Фармацевтическая общественность: расширение сфер влияния

В. Москаленко

Прокомментировать эти изменения, а также открытое письмо ВАА и Фармацевтической ассоциации Украины (ФАУ) относительно проблемы использования регистраторов расчетных операций мы попросили вновь избранную председателя Лицензионной комиссии Госслужбы В. Москаленко.

— Валентна Николаевна, раньше председатель Лицензионной комиссии просто назначался, и  это был обязательно государственный служащий. Сейчас же произошли довольно серьезные изменения — в  состав комиссии вошли много представителей общественных организаций, и  председателем впервые выбран один из них. Как, по Вашему мнению, это повлияет на работу Лицензионной комиссии Госслужбы и  на процесс лицензирования?

— Я считаю, что широкое привлечение представителей фармацевтической общественности к  процессу лицензирования в сфере обращения лекарственных средств — очень прогрессивный шаг. Сейчас на заседаниях комиссии, которые проходят один раз в  неделю, рассматриваются до 130 дел. Лицензионная комиссия Госслужбы — это совещательный, консультативный орган, а экспертизу документов, которые подаются для получения лицензии, осуществляют специалисты Госслужбы. Каждый член Лицензионной комиссии имеет право ознакомиться с материалами любого дела и сделать свои замечания на контрольной карточке или высказать их во время заседания. На одном заседании бывает, как правило, не больше 15 спорных дел, и все замечания к ним рассматриваются очень скурпулезно, пока не будет сформулирована общая точка зрения.

Такой опыт может стать полезным при разработке законопроекта о статусе профессиональной организации фармацевтических работников, которая возьмет на себя часть полномочий государства, в  том числе и в сфере лицензирования.

— Не возникает ли противостояния между представителями общественных организаций и  экспертами Госслужбы во время заседаний?

— За четыре года таких случаев не было во многом благодаря тому, что в  Лицензионной комиссии Госслужбы работают профессионалы, которые понимают друг друга буквально с  полуслова.

— Председатель комиссии может оказывать более существенное влияние на решение, чем рядовые ее члены?

— Если по какому-то вопросу набирается равное количество голосов «за» и «против», то в  таком случае глава комиссии имеет два голоса.

— Что бы Вы хотели сказать нашим читателям по поводу открытого письма, касающегося проблемы использования регистраторов расчетных операций.

— Я бы хотела обратить внимание на то, что мы не против кодирования отдельно каждого товара и цены каждого поставщика, за этим будущее розничной реализации лекарственных средств. Однако в  связи с  тем, что не так давно все коммунальные и  государственные аптеки приобрели новые кассовые аппараты, а в  случае перехода на новые условия кодирования придется покупать более современное контрольно-кассовое оборудование, мы просим продлить возможность кодирования препаратов по фармакотерапевтическим группам до окончания срока эксплуатации уже имеющихся регистраторов расчетных операций. n

Александр Устинов,
фото Любови Столяр

Міністру охорони здоров’я України
Князевичу В.М.
В.о. Голови
Державного комітету України
з питань регуляторної політики та підприємництва
Ващенко К.O.
Голові Державної податкової
адміністрації України
Редакції «Щотижневика АПТЕКА»

Щодо проблеми застосування
реєстраторів
розрахункових
операцій

Правління Фармацевтичної асоціації України та Всеукраїнської аптечної асоціації, проаналізувавши лист Державної податкової адміністрації України (далі — ДПАУ) від 18.10.2007 р. № 21275/7/23-7017 про надання роз’яснень щодо застосування ст. 3 Закону України від 6.07.l995 p. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вважають передчасним відкликання листів ДПАУ від 30.04.1998 р. № 4990/10/23-3117, від 09.02.2001 р. № 1651/7/23-3117, від 14.05.2004 р. № 4730/5/23-2119, якими передбачені і реалізуються на даний час умови кодування аптечних товарів по фармакологічним групам.

Вказана позиція фармацевтичної спільноти зумовлена наступним:

ДПАУ не врахувала специфіку роздрібної реалізації лікарських засобів (ЛЗ) аптеками, які є закладами охорони здоров’я, а не торговельними точками з реалізації промислових і продовольчих товарів, а також соціальні, економічні, технічні аспекти та наслідки застосування нових вимог до реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

а) Соціальні аспекти проблеми

При виконанні наведених в листі від 18.10.2007 р. вимог ДПАУ через значне ускладнення процедури програмування втрачається і головне призначення аптечних закладів — своєчасне і оперативне забезпечення якісними та життєво необхідними ліками населення країни, бо термін від надходження ліків в  аптеку і до їх відпуску хворим буде збільшено на декілька діб.

Не маючи фінансової можливості закуповувати про запас весь асортимент ЛЗ, аптеки не зможуть допомогти тяжкохворим, доставка ліків яким часто здійснюється одноразово, під контрольне замовлення. В першу чергу постраждають пільгові категорії хворих, соціально не захищені громадяни, сільське населення.

б) Економічні аспекти проблеми

В аптечних закладах значно зростуть непродуктивні затрати часу, що призведе до додаткових фінансових витрат, які непосильним тягарем ляжуть на аптечну мережу, а саме через:

– введення до штату аптек фахівців для попереднього програмування близько 10–12 тис. найменувань ЛЗ, поточного щоденного програмування не менше 200 найменувань ЛЗ, додаткового маркування (кодування) препаратів;

– закупівлю нових РРО, незважаючи на те, що діючі в даний час реєстратори, зареєстровані в  Україні, дозволені до застосування та відповідають всім необхідним вимогам;

– придбання додаткових (дублюючих) касових апаратів;

– залучення фахівців відповідних сервісних центрів для програмування касових апаратів, бо таких фахівців в штатному розкладі аптек не передбачено.

Збільшення затрат на утримання додаткового штату, закупівлю додаткової техніки (нові касові апарати, комп’ютери, етикет-пістолети), амортизаційне відрахування (15% щоквартально), закупівля допоміжних матеріалів (етикет-стрічки, цінники, картриджі тощо), витрати на технічне обслуговування РРО і комп’ютерів, відволікання провізорів від виконання прямих обов’язків призведуть до зменшення товарообігу, рентабельності аптек, зниження відрахувань до бюджетів всіх рівнів.

в) Технічні аспекти проблеми

На даний час технічні можливості контрольно-касової техніки, яка включена до Державного реєстру РРО та дозволена до застосування в  Україні, не дають можливості здійснити попереднє програмування 11–12 тис. назв ЛЗ часто одного найменування, але з різними цінами і від різних виробників. Найпотужніші касові апарати четвертого покоління мають резерв програмування до 9 тис. назв.

При виготовленні екстемпоральної рецептури (ліків за індивідуальними рецептами) не можливо заздалегідь провести програмування найменувань, цін та кількісних даних ЛЗ. Крім вартості складників даних ліків в  ціну включаються тарифи на їх виготовлення, які не є постійними і залежать від багатьох чинників, пов’язаних із приписами лікарів (кількість складників, вид ЛЗ — рідина, порошки, краплі, мазі, супозиторії і т.д., отруйні речовини, спирт тощо).

На думку фармацевтичної громадськості, виконання вимог вказаного листа ДПАУ призведе до підвищення роздрібних цін на ЛЗ та вироби медичного призначення, що при тотальному зростанні цін на всі товари і послуги, зниженні життєвого рівня незахищених верств населення (80% відвідувачів аптек) обумовить збільшення соціальної напруги в суспільстві.

Значні додаткові витрати призведуть до закриття малоприбуткових аптек та їх структурних підрозділів, особливо в сільській місцевості, де вже зараз населення не може отримати повноцінної медичної допомоги.

У зв’язку із вищенаведеним фармацевтична громадськість вважає, що попереднє рішення ДПАУ (лист від 30.04.1998 р. № 499/10/23-3117) про дозвіл програмування аптечних товарів за фармакологічними групами було оптимальним і врахувало специфіку діяльності аптечної мережі.

Переконані, що сума штрафних санкцій (лист від 18.10.2007 р. № 21275/23-7017) не компенсує втрати бюджетів і шкоду, яка буде завдана населенню країни. Крім того, зміст вказаного листа ДПАУ суперечить політиці держави, спрямованій на спрощення системи оподаткування.

Програмування найменувань та цін ЛЗ не має ніякого економічного та фіскального змісту. Яка різниця, за що внесені в  РРО гроші — за фармакологічну групу чи анальгін? Головне, що вони задекларовані і підлягають оподаткуванню. Отже, крім шкоди, завданої здоров’ю населення, та зменшення платежів до бюджетів всіх рівнів нові вимоги ДПА нічого не принесуть.

Фармацевтична громадськість вважає, що рішення ДПАУ лобіює інтереси виробників контрольно-касової техніки та відповідних сервісних служб. Підтвердженням цього є також вимога обов’язкової заміни придатних РРО на нові кожних 7 років.

З урахуванням викладеного звертаємося до вас з проханням не змінювати систему програмування ЛЗ. Вважаємо за доцільне більш глибоко вивчити можливі наслідки нововведення, врахувати в  першу чергу інтереси хворих, а також специфіку роздрібної реалізації ліків, яка докорінно відрізняється від торгівлі товарами широкого вжитку.

З повагою,
віце-президент Фармацевтичної
асоціації України
В. Дударчук,
президент Всеукраїнської
аптечної асоціації
В. Москаленко