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою та ін. (п. 120-1.1);
  • у розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн, для кожної податкової накладної, яка не зареєстрована для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою (п. 120-1.2);
  • за неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії — у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 210 200 грн), несвоєчасне подання цього звіту — 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 105 100 грн) (п. 120.7) та інші.

За матеріалами www.tax.gov.ua

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті